Рішення

від 24.08.2023 по справі 140/4552/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/4552/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньфур» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньфур» (далі позивач, ТОВ «Волиньфур») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 20.09.2022 №1536-п ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Волиньфур», за результатами якої складено акт від 17.10.2022 №6209/07-01/42986558.

За висновками акту перевірки при декларуванні за травень 2022 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету? встановлено порушення платником податків:

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 358456,00 грн;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 4982,00 грн, у тому числі за травень 2022 року в сумі 4982,00 грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації за травень 2022 р.) на суму ПДВ 4982,00 грн;

- підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 178884,00 грн, у тому числі за травень 2022 року на 178884,00 грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022 року) на суму ПДВ 178884,00 грн.

- сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2022 року становить 2538,00 грн.

ТОВ «Волиньфур» подало заперечення на вказаний акт, за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Волинській області листом від 17.11.2022 №2769/12/03-20-07-01-12 повідомило про викладення ряду окремих абзаців та висновків акту від 17.10.2022 за №6209/07-01/42986558 в новій редакції.

23.11.2022 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0059840701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за серпень 2022 року на суму 358456,00 грн.

- №0060130701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у декларації за серпень 2022 року на суму 183866,00 грн.

Рішенням ДПС України від 15.02.2023 №3776/6/99-00-06-01-05-06 скаргу товариства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 - без змін.

В обґрунтування позиції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0059840701 позивач зазначає, що відповідно до додатку №3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ за травень 2022 року ТОВ «Волиньфур» до складу бюджетного відшкодування включено суму 358456,19 грн за вересень 2021 року по контрагенту ТОВ «Профуна».

Усі господарські операції між ТОВ «Профуна» та ТОВ «Волиньфур» є реальними, підтверджені документально, у сторін наявна спеціальна податкова правосуб`єктність, розумні економічні причини для здійснення операцій й подальшого використання придбаного товару у межах господарської діяльності ТОВ «Волиньфур» (розведення норок на фермі у с.Підгірне Луцького району Волинської області).

ТОВ «Волиньфур» вважає, що не повинно нести відповідальність за господарську діяльність свого контрагента, а усі можливі допущені помилки ТОВ «Профуна» у зазначенні кодів УКТ ЗЕД щодо придбаного товару та подальшу його фактичну реалізацію на ТОВ «Волиньфур» з іншим кодом УКТ ЗЕД тягнуть негативні наслідки виключно для ТОВ «Профуна».

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0060130701 зазначає, що падіж тварин - це невід`ємна частина звичайного технологічного процесу їх вирощування. У травні 2022 року мав місце падіж норок в кількості 63 голів, що у розрізі кількості тварин (оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку №2134 ТОВ «Волиньфур» «Звірі по первісній вартості» за травень 2022 року) є у межах технологічних норм для ТОВ «Волиньфур» (наказ №2В від 10.01.2020), а тому висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2738,00 грн не відповідає дійсності.

Позивач також не погоджується з висновками акту перевірки щодо понаднормового списання кормів на тварин на загальну суму 11219,00 грн, оскільки згідно з наказом №1/02В від 01.02.2022 було встановлено та введено в дію нові нормативи корму для тварин, які коригуються залежно від погодних умов, кондиції тварин, технологічного процесу, відгодівлі та розведення пушного звіра.

На ТОВ «Волиньфур» затверджено відповідний технологічний процес вирощування норок на звірофермі, який також визначає норми споживання корму тваринами.

Щодо висновку про завищення суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) на загальну суму 178884,00 грн вказує, що 03.01.2020 між ТОВ «Волиньфур» (покупець) та ТОВ «Профуна» (постачальник) було укладено договір №03/01-20, на виконання якого ТОВ «Профуна» у період травня 2022 року було реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» товарів на загальну суму 1073301,92 грн, вказаний товар був фактично поставлений на користь ТОВ «Волиньфур» та використаний в процесі розведення норок.

Повідомляє, що жодних договорів з ПП «Властранс» позивач немає, адже в розумінні договору №03/01-20 від 03.01.2020 саме ТОВ «Профуна» за власний рахунок здійснювало постачання товарів.

Щодо водія ОСОБА_1 та його трудових відносин з ПП «Властранс» вказує, що ці обставини жодним чином не впливають на господарські операції між ТОВ «Волиньфур» та ТОВ «Профуна».

Стосовно посилання на те, що у договорі оренди приміщення від 25.02.2022 укладеного між ТОВ «Волиньфур» (Орендодавець) та ТОВ «Профуна» (Орендар), не зазначено про холодильне обладнання, зазначає, що це не спростовує його наявність та роботу за адресою переданого об`єкта нерухомості (с.Крупа, вул.Сонячна, 15Г), тим більше про наявність морозильної камери ТОВ «Волиньфур» як об`єкту, пов`язаного з оподаткуванням, повідомлявся контролюючий орган відповідно до форми 20-ОПП.

По мірі необхідності корми спершу доставлялись саме на ферму для корму норок (с.Підгірне, ТОВ «Волиньфур»), а решта кормів залишалась у с.Крупа Луцького району, по вул.Сонячна, 15Г. В подальшому доставка кормів з с.Крупа до с.Підгірне здійснювалось власним транспортним засобом ТОВ «Волиньфур» - автомобілем Fiat Fullback, д.н.з. НОМЕР_1 2017 року випуску, загальний вантажний пікап, що належить товариству на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 06.05.2021 (вантажопідйомність 2850 кг, маса без завантаження 1950 кг, тобто різниця становить 900 кг за один рейс).

Також ТОВ «Волиньфур» було правомірно враховано суми компенсації за активну енергію від ТОВ «Профуна» та ТОВ «Текофуд», що підтверджено відповідними договорами та актами наданих послуг.

З урахуванням зазначеного вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.138).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.140-155) вимог ТОВ «Волиньфур» не визнала та зазначила, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Волиньфур» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, проводилась ГУ ДПС у Волинській області відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8, пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200 ПК України, на підставі наказу від 20.09.2022 №1536-п, з 04.10.2022 по 10.10.2022 (5 робочих днів).

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2022 №6209/07-01/42986558, яким встановлено порушення платником податків:

- пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 358456,00 грн;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 4982,00 грн: у тому числі за травень 2022 року в сумі 4982,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації за травень 2022 року) на суму ПДВ 4982,00 грн;

- підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 178884,00 грн, у тому числі за травень 2022 року на 178884,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022 року) на суму ПДВ 178884,00 грн.

Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2022 року становить 2538,00 грн.

ТОВ «Волиньфур» подало заперечення на вказаний акт перевірки, в ході розгляду якого вирішено викласти окремі абзаци та висновки акту в новій редакції

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми від 23.11.2022 №0059840701 зазначає, що під час проведення перевірки від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2022 (уточнююча за травень 2022), дата подання 03.08.2022 (показник ряд. 20.2 Декларації), в сумі 360994,00 грн встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ТОВ «Волиньфур» на загальну суму 358456,19 грн.

Відповідно до наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ «Профуна» у період із вересня по грудень 2021 року та січень - травень 2022 року було виписано на адресу ТОВ «Волиньфур» первинні документи із реалізації субпродуктів курячих, кормів екструдованих (пшеничних, кукурудзяних), відходів рибних, преміксів та інших на загальну суму - 13220075,93 грн, в т.ч. ПДВ - 2203345,99 грн.

Згідно з проведеним аналізом зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних по підприємству ТОВ «Профуна» по номенклатурі товару та дат виписки податкових накладних встановлено невідповідність у датах, номенклатурі та коду товару УКТ ЗЕД придбання даних ТМЦ (ТОВ «Профуна») та безпосередньої реалізації на адресу ТОВ «Волиньфур», зокрема:

-ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «субпродукти курячі нехарчові» із кодом УКТ ЗЕД -504000000 у вересні 2021 року в кількості 194190,5 кг, при цьому у січні- вересні 2021 року було придбано з кодами УКТ ЗЕД 207149900 та 207 ТМЦ під назвою «Киші заморожені»; ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «гемоглобін яловичий» із кодом УКТ ЗЕД - 511998590 у вересні 2021 року (ПН №31 від 16.09.2021, ПН №32 від 21.09.2021, ПН №33 від 25.09.2021 та ПН №34 від 30.09.2021) в кількості - 4480 кг, при цьому у січні-вересні 2021 року було придбано у ТОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» з код: ТІ - 511998590 ТМЦ під назвою «гемоглобін 92В»;

-ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «олія соняшникова не рафінована» із кодом УКТ ЗЕД - 1512119100 у вересні 2021 року (ПН №31 від 16.09.2021, ПН №32 від 21.09.2021 та ПН №33 від 25.09.2021) в кількості 0,732 т, при цьому придбання олії відбулось ще у серпні 2020 року (ПН №20 від 25.08.2020 від ТОВ «Луцьк Агро Трейдинг» (42086834), термін придатності згідно ДСТУ 4492:2005 «олія соняшникова нерафінована» (33894) - 4 місяці.

Таким чином, зазначені вище обставини не дають можливості підтвердити, що суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Волиньфур» для ТОВ «Профуна» та заявлені першим до бюджетного відшкодування, сформовані з дотриманням вимог пункту 200.1 та абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого у ТОВ «Волиньфур» завищено бюджетне відшкодування по контрагенту ТОВ «Профуна» на суму 358456,19 грн.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми В4 від 23.11.2022 №0060130701 зазначає, що під час проведення перевірки своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 колонка Б Декларації) за травень 2022 року встановлено заниження податкових зобов`язань загальну суму 4982,00 грн, в т.ч. за травень 2022 року в сумі 4982,00 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Волиньфур» не нарахувало податкові зобов`язання на падіж норок, зокрема в травні 2022 згідно з первинними документами ТОВ «Волиньфур», а саме моніторингу стану тварин в господарства з утримання хутрових звірів (додаток 2 до звіту, який подається підприємством в Держпродспоживслужбу), встановлено падіж в загальній кількості 63 голів.

До перевірки не надано актів на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забою, порізки та падежу) форми ПБАСГ-6, затвердженої наказом Мінагрополітики 21.02.2008 №73, який застосовується для оформлення падежу тварин усіх облікових груп, або інших документів, які фіксують обставини, що спричинили загибель норок.

Отже, падіж не може в подальшому використовуватись в господарській діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене, за результатами перевірки здійснено розрахунок вартості падежу та встановлено, що товариством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2738,00 грн, в т.ч. за травень 2022 року в сумі 2738,00 грн, чим порушено пункт 189.1 статті 189, пункт 198.5 статті 198 ПК України.

Також, відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Волиньфур» не нараховувало податкові зобов`язання на понаднормове використання кормів, зокрема у травні 2022 року товариством відображено списання кормів на годівлю норок згідно даних бухгалтерського обліку наступним проведенням: Дт рах. 23 «Виробництво» Кт рах. 26 «Готова продукція (корм готовий)» в кількості 104 707 кг, на загальну суму 894418,26 грн.

Так, враховуючи кількість списаного корму у травні 2022 року та кількість наявних голів норок, в середньому на 1 голову було списано 278 г в день (104707 кг./12164 шт./31 день= 0,278 кг) встановлено завищення норми списання корму на 1 тварину у травні 2022 року на 108 г, що свідчить про використання даних кормів у не господарській діяльності підприємства.

Враховуючи, що собівартість 1 кг корму становить 8,54 грн, понад норму списано кормів на загальну суму 11219 гривень.

Зважаючи на викладене, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Волиньфур» занижено податкові зобов`язання з ПДВ за травень 2022 року на загальну суму 2244,00 грн, чим порушено пункт 189.1 статті 189, пункт 198.5 статті 198 ПК України.

Таким чином, проведеною перевіркою відображеного показника в рядках 1-9 Декларації за травень 2022 року встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників в рядках 4.1. та 9 на загальну суму 4982,00 грн, в тому числі за травень 2022 року в сумі 4982,00 грн.

Крім того, перевіркою відображених у рядку 16 Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» показників за період виникнення показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи з першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою) у загальній сумі 3436808,00 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив показники рядка 16.1, де переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період та який завищено на суму 358456,00 гривень.

Перевіркою показників, відображених в рядку 10.1 «Придбання товарів/послуг на митній території - за основною ставкою» встановлено їх завищення за травень 2022 року в сумі 178883,65 грн.

Відповідно до наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ «Профуна» у травні 2022 року було виписано на адресу ТОВ «Волиньфур» первинні документи із реалізації субпродуктів курячих, кормів екструдованих (пшеничних, кукурудзяних), відходів рибних, преміксів та інших на загальну суму -1073301,92 грн, в т.ч. ПДВ -178883,65 гривень.

Як зазначено в акті перевірки, у документах, наданих до перевірки, встановлено наступні невідповідності:

- у ТТН на перевезення кормів вказано місце розвантаження - с.Підгірне Рожищенського району, хоча ТМЦ транспортувались до орендованого приміщення у с.Крупа Луцького району, переадресування вантажів від с.Крупа Луцького району до с.Підгірне Рожищенського району не зазначалось;

-у ТТН на перевезення кормів вказано водій - ОСОБА_2 , який у травні 2022 року не перебував у трудових відносинах з ПП «Властранс».

Актом перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано наступні первинні документи: ТТН за травень 2022 року на транспортування кормів з с.Крупа (місце зберігання кормів ТОВ «Профуна») до с.Підгірне; акти приймання-передачі кормів; документи складського обліку на оприбуткування кормів у с.Підгірне; документа про надані послуги суборенди приміщення у с.Крупа за травень 2022 року, оскільки податкові накладні з номенклатурою «Оренда приміщення с.Крупа, вул. Сонячна 15Г» складались та виписувались 31.08.2022; документа про облік фактичних витрат на електроенергію, використану у с.Крупа (місце зберігання кормів) за травень 2022 року, яка відшкодовувалась ТОВ «Профуна», оскільки податкові накладні з номенклатурою «Відшкодування витрат на електроенергію» та «Компенсація вартості активної електроенергії с.Крупа, вул.Сонячна 15Г за період суборенди» складались та виписувались 31.08.2022; документи, що підтверджують походження та якість (сертифікати якості (відповідності)) на корма придбані у ТОВ «Профуна».

Враховуючи викладене, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Волиньфур» в порушення підпунктів 14.136, пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.10 ст.атті 201, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, завищено податковий кредит, сформований по придбаних кормах від ТОВ «Профуна», за травень 2022 на загальну суму 178884,00 грн.

Таким чином, за висновками акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.11.2022 №0059840701 про завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 358456,00 грн та №0043560701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 183866,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних ТОВ «Волиньфур» відсутні.

У відповіді на відзив (а.с.151-156) позивач зауважив, що відповідач не спростував доводів позову та усі його обґрунтування відтворюють акт перевірки. Додатково зазначив, що інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах відповідача стосовно контрагента - суб`єкта господарювання ТОВ «Профуна», якого у серпні 2022 року віднесено до категорії ризикових та зупинено реєстрацію податкових накладних, носить виключно інформативний характер і не доводить наявність податкових правопорушень, у тому числі з огляду на те, що предметом податкової перевірки ТОВ «Волиньфур» було дотримання податкового законодавства при декларування від`ємного значення ПДВ за травень 2022 року. За договором поставки, укладеним із ТОВ «Профуна», останнє брало на себе усі зобов`язання з доставки кормів для норок, тому недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних не можуть мати негативні наслідки для позивача, який сформував податковий кредит відповідно до положень ПК України на підставі належно зареєстрованих податкових накладних за операціями з придбання кормів для тварин. Відповідно до товарно-транспортних накладних транспортування кормів здійснювалося спочатку на ферму для корму норок, а решта кормів залишалась у селі Крупа на зберіганні. Відсутність у договорі оренди приміщення, укладеного між орендодавцем ТОВ «Волиньфур» та орендарем ТОВ «Профуна», відомостей про холодильне обладнання не спростовує наявність такого на орендованому об`єкті у селі Крупа, адже про наявність морозильної камери як об`єкта, пов`язаного з оподаткуванням, позивач повідомляв контролюючий орган у встановленому порядку (форма №20-ОПП). За потреби доставка кормів з місця зберігання здійснювалася на ферму позивачем власним транспортом, яким можливо за один рейс доставити 900 кг корму. Проведеною у ході перевірки інвентаризацією активів ТОВ «Волиньфур» не встановлено жодних розбіжностей.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Волиньфур» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.05.2019, основний вид економічної діяльності 01.49 розведення інших тварин.

На підставі наказу від 20.09.2022 №1536-п ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Волиньфур» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 17.10.2022 №6209/07-01/42986558 (а.с.15-31), яким встановлено порушення:

1) пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 358456,00 грн;

2) пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 4982,00 грн, у тому числі за травень 2022 року в сумі 4982,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022 року) на суму ПДВ 4982,00 грн;

3) підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 178884,00 грн, у тому числі за травень 2022 року на 178884,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022 року) на суму ПДВ 178884,00 грн.

Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2022 року становить 2538,00 грн.

За результатами розгляду заперечення ТОВ «Волиньфур» на акт перевірки від 17.10.2022 №6209/07-01/42986558, ГУ ДПС у Волинській області листом від 17.11.2022 №2769/12/03-20-07-01-12 (а.с.86-87) повідомило, що окремі абзаци та висновки перевірки вирішено викласти в новій редакції. Зокрема, абзаци 3 і 4 висновку акту перевірки викладено в наступній редакції «Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого, встановлено завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 358456,00 грн».

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.11.2022 №0059840701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 358456,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 35845,50 грн (а.с.34-36);

від 23.11.2022 №0060130701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 183866,00 грн (а.с.50-53).

Рішенням ДПС України від 15.02.2023 №3776/6/99-00-06-01-05-06 скаргу ТОВ «Волиньфур» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 без змін (а.с.88-96).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

У свою чергу положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

Статтею 1, частинами першою, другою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, перевіркою визначення суми податкових зобов`язань декларації за травень 2022 року встановлено їх заниження на загальну суму 4982,00 грн.

За змістом пункту 3.1 акта перевірки ТОВ «Волиньфур», в порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, не нарахувало податкові зобов`язання на падіж норок та у зв`язку із понаднормовим використанням кормів.

Зокрема, в травні 2022 року відповідно до моніторингу стану тварин в господарствах з утримання хутрових звірів (додаток 2 до звіту, який подається підприємством до Держпродспоживслужби), встановлено падіж в загальній кількості 63 голів, що був відображений у бухгалтерського обліку таким чином: дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» - кредит рахунку 2134 «Звірі по первісній вартості» в кількості 63 голів на загальну суму 13687,70 грн. До перевірки не надано актів на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забою, порізки та падежу) форми ПБАСГ-6, затвердженої наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 №73, який застосовується для оформлення падежу тварин усіх облікових груп, або інших документів, які фіксують обставини, що спричинили загибель норок. Також товариство не відображає вартість падежу тварин із причин, зумовлених технічними обставинами (інфекцій, травмування та інше), які б мали відображатися за дебетом рахунку 24 «Брак у виробництві». Тому падіж не може використовуватись в господарській діяльності підприємства. Товариством занижено податкові зобов`язання з ПДВ за травень на загальну суму 2783,00 грн.

Крім того перевіркою встановлено, що у травні 2022 року товариство списало кормів на годівлю норок: дебет рахунку 23 «Виробництво» - кредит рахунку 26 «Готова продукція (корм готовий)» в кількості 104707 кг на загальну суму 894418,26 грн. Станом на 01.05.2022 кількість норок становила 12 164 штук. Згідно з наказом ТзОВ «Волиньфур» від 01 червня 2021 року №5в «Про встановлення нормативів корму з 01.06.2021» норма списання корму на одну тварину у квітні становила 140-200 г (тобто, у середньому 150 г). Враховуючи кількість списаного корму у травні 2022 року та кількість наявних норок, в середньому на одну норку було списано 278 г в день, чим завищено норми списання корму на одну тварину на 108 г. Собівартість 1 кг корму становить 8,54 грн, а понад норму списано кормів на загальну суму 11219 грн, що свідчить про використання кормів не у господарській діяльності підприємства та заниження податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2022 на 2244,00 грн.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При вирішенні спору у цій частині висновків контролюючого органу судом враховано, що у травні 2022 року мав місце падіж норок в кількості 63 голови, що відображено у даних бухгалтерського обліку: дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» - кредит рахунку 2134 «Звірі по первісній вартості» в кількості 63 голів на загальну суму 13687,70 грн.

Позивач доводить, що у розрізі кількості тварин (оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 2134 «Звірі по первісній вартості» за травень 2022 року) падіж тварин є незначним та відповідає технологічним нормам.

Варто зазначити, що на законодавчому рівні технологічні норми падежу тварин не встановлені. Очевидно, що вони залежать від технологічних особливостей кожного конкретного виробника й тому можуть встановлюватися ним самостійно.

Технологічні норми падежу встановлені згідно з наказом ТОВ «Волиньфур» від 10.01.2020 №2В: дорослих норок - на рівні 8% від кількості тварин, а щенят 12% (а.с.54).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 2134 «Звірі по первісній вартості» за травень 2022 року (а.с.60) загальна кількість норок становила 12164 голів, тому падіж норок в кількості 63 голови становить 0,51%, що відповідає технологічним нормам.

Суд погоджується із позивачем, що падіж у межах технологічних норм не підпадає під вимоги норми пункту 198.5 ПК України, оскільки втрати тварин у межах цих норм не можна вважати негосподарською діяльністю. Навпаки, такий падіж є природним і цілком відповідає поняттю господарської діяльності. Падіж тварин у межах технологічних норм відноситься на собівартість виробництва інших тварин.

Як вказано в акті перевірки, з первинних документів, а саме з моніторингу стану тварин в господарствах з утримання хутрових звірів (додаток 2 до звіту, який подається підприємством до Держпродспоживслужби), встановлено падіж норок (63 голови) у травні 2022 року. Отже, ці документи досліджувалися відповідачем під час перевірки.

Позивач не надав до перевірки акти на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка та падіж) (форма №ПБАСГ-6), однак на думку суду, хоч і мають місце недоліки при веденні позивачем бухгалтерського обліку, проте зазначеними вище документами у сукупності спростовуються доводи відповідача про наявність у позивача обов`язку нарахувати податкові зобов`язання у зв`язку із падежем тварин, що відповідає технологічним нормам. Отже, висновок ГУ ДПС у Волинській області про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2783,00 грн є безпідставним та не ґрунтується на положеннях ПК України у цьому випадку.

З приводу понаднормового списання кормів на тварин на загальну суму 11219,00 грн та донарахуванням у зв`язку із використанням кормів не у господарській діяльності податкових зобов`язань у сумі 2244,00 грн згідно з пунктом 189.1 статті 189, пунктом 198.5 статті 198 ПК України, то такі висновки в акті перевірки базуються на проведених розрахунках, виходячи з норми списання корму на одну тварину 140-200 г у травні 2022 року, тобто у середньому 170 г на тварину.

