Ухвала

від 25.08.2023 по справі 525/881/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/881/23

Провадження №2/525/231/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2023 року селище Велика Багачка

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Хоменко М.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

у с т а н о в и в:

24.08.2023 заступник керівника Миргородської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на земельні ділянки ОСОБА_1 з кадастровими номерами 5320285000:00:001:1130 площею 1,2952 га, 5320285000:00:001:1131 площею 3,2706 га, 5320285000:00:001:1132 площею 5,3695 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходяться на території Великобагачанської територіальної громади (колишня Степанівська сільська рада). Крім того, просить заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вищевказаних земельних ділянок.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, в порядку спадкування за законом та за заповітом отримала право на три земельні ділянки площами 1,2952 га, 3,2706 га, 5,3695 га, які призначенні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення вимог законодавства, оскільки відповідач, будучи іноземкою, впродовж року з часу переходу права власності на земельні ділянки не відчужила їх, тому вважає, що є підстави для конфіскації цих земельних ділянок у власність держави, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду. Вказує, що подальше відчуження ОСОБА_1 спірних земельних ділянок порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави шляхом конфіскації, оскільки, особливо в умовах воєнного часу, дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України. Враховуючи, що існує можливість відчуження ОСОБА_1 земельних ділянок третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельних ділянок державі, просить для забезпечення позову застосувати заходи забезпечення у виді накладення арешту на земельні ділянки та заборони ОСОБА_1 розпоряджатись ними. Крім того, вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення у зв`язку з тим, що вказані види забезпечення не перешкоджають ОСОБА_1 володіти та користуватись спірними земельними ділянками, у випадку відмови у позові про їх повернення на користь держави, їй не може бути завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відчуженні.

Заява про забезпечення позову призначена до розгляду відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України, а тому сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3статті 150 ЦПК Українивстановлено,що заходи забезпечення позову,мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 1, 2, 4 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства», суд розглядаючи заяву, має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За наведених обставин, виходячи з обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що такі види забезпечення позову є співмірними й відповідають заявленим позовним вимогам, а також те, що тимчасове обмеження права розпоряджатися земельною ділянкою без обмеження права користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача ОСОБА_1 , а також те, що остання на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірними земельними ділянками, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення їх відчуження, зміну їх конфігурації (об`єднання) тощо, з метою запобігання вчиненню дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а саме в частині конфіскації земельних ділянок у власність держави, та з метою належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, суд дійшов висновку, що подану заяву слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.149,151 - 153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву заступника керівника Миргородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-з кадастровим номером 5320285000:00:001:1130 площею 1,2952 га, яка знаходиться на території Великобагачанської територіальної громади Миргородського району;

- з кадастровим номером 5320285000:00:001:1131 площею 3,2706 га, яка знаходиться на території Великобагачанської територіальної громади Миргородського району;

- з кадастровим номером 5320285000:00:001:1132 площею 5,3695 га, яка знаходиться на території Великобагачанської територіальної громади Миргородського району.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320285000:00:001:1130 площею 1,2952 га, 5320285000:00:001:1131 площею 3,2706 га, 5320285000:00:001:1132 площею 5,3695 га, які знаходяться на території Великобагачанської територіальної громади Миргородського району.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з часу її отримання до Полтавського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Я.В. Прасол