Ухвала

від 23.08.2023 по справі 761/29747/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29747/23

Провадження № 1-кс/761/19392/2023

У Х В А Л А

Іменем України

23 серпня 2023 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023140000000040 від 15 лютого 2023 року

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023140000000040 від 15 лютого 2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що групою невстановлених осіб та головою наглядової ради Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» (далі ПрАТ «АЙБОКС БАНК») ОСОБА_4 , як співорганізатором вчинення кримінальних правопорушень, за пособництва залучених нею працівників банку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом травня 2021 року березня 2023 року здійснювалася діяльність з організації азартних ігор в мережі Інтернет без передбаченої законом ліцензії з отриманням грошових коштів від гравців на рахунки підконтрольних юридичних осіб під виглядом прибутку від здійснення господарської діяльності з організації і проведення змагань (турнірів) з кіберспорту та спортивного покеру.

За таких обставин, ОСОБА_4 в період часу з 30.04.2021 по 07.03.2023 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та іншими не встановленими, на теперішній час, особами в межах єдиного умислу організованої злочинної групи, перебуваючи у м. Києві та використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання АТ АЙБОКС БАНК, ТОВ «ПЕЙ-ПЕЙ», ТОВ «ПОЛІСТЕРС», ТОВ «ДЗЕГА», ТОВ «ЦИГІР», ТОВ «ДАСТСАН», ТОВ «РЕКНА», ТОВ «КЕНДВІТ», ТОВ «ЦЕНТІНГ», ТОВ «СПАТ ТРЕЙД», ТОВ «МІТАР СТАРС», ТОВ «ГАМЕРТОН», ТОВ «УБЕРВАЛЬД», ТОВ «ФЛАВОН СПОРТ», ТОВ «АМЕРТОН КОНСТРАКШН», ТОВ «ЕЙКІНГ», ТОВ «СКЕЙН КОРП», ТОВ «ЗЕРЕНПЕЙ» розробила план дій щодо здійснення незаконної діяльності пов`язаної з організацією та проведенням азартних ігор в мережі інтернет без відповідної ліцензії, впровадила, контролювала та вдосконалювала цей злочинний план шляхом отримання доповідей та надання вказівок в групових чатах із ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та іншими працівниками банку. ОСОБА_4 здійснювала заохочення залучених нею до протиправної діяльності осіб шляхом грошової винагороди. За результатами вищезазначеної злочинної діяльності, учасниками організованої групи в межах єдиного умислу упродовж з 10.01.2022 до 07.03.2023 здобуто злочинним шляхом коштів на загальну суму 4811959013,67 грн, які в подальшому усвідомлюючи, що кошти в сумі 4 811 959 013,67 грн. є активами, які отримано злочинним шляхом, а саме внаслідок організації та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, організувала вчинення дій щодо перерахування цих коштів, тобто набуття, володіння, використання та розпорядження, у тому числі здійснення ряду фінансових операцій та вчинення правочинів з такими коштами, а також маскування джерел їх походження, тобто легалізації (відмивання) вказаних коштів, фактичні обставини щодо яких свідчать про одержання їх злочинним шляхом вчинене в особливо великому розмірі.

Отримані внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень кошти учасники організованої групи розподіляли між її учасниками за невстановлених під час досудового розслідування обставин.

За результатами досудового розслідування 17.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Вивченням майнового стану підозрюваних встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення заходів з блокування активів (рахунків та видаткових операцій по ним), здобутих злочинним шляхом забезпечила списання цінних паперів, а саме облігацій зовнішніх держаних позик України у кількості 2000 шт. (сукупна номінальна вартість цінних паперів 2 млн доларів США) з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АБ «Укргазбанк» на користь довірених осіб, а саме:

-21.07.2023 та 24.07.2023 облігацій зовнішніх держаних позик України у кількості 1720 шт. на підставі договорів купівлі-продажу № БВ-230720-0002 від 20.07.2023 та № БВ-230720-0004 від 20.07.2023 зараховано на рахунок у цінних паперах НОМЕР_2 у депозитарній установі ТОВ «БТС Брокер» (код ЄДРПОУ 37686943) для головного юриста АТ «Айбокс Банк» ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 );

-21.07.2023 облігацій зовнішніх держаних позик України у кількості 280 шт. на підставі договору купівлі-продажу № БД-230720-0003 від 20.07.2023 зараховано на рахунок у цінних паперах НОМЕР_4 у депозитарній установі ТОВ «Домінанта Трейд» (код ЄДРПОУ 38726248) для секретаря загальних зборів АТ «Айбокс Банк» ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Вказані рахунки у цінних паперах наразі фактично використовуються ОСОБА_4 з метою легалізації коштів отриманих від організації діяльності нелегальних онлайн казино в мережі інтернет, з використанням платіжної інфраструктури підконтрольних АТ «АЙБОКС БАНК» та ТОВ «ФК «ЛЕО».

Також встановлено, що відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу фінансових інструментів від 20.07.2023 №БВ-230720-0002, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 передбачено, що покупець ( ОСОБА_7 ) зобов`язується до 31.12.2023 сплатити продавцю ( ОСОБА_4 ) повну суму договору, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок продавця, який зазначений у п. 15 Договору. В свою чергу у п. 15 вказано розрахунковий рахунок (для виконання умов Договору) № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «АЙБОКС БАНК». Поряд з цим, відповідно до рішення Національного банку України 07.03.2023 року у АТ «АЙБОКС БАНК» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації вказаної банківської установи, що завідомо унеможливлює виконання умов, передбачених даною угодою.

Зазначені обставини фактично безоплатної передачі у власність близьким особам майна підозрюваної свідчить про умисне вжиття ОСОБА_4 заходів до відчуження належного їй майна з метою унеможливлення відшкодування завданих кримінальними правопорушеннями збитків за його рахунок, а також про набуття нею такого майна у власність за рахунок коштів отриманих від вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, тобто внаслідок вчинення злочину.

Враховуючи викладене, з метою спеціальної конфіскації майна, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі, та просив його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В своєму клопотанні, як підставу для накладення арешту прокурор вказує спеціальну конфіскацію.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

З матеріалів клопотання вбачається, що прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на майно третіх осіб. В той же час клопотання прокурора не містить відомостей що такі особи набули майно за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, або знали, або повинні були знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Вказане свідчить про недоведеність необхідності накладення арешту на майно третіх осіб, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, у зв`язку із відсутністю даних передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

В той же час у клопотанні прокурора не вказано розмір можливої неправомірної вигоди, отриманої безпосередньо ОСОБА_4 , для визначення ступеню співмірності та пропорційної такому заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна третіх осіб.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

З долучених до клопотання документів вбачається, що право власності на вищевказане майно перейшло до третіх осіб на законних підставах, відомостей що вказані правочини оскаржувались в установленому законом порядку слідчому судді не надано.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадій досудового розслідування, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Крім тогоспеціальна конфіскація,відповідно до ч.2ст.96-1КК України,застосовується напідставі обвинувальноговироку суду; ухвалисуду прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності; ухвалисуду прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 96-2 КК України, у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені участині першійцієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених участині першійцієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Отже відчуження майна на користь третіх осіб, або ж перетворення такого майна не унеможливлює застосування спеціальної конфіскації.

Також існування арешту майна не є обов`язковою умовою, для застосування спеціальної конфіскації.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023140000000040від 15лютого 2023року відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1