Ухвала

від 14.08.2023 по справі 367/2912/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2912/19

Провадження №2/367/610/2023

УХВАЛА

Іменем України

14 серпня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Стародубець О.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі. Розпорядженням керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області № 18 від 16 лютого 2021 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 у відставку. Після автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу справу передано на розгляд судді Кравчук Ю.В. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 березня 2021 року прийнято до свого провадження справу № 367/2912/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя , та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. У судові засідання, призначені на 05 червня 2023 року о 13 годині 45 хвилин та повторно 14 серпня 2023 року о 14 годині 00 хвилин - позивач не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався. Про день, час та місце судових засідань позивач повідомлений в установленому законом порядку, заяв від позивача про зміну адреси до суду не надходило. Заслухавши думку відповідача та її представника, який просив залишити позов без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, суд приходить до наступних висновків. За змістом положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Постанова ВП ВС від 12.01.2023 № 9901/278/21 (11-126заі22). Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Натомість, позивач, будучи повідомленим про дати судових засідань не вчинив дій, направлених на сприяння здійснення правосуддя. Суд розцінює такі дії як втрату зацікавленості в кінцевому результаті розгляду справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.04.2022 у справі №9901/128/21 зауважила, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Також слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 28 жовтня 2021року у справі №465/6555/16-ц наголосив, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом. У зв`язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався, суд приходить до висновку про те, що поданий позов підлягає залишенню без розгляду. При цьому суд роз`яснює позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою заявою. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Стаття 137ЦПК Українидетально описує порядок відшкодування та визначення вказаних витрат, зокрема: - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша); - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга); - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя); - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта); - у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята); - обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Відповідно до ч. ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з переїздом представником відповідача надано договір про надання правової допомоги від 12.09.2019 року, укладений між адвокатом Осінським Романом Йосиповичем та ОСОБА_1 ; копію додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 12.09.2019 року; копією квитанції № 375955 від 12.09.2019 року; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1635 від 24.12.2008 року; копією витягу З Єдиного державного реєстру адвокатів України; копіями проїзних документів № БЕ № 837394; БЄ № 006688; БЄ № 006689; БЄ № 008459; БЄ № 008460; БЄ № 440935; БЗ № 465653; БЗ № 465654; БЗ № 617786; БЗ № 617787; БЗ № 733786; БЗ №733787; БЗ № 659470; БЗ № 659471; БЗ № 796317; БЗ № 796318; БЗ № 840343; БЗ № 840344; БЗ № 948956 ; БЗ № 948957; БЛ № 630105; БЛ № 630106; БЗ № 678068; БЗ № 678067. При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідачу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та витрати, пов`язані з переїздом представника відповідача до іншого населеного пункту у розмірі 5113 ( п`ять тисяч сто тринадцять) гривень. Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із позивача ОСОБА_3 на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та витрати, пов`язані з переїздом представника відповідача до іншого населеного пункту у розмірі 5113 (п`ять тисяч сто тринадцять) гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.137,138, 257,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та витрати, пов`язані з переїздом представника відповідача до іншого населеного пункту у розмірі 5113 (п`ять тисяч сто тринадцять) гривень 50 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук