номер провадження справи 22/99/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2023 Справа № 908/1270/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників сторін:
від позивача не з`явився
від відповідача-1 - не з`явився
від відповідача-2 не з`явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1270/23
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094)
до відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ» (вул. Миру, буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про солідарне стягнення 407 518,18 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
17.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 17.03.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ» та ОСОБА_1 солідарно заборгованості за кредитним договором № 30611850КД-2 від 25.03.2021 у розмірі 407 518,18 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 189 500,00 грн, 28 518,18 грн заборгованість за процентами, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 189 500,00 грн.
25.03.2021 між позивачем та Приватним сільськогосподарським підприємством «ЮЛІЯ» (відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу укладено кредитний договір № 30611850КД-2. На підставі укладеного договору 26.03.2021 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 600 000,00 грн. Між позивачем та ОСОБА_1 25.03.2021 було укладено договір поруки № 30611850КД-2/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору. Відповідач-1 у порушення умов кредитного договору не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів. 03.01.2023 позивачем було направлено до Приватного сільськогосподарського підприємства ЮЛІЯ повідомлення про розірвання договору № 30611850КД-2 з вимогою до 03.02.2023 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі. 09.02.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «УКЕКСІМБАНК» (Агента) вимога на сплату за гарантією № 118 на суму 189 500,00 грн, про що 09.02.2023 позивачем було направлено відповідачу-1 повідомлення.
07.03.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 189 500,00 грн.
Станом на 10.03.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 30611850КД-2 від 25.03.2021, з урахуванням гарантійних виплат гаранта, становить 218 018,18 грн, з яких 89 500,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 28 518,18 грн заборгованості за відсотками. Заборгованість відповідача-1 перед державним бюджетом становить 189 500,00 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідачів-1, -2. Заяви відповідачів-1, -2
Письмових відзивів на позов відповідачі-1, -2 не надали.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1270/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1270/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.05.2023.
Відповідно до відповіді № 38013 від 19.04.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, місцезнаходженням відповідача-1 - Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ» є: вул. Миру, буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135.
Відповідно до відповіді № 37995 від 19.04.202 з Єдиного державного демографічного реєстру, наданої на запит суду, відповідача-2 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - в реєстрі не знайдено. Адреса відповідача -2, вказана позивачем у позові є АДРЕСА_2 . З відповіді № 38013 від 19.04.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що ОСОБА_1 є одним з кінцевих бенефіціарних власників Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ», та значиться його адреса - вул. Миру, буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135.
Відповідач-1 не повідомляв суд про зміну місцезнаходження. Відповідач-2 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання або реєстрації.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Бердянського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача-1 та місце проживання/реєстрації відповідача-2) тимчасово окупована Російською Федерацією.
Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наведені приписи законодавства, відповідачі-1, -2 про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що розміщено 25.04.2023. Також, відповідачу-2 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, з зазначенням дати та часу, була надіслана на електронну адресу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2023, у зв`язку з неприбуттям представників сторін, підготовче засідання у справі № 908/1270/23 було відкладено на 22.06.2023.
Відповідачі-1,-2 про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідачу-2 вказана ухвала надіслана на електронну адресу.
Ухвалою суду від 22.06.2023 строк підготовчого провадження у справі № 908/1270/23 продовжено на тридцять днів, до 24.07.2023 включно, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.08.2023.
Відповідачі-1,-2 про дату, час і місце судового засідання повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідачу-2 вказана ухвала надіслана на електронну адресу.
Через відсутність телефонного зв`язку з відповідачами -1, -2 у суду була відсутня можливість передачі відповідачам-1, -2 телефонограми щодо судового розгляду справи, що підтверджується складеними працівниками суду актами від 25.04.2023, від 26.05.2023 та від 27.06.2023.
У судове засідання 22.08.2023 представники позивача та відповідачів -1, -2 не з`явилися.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Судом враховано, що в умовах введеного воєнного стану, суди України продовжують працювати на територіях, де це є можливим, на підставі чого, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.
У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
У судовому засіданні 22.08.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Матеріали справи свідчать, що Приватним сільськогосподарським підприємством «ЮЛІЯ» через систему інтернет-клієнт-банкінгу 25.03.2021 було підписано із використанням електронного цифрового підпису кредитний договір № 30611850КД-2 (підписання сторонами вказаного договору підтверджується протоколом від 14.03.2023 створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу: кредитний договір № 30611850-КД-2), у якому погоджено у пунктах А.1 А.4 вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія, ліміт цього договору 600 000,00 грн на поповнення обігових коштів, термін кредиту 01.11.2023, рахунок для обслуговування кредиту: 29094020200692 (у гривні), отримувач: АТ КБ Приватбанк, МФО 313399, код ЄДРПОУ 30611850 (IBAN НОМЕР_2 ).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
КУБ під заставу (далі кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Пунктом А.6 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,3% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За умовами п.А.6.1 кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позивальнику проценти у розмірі 19,3% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору та дати початку її нарахування.
