номер провадження справи 9/148/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2023 Справа № 908/1523/23
м.Запоріжжя Запорізької області
про стягнення суми 86041,74 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради про стягнення з відповідача: Запорізької філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» суми 54892,84 грн основного боргу, суми 4806,87 грн 3% річних та суми 26342,03 грн інфляційних втрат, всього загальної суми 86041,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, 530, 610- 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК України та мотивовані невиконанням Запорізькою філією державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» умов договору про виконання робіт № 13/01/18 від 31.01.2018 в частині оплати за надані позивачем послуги за період: січень, лютий, травень, липень, серпень, листопад, грудень 2018, березень, квітень 2019.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.05.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1523/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду від 16.05.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 31.05.2023 включно.
31.05.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків від 29.05.2023 вих. № 12/0497-1 на виконання ухвали суду від 16.05.2023, до якої додано оформлену у відповідності до вимог ст. 162 ГПК України позову заяву від 02.05.2023 вих. № 12/0376-2, в якій відповідачем визначено Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Запорізької філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», та докази направлення 30.05.2023 копії цієї позовної заяви відповідачу (юридичній особі та філії).
Ухвалою суду від 02.06.2023 позовна заява від 02.05.2023 вих. № 12/0376-2 з урахуванням усунутих недоліків прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1523/23, присвоєний номер провадження 9/148/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 28.06.2023.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до відомостей (витягів) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит), адресою місцезнаходженням Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» є: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, місцезнаходженням Запорізької філії Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» є: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А.
Ухвала суду від 02.06.2023 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на вказані вище адреси. Разом з тим, 12.07.2023 зазначена ухвала була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату (ЗФ ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ») з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 28.08.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради (підрядник, позивач у справі) та Запорізька філія Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (замовник, відповідач у справі) 31 січня 2018 уклали договір про виконання робіт №13/01/18 (надалі договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з прибирання придомової території будинку по вул. Перемоги 129-а (надалі робота).
Відповідно до п. 2.1 договору, у межах строку, визначеного у п. 1.1 цього договору, підрядник зобов`язується завершити виконання роботи і подати замовникові для підписання Акт виконаних робіт, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконану роботу і в разі відсутності допущених у роботі відступів від умов цього договору або інших недоліків підписати Акт виконаних робіт в 10-денний строк з дня подання йому підрядником названого документа.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість роботи по договору визначається по факту виконаних робіт та підтверджується підписаним сторонами протоколом узгодження договірної ціни.
Розрахунок між замовником і підрядником провадиться в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошової суми, на поточний рахунок підрядника не пізніше, ніж через 10 календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 5.3 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 31.12.2018. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Як свідчать матеріали справи, у період: січень, лютий, травень, липень, серпень, листопад, грудень 2018, березень та квітень 2019 надав відповідачу послуги з прибирання придомової території будинку по вул. Перемоги, 129-а, на загальну суму 54892,84 грн, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств акти наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: від 31.01.2018 на суму 5534,12 грн, від 28.02.2018 на суму 5727,19 грн, від 31.05.2018 на суму 25245,40 грн, від 31.07.2018 на суму 835,78 грн, від 31.08.2018 на суму 2565,59 грн, від 30.11.2018 на суму 3256,19 грн, від 31.12.2018 на суму 2404,85 грн, від 29.03.2019 на суму 8147,96 грн та від 30.04.2019 на суму 1175,76 грн.
Позивачем у позові зазначено, що з урахуванням знаходження обох сторін в одному приміщені, рахунки на оплату передавались день в день.
Разом з тим, як вбачається з позову, відповідач зобов`язання щодо оплати наданих послуг в установлений договором строк не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість за вказаний період склала 54892,84 грн.
Також суду надана завірена копія Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами, відповідно до якого сальдо на користь КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради станом на 01.06.2020 склало 54892,84 грн.
Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманих послуг стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено судом вище, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були надані послуги з прибирання придомової території будинку по вул. Перемоги, 129-а за період: січень, лютий, травень, липень, серпень, листопад, грудень 2018, березень та квітень 2019 на загальну суму 54892,84 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Актами виконаних робіт.
Також факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 54892,84 грн підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом звірки взаємних розрахунків.
В розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.
Отже акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих (отриманих) послуг не надав та позовні вимоги не спростував, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 54892,84 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4806,87 грн за загальний період прострочення з 01.06.2020 (дата, станом на яку визначено заборгованість у загальному розмірі 54892,84 грн відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків) по 02.05.2023 та інфляційні втрати у розмірі 26342,03 грн за період з червня 2022 по березень 2023 включно.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці розрахунки є правильними та виконаними з дотриманням вимог закону, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4806,87 грн за загальний період прострочення з 01.06.2020 по 02.05.2023 та інфляційні втрати у розмірі 26342,03 грн за період прострочення з червня 2020 по березень 2023 включно підлягає задоволенню у заявлених позивачем розмірах.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Згідно з приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 04653199) в особі Запорізької філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, код ВП 04653165) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А) суму 54892 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн 84 коп. основного боргу, суму 4806 (чотири тисячі вісімсот шість) грн 87 коп. 3% річних та суму 26342 (двадцять шість тисяч триста сорок дві) грн 03 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 04653199) в особі Запорізької філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 129А, код ВП 04653165) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А) суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 28.08.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяО.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2023 |
Оприлюднено | 30.08.2023 |
Номер документу | 113061525 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні