Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/7691/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/7691/23

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеттак" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ават-Буд-Трейд" (м. Київ)

про стягнення 43.918,09 грн,,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеттак" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ават-Буд-Трейд" про стягнення 43.918,09 грн, з яких: 39.840,00 грн заборгованості з орендної плати, 3.600,00 грн заборгованості за транспортні послуги та 478,09 грн вартості неповернутого обладнання за договором оренди №031/2022 від 25.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2022 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір №031/2022 (далі - Договір), предметом якого є оренда (тимчасове платне користування) універсальних будівельних риштувань plettac® (риштування).

Відповідно до умов договору та специфікації №1, яка є додатком №1 до Договору, орендодавець зобов`язався передати в орендне користування відповідачу риштування в обсязі 200м2, а орендар, у свою чергу - сплачувати позивачу орендні послуги (оренду) в розмірі 14400 гривень за кожні 30 календарних діб оренди.

Окрім цього відповідач зобов`язався сплатити позивачу заставну суму в розмірі 10000 гривень, яка відповідно до п. 5.5. Договору має бути повернута позивачем на поточний рахунок відповідача після повернення останнім всіх отриманих в оренду риштувань.

Відповідно до п. 5.7. Договору додаткові послуги орендодавця, такі як доставка риштувань, їх монтаж, тощо, не включені до вартості оренди та можуть бути надані за окрему плату на підставі договору чи рахунку-фактури.

Як вбачається з Акту №001/031/2022-вО від 26.10.2022 здачі-прийняття в оренду та накладної №1 від 26.10.2022, позивачем передано риштування в обсязі 200м2 в оренду відповідачу.

В орендному користуванні відповідача риштування знаходились до 23.02.2023, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт, наданих послуг до Договору №001/031/2022-ВР від 31.10.2022, №002/031/2022-ВР від 30.11.2022, №003/031/2022-ВР від 31.12.2022, №004/031/2022-ВР від 31.01.2023, №005/031/2022-ВР від 23.02.2023.

23.02.2023 відповідач повернув риштування позивачу за відповідною накладною на повернення.

Загальна вартість орендних платежів за час користування відповідачем об`єктом оренди склала 54.240,00 грн.

Окрім цього позивачем були надані відповідачу транспортні послуги з перевезення риштувань на суму 3.600,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1/031/2022 від 23.02.2023 та актом здачі-прийняття виконаних робіт, наданих послуг до Договору №005/031/2022-ВР від 23.02.2023 на вказану суму.

Також 23.02.2023 за видатковою накладною №8 від 23.02.2023 позивач передав відповідачу прийняв елемент риштувань вартістю 478,09 грн.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідач на виконання умов Договору сплатив орендну плату в розмірі 14.400,00 грн за перші 30 календарних днів оренди та заставну суму в розмірі 10.000,00 грн.

Інших платежів від відповідача до теперішнього часу не надходило.

23.02.2023 сторони підписали акт звіряння розрахунків за Договором, в якому відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за послуги оренди риштувань та транспортні послуги в розмірі 43.440,00 грн, яка сплачена не була.

Також відповідач не повернув позивачу елемент риштувань, переданий позивачем за видатковою накладною №8 від 23.02.2023 та не сплатив його вартість у сумі 478,09 грн.

Пунктом 9.1.4. Договору встановлено, що у випадку пошкоджень та втрати елементів риштувань орендар відшкодовує вартість таких елементів, втрачених під час оренди, на підставі додатково виписаного орендодавцем рахунку-фактури і у відповідності з діючими ринковими цінами на нові елементи Риштувань, а також оплачує всі витрати пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нових елементів риштувань, або відшкодовує втрачені елементи риштувань ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку.

Листами від 12.04.2023 №0498 та від 18.04.2023 №0499 позивач просив сплатити заборгованість у сумі 43.440,00 грн та повернути елемент риштування вартістю 478,09 грн, проте відповідач такі вимоги залишив без відповіді та задоволення.

Листом від 03.05.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору на підставі п. 10.1.1., у зв`язку із несплатою орендних платежів, та вимагав погасити заборгованість та повернути елемент риштування.

Проте відповідач не сплатив заборгованість та не повернув об`єкт оренди, що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 43.440,00 грн та неповернення елемента риштування вартістю 478,09 грн підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами. Будь-яких доказів сплати виконання відповідачем таких зобов`язань чи відсутності обов`язку з їх виконання сторонами суду не надано.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та заперечень про заявлених вимог не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ават-Буд-Трейд" (01010, місто Київ, провулок Бутишів, будинок 10, офіс 32; ідентифікаційний код 31108628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеттак" (04128, місто Київ, садове товариство "Берковець-1", вулиця Садова 28, будинок 20; ідентифікаційний код 24918464) 43.440 (сорок три тисячі чотириста сорок) грн 00 коп. заборгованості, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн 09 коп. вартості обладнання та 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко