Ухвала

від 15.08.2023 по справі 686/28449/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28449/19

Провадження № 1-кс/686/6879/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12019240000000272,

встановив:

14.08.2023 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва Реконструкція нежитлових приміщень з добудовою торгово-офісного центру за адресою: м.Хмельницький, вул.Кам`янецька, 123, та вул.Купріна, 2А, а також на земельні ділянки, з кадастровими номерами 6810100000:08:003:0399 та 6810100000:08:003:0400, з позбавленням права на їх розпорядження та користування (проведення будівельних робіт на них).

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання в повній мірі не відповідає.

Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, з позбавленням права розпорядження та користування, на зазначені об`єкт незавершеного будівництва та земельні ділянки, у вказаному кримінальному провадженні наявні, з врахуванням тієї обставини, що, як стверджує прокурор у клопотанні, арешт на вказане майно, із забороною права його відчуження, на сьогоднішній день є накладеним, також відсутнє належне обґрунтування, яке значення маємайно,на якепросить накластиарешт прокурор,як речовийдоказ таякі обставиниза допомогоюцього доказуможливо довестиу кримінальномупровадженні № 12019240000000272, а відтак, яка є необхідність у повторному накладенні арешту саме на це майно. Фактично, прокурор своє клопотання мотивує необхідністю зупинення самочинного, на його думку будівництва, та незгодою з ухваленням слідчим суддею 10.12.2021 р. рішення про накладення арешту на вказане майно без позбавлення права розпорядження та користування цим майном (відповідно, не зупиненням проведення будівельних робіт), а також незгодою з ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2021 р., якою була залишена в силі означена ухвала слідчого судді, оскільки вказаними судовими рішеннями не була дана оцінка обставинам здійснення вказаного об`єкту будівництва у невідповідності генплану та всупереч містобудівним умовам та обмеженням. Також, прокурор аргументує своє клопотання необхідністю збереження об`єкту незавершеного будівництва та земельних ділянок, як речових доказів, виконанням завдань кримінального судочинства, подальшого проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та неможливістю проведення заходів архітектурно-будівельного контролю. При цьому, матеріали поданого прокурором клопотання взагалі не містять підтверджуючих відомостей про те, що вказані земельні ділянки та зазначений у клопотанні об`єкт незавершеного будівництва на сьогоднішній день є речовими доказами у кримінальному провадженні (не долучена постанова слідчого на підтвердження вказаної обставини) та не представлено будь-яких доказів того, що для забезпечення виконання призначеної 09.12.2021 р. у кримінальному провадженні комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, є необхідність, станом на сьогоднішній день, повторного накладення арешту на вказане майно.

Не наведено у клопотанні прокурора й існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. В мотивувальній частині клопотання прокурором також зазначено, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права розпорядження та користування цим майном, однак в чому полягає необхідність встановлення всіх вказаних заборон, прокурор у клопотанні належним чином не мотивує та не вказує, чи не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 12019240000000272, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя