Рішення

від 23.08.2023 по справі 910/8507/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.08.2023Справа № 910/8507/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Мастер Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОХІ"

про стягнення 121.638,58 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руф-Мастер Компані" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОХІ" про стягнення 121.638,58 грн, з яких: 54.111,00 грн заборгованості за виконані позивачем роботи за договором підряду №11.05/01 від 27.10.2020, 39.148,97 грн пені, 24.394,22 грн інфляційних втрат та 3.984,39 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась відповідачу, повернута до суду без вручення отримувачем, тож відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8507/23, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020 між позивачем (Підрядником) та відповідачем (Замовником) було укладено договір підряду № 11.05/01 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов`язки власними силами виконати влаштування покрівлі приміщення за адресою: 08292, Київська область, місто Буча, вул. Вокзальна, 2.

Договором, а саме, пунктом 2.1. зазначено, що договірна ціна робіт є орієнтовною і виходячи із запланованого обсягу на момент підписання Договору складає 45 092,50 грн, крім того, ПДВ 20% - 9 018,50 грн., всього з ПДВ 54 111,00 грн та уточнюється згідно фактичних виконаних обсягів робіт.

Приписами пункту 1.4. Договору визначено, що остаточна номенклатура робіт, що підлягають виконанню по даному Договору, їх обсяги та вартість визначається у актах приймання виконання підрядних робіт.

Згідно з п. 3.3. Договору, Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягає оплаті, готує відповідні документи (акти приймання виконаних робіт) і подає їх для підписання Замовнику.

Замовник зобов`язаний розглянути та підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, протягом п`яти робочих днів з дня їх одержання або письмово протягом вищевказаного терміну надіслати на адресу підрядника мотивовані зауваження з обґрунтуванням причин відмови від прийняття робіт.

Остаточна оплата виконаних робіт здійснюється на підставі виставлених Підрядником рахунків протягом п`яти банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних підрядних робіт Замовником.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

За ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 882 ЦК України унормовано, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Руф-Мастер Компані" зазначає, що ним було виконано, а відповідачем - прийнято виконані роботи в повному обсязі, без зауважень до якості та обсягів виконаних робіт.

З акту приймання виконаних будівельних робіт від 09.11.2020, копія якого міститься в матеріалах справи вбачається, що позивачем було виконано роботи за Договором на загальну суму 54 111,00 грн.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 09.11.2020. не містить будь яких зауважень з боку Змовника щодо виконаних робіт Підрядником.

На виконання п. 3.3. Договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 301 від 09.11.2020, який останнім оплачено не було.

Поряд з цим, сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором становить 54 111,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність доказів сплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт, або відсутності обов`язку зі сплати цієї суми, тож позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 111,00 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню судом.

Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 39 148,97 грн пені.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що за порушення зобов`язань згідно з умовами договору (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент такого порушення.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак сума пені, належної до сплати відповідачем, має розраховуватися з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості; та її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені не відповідає зазначеним вимогам, суд здійснив власний перерахунок пені за Договором (за період прострочення платежу з 17.11.2020. по 18.05.2021, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ), розмір якої складає 3 462,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 24 394,22 грн інфляційних втрат та 3 984,39 грн 3 % річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача з боку відповідача належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 111,00 грн заборгованості, 3 462,40 грн пені, 24 394,22 грн інфляційних втрат та 3.984,39 грн 3 % річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню. У задоволенні решти вимог про стягнення пені суд відмовляє з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОХІ" (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 103; ідентифікаційний код 41627795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Мастер Компані" (02092, місто Київ, вулиця Рогозівська, будинок 3-А, офіс 77; ідентифікаційний код 37035992) 54 111 (п`ятдесят чотири тисячі сто одинадцять) грн. 00 коп заборгованості, 3 462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 40 коп. пені, 24 394 (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто чотири) грн 22 коп інфляційних втрат, 3.984 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 39 коп. 3 % річних та 1 896 (одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн 56 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко