Справа № 361/47/22
Провадження № 2/361/902/23
13.06.2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
за участю секретарів судового засідання - Оряпа В.К., Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Приватного підприємства «КІМА» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», приватного підприємства «КІМА» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач зазначала, що 06 серпня 2021 року у с. Калинівка Броварського району Київської області за адресою: вулиця Ігрєва 12, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є вона, та автомобіля «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2021 року у справі №361/7208/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Унаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав значних механічних пошкоджень.
Згідно із рахунком №DP-2105598 від 08 серпня 2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scania» становить 146 179 гривень 25 копійок.
Відповідно до висновку судового експерта №Zus1412211 від 20 грудня 2021 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 146 348 гривень 27 копійок.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scania», державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля, складає 76 214 гривень 81 копійка.
На момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «MAN» за договором обов`язкового страхування (поліс) №ЕР/201590569 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», з лімітом відповідальності страховика у розмірі 130 000 гривень 00 копійок, франшиза ? 2 000 гривень. У свою чергу, позивач була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування». Вказані страхові компанії є учасниками угоди про пряме врегулювання збитків.
Вказувала на те, що вона звернулася до страховика ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Даний страховий випадок частково був врегульований на підставі угоди про пряме врегулювання збитків, а саме: частину страхового відшкодування у розмірі 47 500 гривень 00 копійок ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» виплачено позивачу.
Таким чином, невиплачена частка страхового відшкодування, яка підлягає сплаті ПрАТ «СК «Уніка», складає 26 714 гривень 81 копійка.
Разом з цим, звертала увагу на те, що під час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «КІМА», а тому шкода підлягає стягненню з роботодавця винної особи.
Отже, обов'язок по відшкодуванню різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням у розмірі 72 133 гривні 46 копійок (146 348 гривень 27 копійок (вартість відновлювального ремонту) - 74 214 гривень 81 копійка (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля = 72 133 гривні 46 копійок) покладається на приватне підприємство «КІМА».
Окрім того, позивачем були понесені додаткові витрати у розмірі 3500 гривень 00 копійок за проведення незалежної оцінки вартості збитків, заподіяних власнику пошкодженого колісного транспортного засобу.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути із ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на її користь страхове відшкодування у розмірі 26 714 гривень 81 копійка; стягнути із приватного підприємства «КІМА» на її користь грошові кошти у розмірі 72 133 гривні 46 копійок та витрати на оплату послуг судового експерта у розмірі 3 500 гривень 00 копійок; стягнути із відповідачів на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1023 гривні 48 копійок.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сакун А.О. позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила про задоволення позову у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача приватного підприємства «КІМА» Долгополов В.О. позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судове засідання представник відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» Крюк Ю.А. не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, у прохальній частині письмових пояснень просила про розгляд справи за її відсутності. На обґрунтування письмових пояснень посилалась на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав. Так, 19 жовтня 2020 року між приватним підприємством «KIMA» та ПрАТ «СК «УНІКА» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №201590569, згідно з яким застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу MAN TGA, д.н.з. НОМЕР_2 . Страхова сума за полісом (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн, франшиза - 2 000 грн. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2021 року у справі №361/7208/21 водія транспортного засобу MAN TGA, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , за полісом №202663762 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування». З 01 грудня 2016 року між страховими компаніями почала діяти Угода про пряме врегулювання збитків, що регулюється Положенням про пряме врегулювання про збитків. У рамках прямого врегулювання позивач звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування. Відтак, розрахунок розміру страхового відшкодування проводився ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом МТСБУ №376/2016 від 10.03.2016 року. Отже, на думку представника відповідача, оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило страхове відшкодування позивачу у розмірі 47 500 гривень 00 копійок, тому відповідно до вимог п. 3.6. Положення про пряме врегулювання збитків саме ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» зобов`язана здійснити доплату страхового відшкодування.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 серпня 2021 року близько 22 години 00 хвилин по вул. Ігрєва, 12, у с. Калинівка Броварського району Київської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, при цьому не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль марки «SCANIA», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у нерухомому стані. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно із постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 гривень.
19 жовтня 2020 року між приватним підприємством «КІМА» та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» укладено поліс №201590569 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 30 жовтня 2020 року по 29 жовтня 2021 року. Цим полісом забезпечений транспортний засіб MAN TGA 18.400, д.н.з. НОМЕР_2 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 130 000 гривень. Франшиза становить 2 000 гривень.
Згідно із висновком експертного дослідження №Zus1412211 від 20 грудня 2021 року розмір відновлювального ремонту автомобіля «Scania R380», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 146 179 гривень 25 копійок. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scania R380», необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, на час проведення дослідження складає 76 214 гривень 81 копійка. Ринкова вартість автомобіля становить 302 006 гривень 85 копійок.
ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків.
Відповідно до п. 2.1. Положення про пряме врегулювання збитків» при прямому врегулюванні збитків страховик потерпілого організовує проведення страхової виплати потерпілому в ДТП, з яким такий страховик уклав договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який є чинним на момент ДТП. Після проведення такої страхової виплати страховик відповідального компенсує страховику потерпілого сплачені кошти відповідно до умов цього Положення.
10 вересня 2021 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі пунктів 2.1, 3.1 Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом Президії МТСБУ №376/2016 від 20 березня 2016 року, перераховано страхове відшкодування позивачу ОСОБА_1 у розмірі 47 500 гривень 00 копійок за актом №109.017636.
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, як зазначено у частині п`ятій статті 1187 ЦК України.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (далі - Закон).
Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За положеннями пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN TGA, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка».
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Врахувавши вищенаведені вимоги законодавства та зважаючи на те, що ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Уніка» за укладеним між страховою компанією та приватним підприємством «КІМА» договором-полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 130 000 гривень (франшиза - 2 000 грн) покриває фактичний розмір заподіяної шкоди транспортному засобу «Scania R380», державний номерний знак НОМЕР_1 , визначений висновком експертного дослідження №Zus1412211 від 20 грудня 2021 року, суд дійшов висновку, що з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню невиплачена сума страхового відшкодування у розмірі 26 714 гривень 81 копійка.
Разом з цим, судом було встановлено, що власником транспортного засобу MAN TGA 18.400, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстровано приватне підприємство «КІМА».
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.
Суд, встановивши, що шкоду завдано внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, належним на праві власності приватному підприємству «КІМА», дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування статті 1172 ЦК України до спірних правовідносин.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача приватного підприємства «КІМА» на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 72 133 гривні 46 копійок підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з копією платіжного доручення №0.0.2372898325.1 від 10 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 3 500 гривень 00 копійок за проведення експертного дослідження.
Отже, позивачем документально підтверджено фактично понесені нею витрати на оплату послуг судового експерта, ці витрати є такими, що пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, тому з відповідача - приватного підприємства «КІМА» на користь позивача підлягають стягненню ці витрати у заявленому нею розмірі, а саме 3 500 гривень 00 копійок.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, пропорційною задоволеним позовним вимогам із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» та приватного підприємства «КІМА» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем за подання позовної заяви у розмірі 1023 гривні 48 копійок.
Керуючись ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6, літера В) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, страхове відшкодування у розмірі 26 714 (двадцять шість тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 81 копійка.
Стягнути із Приватного підприємства «КІМА» (код ЄДРПОУ 31945451, адреса місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, село Требухів, вулиця Броварська, будинок 52-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, грошові кошти у розмірі 72 133 (сімдесят дві тисячі сто тридцять три) гривні 46 копійок.
Стягнути із Приватного підприємства «КІМА» (код ЄДРПОУ 31945451, адреса місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, село Требухів, вулиця Броварська, будинок 52-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, витрати на оплату послуг судового експерта у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути солідарно із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6, літера В) та із Приватного підприємства «КІМА» (код ЄДРПОУ 31945451, адреса місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, село Требухів, вулиця Броварська, будинок 52-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1023 (одна тисяча двадцять три) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.С. Сердинський
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 29.08.2023 |
Номер документу | 113051213 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Сердинський В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні