Ухвала

від 25.08.2023 по справі 213/386/21

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/386/21

Номер провадження 2/213/17/23

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2023 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі судового засідання Довгої А.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Лосєва Д.В., за відсутності представника третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа Первинна організаціяпрофспілкитрудящихметалургійної ігірничодобувної промисловостіУкраїни АТ«Південний гірничо-збагачувальнийкомбінат» про визнання незаконними і скасування наказів та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні позивач просив направити справу за підсудністю до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Представник позивача підтримала заяву позивача.

Представник відповідача заперечував.

09.06.2023р. ухвалою суду вже було вирішено аналогічне клопотання.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд вважає повторне заявлення клопотання зловживанням, та необхідно попередити позивача про недопустимість зловживання процесуальними правами, а заяву залишити без розгляду.

Представником позивача заявлено заяву відповідно до якої просять забезпечити виконання ухвали судді Інгулецького районного суду Алексєєва О.В., викликати повістками свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , взяти до уваги їх пояснення та зобов`язати виконати ухвалу від 31.07.2021р., винести окрему ухвалу та повідомити правоохоронні органи відносно вчинення свідками ст. 382 КК України, винести окрему ухвалу стосовно вчинення нотаріальних дій з порушенням.

Позивач підтримав заяву.

Представник відповідача заперечував.

Ухвалою від 16.06.2023р. судом вирішено продовжити судовий розгляд за відсутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заяву-вимогу представника позивача про забезпечення виконання ухвали суду від 30.07.2021р. та допит вказаних свідків залишено без розгляду.

З заяви представника позивача видно, що вона стосується процесуальних питань вже вирішених судом 16.06.2023р., та з заяви представника позивача видно, що вона фактично не погоджується з вказаною ухвалою, не погоджується зі змістом та формою заяв, знову ставить вимоги про виклик та допит вказаних свідків, що вже було вирішено судом, та таким чином зловживає своїми процесуальними правами. Інші зазначені в заяві вимоги також стосуються виклику вказаних свідків та пов`язані з незгодою представника позивача з ухвалою від 16.06.2023р., якою це питання вже вирішено.

Суд вважає, що представник позивача зловживає своїми процесуальними правами. 28.07.2023р. ухвалою суду представника позивача вже було попереджено про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Таким чином зловживання процесуальними правами по даній справі вчинено повторно.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. 2. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.148 ЦПК України, суд можепостановити ухвалупро стягненняв дохіддержавного бюджетуз відповідноїособи штрафуу сумідо від0,3до трьохрозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібу випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку повторного повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Враховуючи, що представника позивача вже було попереджено головуючим про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами, та представник позивача знову подала заяву 25.08.2023р. з приводу питання, яке вже вирішувалось 16.06.2023р., чим повторно зловживає своїми процесуальними правами, та затягує розгляд справи, суд вважає необхідним стягнути в дохід державного бюджету з представника позивача штраф у сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,143-148 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати зловживанням процесуальними правами позивачем ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч.2ст. 44 ЦПК Українидії, що суперечать завданню цивільного судочинства, а саме подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Попередити позивача ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Заяву позивача від 25.08.2023р. залишити без розгляду.

Визнати зловживанням процесуальними правами представником позивача ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ч.2ст. 44 ЦПК Українидії, що суперечать завданню цивільного судочинства, а саме подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Застосувати до представника позивача ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу розміром 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн., який стягнути з представника позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України.

Заяву представника позивача від 25.08.2023р. залишити без розгляду.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя В.В.Мазуренко