Постанова

від 25.08.2023 по справі 685/668/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 685/668/17

адміністративне провадження № К/9901/65417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.

судді: Берназюк Я.О., Єзеров А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Подільське» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 (головуючий суддя - Кузьмишин В.М., судді: Боровицький О.А., Сторчак В.Ю.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільське» до Теофіпольської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «Подільське» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача;

- визнання незаконними та скасування рішень чергової дванадцятої сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради Хмельницької області від 28.10.2016 № 4-12/2016, рішення чергової дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради від 11.05.2017 № 3-19/2017 "Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки" і № 4-19/2017 "Про передачу в оренду земельних ділянок".

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Теофіпольської селищної ради шостої сесії сьомого скликання від 26.02.2016 № 11-6/2016 відмовлено третій особі у задоволенні заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 162 т.1).

Рішенням Теофіпольської селищної ради чергової дванадцятої сесії сьомого скликання від 28.10.2016 № 4-12/2016 внесено зміни у вказане вище рішення та надано третій особі дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаних земельних ділянок (а.с.8 т.1).

11.05.2017 відповідач ухвалив рішення № 3-19/2017 "Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки", яким затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244 (а.с. 49 т.2).

Також, 11.05.2017 рішенням № 4-19/2017 "Про передачу в оренду земельних ділянок" відповідач передав земельні ділянки 6824755100:01:001:0332, площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333, площею 0,0551 га. та 6824755100:01:001:0334, площею 0,1254 га третій особі (а.с.50 т.2).

Не погодившись із рішеннями відповідача від 28.10.2016 №4-12/2016, від 11.05.2017 № 3-19/2017 та № 4-19/2017, позивач, звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28.04.2017 відмовлено у відкритті провадження з підстав порушення правил юрисдикції.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28.04.2017 скасовано та справу направлено до Теофіпольського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 позов задоволено.

Скасовано рішення чергової 12 сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради від 28.10.2016 №4-12/2016 «Про внесення змін в рішення селищної ради від 26.02.2016 №11-6/2016 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки», рішення чергової 19 сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради від 11.05.2017 №3-19/2017 «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки» та рішення №4-19/2017 «Про передачу в оренду земельних ділянок».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суду не надано доказів того, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду заяви третьої особи про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою і від підприємства не надійшло заперечення проти внесення змін у попереднє рішення, суд дійшов висновку, що рішення дванадцятої сесії сьомого скликання від 28.10.2016 №4-12/2016 «Про внесення змін в рішення селищної ради від 26.02.2016 №11-6/2016 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» є таким, що прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, що порушує права позивача на землю, а тому відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України підлягає скасуванню.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача № 3-19/2017 «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки» , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244, та рішення № 4-19/2017 «Про передачу в оренду земельних ділянок», яким передано земельні ділянки 6824755100:01:001:0332 площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333 площею 0,0551 га та 6824755100:01:001:0334 площею 0,1254 га в оренду третій особі, є похідними рішення від 28.10.2016 №4-12/2016, а тому, вони також підлягають скасуванню.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини за рішенням відповідача від 26.02.2016 № 11-6/2016, яким відмовлено третій особі в задоволенні заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не виникли, оскільки таким рішенням відмовлено у наданні відповідного дозволу.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення, яке б підлягало виконанню, фактично не приймалось. Крім того, із заявою про внесення змін звернулась третя особа, що свідчить про те, що вона не заперечувала проти зміни рішення, а навпаки - за власним волевиявленням звернулась із відповідною ініціативою до відповідача щодо відповідної зміни рішення органу місцевого самоврядування. А тому, рішення відповідача № 4-12/2016 від 28.10.2016 є правомірним.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Теофіпольської селищної ради № 4-12/2016 від 28.10.2016, від 11.05.2017 № 3-19/2017 і № 4-19/2017 прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Зокрема, позивач покликається на те, що у відповідача не було підстав для прийняття рішення про внесення змін у раніше прийняте рішення про відмову у надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач покликається на те, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач вийшов за межі наданих законом повноважень.

Крім того, позивач покликається на те, що лише встановивши на підставі досліджених доказів відповідні обставини, зокрема, про наявність чи відсутність майна позивача та третьої особи на земельних ділянках, які в результаті були передані третій особі, суд апеляційної інстанції міг визначити відповідні правовідносини і правильно застосувати норми матеріального права.

Позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції; у разі, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про наявність порушень норм процесуального права - скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з положеннями частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 1 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗКУ відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви зацікавленої особи орган місцевого самоврядування приймає одне з двох рішень: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду заяви третьої особи відповідач прийняв рішення від 26.02.2016 №11-6/2016 про відмову у задоволенні заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244 за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, третя особа звернулась з новою заявою, за наслідками розгляду якої відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким вніс зміни у своє попереднє рішення, прийняте за наслідками розгляду іншої заяви третьої особи, на цей раз вирішивши надати третій особі дозвіл.

Водночас, внесення змін в раніше прийняте рішення, передбачає збереження його основного змісту і доповнення або зміну цього змісту лише в частині.

Натомість, відповідач фактично прийняв рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом внесення змін у попереднє рішення про відмову у наданні такого дозволу, що суперечить вимогам частини 7 статті 118 ЗК України і не може характеризувати рішення відповідача як таке, що прийняте в межах наданих повноважень.

При цьому, відповідач керувався статтею 79-1 Земельного кодексу України та статтею 25 Закону № 280/97-ВР, якими не передбачено таких повноважень органу місцевого самоврядування, а також статтею 33 Закону № 280/97-ВР, якою передбачено повноваження виконавчого комітету.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності рішень відповідача від 28.10.2016 № 4-12/2016 та похідних рішень від 11.05.2017 № 3-19/2017 № 4-19/2017 та прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Верховним судом питання належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не досліджується, оскільки таке питання уже розглядалось у цій справі і ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28.04.2017 про відмову у відкритті провадження скасовано та справу направлено до Теофіпольського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду за правилами саме адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Подільське» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі № 685/668/17 скасувати.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 у справі № 685/668/17 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров