Постанова

від 16.08.2023 по справі 500/1247/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1247/23 пров. № А/857/9817/23 А/857/9818/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,

за участю представника відповідачаСтрілкової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, прийняте суддею Мандзій О.П. у м.Тернополі, повний текст складено 28.04.2023 року та апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України на додаткове рішення від 25 травня 2023 року, повний текст складено 25.05.2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРВАЛ 2018» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі ГУ ДПС у Тернопільській області), Державної податкової служби України(надалі ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.03.2023 №8378459/44907514 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» №1 від 31.01.2023 у день її подання на реєстрацію.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023 містить інформацію про те, що податкова накладна відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у п.5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.

Комісією Головного управління ДПС України у Тернопільській області 06.03.2023 прийнято оскаржуване рішення №8378459/44907514 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, що підтверджуються реальність господарської операції надання позивачем послуг комерційного посередництва ТОВ «Inter Cars Ukraine», згідно якої видано податкову накладну №1 від 31.01.2023, та її належне оформлення первинними документами.

Суд звернув увагу на те, що реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Додатковим рішенням від 25 травня 2023 заяву представника ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області та ДПС України в користь ТОВ судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. з кожного.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС у Тернопільській області та ДПС України подали апеляційні скарги. Вважають, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Тернопільській області зазначає, що судом не було враховано, що на момент подання податкової накладної №1 від 31.01.2023 на реєстрацію та на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення, позивачем Таблиця даних платника податку на додану вартість подавалась також 22.02.2023 та 03.03.2023, однак, рішеннями контролюючого органу від 28.02.2023 №8346301/44907514 та від 10.03.2023 №8406487/44907514, відповідно, не були враховані.

ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» надало копії документів, що не є достатніми для прийняття Комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки в сукупності вони дали підстави для висновку контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням позивачем усіх підтверджуючих документів.

Правова визначеність переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачена чинним законодавством, а саме пунктом 5 Порядку №520, який в свою чергу кореспондує із статтею 19 Конституції України, п.201.16 ст.201 ПК України, п.26 Порядку №1165.

Крім того, помилковим є твердження позивача про необхідність чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючому органу не надано повноважень чинним законодавством щодо визначення таких документів (за вичерпним переліком).

Пунктом 11 Порядку №1165 не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.5 Порядку №520. Зміст квитанції та підстава зупинення реєстрації податкової накладної повністю відповідають вимогам Порядку №1165.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. апелянт зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки дана категорія справ є типовою, також наявна значна кількість судової практики, що є у загальному доступу в мережі Інтернет, а також, що позовна заява у справі №500/1247/23 складається з перелічення доданих документів, а також цитування Постанови №1165, суд першої інстанції повинен був встановити, чи понесенні витрати були необхідними, і без яких сторона не змогла б обійтися самостійно.

Просить скасувати рішення та додаткове рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення, ДПС України зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України №5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Оскільки дана категорія справ є типовою, також наявна значна кількість судової практики, що є у загальному доступу в мережі Інтернет, а також, що позовна заява у справі №500/1247/23 складається з перелічення доданих документів, а також цитування Постанови №1165, суд першої інстанції повинен був встановити, чи понесенні витрати були необхідними, і без яких сторона не змогла б обійтися самостійно.

З огляду на вище зазначене, відшкодовування витрат на професійну правову допомогу адвокату Денисюк О.І. з державного бюджету, на думку відповідача, є безпідставним.

Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторони відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» зареєстроване як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та платником ПДВ.

За умовами агентського договору №UT1 від 01.01.2019, укладеного між ТОВ «Inter Cars Ukraine» (принципал) та ФОП ОСОБА_1 (агент), принципал доручає, а агент зобов`язується протягом строку договору за винагороду надати принципалу послуги з обслуговування покупців принципала шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок принципала. Сферою агентської діяльності (комерційного посередництва) є пошук покупців товарів, які продає (поставляє) принципал, зокрема: запасних частин, аксесуарів, інших супутніх товарів для транспортних засобів, мастильних матеріалів і технічних рідин, обладнання для технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, діагностичного обладнання, інструменту, тощо (далі - товар), укладення угод з ними чи сприяння їх укладенню; просування товарів на ринку, зокрема шляхом демонстрації їх зразків та каталогів; обслуговування покупців при реалізації товарів, а також інші послуги, що сприяють укладенню угод між принципалом і потенційними покупцями та їх обслуговуванню. Угоди з покупцями укладаються безпосередньо принципалом, від імені якого за довіреністю діє директор філії принципала. Товар, що поставляється принципалом у філію, є його власністю до моменту продажу. Філія приймає цей товар на відповідальне зберігання та несе повну матеріальну відповідальність за нього. Агент діє без довіреності та на підставі і протягом строку договору.

За умовами договору від 01.08.2022, укладеним між ТОВ «Inter Cars Ukraine» (принципал), ФОП ОСОБА_1 (первісний агент) та ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» (новий агент) про зміну сторони агентського договору №UT1 від 01.01.2019, сторони погодилися замінити одну із сторін агентського договору від 01.01.2019 № UT1, укладеного між «Inter Cars Ukraine» та ФОП ОСОБА_1 , а саме передати усі права та обов`язки первісного агента, що випливають із вказаного агентського договору, - новому агенту. Після підписання зазначеного договору, новий агент стає стороною агентського договору від 01.01.2019 №UT1 і повним правонаступником первісного агента щодо його прав та обов`язків за вказаним агентським договором. Договір від 01.08.2022 про заміну сторони агентського договору, є невід`ємною частиною агентського договору №UT1 від 01.01.2019.

Для здійснення господарської діяльності та для виконання обов`язків згідно із агентськими договорами перед принципалом, ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» використовує працю згідно штатного розпису 9 найманих працівників та придбані транспортні засоби: автомобільний фургон Renault Express Van та автомобіль Suzuki Vitara. Також позивач має в своєму розпорядженні орендоване авто Fiat Doblo Zfa та користується послугами транспортних сервісів з ремонту і обслуговування транспортних засобів, заправляє автомобілі для здійснення своєї господарської діяльності паливо-мастильними матеріалами, користується телекомунікаційними засобами зв`язку, використовує інші матеріали в тому числі автозапчастини для ремонту транспортних засобів, канцелярське приладдя, пакувальні матеріали, офісний папір, отримує послуги оренди приміщення та інші. Зазначене підтверджується наступними первинними документами: договором оренди приміщення №1 від 01.08.2022, укладеним між ТОВ «Простір-Т» (орендодавець) та ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018», актом приймання-передачі до зазначеного договору, актами надання послуг оренди частини нежитлового приміщення у м.Тернопіль, вул. Подільська, 21Б №41 від 31.10.2022, №36 від 30.09.2022, №46 від 30.11.2022, №31 від 31.01.2022, №51 від 31.12.2022, №3 від 31.01.2023, платіжними інструкціями про оплату послуг оренди №11 від 02.09.2022, №12 від 02.09.2022, №33 від 03.10.2022, №86 від 01.12.2022, №125 від 02.01.2023, договором поставки №65145 від 01.12.2022, укладеним між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» на поставку запасних частин, мастильних матеріалів, технічних рідин, аксесуарів, інших супутніх товарів для транспортних засобів тощо, видатковими накладними №UAUT1_230001232 від 09.01.2023, №UAUT1_230001777 від 11.01.2023, №UAUT1_230003145 від 17.01.2023, платіжними інструкціями №152 від 17.01.2023, №164 від 25.01.2023, видатковими накладними №134 від 03.01.2023, №266 від 11.01.2023, платіжними дорученнями №53 від 27.11.2022, №21 від 09.09.2022, №129 від 05.01.2023, №151 від 17.01.2023, договором оренди транспортних засобів №2-ОТЗ від 01.11.2022, укладеним між ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (орендодавець), актами здачі-прийому послуг оренди автотранспортних засобів №03 від 30.11.2022, №05 від 31.12.2022, №1 від 31.01.2023, платіжними інструкціями №127 від 05.01.2023, №175 від 06.02.2023, відомостями про наявність основних засобів, видатковими накладними №РТУК005225438 від 30.08.2022, №1616 від 16.12.2022, №РТУК00525449 від 30.08.2022, платіжними дорученнями №7 від 29.08.2022, №8 від 29.08.2022, №102 від 15.12.2022, видатковими накладними №4 від 11.01.2023, №50 від 12.01.2023, видатковими накладними №УПЦБК-2321 від 31.01.2023, №УПЦБК-36770 від 31.12.2022, платіжними інструкціями №147 від 12.01.2023, №148 від 12.01.2023.

Згідно розрахунку агентської винагороди, вартість наданих послуг ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» для ТОВ «Inter Cars Ukraine» становить 650306,39 грн.

31.01.2023 між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» підписано акт надання послуг №12 від 31.01.2023, найменування робіт, послуг агентська винагорода за комерційне посередництво послуги згідно договору за січень 2023 на суму 650306,39 грн., в тому числі ПДВ 108384,40 грн.

Оплату агентської винагороди ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» отримало на розрахунковий рахунок відповідно до платіжної інструкції №1734 від 07.02.2023 на суму 650306,39 грн.

По даній господарській операції, ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» складено податкову накладну №1 від 31.01.2023 на загальну суму 650306,39 грн., в тому числі ПДВ 108384,40 грн.

За наслідками подання 13.02.2023 до реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної, через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачу було направлено квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 46.18, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

На виконання вказаних вимог, 02.03.2023 позивачем в підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладні №1 від 31.01.2023 надано детальні пояснення з наступними документами: агентський договір №UT1 від 01.01.2019 та додаткові угоди від 02.01.2020, від 25.02.2020 з додатками №1-8 до нього; договір про заміну сторони агентського договору від 01.01.2019 № UT1 від 01.08.2022 з додатком №1 до нього; акт надання послуг №12 від 31.01.2023; платіжна інструкція №1734 від 07.02.2023; штатний розклад працівників ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018»; договір поставки №65415 від 01.12.2022; накладна №UAUT1_23 ООО 1232 від 09.01.2023; накладна №UAUT1_23 0003145 від 17.01.2023; накладна №UAUT1_230001777 від 11.01.2023; видаткова накладна №134 від 03.01.2023; видаткова накладна №266 від 11.01.2023; видаткова накладна №4 від 11.01.2023; видаткова накладна №50 від 12.01.2023; платіжна інструкція №125 від 02.01.2023; відомість нарахування коштів №13 за січень 2023; договір оренди автотранспортних засобів №2-ОТЗ від 01.11.2022 та акт приймання-передачі транспортного засобу; договір оренди №1 від 01.08.2022 та акт приймання-передачі.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 06.03.2023 прийнято рішення №8378459/44907514 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023 в ЄРПН, зробивши висновок про ненадання платником податку копій документів:

договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних;

розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі додаткова інформація зазначено, що надано неповний пакет підтверджуючих документів по придбаних ТМЦ та отриманих послугах, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Скаргу ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018» щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 06.03.2023 №8378459/44907514, рішенням від 20.03.2023 №27821/44907514/2 залишено без задоволення.

Спірні правовідносини регулюються приписамиПодаткового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно зУКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно зУКТ ЗЕДабо код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно ж до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомунаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Зі спірних рішень встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків первинних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі додаткова інформація зазначено, що надано неповний пакет підтверджуючих документів по придбаних ТМЦ та отриманих послугах, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів враховує, що позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії документів, зокрема, агентський договір №UT1 від 01.01.2019 та додаткові угоди від 02.01.2020, від 25.02.2020 з додатками №1-8 до нього; договір про заміну сторони агентського договору від 01.01.2019 № UT1 від 01.08.2022 з додатком №1 до нього; акт надання послуг №12 від 31.01.2023; платіжна інструкція №1734 від 07.02.2023; штатний розклад працівників ТОВ «ІНТЕРВАЛ 2018»; договір поставки №65415 від 01.12.2022; накладна №UAUT1_23 ООО 1232 від 09.01.2023; накладна №UAUT1_23 0003145 від 17.01.2023; накладна №UAUT1_230001777 від 11.01.2023; видаткова накладна №134 від 03.01.2023; видаткова накладна №266 від 11.01.2023; видаткова накладна №4 від 11.01.2023; видаткова накладна №50 від 12.01.2023; платіжна інструкція №125 від 02.01.2023; відомість нарахування коштів №13 за січень 2023; договір оренди автотранспортних засобів №2-ОТЗ від 01.11.2022 та акт приймання-передачі транспортного засобу; договір оренди №1 від 01.08.2022 та акт приймання-передачі.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної. Натомість, всупереч частині другійстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україниконтролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПодаткового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 у справі № 500/2237/20, від 16 вересня 2022 у справі № 380/7736/21 та від 19 липня 2023 у справі № 420/7850/22.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У нашому випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захищено порушене право.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови реєстрації спірної податкової накладної, то, відповідно, вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати такі в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України, є також обґрунтованою.

Обрана позиція з даного питання колегією суддів не суперечить правовим висновкам Верховного Суду зроблених в постановах, зокрема, від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 в справі №360/1050/19 (адміністративне провадження №К/9901/27904/19), від 18 лютого 2020 в справі №360/1776/19 (адміністративне провадження №К/9901/242/20), та які є обов`язковими для застосування нижчестоящими судовими інстанціями.

Ураховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та такого, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 31.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Судом встановлено, що 22.03.2023 між позивачем та адвокатським об`єднанням «ПРИЩЕПА І ПАРТНЕРИ» укладено договір №22/03-1 про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням, згідно з предметом якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в тому числі у процесі захисту прав та представництва інтересів клієнта при оскарженні рішень Державної податкової служби та її територіальних органів (головних управлінь), їх комісій.

Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що вартість послуг, що надається адвокатським об`єднанням визначається з розрахунку 1000,00 грн. за одну годину роботи адвоката, які клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання , що фіксується в підписаних актах про надання юридичної допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №03/05-1 від 03.05.2023 адвокатським об`єднанням надано клієнту такі послуги:

розгляд наданих при зустрічі з клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення комісії ГУ ДПС в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.03.2023 №8378459/44907514 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання усної консультації (обговорено суть спору, правову позицію по справі та способи вирішення спору) з приводу зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023, відмови в її реєстрації 1 год. роботи адвоката;

написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.03.2023 №8378459/44907514 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання ДПС України зареєструвати вказану накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, формування копій додатків до позову (номер судової справи у Тернопільському окружному адміністративному суді №500/1247/23) 3 год. роботи адвоката.

Гонорар за надання правової допомоги у справі №500/1247/23, згідно договору №22/03-1 від 22.03.2023, акту приймання-передачі наданих послуг №03/05-1 від 03.05.2023 позивачем оплачено відповідно до рахунку на оплату послуг №03-05-1 від 03.05.2023 у розмірі 4000,00 грн., про що свідчить платіжна інструкція №302 від 03.05.2023.

Отже, з вказаних документів встановлено, що позивачу надано послуги адвоката на суму 4000 грн, однак, такі, на думку суду першої інстанції, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними, тому задоволено лише в частині - стягнуто по 1500 грн. з відповідачів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

При цьому суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Колегія суддів зазначає, що розгляд наданих при зустрічі з клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення, написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі становить 1500 грн. з кожного із відповідачів.

Отже, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та додаткове рішення 25 травня 2023 року у справі №500/1247/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 25.08.2023.