Поряд з тим відповідно до керівництва «Технологічний процес вирощування норок» від 21.02.2020 (а.с.56-59) у ТОВ «Волиньфур» з урахуванням біологічних етапів розвитку тварин визначено технологічні операції по розведенню тварин, їх догляду, зокрема, норми споживання корму (помісячно).

Відповідно до наказу ТзОВ «Волиньфур» від 01.02.2022 №1/02В (а.с.55) введено в дію нові нормативи корму для тварин, що становлять: у період з 16 лютого по 7-10 березня - 100-300 г залежно від стану тварин; з 11 березня по 30 квітня - 160-230 г залежно від поведінки тварин, потреб в молоці, догляду; з 01 травня по 10-14 травня - 120-140 г на одну тварину у добу; з 11 травня по 20 травня - 140-200 г; з 21 травня - 180-300 г на дорослу тварину; з 1 липня до періоду забою норма 180-300 г на 1 тварину. Норма корму коригується залежно від погодних умов, кондиції тварин, технологічного процесу, відгодівлі та розведення пушного звіра.

В акті перевірки вказано, що у травні 2022 року на 12164 голів норок (дані бухгалтерського обліку на 01.05.022) списано за місяць 104707 кг кормів або 278 г на одну тварину в день.

Отже, зважаючи на надані позивачем докази (наказ від 01.02.2022 №1/02В, який враховує вимоги технологічного процесу вирощування норок, затверджені 21.02.2020) висновки акта перевірки про використання корму не у господарській діяльності є помилковими, оскільки норма корму для тварин у травні 2022 року становила до 300 г в день на одну тварину та залежить від погодних умов, фаз розвитку звіра.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про не підтвердження висновків акта перевірки (пункт 3.1) про заниження позивачем показників декларації за травень 2022 року (податкових зобов`язань) на загальну суму 2244,00 грн.

Здійснюючи перевірку визначення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, в акті перевірки встановлено його завищення на 178884,00 грн внаслідок допущених порушень, описаних у пунктах 3.1 та 3.2 акта перевірки.

За змістом пункту 3.2 акта перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 178884,00 грн за травень 2022 року. Перевіркою показників в рядку 10.1 «Придбання товарів/послуг на митній території за основною ставкою» встановлено їх завищення за травень 2022 року на 178883,65 грн.

Перевіркою показників в рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» показників за період виникнення показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи з першого звітного періоду його виникнення неохопленого документальною перевіркою) у загальній сумі 3436808,00 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив показники рядка 16.1, де переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період та який завищено на суму 358456,00 грн.

Такі висновки зроблено у зв`язку з проведеним аналізом господарських операцій з придбання ТОВ «Волиньфур» у травні 2022 року у ТОВ «Профуна» субпродуктів курячих, кормів екструдованих (пшеничних, кукурудзяних), відходів рибних, преміксів та інших на загальну суму -1073301,92 грн, в т.ч. ПДВ -178883,65 грн.

При цьому ГУ ДПС у Волинській області покликається на інформацію в АІС «Податковий блок», згідно з якою рішенням від 15.08.2022 №5343 ТОВ «Профуна» віднесено до ризикових платників у зв`язку із його відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку: встановлено невідповідність обсягів реалізації обсягам придбання товарів (коди УКТ ЗЕД 0504 (субпродукти курячі нехарчові), 0303 (відходи рибні), 2309 (корм екструдований, пшеничний), 0303 (відходи рибні), 511998590 (гемоглобін)).

В акті перевірки також вказано, що відповідно до наданих товарно-транспортних накладних перевезення кормів здійснювало ПП «Властранс»: пункт навантаження село Сінгури Житомирської області, пункт розвантаження село Підгірне Волинської області. Реєстрацію податкових накладних, виписаних ПП «Властранс» в адресу ТОВ «Профуна» по цих автопослутах з лютого 2022 року зупинено; водій ОСОБА_2 , який здійснював перевезення кормів у травні 2022 року, у трудових відносинах з ПП «Властранс» не перебував (на роботу прийнятий з 19.07.2022). Крім того, ТОВ «Волиньфур» на підставі договору від 02.08.2021, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , для зберігання нехарчових продуктів у стані глибокої заморозки орендує нежитлове приміщення площею 265 кв.м у селі Крупа Луцького району; це приміщення товариство на підставі договору від 25.02.2022 передало в суборенду ТОВ «Профуна». В актах приймання-передачі приміщення відсутні показники лічильників електроенергії; про передачу в оренду холодильного обладнання в документах відсутні відомості, а ТОВ «Профуна» декларує морозильну камеру у селі Крупа Луцького району на праві довгострокового користування або оренди, починаючи з 30.09.2022. Як стверджується в акті, до перевірки не надано товарно-транспортних накладних за травень 2022 року на транспортування кормів з села Крупа (місце зберігання кормів ТОВ «Профуна») до села Підгірне, актів приймання-передачі кормів, документів складського обліку на оприбуткування кормів у селі Підгірне та про надані послуги суборенди приміщення у селі Крупа за травень 2022 року, про облік фактичних витрат на електроенергію у селі Крупа (місце зберігання кормів) за травень 2022 року, яка відшкодовувалася суборендарем, документів про походження та якість придбаних у ТОВ «Профуна» кормів.

Крім того, проведеним аналізом зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних по підприємству ТОВ «Профуна» по номенклатурі товару та дат виписки податкових накладних, встановлено невідповідність у датах, номенклатурі та коду товару УКТ ЗЕД придбання даних ТМЦ (ТОВ «Профуна») та безпосередньої реалізації на адресу ТОВ «Волиньфур».

У підсумку в акті перевірки сформовано висновок про порушення позивачем вимог пункту 200.1 та абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення бюджетного відшкодування по контрагенту ТОВ «Профуна» на суму 358456,19 грн.

При перевірці цих висновків контролюючого органу, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, суд передусім зазначає, що правила формування податкового кредиту сформульовані у статтях 198, 201 ПК України (про порушення яких і стверджує відповідач).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а»).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як установлено пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, ПК України встановлено, що виписана постачальником (продавцем) податкова накладна, зареєстрована у встановленому порядку в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для податкового кредиту. Також Кодексом чітко врегульовані умови, за яких податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 200, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Верховний Суд у постановах від 04.09.2020 у справі №810/657/17, від 27.02.2020 у справі №825/785/16, від 25.02.2020 у справі №818/1643/16, від 09.04.2019 у справі №815/2640/15 та від 04.09.2018 у справі №3818/1172/17, від 18.02.2021 у справі №816/1006/17, від 16.03.2021 у справі №520/3888/19 зазначив, що самого по собі неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції. Формальні недоліки в оформленні податкової накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

У цій справі не є спірною обставина, що між ТОВ «Волиньфур» (покупець) та ТОВ «Профуна» (постачальник) укладено договір від 03.01.2020 №03/01-20 (а.с.37-39) на поставку кормів, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупцю корм (товар), назва, кількість, ціна та загальна сума якого визначається сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Товар поставляється партіями; партією товару вважається товар, визначений в одній видатковій накладній. Товар поставляється покупцю винятково для подальшого його продажу та/або використання для власних потреб у межах митної території України. Постачальник здійснює постачання товару на склад покупця за власний рахунок. Покупець має право вивозити товар зі складу постачальника за власний рахунок. Місце поставки та конкретні строки поставки сторони встановлюють в заявках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник зобов`язаний передати покупцю в момент поставки такі документи на поставлений товар: видаткову накладну та рахунок-фактуру. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, визначеною в рахунках-фактурах та видаткових накладних до цього договору.

На виконання своїх зобов`язань ТОВ «Профуна» реалізувало ТОВ «Волиньфур» товарів на загальну суму 2150737,44 грн, у тому числі ПДВ 358456,29 грн, про що сторонами підписано видаткові накладні від 16.09.2021 №30, від 31.09.2021 №21, від 25.09.2021 №32, від 30.09.2021 №33 (а.с.40, 42, 44, 46).

Постачальник ТОВ «Профуна» відповідно до умов договору здійснив поставку товару на склад покупця із залученням перевізника ПП «Властранс», про що свідчать товарно-транспортні накладні від 16.09.2021 №Р30, від 21.09.2022 №Р31, від 25.09.2021 №Р32, від 30.09.2021 №Р33(а.с.41, 43 ,45, 47).

ТОВ «Профуна» за фактом відвантаження товару виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 27.09.2021 №31, №32, №33 та №71, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.48-49).

У розумінні абзацу третього пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг (ТОВ «Профуна») є для покупця (ТОВ «Волиньфур») підставою для віднесення сум ПДВ, сплаченого у ціні товару, до податкового кредиту.

Податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на перевезення кормів, придбаних у ТОВ «Профуна» у травні 2022 року, досліджувалися під час перевірки та їх відомості наведено у додатку до акта перевірки (а.с.32).

Аналіз наведених первинних документів у контексті умов договору дає підстави для висновку про те, що ТОВ «Волиньфур» не укладало договору із перевізником ПП «Властранс», а ТОВ «Профуна» за власний рахунок здійснювало постачання товарів за умовами договору від 03.01.2020 №03/01-20; перебування водія ОСОБА_2 (здійснював перевезення вантажів) у трудових чи інших відносинах з ПП «Властранс» жодним чином не впливає на господарські операції між ТОВ «Волиньфур» та ТОВ «Профуна». Також відповідач в акті перевірки сам вказав, що ПП «Властранс» виписало по наданих автопослугах ТОВ «Профуна» податкові накладні, однак їх реєстрацію в ЄРПН зупинено ДПС.

Суд погоджується із позивачем, що покупець на має обов`язку вимагати від контрагента документи, що підтверджують придбання останнім товарів у ланцюгу постачання та перевіряти код УКТ ЗЕД.

У постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №803/2094/15, від 20.12.2018 у справі № 815/4992/16 сформовано правовий висновок, що ЄРПН містить відомості щодо операцій з придбання та реалізації, які супроводжувались оформленням податкових накладних. Разом з тим платник податків не позбавлений можливості придбавати той чи інший товар у постачальників, які не є платниками ПДВ, і в такому випадку відомості щодо господарських операцій в ЄРПН не відображаються. У будь-якому випадку, реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою, якою дозволяють їх умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.02.2020 у справах №813/7081/14, №814/120/15, від 03.10.2019 у справі №813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17, від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19 та ін. наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/16272/13-а).

Отже, беручи до уваги наведене, сам факт поставки товару ТОВ «Профуна», його найменування та кількість на користь ТОВ «Волиньфур» підтверджується видатковими накладними, що відповідають формі первинного документа згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Оформлення видаткових накладних на партію товару передбачено умовами договору поставкиЮ та вказані документи визначено такими, що супроводжують товар (пункт 3.4 договору); при цьому складання (надання) актів передачі товару, сертифікатів чи ін. не вказано як обов`язкову умову у договорі.

З приводу інших доводів відповідача в акті перевірки та ідентичним у відзиві на позов, зокрема, про те, що за даними бухгалтерського обліку на балансі ТОВ «Волиньфур» не перебуває холодильне обладнання, послуг оренди такого обладнання від інших контрагентів підприємство також не отримувало, то суд зауважує, що в пункті 2.8 того ж таки акта перевірки зазначено про експлуатацію морозильної камери в селі Крупа по вулиці Сонячна, 15Г за адресою орендованого виробничого приміщення на підставі договору оренди від 02.08.2021, укладеного між позивачем (орендар) та ФОП ОСОБА_3 (орендодавець), яке у свою чергу передано позивачем у суборенду ТОВ «Профуна» на підставі договору оренди від 25.02.2022 для зберігання нехарчових продуктів у стані глибокої заморозки. На підтвердження компенсації ТОВ «Профуна» вартості електроенергії та суборенди приміщення позивач надав суду договір про відшкодування витрат за використану електроенергію від 25.02.2022 та акти надання послуг від 31.08.2022 №11, №12, №13, №14, №15 (а.с.122-128).

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до товарно-транспортних накладних поставка ТОВ «Профуна» кормів здійснювалася у село Підгірне на ферму, а решта кормів залишалась у селі Крупа по вулиці Сонячній, 15Г (нежитлове приміщення площею 265 кв.м). Надалі доставка кормів з села Крупа на ферму (44,7 км) здійснювалась за потребою власним транспортним засобом ТОВ «Волиньфур» - автомобілем Fiat Fullback, загальний вантажний пікап, що належить товариству на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 від 06.05.2021 (а.с.114), що дозволяє перевозити по 900 кг за один рейс.

Судом взято до уваги, що основним видом діяльності ТОВ «Волиньфур» є розведення інших тварин. Такі відомості наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14).

В акті перевірки (пункт 2.8) відображено, що свою діяльність ТОВ «Волиньфур» здійснює на звірофермі за адресою: Волинська область, село Підгірне, вулиця Польова, 1Б. За цією адресою позивач має бочку (резервуар для зберігання нафтопродуктів), використовує морозильну камеру у виробничому приміщенні у селі Крупа по вулиці Сонячній, 15Г. Про зазначені об`єкти до податкового органу подані повідомлення за формою №20-ОПП.

Тобто, відповідач перевірив фактичну спроможність здійснення товариством господарської діяльності. При цьому придбання у ТОВ «Профуна» товару (кормів) відповідає основному виду господарської діяльності позивача, тобто, використання придбаного товару під час розведення норок на фермі обумовлене розумними економічними причинами.

За змістом акта перевірки у звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносин з ризиковими контрагентами, відображення яких в бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення в декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування (сторінка 7 акта перевірки). Акт перевірки також не містить висновків про нереальність господарських операцій, що стали підставою для формування податкового кредиту.

Наведене у сукупності, на думку суду, вказує на безпідставність висновків про завищення позивачем податкового кредиту, сформованого за операціями придбання кормів від ТзОВ «Профуна» у травні 2022 року на загальну суму 178884,00 грн.

Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.2 акта перевірки (сторінка 17) перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 360994,00 грн, встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 358465,19 грн.

Так, у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до декларації за травень 2022 року ТОВ «Волиньфур» до складу бюджетного відшкодування включено суму 358465,19 грн за вересень 2021 року по контрагенту ТОВ «Профуна». Аналізом зареєстрованих ТОВ «Профуна» в ЄРПН податкових накладних встановлено невідповідність у датах, номенклатурі та коду товару УКТ ЗЕД при їх придбанні постачальником та безпосередньої реалізації на адресу ТОВ «Волиньфур». Зокрема, ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «субпродукти курячі нехарчові» із кодом УКТ ЗЕД -504000000 у вересні 2021 року в кількості 194190,5 кг, при цьому у січні- вересні 2021 року було придбано з кодами УКТ ЗЕД 207149900 та 207 ТМЦ під назвою «Киші заморожені»; ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «гемоглобін яловичий» із кодом УКТ ЗЕД - 511998590 у вересні 2021 року (ПН №31 від 16.09.2021, ПН №32 від 21.09.2021, ПН №33 від 25.09.2021 та ПН №34 від 30.09.2021) в кількості - 4480 кг, при цьому у січні-вересні 2021 року було придбано у ТОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» з код: ТІ - 511998590 ТМЦ під назвою «гемоглобін 92В». ТОВ «Профуна» реалізовано на адресу ТОВ «Волиньфур» «олія соняшникова не рафінована» із кодом УКТ ЗЕД - 1512119100 у вересні 2021 року (ПН №31 від 16.09.2021, ПН №32 від 21.09.2021 та ПН №33 від 25.09.2021) в кількості 0,732 т, при цьому придбання олії відбулось ще у серпні 2020 року (ПН №20 від 25.08.2020 від ТОВ «Луцьк Агро Трейдинг» (42086834), при тому, що термін придатності згідно ДСТУ 4492:2005 «олія соняшникова нерафінована» (33894) - 4 місяці.

Як стверджується в акті перевірки, ГУ ДПС у Волинській області направило запит до ГУ ДПС у Житомирській області від 23.09.2022 №1374/7/03-20-07-01-07 щодо підтвердження чи спростування господарських відносин ТОВ «Волиньфур» із ТОВ «Профуна» та станом на 10.10.2022 відповідь не надходила.

Відповідач вважає, що вказане не дає можливості підтвердити, що суми ПДВ, сплачені ТОВ «Волиньфур» для ТОВ «Профуна» та заявлені першим до бюджетного відшкодування, сформовані з дотриманням вимог пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування по контрагенту ТОВ «Профуна» на суму 358456,19 грн.

Відповідач не заперечує наявність у позивача первинних документів, складених у зв`язку із поставкою йому товару, оплату товару, про що складено додаток до акта перевірки (а.с.33). Однак в акті перевірки зробив висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у сумі 358456,19 грн через неможливість підтвердити з боку контролюючого органу, що суми ПДВ сплачені ТОВ «Волиньфур» з дотриманням вимог пункту 200.1 та абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України (не надійшла відповідь ГУ ДПС у Житомирській області по контрагенту ТОВ «Профуна» та з огляду на пункт 3.2. акта перевірки).

Суд зазначає, що висновки про не підтвердження контролюючим органом окремих показників податкової звітності з від`ємним значенням податкового кредиту, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем досліджених документів, наданих платником, а також даних бухгалтерського обліку. При цьому аргументи відповідача про порушення ТОВ «Волиньфур» податкового законодавства зроблені на підставі податкової інформації, що міститься в базах даних контролюючого органу (ЄРПН, АІС «Податковий блок» і т.п.) про діяльність контрагента позивача ТОВ «Профуна».

Суд не заперечує можливість використання для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань податкової інформації, яка зберігається в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що передбачено статтею 74 ПК України. Пунктом 83.1 статті 83 ПК України також передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, у тому числі податкова інформація.

Однак відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань. Податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом, бо не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №810/2202/16 сформовано правовий висновок, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

За змістом висновків у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №520/4829/19 відсутність у платника податків сертифікатів якості товару, за наявності доказів фактичного отримання товару та його використання в господарській діяльності, не може позбавляти такого платника права на формування податкового кредиту за відповідними господарськими операціями, оскільки податкове законодавство не пов`язує таке право з наявністю у платника податку сертифікатів якості товару.

У свою чергу в акті перевірки відсутні висновки про нереальність господарських операцій ТОВ «Волиньфур» із ТОВ «Профуна». В описовій частині розділу ІІІ акта перевірки констатовано про позивач не оформляв відносин з ризиковими контрагентами, відображення яких в бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення в декларації від`ємного значення з ПДВ, а вже у пункті 3.2 акта перевірки висновок про завищення податкового кредиту мотивований внесенням контрагента позивача ТОВ «Профуна» до ризикових (як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). Наведене свідчить про суперечливість власних висновків податкового органу.

Також не може залишитися поза увагою та обставина, що відповідач покликається на рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 15.08.2022 №5343, згідно з яким в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про невідповідність обсягів реалізації ТОВ «Профуна» обсягам придбання товару по кодах УКТ ЗЕД 0504 (субпродукти курячі нехарчові), 0303 (відходи рибні), 2309 (корм екструдований, пшеничний.), 0303 (відходи рибні) 511998590 (гемоглобін). Проте суд зауважує, що виявлення податковим органом факту відповідності ТОВ «Профуна» критеріям ризиковості платника податку відбулось у серпні 2022 року, тоді як постачання кормів на адресу позивача мало місце у травні 2022 року. Тобто, на момент укладання договору та здійснення постачання контрагент позивача не перебував у списку ризикових платників податків, а матеріали справи не містять доказів, що саме поставка товару ТОВ «Профуна» в адресу позивача відбувалася з будь-якими порушеннями, зокрема, підміною номенклатури товару чи через неспроможність поставити певну кількість того чи іншого товару чи не встановлення джерела його походження.

Також ТОВ «Волиньфур» було правомірно враховано суми компенсації за активну енергію від ТОВ «Профуна» та ТОВ «Текофуд», що підтверджується відповідними договорами та актами наданих послуг (а.с.122-133).

Суд вважає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 09.03.2019 у справі №810/302/15.

Ненадходження до ГУ ДПС у Волинській області акта зустрічної звірки (перевірки) не може бути підставою для висновку про те, що господарські операції не відбулися чи відбулися не у тих обсягах чи не щодо того товару, на який у позивача наявні первинні документи та зареєстровані продавцем у ЄРПН податкові накладні, показники якої взяли участь у формуванні податкового кредиту. Відповідач належними та допустимими доказами не довів, що податковий кредит сформований позивачем безпідставно, а право платника податків не може бути поставлене у залежність від своєчасності дій органів податкової служби та злагодженості їхньої роботи як контролюючих органів.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС Українивстановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно достатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомоюстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьоїстатті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннямистатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VIгонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18).

У позовній заяві позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.

В підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 24.10.2022 №24/10-22 (а.с.135), акт наданих послуг від 24.04.2023 №1 до вказаного договору (а.с.156).

Згідно з пунктом 3.2.3 договору від 24.10.2022 №24/10-22, укладеного між ТОВ «Волиньфур» (клієнт) та адвокатом Книшем С.В. клієнт зобов`язується оплатити адвокатові послуги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області, прийнятих за наслідками перевірки у досудовому порядку чи/або у суді І інстанції.

Відповідно до акту наданих послуг від 24.04.2023 №1 (а.с.156) до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 24.10.2022 №24/10-22, Книш С.В. надав, а ТОВ «Волиньфур» прийняло наступні юридичні послуги: ознайомлення з документами наданими ТОВ «Волиньфур», що стосуються господарської діяльності в перевіряємому періоді (травень 2022 року) та надання їм правового аналізу; ознайомлення зі змістом та висновками акту перевірки від 17.10.2022 №6209/07-01/42986558; підготовка заперечень на акт перевірки до ГУ ДПС у Волинській області; підготовка скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 на адресу ДПС України; підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 до Волинського окружного адміністративного суду; підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Волинській області в межах судової справи №140/4552/23.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що послуги щодо ознайомлення з документами, наданими ТОВ «Волиньфур», що стосуються господарської діяльності та надання їм правового аналізу, ознайомлення зі змістом та висновками акту перевірки охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Також суд зазначає, що надані послуги з підготовки заперечень на акт перевірки та скарги на податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701 на адресу ДПС України не стосуються даної справи, оскільки надавались в межах адміністративного, а не судового оскарження спірних рішень.

Враховуючи вищевикладене, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 3000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 11134,83 грн, в тому числі: судовий збір - 8134,83 грн, сплачений відповідно до платіжною інструкцією №2249 від 17.03.2023 (а.с.13), та витрати на правову допомогу - 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.11.2022 №0059840701, №0060130701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньфур» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 11134,83 (одинадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 83 копійки.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньфур» (45176, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Підгірне, вул.Польова, 1, код ЄДРПОУ 42986558);

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій