Ухвала

від 25.08.2023 по справі 344/15583/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15583/23

Провадження № 2/344/3181/23

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

25 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суді Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Приватно торгового підприємства «Лісна» про визнання майнових прав, -

ВСТАНОВИВ:

24.08.2023 позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача, в якому просили : визнати за ОСОБА_1 майнове право на квартиру АДРЕСА_1 згідно укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна №14 від 12.11.2018; визнати за ОСОБА_2 майнове право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 згідно укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна №65 від 26.08.2021; визнати за ОСОБА_3 майнове право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 згідно укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна №27/64 від 26.08.2021, від 27.11.2020; визнати за ОСОБА_4 майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 згідно укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна №б/н від 24.06.2019.

Провадження у справі не відкрито.

Разом з позовом від ОСОБА_1 надійшла про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки : за кадастровим номером 2610100000:01:004:0302, площею 0,225 га, та кадастровим номером :2610100000:01:004:0221, площею 0,5060 за адресою Демянів Лаз ( Пасічна) м. Івано-Франківськ. В обґрунтування заяви вказано, що згідно будівельного паспорту будинку, будівництво здійснюється на вказаних земельних ділянках, право власності та право користування на які зареєстровано за ПТП « Лісна». На даний час йому стало відомо, що керівництво ПТП « Лісна» вирішило відчужити земельну ділянку. Не збереження контролю над об`єктами будівництва не може забезпечити виконання рішення.

Перевіривши матеріали справи, враховую наступне.

Частиною 1 статті 149ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 ст.150ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно.

Згідно із частиною третьою статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

В порушення п. 5 ч.1 ст. 151 ЦПК України, позивачем не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність обраного засобу забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За вимогамист. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, позивач просить накласти арешт на земельні ділянки: за кадастровим номером 2610100000:01:004:0302, площею 0,225 га, та кадастровим номером : 2610100000:01:004:0221, площею 0,5060 за адресою Демянів Лаз ( Пасічна) м. Івано-Франківськ, які як зазначає, перебувають у власності та користуванні відповідача, і на яких згідно будівельного паспорту здійснюється будівництво його квартири.

До матеріалів позову додано лише першу сторінку договору про встановлення права користуванні земельною ділянкою для забудови ( суперфіцію) від 05.06.2018, що укладений між ОСОБА_5 та Приватним торговим підприємством « ЛІСНА», зокрема щодо строкового платного користування земельною ділянкою : 2610100000:01:004:0221 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0560 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_5 , що суперечить нормі 78-80 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 1ст.150ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Однак, позивач належних, достатніх та допустимих доказів зареєстрованого права власності та права користування зазначені ним земельної ділянки за ПТП « ЛІСНА» не надає, і таким би мав бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, за таких умов вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб. Як і не надано будівельного паспорта, в обґрунтування якого зазначає, що саме на спірних земельних ділянок, відбувається будівництво його квартири.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові №908/2382/21.

Твердження про намір відчуження земельних ділянок, які призначені для будівництва квартири позивача, що є предметом позову, без надання суду доказів зареєстрованого права власності чи права користування, не заслуговують на увагу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.149-155,157,353,354 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Приватно-торгового підприємства «Лісна» про визнання майнових прав відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.