Рішення

від 25.08.2023 по справі 904/1127/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1127/23

за позовом Відділу освіти виконкому Покровської районної у місті ради, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроном-КР", м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 160 000 грн., штрафу у розмірі 32 000 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Відділ освіти виконкому Покровської (Жовтневої) районної у місті ради м. Кривий Ріг звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроном-КР" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 160 000 грн., штрафу у розмірі 32 000 грн.

Ухвалою суду від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1127/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Відділом освіти виконкому Покровської районної у місті ради (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроном-КР" (надалі - постачальник) було укладено договір поставки № 144-Т/зпбо від 27.12.2022 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність замовника товари - Джерело резервного живлення (Дизельний генератор), код за ДК 021:2015 - 31120000-3 Генератори, конкретне найменування, асортимент та ціни на який зазначені в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна договору становить 160 000 грн. без ПДВ.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію, у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару тощо.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар за договором поставляється постачальником на умовах базису поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року) з урахуванням умов цього договору.

Позивач вказав, що відповідно до видаткової накладної № 2132 від 29.12.2022 постачальником було поставлено замовнику товар - Джерело резервного живлення (Дизельний генератор QST-10000-SINCRO) вартістю 160 000 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.2 договору, оплата проводиться після приймання замовником поставленого товару за накладними з відстрочкою платежу до 30 робочих днів по мірі фінансування замовника на зазначені цілі, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України.

Позивач зазначив, що на виконання п. 2.2 договору, платіжним дорученням № 779 від 29.12.2022 замовником було перераховано постачальнику 160 000 грн.

Пунктом 3.4 договору визначено, що кожна партія (група) товару повинна супроводжуватися належно оформленими відповідно до вимог нормативно - правових актів України документами, що передбачені законодавством України при обороті (реалізації) замовленого замовником товару (надалі - товаросупровідні документи) та які відповідають специфікації.

За твердженням позивача, відповідачем разом із товаром було надано копію технічної специфікації виробника, відповідно до якої поставлений товар відповідає специфікаціям договору. Будь - яких інших документів, як то паспорту на виріб, ввізного сертифікату, інструкції користувача під час поставки відповідачем надано не було.

Позивач вказав, що після цього він звернувся до обслуговуючої організації - ФОП Петруннікова Ігоря Геннадійовича, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 з метою підключення придбаного генератора до системи живлення будівлі.

Під час огляду генератора: «Джерело резервного живлення (дизельний генератор QST-10000-SINCRO)» на об`єкті «Централізована бухгалтерія відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради» за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, який проведено 20.01.2023 за зверненням відділу освіти, було виявлено:

На генераторі присутні наліпки про те, що він є дизельним (англійською мовою), використовує тільки дизельне паливо (турецькою мовою). При огляді було виявлено, що двигун генератора бензиновий та несумісний з дизельним паливом.

Також в генераторі відсутній повітряний фільтр, що не перешкоджає запуску генератора, але унеможливлює його експлуатацію за призначенням - для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії в будівлі централізованої бухгалтерії протягом чотирьох годин поспіль.

Висновок: підключення генератора: «Джерело резервного живлення Дизельний генератор QST-10000-SINCRO)» на об`єкті «Централізована бухгалтерія відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради» за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, неможливо, так як генератор за технічними параметрами не відповідає специфікації, при його використанні є ризики виходу двигуна з ладу.

Про що ФОП Петрунніковим Ігорем Геннадійовичем було складено технічний висновок від 24.01.2023.

Позивач вказав, що надав постачальнику претензію № 81 від 24.01.2023 у якій вимагав усунути виявлені недоліки товару в термін до 27.01.2023 шляхом заміни товару з прихованими недоліками на товар належної якості та комплектності або в разі неможливості проведення такої заміни - шляхом повернення отриманих за невідповідний товар грошових коштів з вивезенням такого товару.

За твердженням позивача, у відповідь на претензію № 81 від 24.01.2023, постачальник надав замовнику лист № 04 від 27.01.2023 у якому повідомив, що у строк до 27.01.2023 усунути виявлені недоліки товару не має можливості та просив продовжити строк заміни товару відповідної якості та комплектації до 15.02.2023.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, свого повноважного представника для складання двостороннього акту виявлених недоліків до позивача не направив, поставлений товар не замінив.

Позивач зазначив, що склав вимогу № 139 від 17.02.2023, у якій вимагав від відповідача повернути сплачені грошові кошти у розмірі 160 000 грн. у триденний строк з дня отримання такої вимоги. Додатково у цій вимозі замовник повідомив, що забрати товар постачальник має можливість в будь - який робочий день за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, з 09:00 год. до 16:00 год. після виконання зобов`язань з повернення коштів.

Вимога № 139 від 17.02.2023, за твердженням позивача, була направлена відповідачу на адресу електронної пошти 42321814@ukr.net.

Позивач наполягає на тому, що сплачені грошові кошти у розмірі 160 000 грн. відповідачем позивачу повернуті не були. Що і стало причиною виникнення спору.

Також позивач на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України нарахував відповідачу до сплати штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару у розмірі 32 000 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач зазначив, що ним була здійснена поставка товару вчасно та без зауважень, що підтверджується копією видаткової накладної № 2132 від 29.12.2022, яка долучена позивачем до позовної заяви та не спростовується позивачем. Таким чином, відповідач прийняті на себе зобов`язання здійснив у повному обсязі.

Відповідач вказав, що разом із товаром покупцю було надано копію технічної специфікації виробника. При цьому, перелік документів, який встановлений для даного виду товару в договорі відсутній. За таких обставин, на думку відповідача, посилання позивача у позові на відсутність документів, що мали бути надані покупцю при поставці товару, є безпідставним.

Як зазначив відповідач, приймання товару відбулося в присутності та за участі двох сторін, що вказано у видатковій накладній. Жодних зауважень до технічного стану зі сторони покупця на момент прийняття товару заявлено не було.

Відповідач зауважив, що, як зазначено самим позивачем, останній звернувся до обслуговуючої організації за підключенням поставленого генератора тільки 20.01.2023. Встановлення факту відсутності повітряного фільтру проводилося без участі представника відповідача після спливу значного часу з моменту поставки.

Відповідач вважає, що технічний висновок ФОП Петруннікова І.Г. від 24.01.2023 не є належним та допустимим доказом того, що генератор за технічними параметрами не відповідає специфікації, оскільки:

- на проведення огляду не запрошено представника постачальника;

- не надано доказів наявності у ФОП Петруннікова І.Г. відповідної кваліфікації на надання такого висновку;

- технічний висновок базується на припущеннях, оскільки вказано про значні ризики виходу двигуна з ладу (без обґрунтування, яким саме параметрам не відповідає генератор);

- технічний висновок не є експертним висновком

Щодо заміни товару - генератора з бензиновим двигуном на дизельний відповідач повідомив, що неодноразово звертався до позивача із заявами про призначення час та дати отримання товару, але позивач свідомо ігнорує звернення відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 % штрафу, останній зазначив, що нарахування такої штрафної санкції укладеним між сторонами договором не передбачено.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 160 000 грн., сплачених на договору поставки № 144-Т/зпбо від 27.12.2022, внаслідок поставки відповідачем товару, що не відповідає обумовленим у договорі характеристикам, а також стягнення штрафу у розмірі 32 000 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи було оплачено позивачем товар, у якому розмірі), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи відповідав поставлений відповідачем товар підписаній специфікації та умовам договору), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Відділом освіти виконкому Покровської районної у місті ради (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроном-КР" (надалі - постачальник) було укладено договір поставки № 144-Т/зпбо від 27.12.2022 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність замовника товари - Джерело резервного живлення (Дизельний генератор), код за ДК 021:2015 - 31120000-3 Генератори, конкретне найменування, асортимент та ціни на який зазначені в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна договору становить 160 000 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію, у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару тощо.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар за договором поставляється постачальником на умовах базису поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року) з урахуванням умов цього договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до видаткової накладної № 2132 від 29.12.2022 постачальником було поставлено замовнику товар - Джерело резервного живлення (Дизельний генератор QST-10000-SINCRO) вартістю 160 000 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.2 договору, оплата проводиться після приймання замовником поставленого товару за накладними з відстрочкою платежу до 30 робочих днів по мірі фінансування замовника на зазначені цілі, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України.

На виконання п. 2.2 договору, платіжним дорученням № 779 від 29.12.2022 замовником було перераховано постачальнику 160 000 грн.

Пунктом 3.4 договору визначено, що кожна партія (група) товару повинна супроводжуватися належно оформленими відповідно до вимог нормативно - правових актів України документами, що передбачені законодавством України при обороті (реалізації) замовленого замовником товару (надалі - товаросупровідні документи) та які відповідають специфікації.

Як підтверджено самим позивачем у позові, разом із товаром було надано копію технічної специфікації виробника, відповідно до якої поставлений товар відповідає специфікаціям договору. Будь - яких інших документів, як то паспорту на виріб, ввізного сертифікату, інструкції користувача під час поставки відповідачем надано не було. Доказів протилежного до суду не надано.

Після цього, позивач звернувся до обслуговуючої організації - ФОП Петруннікова Ігоря Геннадійовича, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 з метою підключення придбаного генератора до системи живлення будівлі.

Під час огляду генератора: «Джерело резервного живлення (дизельний генератор QST-10000-SINCRO)» на об`єкті «Централізована бухгалтерія відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради» за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, який проведено 20.01.2023 за зверненням відділу освіти, було виявлено:

На генераторі присутні наліпки про те, що він є дизельним (англійською мовою), використовує тільки дизельне паливо (турецькою мовою). При огляді було виявлено, що двигун генератора бензиновий та несумісний з дизельним паливом.

Також в генераторі відсутній повітряний фільтр, що не перешкоджає запуску генератора, але унеможливлює його експлуатацію за призначенням - для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії в будівлі централізованої бухгалтерії протягом чотирьох годин поспіль.

Висновок: підключення генератора: «Джерело резервного живлення Дизельний генератор QST-10000-SINCRO)» на об`єкті «Централізована бухгалтерія відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради» за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, неможливо, так як генератор за технічними параметрами не відповідає специфікації, при його використанні є ризики виходу двигуна з ладу.

Про що ФОП Петрунніковим Ігорем Геннадійовичем було складено технічний висновок від 24.01.2023.

Частинами 1, 2 ст. 687 ЦК України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

У п. 3.6 договору сторонами було погоджено, що для визначення строків приймання товару та пред`явлення претензій, сторони щодо поставленого товару домовились керуватися нормами чинного законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, за виключенням умов, встановлених цим договором, та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктами 1, 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7) встановлено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Пунктом 14 Інструкції № П-7 визначено, що приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в основних та додаткових умовах поставки, інших обов`язкових правилах чи договорі.

При поставці в межах одного міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі у перевірці якості та комплектності продукції і складання акта є обов`язковими (абзац 4 пункту 16 Інструкції П-7).

За змістом пункту 18 Інструкції П-7, повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором. При цьому, у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).

Відповідно до п. 20 Інструкції П-7, при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості чи бюро товарних експертиз за місцем знаходження отримувача (покупця), при відмові їх виділити представника чи неявці його за викликом отримувача (покупця) перевірка здійснюється:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), чи

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства - отримувача, призначеного керівником чи заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профсоюзу цього підприємства, чи

в) в односторонньому порядку підприємством - отримувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

Згідно з пунктом 29 Інструкції П-7, за результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у пунктах 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару.

Поряд з цим, приймання продукції за кількістю та якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред`являти постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 920/618/18.

Так, в відповідно пункту 9 Інструкції П-7, акт про приховані недоліки продукції має бути складено протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абзац 6 пункту 9 Інструкції П-7).

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором.

Наведеними положеннями Інструкції П-7, врегульовані два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару (п. 16), а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару.

У даному випадку, акт про виявлені приховані недоліки складений за участю компетентного представника іншого підприємства (організації) - ФОП Петруннікова Ігоря Геннадійовича у строк, що не перевищує чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача.

Замовник надав постачальнику претензію № 81 від 24.01.2023 у якій вимагав усунути виявлені недоліки товару в термін до 27.01.2023 шляхом заміни товару з прихованими недоліками на товар належної якості та комплектності або в разі неможливості проведення такої заміни - шляхом повернення отриманих за невідповідний товар грошових коштів з вивезенням такого товару.

У відповідь на претензію № 81 від 24.01.2023, постачальник надав замовнику лист № 04 від 27.01.2023 у якому повідомив, що у строк до 27.01.2023 усунути виявлені недоліки товару не має можливості та просив продовжити строк заміни товару відповідної якості та комплектації до 15.02.2023.

Однак, відповідач свого повноважного представника для складання двостороннього акту виявлених недоліків до позивача не направив, поставлений товар не замінив.

Статтею 688 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Слід виокремити, що у даному випадку позивачем вказано як основну претензію до характеристик поставленого товару та підставу для його заміни не невідповідність поставленого генератора вимогам щодо якості, а принципову суперечність поставленого товару характеристикам, обумовленим договором та специфікацією: фактичну поставку позивачем бензинового генератора замість дизельного.

При цьому, з огляду на конкретні обставини справи та тип товару, що поставлявся, вочевидь вказану невідповідність значно утруднено чи взагалі неможливо встановити під час приймання товару. Невідповідність поставленого генератора технічним характеристикам, обумовленим у договорі, явно унеможливлено до введення такого генератора в експлуатацію відповідним фахівцем.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заперечення відповідача у цій справі зводяться до відсутності претензій у позивача щодо якості поставленого товару до 24.01.2023, складання висновку від 24.01.2023 за відсутності представника постачальника, форми складеного висновку від 24.01.2023 та наявності у ФОП Петруннікова І.Г. відповідної компетенції для надання вказаного висновку.

При цьому, як зазначено судом вище, отримавши претензію позивача із посиланням на висновок 24.01.2023, відповідач не направив свого повноважного представника для складання двостороннього акту виявлених недоліків до позивача.

Натомість, у листі № 04 від 27.01.2023 (том 1 а.с. 25), заяві від 13.03.2023 (том 1 а.с.62 - 63), відзиві на позов не заперечував проти того факту, що поставлений ним генератор є саме бензиновим, а не дизельним; вказував про свою готовність здійснити заміну поставленого товару.

Під час розгляду цієї справи відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що поставлений генератор є саме дизельним.

Також відповідачем не надано до жодного належного та допустимого доказу відмови позивача у прийнятті заміненого товару.

Надана заява від 13.03.2023 таким доказом бути не може, оскільки складена самим відповідачем. Крім того, з наданої до матеріалів справи копії неможливо встановити, коли саме така заява була подана до канцелярії позивача (том 1 а.с. 62).

Положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З сукупності наданих сторонами до матеріалів справи доказів, а також із документів, наданих самим відповідачем, вбачається факт поставки відповідачем позивачу іншого товару, аніж обумовлений договором та специфікацією.

За таких обставин, замовник унеможливлений використовувати фактично поставлений постачальником товар з метою, задля якої такий товар був придбаний.

Відповідно до частини першої та другої статті 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Позивач склав вимогу № 139 від 17.02.2023, у якій вимагав від відповідача повернути сплачені грошові кошти у розмірі 160 000 грн. у триденний строк з дня отримання такої вимоги. Додатково у цій вимозі замовник повідомив, що забрати товар постачальник має можливість в будь - який робочий день за адресою: м. Криви Ріг вул. Глаголєва, 18, з 09:00 год. до 16:00 год. після виконання зобов`язань з повернення коштів.

Вимога № 139 від 17.02.2023 була направлена відповідачу на адресу електронної пошти 42321814@ukr.net, яка вказана у спірному договорі та специфікації як електронна адреса постачальника.

Відповідач, в свою чергу, проти факту направлення йому позивачем вимоги № 139 від 17.02.2023 на адресу електронної пошти 42321814@ukr.net та належності такого направлення не заперечив.

Сплачені грошові кошти у розмірі 160 000 грн. відповідачем позивачу повернуті не були.

А отже, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 160 000 грн. є обґрунтованими.

Також позивач на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України нарахував відповідачу до сплати штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару у розмірі 32 000 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За наведеними вище положеннями чинного законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією з форм здійснення державою регулювання господарської діяльності. Водночас, за змістом статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Так, за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем свого зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: «Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією».

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Так, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, у даному випадку покупець є бюджетною установою, що фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Частиною 7 ст. 269 ГК України передбачено, що уразі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Так, в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій за поставку товарів неналежної якості. За таких обставин, у даному випадку штраф за поставку відповідачем неякісного (некомплектного) товару має розраховуватись у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши поданий розрахунок штрафу суд встановив, що він виконаний правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 32 000 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 144-Т/зпбо від 27.12.2022 (т. 1 а.с. 11 - 13), специфікацією (т. 1 а.с. 14), звітом про договір (т. 1 а.с. 15), видатковою накладною (т. 1 а.с. 16), платіжним дорученням (т. 1 а.с. 17), фотоматеріалами поставленого товару (т. 1 а.с. 18 - 22), технічним висновком від 24.01.2023 (т. 1 а.с. 23), листуванням між сторонами (т. 1 а.с. 24 - 27), довідками позивача (т. 1 а.с. 28 - 29).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться заявою від 13.03.2023 (т. 1 а.с. 62 - 63).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроном-КР" (місце реєстрації: вул. Телевізійна, 2а, м. Кривий Ріг, 50086; ідентифікаційний код: 42321814) на користь Відділу освіти виконкому Покровської районної у місті ради (місце реєстрації: вул. Шурупова, 2, м. Кривий Ріг, 50014; ідентифікаційний код 02142282) суму основної заборгованості у розмірі 160 000 грн., штраф у розмірі 32 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.08.2023.

Суддя М.О. Ніколенко