Рішення

від 28.08.2023 по справі 902/847/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2023 р. Cправа № 902/847/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Окуневої Діани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )

до: Фермерського господарства "КОРДЕЛІВКА" (вул. Кірова, буд. 35, с. Корделівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22445)

про стягнення 47 800,19 грн.

В С Т А Н О В И В :

Окунева Діана Анатоліївна звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "КОРДЕЛІВКА" про стягнення заборгованості в розмірі 47 800,19 грн., з яких 32 799,20 грн - основного боргу, 3 137,42 - пені, 1 622,33 грн - 3% річних та 10 241,24 грн - інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №У-02/09 від 08.04.2021, в частині повної оплати придбаного товару.

Ухвалою суду від 23.06.2023 позовну заяву Окуневої Діани Анатоліївни залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання даної ухвали.

26.06.2023 до суду від позивача надійшла заява в якій позивачем усунуто недоліки позовної заяви, а саме уточнено правовий статус позивача як фізичної особи-підприємця, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви №б/н від 22.06.2023.

Ухвалою суду від 28.06.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/847/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена позивачу на електронну адресу зазначену у позовній заяві.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: АДРЕСА_2 . Конверт з ухвалою повернуто до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. №404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 квітня 2021 між Фізичною особою-підприємцем Окуневою Діаною Анатоліївною (позивач, за договором Продавець) та Фермерським господарством "КОРДЕЛІВКА" (відповідач, за договором Покупець) укладено договір купівлі продажу № У-02/09 (надалі Договір), п. 1.1. та 1.2. якого визначено, що Продавець зобов`язується на підставі цього Договору передати, а Покупець прийняти і сплатити за поставлений товар (надалі іменується - Товар) на умовах, вказаних в Договорі. Кількість, найменування, ціна, одиниці виміру Товару визначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємним додатком № 1 до цього Договору (надалі іменується - Специфікація).

Покупець оплачує Товар по цінах, вказаних в Специфікації, на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця та на умовах, зазначених в п. 2.2., 2.3., 4.1. Договору (п. 2.1. Договору).

Сума Договору складає: 1 003,00 Євро, що еквівалентно 33 299,20 грн. на дату укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою наведеною в п. 2.3., що становить 33.20 грн. за 1 Євро на день погодження ціни (08.04.2021 р.). Фактична сума Договору визначається як загальна сума вартості Товару, сплачена Покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п. 2.2., 2.3., 4.1. даного Договору (2.2. Договору).

Для перерахунку суми договору в національну валюту та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується середній курс продажу валюти (Євро) за українські гривні на Міжбанківському ринку України, який визначається за формулою: К1 = Міn за період (АSК) + Мах за період (АSК) : 2 , де

К1-середній курс продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України;

Міn за період (АSК) - мінімальний середній курс на Міжбанківському ринку України встановленого на день, який передує списанню грошових коштів зазначений на сайті www.udinform.com в розділі «Міжбанківський ринок»;

Мах за період (АSК) - максимальний середній курс на Міжбанківському ринку України встановленого на день, який передує списанню грошових коштів зазначений на сайті www.udinform.com в розділі «Міжбанківський ринок».

У разі виникнення суперечок достатнім доказом курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, або з іншого сайту вказаного Продавцем, що зроблена Продавцем та засвідчена підписом уповноваженої особи Продавця та печаткою Продавця (п. 2.3. Договору).

Товар передається Покупцеві на протязі 7 (семи) робочих днів з дати підписання даного Договору. Умови постачання можуть бути змінені шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору, яка повинна бути підписана уповноваженими представниками Сторін та скріплена печатками Сторін. Поставка Товару проводиться за рахунок Продавця за адресою, зазначеною у Специфікації, на умовах DDР у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей, наведених в Договорі. Передача Товару Покупцю проводиться на складі за адресою: 22445, Вінницька обл., Калинівський р-н, село Корделівка, вул Кірова, будинок 35 у присутності уповноважених представників обох Сторін шляхом підписання Видаткової накладної або акту приймання-передачі на отримання Товару, що є невід`ємною частиною даного Договору. Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення чи пошкодження Товару переходить до Покупця в момент його передачі у місці поставки, вказаному у п.3.5. Договору та підписання між Сторонами Видаткової накладної або акту приймання-передачі Товару (п. 3.1. - 3.4. Договору).

Покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за Товар на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України (гривні), еквівалентну 1 003,00 Євро, виходячи з середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день продажу валюти, але не нижче узгодженого Сторонами рівня 33,20 грн. за Євро, що становить 33 299,20 грн., у строк до 01 листопада 2021 р (п. 4.1. Договору).

Фактом оплати товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Сторони погодили, що Покупець має право здійснити оплату за Товар на умовах попередньої оплати та/або частками, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня строку вказаного в п. 4.1, даного Договору (п. 4.2. та п. 4.3. Договору).

За невиконання договірних зобов`язань та порушення строків сплати за Товар, передбачених п. 4.1. Договору Покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.1. Договору).

Сторони погодили, що строк у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (п. 5.5. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами (п. 8.1. Договору).

Також, між сторонами підписано та скріплено печатками додаток №1 до Договору, Специфікація від 08.04.2021 р., в якій вказано, зокрема, найменування, кількість, загальна вартість Товару станом на 08.04.2021 р.: Органо-мінеральне добриво «GumiSil-А» в кількості - 140л, на суму - 22 310, 40 грн.; Добриво «ГуміСил» (GumiSil) «Моно-Бор» в кількості - 80л, на суму - 8 764, 80 грн.; Добриво «ГуміСил» (GumiSil) «Моно-Цинк» в кількості - 20л, на суму - 2 224,00 грн. Всього на загальну суму - 33 299,20 грн.

На виконання умов договору позивач 08.04.2021 поставив відповідачу обумовлений в специфікації товар, що підтверджує - Рахунок-фактура № Г-00000032 від 08.04.2021 р. на суму 33 299, 20 грн. та Видаткова накладна № Г-00000031 від 08.04.2021 р. на суму 33 299,20 грн, обопільно підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, станом на кінцеву дату розрахунку (01.11.2021 р.) Відповідач не оплатив поставлений йому Товар. З метою збереження ділових стосунків, Позивач йшов на поступки та чекав з оплатою Товару, як того просив Відповідач в телефонних розмовах.

08.07.2022 року відповідач здійснив частковий розрахунок у розмірі 500,00 грн., з призначенням платежу «оплата за добрива згідно рахунку № Г-00000032 від 08.04.2021 р.», що підтверджується випискою банка по рахунку позивача станом на 08.07.2022.

24.05.2023 р., з метою досудового врегулювання спору, позивачем на поштову адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, надіслав Претензію про оплату суми боргу в розмірі 32 799, 20 грн., в семиденний строк (термін) з дати отримання даної Претензії.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відомостей з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», відповідач отримав Претензію 02.06.2023 р., докази чого наявні в матеріалах справи.

Саном на дату подачі позову борг в повній мірі не оплачено та становить 32 799,20 грн.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 32 799,20 грн - основного боргу, 3 137,42 - пені, 1 622,33 грн - 3% річних та 10 241,24 грн - інфляційних.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли господарські правовідношення на підставі договору купівлі-продажу.

Так, згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 33 299,20 грн. при цьому у строки передбачені договором відповідач не розрахувався (до 01.11.2021), а лише провів часткову оплату 08.07.2022 у розмірі 500,00 грн.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар відповідачем в повній мірі не виконано.

Відповідачем не надано до суду доказів повної оплати вартості отриманого товару, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості товару у розмірі 32 799,20 грн. є обґрунтованими та доведеними.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 137,42 - пені за період з 01.11.2021 по 01.05.2022, 1 622,33 грн - 3% річних та 10 241,24 грн - інфляційних за період з 01.11.2021 по 21.06.2023 (з урахуванням часткової оплати).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання договірних зобов`язань та порушення строків сплати за Товар, передбачених п. 4.1. Договору Покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено обґрунтований розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму боргу за поставку товару за загальний період з 01.11.2021 по 21.06.2023(з урахуванням проплат), при цьому пеня нарахована за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ч. 6. ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України та умови договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення оплати за отриманий товар.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "КОРДЕЛІВКА" (вул. Кірова, буд. 35, с. Корделівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22445, код ЄДРПОУ 37663004) на користь Фізичної особи-підприємця Окуневої Діани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 32 799,20 грн - основного боргу, 3 137,42 - пені, 1 622,33 грн - 3% річних, 10 241,24 грн - інфляційних втрат та 2684,00 - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 28 серпня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Кірова, буд. 35, с. Корделівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22445)