Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/7942/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/7942/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Акстон" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайденс" (м. Київ)

про стягнення 35.263,27 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Акстон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайденс" про стягнення 35.263,27 грн, з яких: 31.900,00 грн - гарантійний платіж за Договором суборенди об`єкта нерухомості № G-02121 від 13.11.2021, який відповідачем не повернуто позивачу, та 3 363.27 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2021 між позивачем (Сторона 2) та відповідачем (Сторона 1) було укладено Договір суборенди об`єкта нерухомості № G-02121 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ "Гайденс" передає ТОВ "КУА "Акстон" у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею - 70,49 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна (Дмитра Дорошенка), буд. 18, офіс 422.

Відповідно до п. 5.1.5. Договору з метою забезпечення виконання Стороною 2 своїх зобов`язань за договором, Сторона 2 протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Договору перераховує на рахунок Стороні 1 гарантійний платіж в розмірі 30 400 грн, який зараховується Стороною 1, як суборендна плата за останній місяць суборенди або як платіж в рахунок оплати комунальних послуг, які Сторона 2 використає протягом останнього місяця суборенди та інших послуг, або як штраф за порушення строків оплати суборенди, або за порушення строків оплати комунальних послуг, у разі допущення Стороною 2 таких порушень. Платіж зарахований як суборендна плата за останній місяць суборенди використовується для погашення прострочених Стороною 2 грошових/майнових/немайнових зобов`язань за договором.

Згідно з п. 5.1.8. Договору у випадку дострокового розірвання (припинення) з вини або ініціативи Сторони 2 (якщо повідомлення про розірвання Договору надіслане з порушенням строку встановленого цим договором), всі сплачені Стороною 2 платежі залишаються у Сторони 1 та спрямовуються на погашення грошових/майнових/немайнових зобов`язань Сторони 2, передбачених цим Договором, а залишок (у випадку наявності) автоматично зараховується Стороні 1 в якості компенсації упущеної вигоди.

Гарантійним платежем забезпечуються невиконані грошові/майнові зобов`язання Сторони 2 в наступному порядку:

- відшкодування збитків Сторони 1;

- будь-які види неустойки, якщо вони передбачені Договором або законодавством;

- відшкодування експлуатаційних витрат, послуг;

- компенсація, передбачених Договором податків, зборів, обов`язкових платежів;

- прострочена суборендна плата;

- витрати на відновлення об`єкту суборенди;

- оплата вартості робіт/матеріалів для відновлення/ремонту Об`єкту суборенди;

- суборендна плата

- виконання інших грошових/майнових зобов`язань сторони 2, строк виконання яких настав."

Пунктом 5.1.9. Договору визначено, що задоволення грошових/майнових вимог Сторони 1 до Сторони 2 (у випадку невиконання/прострочення виконання Стороною2 своїх грошових/майнових/немайнових зобов`язань) за рахунок гарантійного платежу є правом Сторони 1.

Додатковою угодою № 1 до Договору передбачено, що у зв`язку зі зміною переліку послуг, які надаються Стороні 2, у ТОВ "КУА "Акстон" виникло зобов`язання з доплати гарантійного платежу у розмірі 1 500 грн.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору ним було здійснено перерахування коштів відповідачу у розмірі 31 900 грн за платіжною інструкцією № 91 від 26.11.2021.

У подальшому Приватне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації", як власник орендованих приміщень, надіслало лист до ТОВ "КУА "Акстон" з пропозицією укласти договір оренди, оскільки Договір оренди об`єкта нерухомості, на підставі якого укладений Договір суборенди об`єкта нерухомості № G-02121 від 13.11.2021, розірвано на підставі Додаткової угоди про припинення дії (розірвання) договору оренди об`єкта нерухомості №30-03/2021 від 10.08.2022.

Таким чином позивачу стало відомо про втрату відповідачем права володіння та користування об`єктом суборенди за Договором суборенди.

Пунктом 12.14. Договору передбачено, що припинення права власності на Об`єкт суборенди тягне за собою припинення дії цього Договору.

ТОВ "КУА "Акстон" стверджує, що воно належним чином виконувало свої зобов`язання за Договором, від відповідача не надходило жодних претензій чи зауважень щодо несвоєчасної сплати суборендної плати та/або інших платежів.

Проте гарантійний платіж, сплачений позивачем, повернений відповідачем не був.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що позивач отримав майно в оренду на підставі акту приймання-передачі приміщення від 01.12.2021.

Пунктом 2.2.2. Договору встановлено, що при достроковому припиненні/розірванні даного Договору Сторони зобов`язані підписати акт приймання-передачі (повернення) об`єкта суборенди в останній день дії даного Договору.

Доказів виконання сторонами вимог п. 2.2.2. Договору та повернення майна з оренди матеріали справи не містять.

При цьому позивачем не надано до матеріалів справи жодного доказу виконання своїх зобов`язань за цим договором, крім платіжної інструкції №91 від 26.11.2021 про сплату відповідачу 31.900,00 грн.

У призначенні платежу в означеній платіжній інструкції вказано: "за суборенду нежитлового приміщення та комунальні послуги зг.рах. №183 від 15.11.2021". Цього рахунку до матеріалів справи не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено жодним доказом таких обставин:

- сплати відповідачу гарантійного платежу, про що йдеться в позовній заяві;

- виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів по Договору;

- припинення договору суборенди з 10.08.202.

Суд звертає увагу на те, що пункт 12.14. Договору, який позивач наводить як підставу припинення Договору, передбачає, що припинення права власності на Об`єкт суборенди тягне за собою припинення дії цього Договору.

Поряд з цим матеріали справи не містять доказів припинення права власності на Об`єкт суборенди.

Крім того, позивачем не враховано відсутність встановленого Договором строку повернення гарантійного платежу та не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про сплату коштів, що є предметом позовних вимог, з метою застосування приписів ст. 530 ЦК України та визначення строку виконання відповідного зобов`язання, у разі обґрунтованості такої вимоги позивача.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, вказаних у позовній заяві, які б надали суду можливість встановити та дослідити фактичні обставини справи, взаємовідносини сторін за Договором, виконання ними своїх зобов`язань, в тому числі виконання позивачем обов`язку зі сплати гарантійного платежу, повернення майна з користування, відсутність заборгованості за Договором тощо.

Додані до позовної заяви докази не є вірогідними, не підтверджують викладеного в ній та не можуть свідчити про наявність у відповідача обов`язку з повернення позивачу 31.900,00 грн мантійного платежу за Договором.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, та відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко