Рішення

від 10.06.2010 по справі 2-35/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2-35

2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді - Скользневої Н.Г.,

при секретарі - Голубятниковій І.А.,

за участю представника

відповідача - Козлова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг", Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "ГЮСС" про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 10 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 , ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" та ТОВ ПКФ "ГЮСС" було укладено договір № 1-0329-05 по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет.

Згідно п.1.1.11 договору № 1-0329-05 від 10.10.2005р., абонент сплачує роботи, виконані ТОВ ПКФ "ГЮСС" у відповідності до п.п.1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5 на розрахунковий рахунок ТОВ ПКФ "ГЮСС" та сплачує послуги, наданні ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" у відповідності до п.п. 1.1.5, 1.1.6, 1.1.7, 1.1.8, 1.1.9.

Відповідно до п. 2.3 договору № 1-0329-05 від 10.10.2005р., розмір вартості послуг, які надаються ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" абоненту, визначаються у відповідності з умовами Додатку № 1 до договору № 1-0329-05 від 10.10.2005р., яка укладена в новій редакції 1.05.2007р.

В порушення зобов`язань ОСОБА_1 не здійснив оплату згідно з п. 2.3 договору № 1-0329-05 від 10.10.2005р., а тому станом на 31 грудня 2007 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" складає 675,36 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг" заборгованість за договором № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року в сумі 675 гривень 36 копійок.

Не погоджуючись з позовом ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг", Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "ГЮСС" про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування зустрічного позову зазначив, що Договору №1-0329-05 від 10.10.2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет між ТОВ «Зв`язкосервіс Біллінг», ТОВ ПКФ «ГЮСС» та ОСОБА_1 , а також додаткову угоду №1 до договору від 01.05.2007 року він не укладав та не підписував. Жодних послуг за вказаним договором та додатковим угодам до нього він отримував.

Про існування договору та додаткової угоди до нього, як і про існування ТОВ «Зв`язкосервіс Біллінг», йому стало відомо лише з позовної заяви.

Договір, додатки до нього та додаткову угоду до нього з додатком до неї з боку ОСОБА_1 підписані не ним, доручень на укладення договору він не надавав, жодного його волевиявлення на укладання договору та додаткових угод не було.

Жодного обладнання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 не встановлювалось, акти прийому-передачі виконаних робіт з встановленні обладнання ОСОБА_1 не підписував.

На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним договір № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 ; визнати додаткову угоду № 1 від 1 травня 2007 року до договору № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 ; стягнути в солідарному порядку з ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" на його користь моральну шкоду в сумі 6753,60 грн. та стягнути в солідарному порядку з ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді від 11 березня 2009 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг", Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "ГЮСС" про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди об`єднаний в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

На протязі розгляду справи в суді представник позивача неодноразово не з`являвся у судові зісадння, у зв`язку з чим ухвалою суду від 11 червня 2010 року у відповідності до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг", Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "ГЮСС" про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги позивача та остаточно просив суд визнати недійсним договір № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 ; визнати додаткову угоду № 1 від 1 травня 2007 року до договору № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 ; стягнути в солідарному порядку з ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 6753,60 грн. та стягнути в солідарному порядку з ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 2636 гривень 20 копійок (з низ: 30,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1500,00 грн. - витрати на правову допомогу, 1106,20 грн. - витрати пов`язані з проведенням експертизи).

Представники відповідачів ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС", кожен в окремості, у судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від них до суду не надходило.

Прийнявши до уваги думку представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення представника позивача, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 10 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 , ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" та ТОВ ПКФ "ГЮСС" було укладено договір № 1-0329-05 по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет.

Таким чином, предметом спору є договір № 1-0329-05 по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет, який укладений 10 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 , ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг" та ТОВ ПКФ "ГЮСС" та підписаний відповідно: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3. (а.с. 7-10)

У позовній заяві та в ході розгляду справи позивач та його представник стверджували, що Договір договір № 1-0329-05 по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет, який укладений 10 жовтня 2005 року ОСОБА_1 не укладав, зазначеного договору не підписував, тому не повинен нести відповідальність по зобов"язанням третіх осіб.

На підтвердження зазначеного факту, 7 грудня 2009 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, яке ухвалою суду від 7 грудня 2009 року задоволено та призначено у справі судово-почеркознавча експертиза, виконання якої доручено експертам НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області. (а.с.91-92)

Висновком експерта №12/хл від 25 лютого 2010 року встановлено, що підписи в у графах «абонент» договору по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет № 1-0329-05 від 10.10.2005р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", та додатку №1 до договору по наданню послуг з організації доступу до мережі Інтернет від 01.05.2007р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", виконані не ОСОБА_1 , а іншими особами. (а.с. 98-104)

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 , додаткова угода № 1 від 1 травня 2007 року до договору № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладену між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 підлягають визнанню недійсними.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення в солідарному порядку з ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" на його користь моральної шкоди в сумі 6753,60 грн., вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, останній посилається на те, що в наслідок протиправних дій відповідачів, які безпідставно вимагають з нього сплати коштів за ненадані йому послуги, підробкою його підписів та поданням безпідставного позову до суду на підставі підроблених документів, тим самим спаплюжуючи його честь та гідність. В зв`язку з зазначеними обставнами у нього погіршилося самопочуття, він вимушений з"являтися у судові засідання та звертатися за допомогою до адвоката, що порушило його звичайний спосіб життя та завдало моральної шкоди, яку він оцінює в 6753,60 грн.

З урахуванням наведеного і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи відносяться витрати на правову допомогу, надання якої підтверджено квитанціями: № б\н від 9 лютого 2009 року, № б\н від 11 червня 2010 року, наданими суду позивачем по справі. (а.с. 44, 113)

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив витрати на інформаційно - технійчний збір у розмірі 30 грн. 00 коп. (а.с. 42), в зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 - сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, а також витрати, пов`язані з проведенням експертизи підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 224-226, 88 ЦПК України, ст.ст. 23, 203, 215, 216, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р.,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсними договір № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладений між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 , додаткову угоду № 1 від 1 травня 2007 року до договору № 1-0329-05 від 10 жовтня 2005 року на абонентське обслуговування в мережі Інтернет, укладену між ТОВ "Зв`язоксервіс Білінг", ТОВ ПКФ "ГЮСС" та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоксервіс Білінг", Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "ГЮСС" на користь ОСОБА_1 судові витрати: 30 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи; 1106 грн. 20 коп. - витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, 1500 грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу, а всього - 2636 гривень (дві тисячі шістсот трдцять шість гривень 20 коп.)

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.Г.Скользнєва