Рішення

від 22.08.2023 по справі 593/168/22

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/593/50/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бережани цивільну справу за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

2 лютого 2022 року позивач Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості звернувся в Бережанський районний суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 27 179грн. 60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи 24 жовтня 2019 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України звільнена з посади фельдшера-лаборанта ДУ ''Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України'', 1 листопада 2019 року звернулася до Бережанського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а тому цього ж дня за результатами розгляду такого звернення відповідачка набула статус безробітного і їй 25 листопада 2019 року по 11 серпня 2020 року виплачувалася допомога по безробіттю.

У вересні 2020 року в ході виконання звірки з державним реєстром та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним було виявлено, що відповідачка, отримавши в Бережанському районному центрі зайнятості статус безробітного, з 15 грудня 2014року отримувала пенсію за вислугу років, тобто вона, під час реєстрації в Бережанському районному центрі зайнятості та надання статусу безробітного належала до категорії зайнятого населення про що умисно не вказала у своїй заяві про надання їй статусу безробітного, набувши таким незаконним чином статус безробітного й право на виплату у виді допомоги по безробіттю. А так як відповідачка за період перебування на обліку як безробітна з 25 листопада 2019 року по 11 серпня 2020 року незаконно отримала допомогу по безробіттю, яка у сукупності склала 27 179грн. 60коп., яку вона у добровільному порядку не повернула, а тому, враховуючи зазначене, Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості просив суд винести рішення, яким стягнути із відповідачки незаконно отриману нею допомогу по безробіттю, що становить 27 179грн. 60коп..

За вказаними позовними вимогами 28 лютого 2022 року ухвалою Бережанського районного суду було відкрито провадження по справі та вирішено розглядати зазначені вимоги у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Дарморіс Оксана Маркіянівна в судове засідання не з`явилися, подали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 частини 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії ( зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судомвстановлено,що ОСОБА_1 , будучи 24 жовтня 2019 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України звільнена з посади фельдшера-лаборанта ДУ ''Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України'', 1 листопада 2019 року звернулася до Бережанського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, набувши таким чином цього ж числа статус безробітного. У заяві про призначення їй виплати допомоги по безробіттю від 1 листопада 2019 року відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена із умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При заповненні 1 листопада 2019 року заяви про надання статусу безробітного ОСОБА_1 вказала,що невідноситься дозайнятого населеннята черезвідсутність роботине маєзаробітку абоінших передбаченихзаконодавством доходів,у томучислі незабезпечує себероботою самостійно,а такожпенсію напільгових умовахта завислугу роківїй непризначено.Подану заяву завіриласвоїм підписом.

І хоч ОСОБА_1 була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання нею недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» ОСОБА_1 була проінформована про обробку персональних даних з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, однак при призначенні вказаного виду допомоги не вказала, що вона перебуває на обліку як одержувач пенсії за вислугу років.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме: з 25 листопада 2019 року по 11 серпня 2020 року Бережанською районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості відповідачці ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі - 27 179грн. 60коп..

Вказаний факт підтверджується оглянутою в судовому засіданні /а.с.25/довідкою №223, виданою 30 листопада 2021року Бережанською районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості.

Із оглянутого в судовому засіданні акту № 68 від 9 листопада 2021 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видно, що ОСОБА_1 1 листопада 2019 року під час постановлення на облік в Бережанську районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного була особою, якій з 15 грудня 2014 року було призначено пенсію за вислугу років, тобто вона 1 листопада 2019 року статус безробітного отримала незаконно по наданих нею недостовірних даних.

І хоч із оглянутих у судовому засіданні документів, а саме: акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення і письмового повідомлення Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області видно, що відповідачці ОСОБА_1 з 14 січня 2015 року виплату пенсії було припинено та відновлено її виплату лише за її заявою від 12 серпня 2020 року, однак ГУ ПФУ в Тернопільській області з врахуванням норм чинного пенсійного законодавства було прийнято рішення про перегляд дати поновлення виплати пенсії за вислугу років та виплату їй пенсії поновлено з 25 жовтня 2019року у відповідності до запису трудової книжки у звязку із звільненням з роботи про що повідомлено ОСОБА_1 листом № 1900-0304-6/32477 ГУ ПФУ в Тернопільській області від 2 листопада 2021 року.

Той факт, що відповідачці ОСОБА_1 дійсно в період з 25 жовтня 2019 року по 11 серпня 2020 року виплату пенсії за вислугу років проведено свідчить долучене до матеріалів справи /а.с. 58/ та оглянуте в судовому засіданні письмове повідомлення Головного Управління Пенсійного Фонду України.

Таким чином ОСОБА_1 за періодз 25листопада 2019року по11серпня 2020року отримала двавиди соціальнихвиплат, тобто за один і той самий період отримала і виплату по безробіттю і пенсію за вислугу років.

Взявши до уваги зазначене, 11 листопада 2021 року Тернопільським обласним центром зайнятості було видано наказ № 311 «Д» «Про повернення коштів», яким визначено, що відповідачці ОСОБА_1 протягом 15-ти календарних днів слід повернути виплачені їй у якості допомоги по безробіттю кошти за період з 25 листопада 2019 року по 11 серпня 2020 року як незаконно отриману допомогу по безробіттю, яка у сукупності склала 27 179грн. 60коп., однак відповідачка у добровільному порядку вказані кошти не повернула.

Відповідно до ч.3 абз.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що фонд має право стягувати кошти виплачені особам, зареєстрованим як безробітні у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, тому враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 під час постановлення на облік в Бережанську районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості була особою, якій було призначено пенсію за вислугу років і вона про такий факт не повідомила позивача при поданні заяви про надання їй статусу безробітного, а тому вона незаконно отримала статус безробітного та право на виплати допомоги по безробіттю та упродовж перебування на обліку за період з 25 листопада 2019 року по 11 серпня 2020 року незаконно отримала допомогу по безробіттю, яка у сукупності склала 27 179грн. 60коп..

Враховуючи вищезазначене, та те, що відповідачка ОСОБА_1 1 листопада 2019 року, бажаючи отримати статус безробітного, подала до Бережанського Центру зайнятості заяву, у якій вказала недостовірні відомості, а саме, що вона не відноситься до зайнятого населення та пенсії на пільгових умовах та за вислугу років їй не призначено, а відповідно до ч.3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідальність за подання відомостей на підставі яких були прийняті рішення про реєстрацію особи та призначення матеріальної допомоги по безробіттю законодавець поклав саме на зареєстрованого безробітного, тобто на відповідачку, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільського обласного центру в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А так як із долученого до матеріалів справи платіжного доручення № 393 від 26 січня 2022 року видно, що позивач по сплаті судового збору поніс витрати у розмірі 2481гривню, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України зазначені кошти такожслід стягнутиз відповідачкина користьпозивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, 141, ч.4 ст. 206, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», суд,-

В ИР ІШ ИВ:

Позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю на суму 27 179 (двадцять сім тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок Тернопільського обласного центру зайнятості № UA288201720355409301700706448 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 05392691, одержувач Тернопільський обласний центр зайнятості.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.