Рішення

від 25.08.2023 по справі 904/1634/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1634/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Сармат", смт. Широке, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 480 000,03 грн., інфляційної складової у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн., пені у розмірі 119 671,24 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Сармат" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 480 000,03 грн., інфляційної складової у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн., пені у розмірі 119671,24 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" № 3 від 20.03.2023 залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/1634/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" (надалі постачальник) та Приватним підприємством "Сармат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 66/18П від 18.06.2018 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати покупцеві у власність товар мастильні матеріали, експлуатаційні рідини для автомобілів та іншої техніки, інші комплектуючі д транспортних засобів тощо, окремими партіями згідно з відповідними замовленнями покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар (надалі товар) та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору, найменування, асортимент і ціни на товар встановлені у відповідних прайс-листах постачальника.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що асортимент на конкретну поставку товару, кількість, дата, час, адреса доставки та інші умови поставки товару визначається замовленням покупця, яке він складає на підставі прайс-листів постачальника. Замовленням може містити і інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.4 договору визначено, що ціна договору складається з вартості усіх партій товару, поставлених по цьому договору.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з 20.06.2018 по 21.07.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 5 873 059,48 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с. 18 186).

Позивач вказав, що виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату (том 1 а.с. 187 - 250, том 2 а.с. 1 105).

Пунктом 3.3 договору визначено, що покупець здійснює розрахунки за відповідну партію товару у формі відстрочки платежу на 30 днів від дати відвантаження товару покупцю. Фактом поставки товару вважається прийом покупцем даної партії товару за накладною.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 3.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Так, всього відповідачем було оплачено поставлений товар на суму 5 393 059,45 грн.

За таких обставин позивач наполягає на тому, що у Приватного підприємства "Сармат" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" у розмірі 480 000,03 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн. та пеню у розмірі 119 671,24 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 66/18П від 18.06.2018 у розмірі 480 000,03 грн., інфляційної складової у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн., пені у розмірі 119 671,24 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" (надалі постачальник) та Приватним підприємством "Сармат" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №66/18П від 18.06.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до моменту повного розрахунку покупцем за поставлений товар

Пунктом 8.4 договору визначено, що в разі, якщо жодна із сторін не відмовиться від виконання даного договору за 15 календарних днів до закінчення строку його дії та не має претензій одна до одної, строк дії договору автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах. Даний пункт може бути застосований неодноразово.

Так, в матеріалах справи відсутні докази відмови будь-якої із сторін від виконання цього договору. За таких обставин, спірний договір був чинним протягом спірного періоду.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати покупцеві у власність товар мастильні матеріали, експлуатаційні рідини для автомобілів та іншої техніки, інші комплектуючі д транспортних засобів тощо, окремими партіями згідно з відповідними замовленнями покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар (надалі товар) та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору, найменування, асортимент і ціни на товар встановлені у відповідних прайс-листах постачальника.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що асортимент на конкретну поставку товару, кількість, дата, час, адреса доставки та інші умови поставки товару визначається замовленням покупця, яке він складає на підставі прайс-листів постачальника. Замовленням може містити і інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.4 договору визначено, що ціна договору складається з вартості усіх партій товару, поставлених по цьому договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 20.06.2018 по 21.07.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 5 873 059,48 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с. 18 186).

Позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату (том 1 а.с. 187 - 250, том 2 а.с. 1 105).

Пунктом 3.3 договору визначено, що покупець здійснює розрахунки за відповідну партію товару у формі відстрочки платежу на 30 днів від дати відвантаження товару покупцю. Фактом поставки товару вважається прийом покупцем даної партії товару за накладною.

З урахуванням п. 3.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Так, всього відповідачем було оплачено поставлений товар на суму 5 393 059,45 грн.

За таких обставин, у Приватного підприємства "Сармат" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" у розмірі 480 000,03 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 480 000,03 грн. є обґрунтованими.

Також згідно з п. 7.2. договору, у разі порушення строків оплати вартості відповідної партії товару, що встановлені пунктами 3.3, 3.4 цього договору. Постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості 480 000,03 грн. за загальний період з 22.08.2022 по 19.02.2023 у розмірі 119 671,24 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Слід звернути увагу позивача на те, що нарахування пені, відповідно до вказаної норми, припиняється через шість місяців саме від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а не нараховується за будь-який 6-ти місячний період.

У даному випадку, сума заборгованості 480 000,03 грн., на яку здійснюється нарахування пені, складається з численних сум товару, поставленого у різні проміжки часу.

При цьому, позивачем у розрахунку не визначено, заборгованість за які саме партії товару залишилась несплаченою.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З аналізу змісту наведених статей вбачається, що нарахування сум штрафних санкцій, зокрема, визначення суми заборгованості та періодів нарахування є обов`язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення таких штрафних санкцій.

Суд зобов`язаний перевірити наданий розрахунок на предмет дотримання у такому розрахунку вимог чинного законодавства та правильності арифметичних розрахунків. Однак, суд не має права самостійно замість позивача складати розрахунок штрафних санкцій, зокрема, визначати розмір суми боргу, на яку мають бути нараховані штрафні санкції, період нарахування таких штрафних санкцій тощо.

Різниця між коригуванням наданого розрахунку та складанням судом власного розрахунку полягає в тому, що у першому випадку суми боргу, дати виникнення сум боргу/накладні, за якими виникла заборгованість, періоди нарахування штрафних санкцій за кожною сумою заборгованості (як у даному випадку, коли у відповідача з поставкою кожної партії товару виникало нове грошове зобов`язання з окремим строком виконання), розмір штрафних санкцій на кожну суму боргу тощо вже визначені позивачем. Суд коригує такі суми/дати не збільшуючи їх.

У даному випадку, зобов`язання відповідача з оплати товару має різний строк виконання, а отже, і 6-ти місячний період прострочення відповідача для нарахування пені за кожною партією товару не є тотожними.

Слід зазначити, що розмір нарахованої пені залежить від облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення. А отже, для правильного нарахування пені позивачем мали були визначені 6-ти місячні періоди прострочення за кожним новим зобов`язанням окремо.

Чітке виокремлення сум заборгованостей за накладними, за якими така заборгованість утворилась, за видами зобов`язань, періодів нарахування за кожним розрахунковим періодом є основоположними даними для розрахунків штрафних санкцій. За відсутності сум заборгованості, на які здійснено нарахування штрафних санкцій, та періоду нарахування перевірити правильність нарахованих позивачем сум пені є неможливим.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 119 671,24 грн. є необґрунтованими.

При цьому, позивач має право повторно звернутись до суду з вимогами про стягнення з Приватного підприємства "Сармат" пені за порушення строків оплати товару, надавши обґрунтований розрахунок такої суми, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 8 206,03 грн. за загальний період з 22.08.2022 по 17.03.2023 та інфляційну складову у розмірі 36 045,78 грн. за загальний період з вересня 2022 року по лютий 2023 року.

Перевіривши надані розрахунки суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства. А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 36 045,78 грн. та 3% річних у розмірі 8 206,03 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 66/18П від 18.06.2018 (том 1 а.с. 16 - 17), видатковими накладними (том 1 а.с. 18 - 186), рахунками на оплату (том 1 а.с. 187 250, том 2 а.с. 1 - 105), платіжними інструкціями (том 2 а.с. 106 250, том 3 а.с. 1 - 103).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 480 000,03 грн., інфляційної складової у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 119 671,24 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сармат" (місцезнаходження: 53700, Дніпропетровська область, смт. Широке, вул. Соборна, буд. 114; ідентифікаційний код: 31037360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" (ідентифікаційний код: 32794258; місцезнаходження: 49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 3, оф. 5) суму основної заборгованості у розмірі 480 000,03 грн., інфляційну складову у розмірі 36 045,78 грн., 3% річних у розмірі 8 206,03 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 863,78 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 119 671,24 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.08.2023.

Суддя М.О. Ніколенко