Відповідно до п. А.7 кредитного договору, у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,6% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
Згідно з п. А.8 кредитного договору проценти, встановлені п. п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.
Пунктом 4.8 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Згідно з п. п. 6.1, 6.2 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами ті діє до повного виконання зобов`язань.
Сторонами також підписаний додаток № 1 до кредитного договору № 30611850КД-2 від 25.03.2021 «Графік зменшення поточного ліміту».
25.03.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно з п. 2.7 додаткової угоди №1 від 25.03.2021 до кредитного договору, погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами у строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.
У додатку № 1 до додаткової угоди №1 від 25.03.2021 до кредитного договору сторони погодили графік платежів, відповідно до якого у строк до 01.09.2021, 01.11.2021, 01.10.2022, 01.11.2022, 01.11.2023, 01.12.2023 належить сплачувати кредит у сумі 100 000,00 грн, всього 600 000,00 грн.
04.07.2022 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 30611850КД-2 від 25.03.2021 (підписання сторонами вказаного договору підтверджується протоколом від 14.03.2023 створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу: договір про внесення змін до кредитного договору № 30611850-КД-2 від 25.03.2023), згідно з яким позичальник (відповідач-1) підтвердив свої зобов`язання перед банком за вказаним кредитним договором, які складаються з суми неповернутого кредиту 379 000,00 грн. Сторони також узгодили, що повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в графіку погашення, що наведений в додатку 1 до цього договору, з урахуванням змін внесених цим договором, а саме до 01.11.2022 -11 843,75 грн, до 01.12.2022 - 11 843,75 грн, до 01.01.2023 - 11 843,75 грн, до 01.02.2023 - 11 843,75 грн, до 01.03.2023 - 11 843,75 грн, до 01.04.2023 - 11 843,75 грн, до 01.05.2023 43 991,07 грн, до 01.06.2023 43 991,07 грн, до 01.07.2023 43 991,07 грн, до 01.08.2023 43 991,07 грн, до 01.09.2023 43 991,07 грн, до 01.10.2023 43 991,07 грн, до 01.11.2023 43 991,07 грн. Всього 379 000,00 грн.
31.12.2020 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі гарант) та позивачем (далі бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік, на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151.
Відповідно до п. 2.1 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитним договорами, включеними до портфеля.
Даним договором визначено, що принципал суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля.
Портфель сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.
За умовами п. п. 2.5, 2.6 договору про надання державної гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.
Згідно з п. 5.1 договору про надання державної гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.
За умовами п. 5.3 договору про надання державної гарантії бенефіціар зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.
Відповідно до п. 5.5 договору про надання державної гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги).
В забезпечення виконання позичальника за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, банком укладено договір поруки № 30611850КД-2/1 від 25.03.2021 з ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель).
Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договорм в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3).
У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5).
Поручитель, згідно п. 2.4.1, зобов`язався виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредиторові вимозі згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1 цього договору.
У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2).
Порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору (п. 4.1).
Підписання сторонами договору поруки підтверджується протоколом від 14.03.2023 створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу: Договір поруки № 30611850КД-2/1 від 25.03.2021.
04.07.2023, у зв`язку з укладенням сторонами договору про внесення змін до кредитного договору № 30611850КД-2 від 25.03.2021, було укладено договір про внесення змін до договору поруки № 30611850КД-2/1 від 25.03.2021 (підписання сторонами вказаного договору підтверджується протоколом від 14.03.2023 створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу: договір про внесення змін до договору поруки кредитного договору № 30611850-КД-2-1 від 25.03.2023) в забезпечення виконання позичальника за кредитним договором, з урахуванням змін його умов, в тому обсязі згідно договору про внесення змін до кредитного договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання кредитного договору банк 26.03.2023 на поточний рахунок позичальника (відповідач-1) перерахував кредитні кошти в розмірі 600 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника за 25.03.2021 та платіжним дорученням №DICО6BРАРR від 26.03.2021.
Відповідач-1 порушив свої зобов`язання перед позивачем за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком.
03.01.2023, у зв`язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором банк надіслав позичальнику електронною поштою повідомлення вих. № 10325ZPВDS1GU від 03.01.2023 про розірвання договору з 03.02.2023 та вимагав до 03.02.2023 сплатити заборгованість, загальний розмір якої станом на 29.12.2022 склав 399 889,22 грн.
09.02.2023 банк надіслав гаранту Міністерству фінансів України вимогу від 08.02.2023 № 10325ZPВDS1GU про сплату коштів за гарантією № 118 в розмірі 189 500,00 грн на рахунок банку.
09.02.2023 позивач направив повідомлення № 10325ZPВDS1GU Приватному сільськогосподарському підприємству «ЮЛІЯ» про надсилання вимоги гаранту.
07.03.2023 кредит погашено в сумі 189 500,00 грн за рахунок коштів державної гарантії.
Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед банком за кредитним договором становить 189 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, а сума сплаченого кредиту в розмірі 189 500,00 грн., яка була перерахована в оплату кредиту за рахунок коштів державної гарантії, пред`явлена банком до стягнення в порядку регресу на умовах договору про надання державної гарантії.
За користування кредитом в період з 25.03.2021 по 10.03.2023 банком нараховано проценти, залишок заборгованості за якими станом на 10.03.2023 складає 28 518,18 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором та договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги», використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 18 даного Закону, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ ПРИВАТБАНК та Приватне сільськогосподарське підприємство «ЮЛІЯ» шляхом накладення ЕЦП та електронної печатки на документ: кредитний договір № 30611850КД-2 від 25.03.2021 укладено вказаний договір в письмовій формі. Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів в розмірі 600 000,00 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 викладено такий правовий висновок: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом. Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Виходячи з умов пп. б п. 2.3.2, п. п. 4.1, 4.3 кредитного договору, проценти сплачуються за фактичний термін користування кредитом по дату фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п. А.8 кредитного договору проценти, встановлені п. п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього договору.
Як встановлено судом, відповідачем-1 порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені у підписаному сторонами графіку, у зв`язку з чим станом на 10.03.2023 заборгованість останнього перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № 30611850КД-2 від 25.03.2021, становить: заборгованість за тілом кредиту 189 500,00 грн, заборгованість за процентами 628 518,18 грн, а разом 218 018,18 грн.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем надані докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача за кредитним договором № № 30611850КД-2 від 25.03.2021, нарахування заборгованості за процентами підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви.
Відповідачі-1,-2 доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом або обґрунтованих заперечень проти позову та розрахунку заборгованості суду не надали.
Щодо наявності у позивача права стягувати суму заборгованості в порядку регресу за сплаченою Державою (Міністерством фінансів України) гарантією, суд зазначає, у п. 6.1 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.
Пунктом 6.2 договору про надання державної гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом (п.6.2.1);
здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п.6.2.2).
Згідно з п. 6.3 договору про надання державної гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.
За умовами п. 2.16 додаткової угоди № 1 від 25.03.2021 до кредитного договору, витрати, пов`язані зі стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок позичальника. Такі витрати, що були понесені банком, стягуються на їх відшкодування банком насамперед при отриманні коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між банком та гарантом відповідно до договору гарантії.
З викладеного вбачається, за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник, у свою чергу, у п. 2.13 додаткової угоди № 1 від 25.03.2021 до кредитного договору визнав та підтвердив, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.
Таким чином, позивач правомірно пред`явив вимоги про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором на свою користь, у тому числі заборгованість у порядку регресу за сплаченою гарантією.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи вказане, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів -1, -2 солідарно на користь позивача заборгованості, яка виникла за кредитним договором № № 30611850КД-2 від 25.03.2021 в розмірі 407 518,18 грн, з яких 189 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28 518,18 грн. заборгованість за процентами, 189 500,00 грн заборгованість у порядку регресу за сплаченою гарантією обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 6 112,77 грн. покладається на відповідачів-1, -2 порівну, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ» (вул. Миру, буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, код ЄДРПОУ 30611850) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 30611850КД-2 від 25.03.2021 в розмірі 407 518 (чотириста сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 18 коп, з яких: 189 500 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп заборгованість за кредитом, 28 518 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 18 коп заборгованість за відсотками, 189 500 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп заборгованість у порядку регресу за сплаченою гарантією.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮЛІЯ» (вул. Миру, буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, код ЄДРПОУ 30611850) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 3 056 (три тисячі п`ятдесят шість) грн 39 коп судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 3 056 (три тисячі п`ятдесят шість) грн 38 коп судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 28 серпня 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2023 |
Оприлюднено | 30.08.2023 |
Номер документу | 113061549 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні