Ухвала

від 14.08.2023 по справі 761/25751/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25751/23

Провадження № 1-кс/761/16719/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2023,

установив:

20.07.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000500000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2023.

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000034 від 02.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначає про таке.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження № 9.3/3.3.2/3663-23 від 29.05.2023, встановлено, що службові особи пов`язаних між собою підприємств-імпортерів - ТОВ «САНТЕХМАКС УКРАЇНА», ЄДРПОУ 44359111, ТОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ», ЄДРПОУ 44637245, ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», ЄДРПОУ 44679641, ТОВ «ПРАЯ», ЄДРПОУ 44839817, ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ЄДРПОУ 44474063, ТОВ «ПРОМИСЛОВИЙ ШЛЯХ», ЄДРПОУ 45117084, ТОВ «БАЯТЕК», ЄДРПОУ 45152600, ТОВ «ДЕМО ПРОМ», ЄДРПОУ 43888566, ТОВ «ПРАТО КОМО», ЄДРПОУ 43959787, ТОВ «ФРІДОМ ПРОМТОРГ», ЄДРПОУ 44705440 та ТОВ «ПЛАТІНУМ ПЛЮС», ЄДРПОУ 45012770, в період з 01.01.2022 по 31.12.2022, шляхом ймовірного здійснення операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей, ввезених на підставі зовнішньоекономічних договорів за готівкові або безготівкові кошти, без відображення даних операцій документах податкової звітності, порушили: п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, в результаті чого ймовірно зменшено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», задекларований по рядку 01 Декларацій з податку на прибуток підприємствами за 2022 рік на 1 333 182 669,7 грн., що призвело до: заниження суми податку на прибуток за 2022 рік на 239 972 880,55 грн., тим самим вчинили дії направлені на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено фактичні підприємства задіяні у схемі імпорту ТМЦ на територію України: ТОВ «САНТЕХМАКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44359111), ТОВ «ДЕЛЬТА-С КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44637245), ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 44679641), ТОВ «ПРАЯ» (код ЄДРПОУ 44839817), ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44474063), ТОВ «ПРОМИСЛОВИЙ ШЛЯХ» (код 45117084), ТОВ «БАЯТЕК» (код ЄДРПОУ 45152600), ТОВ «ДЕМО ПРОМ» (код ЄДРПОУ 43888566), ТОВ «ПРАТО КОМО» (код ЄДРПОУ 43959787), ТОВ «ФРІДОМ ПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 44705440) ТОВ «ПЛАТІНУМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45012770), ТОВ «АСКЕТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45156406); ТОВ «ЛЕЙКТОП ЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 44785746); ТОВ «РЕЙНТЕК» (код ЄДРПОУ 45112898).

Також встановлено адресу пункту видачі клієнтам вантажу, завезеного з порушенням митних правил, за адресою м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, що на праві комунальної власності належить Територіальній громаді м. Чернівці.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 761/22597/23 в період з 13 год. 30 хв. 05.07.2023 до 18 год. 25 хв. 05.07.2023 детективами проведено обшук у приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (на праві комунальної власності належить Територіальній громаді м. Чернівці) за результатами якого виявлено та вилучено майно, зокрема, на яке прокурор просить накласти арешт.

Вказані речі (документи) передані на відповідальне зберігання адвокату ОСОБА_4 , який представляє інтереси ОСОБА_5

06.07.2023 винесено постанову про визнання зазначених вище вилучених речей (майна, документів) речовими доказами у кримінальному провадженні.

А тому, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Прокурор через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовольнити.

Представник власника майна через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких зазначив, що прокурор повторно звернувся із даним клопотанням про арешт майна, оскільки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2023 у справі № 761/24414/23, за наслідками якої було відмовлено у накладенні вищезазначеного майна, а тому просив клопотання прокурора залишити без задоволення.

Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до такого висновку.

З матеріалівклопотання вбачається,що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000034 від 02.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 761/22597/23 в період з 13 год. 30 хв. 05.07.2023 до 18 год. 25 хв. 05.07.2023 детективами проведено обшук у приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено майно, зокрема, на яке прокурор просить накласти арешт.

06.07.2023 постановою детектива зазначені речі, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженню.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2023 у справі № 761/24414/23, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000500000034 від 02.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України було задоволено частково, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання в частині накладення арешту майна на яке прокурор наразі просить накласти арешт.

Крім того, слідчому судді не надано висновок аналітичного дослідження, а лише наявне посилання на зазначений висновок у клопотанні прокурора, що не дає змоги слідчому судді пересвідчитися у достовірності зазначеної інформації.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПКУкраїни застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, статус майна з моменту його вилучення під час обшуку 05.07.2023 не змінився.

Звертаючись до слідчого судді 20.07.2023 з даним клопотанням прокурор не ставить перед судом питання поновлення строку звернення до суду та не зазначає обґрунтування причин пропуску такого строку.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було порушено вимоги положення ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки проведення обшуку відбулося 05.07.2023.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Так, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнароднідоговори іугоди» чинніміжнародні договори,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенціїзправлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

У свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурор ОСОБА_3 ,про арештмайна у кримінальному провадженні № 72023000500000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2023.

Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 159-164, 166, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2023 залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Олена ЧАЙКА