Рішення

від 04.07.2023 по справі 911/456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/456/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Хмари Станіслава Петровича

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейд ЛТД"

07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 35-А, код ЄДРПОУ 40723796

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Хмара С.П., електронний паспорт у цифровому додатку «Дія»;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №408/23 від 13.02.2023) Фізичної особи-підприємця Хмари Станіслава Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейд ЛТД" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати оренди комбайнів за договором №25/07/2022 від 25.07.2022.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/456/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №6275/23 від 03.04.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №6276/23 від 03.04.2023) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2023 клопотання відповідача (вх. №6276/23 від 03.04.2023) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, призначено справу №911/456/23 до розгляду в судовому засіданні на 09.05.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №7885/23 від 24.04.2023) про розгляд справи без участі представника позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №9000/23 від 09.05.2023) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 09.05.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2023 судове засідання відкладено на 13.06.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №1803/23 від 07.06.2023).

У судове засідання 13.06.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені поштовим зв`язком.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 судове засідання відкладено на 04.07.2023.

У судове засідання 04.07.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

У судовому засіданні 04.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Фізичною особою-підприємцем Хмарою Станіславом Петровичем (далі - позивач або орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатрейд ЛТД" (далі - відповідач або орендар) укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022. Відповідно до пункту 1.1. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування зернозбиральний комбайн/ни з жаткою/ми для збирання урожаю з обов`язком забезпечити своїми силами їх управління та технічну експлуатацію під керуванням екіпажу (водія), а орендар зобов`язується прийняти техніку та сплачувати орендну плату за її використання. Згідно з пунктом 4.1. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 сторони погодили, що розмір орендної плати визначається у акті виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що 22.08.2022 між ним та відповідачем складений та підписаний акт надання послуг №1, за яким сторони підтвердили факт надання комбайна в оренду і визначили вартість такої оренди в сумі 328910,00 грн.

Позивач зауважує, що відповідно до пункту 4.4. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки). Таким чином, позивач наголошує, що останнім днем, коли відповідно до умов договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 відповідач зобов`язався здійснити оплату оренди є 29.08.2022.

Позивач відзначає, що відповідачем сплачена частина заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022, а саме: 31.10.2022 - 100000,00 грн. та 04.01.2023 - 80000,00 грн.

Відтак, позивач зазначає, що станом на дату складання позовної заяви, борг відповідача за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 становить 148910,00 грн.

Пунктом 8.3. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 визначається, що у випадку порушення орендарем строків оплати оренди, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Окрім основної заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 позивачем також нараховані до стягнення:

- інфляційні втрати у розмірі 20861,86 грн. (розрахунок здійснено станом на 06.02.2023 з урахуванням зменшення суми боргу відповідно 31.10.2022 та 24.01.2023);

- 3% річних у розмірі 3461,46 грн. (розрахунок здійснено станом на 06.02.2023 з урахуванням зменшення суми боргу відповідно 31.10.2022 та 24.01.2023);

- пеня (відповідно до пункту 8.3. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022) у розмірі 57691,10 грн.

3. Аргументи відповідача

Відповідач вимоги позивача повністю не визнає і заперечує проти позову з огляду на таке.

Відповідач відзначає, що згідно з пунктом 1.3. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 узгоджений перелік техніки (найменування, кількість, рік виробництва та ін.) вказується в додатку №1 до договору оренди. Відповідач наголошує, що додатку до договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 від позивача він не отримував та не підписував, техніку не узгоджував, а додаток №1, у свою чергу, є невід`ємною частиною договору.

Відповідач відзначає, що у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках, а у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (не відбувся) та наголошує, що згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зважаючи на зазначене, відповідач вважає, що договір оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 є неукладеним та таким, що не відбувся.

Окрім цього, відповідач зазначає, що згідно з пунктом 3.1. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 техніка з екіпажем надається в оренду терміном до 15.08.2022, з моменту прийняття його за актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками. Відповідач звертає увагу, що жодного акту приймання-передачі техніки ним не підписувалось, а це може свідчити про те, що техніка не була передана згідно з умовами договору.

Також відповідач наголошує, що згідно з пунктом 11.1. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до остаточного моменту їх проведення. Відповідач зауважує, що момент підписання договору вважається датою початку договору, тобто, 25.07.2022, а якщо строк закінчення договору встановлений раніше, ніж початок, то такий договір вважається недійсним з моменту його укладення, оскільки не може бути виконаним у зазначеній формі. Таким чином, відповідач зазначає, що якщо в договорі строк закінчення встановлений раніше, ніж початок, сторони не зможуть досягти згоди щодо всіх його істотних умов, і тому договір буде вважатися недійсним з моменту його укладення.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно зі статтею 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо відсутності відповідача на судових засіданнях при розгляді справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд відзначає, що саме відповідач заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін і ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2023 дане клопотання (вх. №6276/23 від 03.04.2023) задоволено та призначено справу №911/456/23 до розгляду в судовому засіданні, у той же час, відповідач був відсутній на всіх трьох судових засіданнях, що відбулись у даній справі.

Суд відзначає, що відповідач 08.05.2023 клопотав про відкладення розгляду справи і вказане клопотання також задоволено судом, розгляд справи був відкладений на 13.06.2023. Після цього відповідач жодних пояснень чи клопотань у справі на подавав.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.06.2023 надсилалась відповідачу рекомендованим листом (номер поштового відправлення 0600029046252). Також дана ухвала направлялась відповідачу на електронну пошту office.raychev@gmail.com, яка зазначена у реквізитах відповідача в договорі оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 та була доставлена до електронної скриньки 14.06.2023, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем подано відзив у справі, що також свідчить про його обізнаність про наявність судового провадження.

Також суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №29/5005/6325/2011 (904/7806/21), зокрема, зазначається таке: «46.16 Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. 46.17 Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.89). 46.18 Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. 46.19 Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. 46.20 Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. 46.21 Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд. 46.22 Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі N 560/5541/20.».

Крім того, суд наголошує, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження щодо нього, мав можливість дізнатись про перебіг справи та про час та місце призначеного на 04.07.2023 судового засідання, зокрема, з Єдиного державного реєстру судових рішень чи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, відповідач мав можливість для захисту своїх інтересів у судовому засіданні, а суд, у свою чергу, здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

5.2. Щодо доводів відповідача, що договір оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 є недійсним, неукладеним та таким, що не відбувся.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Диспозитивністю є заснована на нормах даної галузі право юридичної свободи суб`єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб`єктивні права за своїм розсудом.

Слід відзначити, що важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Суд відзначає, що до позовної заяви долучено копію договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 та акту наданих послуг №1 від 22.08.2022 (найменування робіт, послуг - оренда комбайнів), що скріплені підписами та печатками як з боку позивача, так і з боку відповідача.

Печатка належить до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Враховуючи те, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки, у суду відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалась проти його волі.

Окрім цього, в акті надання послуг №1 від 22.08.2022 зазначається, що орендар (відповідач) претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Також у матеріалах справи наявна виписка з банку позивача щодо грошових надходжень від відповідача за період з 01.07.2022 по 09.05.2023. Згідно з даною випискою, відповідач здійснив два платежі з призначенням платежу «часткова оплата згідно рахунку №1 від 22.08.2022. оренда комбайнів.» відповідно 31.10.2022 на суму 100000,00 грн. та 24.01.2023 на суму 80000,00 грн.

Суд відзначає, що Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі 456/2946/17, зокрема, зазначає, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також, суд зазначає, що відповідно статті 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Відповідач не надав доказів того, що позивач не передавав йому майно в оренду, чи доказів вжиття ним заходів передбачених статтею 766 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач повністю узгодив всі умови договору, скористався послугами позивача за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 та частково виконав свої грошові зобов`язання за договором шляхом сплати 180000,00 грн. Тобто, відповідач своїми діями у подальшому фактично схвалив укладений правочин, а тому він не може вважатись неукладеним чи недійсним.

5.3. Щодо наявності заборгованості та її розміру.

Відповідно до пункту 4.4. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).

В акті надання послуг №1 від 22.08.2022 визначена вартість послуги з оренди комбайнів у розмірі 328910,00 грн. Відповідно до пункту 4.4. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 відповідач зобов`язаний сплатити дану суму до 29.08.2022.

Відповідач не надав доказів сплати. У той же час, позивач надав суду виписку з банку щодо грошових надходжень від відповідача за період з 01.07.2022 по 09.05.2023, відповідно до якої відповідач здійснив два платежі з призначенням платежу «часткова оплата згідно рахунку №1 від 22.08.2022. оренда комбайнів.» відповідно 31.10.2022 на суму 100000,00 грн. та 24.01.2023 на суму 80000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 148910,00 грн.

5.4. Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

Верховний Суд України у постанові від 12.04.2017 у справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 по справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18.

Суд врахував наявні за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 оплати та здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за період з вересня 2022 року по січень 2023 року, який відрізняється від заявленого позивачем, а їх розмір становить 19701,23 грн. Також судом здійснений власний розрахунок 3% річних, який повністю співпадає із заявленими позивачем та становить 3461,46 грн.

5.5. Щодо нарахування пені.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до пункту 8.3. договору оренди транспортного засобу з екіпажем №25/07/2022 від 25.07.2022 визначається, що у випадку порушення орендарем строків оплати оренди, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Позивачем долучений до позовної заяви розрахунок пені з 30.08.2022 по 06.02.2023.

Суд здійснив власний розрахунок пені, який повністю співпадає із заявленим позивачем та становить 57691,10 грн.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір частково покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №408/23 від 13.02.2023) Фізичної особи-підприємця Хмари Станіслава Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейд ЛТД" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейд ЛТД" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 35-А, код ЄДРПОУ 40723796) на користь Фізичної особи-підприємця Хмари Станіслава Петровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 148910,00 грн. (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот десять гривень) основного боргу, 19701,23 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот одна гривня двадцять три копійки) інфляційних втрат, 57691,10 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот дев`яносто одна гривня десять копійок) пені, 3461,46 грн. (три тисячі чотириста шістдесят одна гривня сорок шість копійок) трьох процентів річних та 3446,54 грн. (три тисячі чотириста сорок шість гривень п`ятдесят чотири копійки) судового збору за подання позову.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 25.08.2023.

Суддя С.О. Саванчук