Рішення

від 08.08.2023 по справі 910/4151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2023Справа № 910/4151/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу №910/4151/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко-Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Дрім»

про стягнення 20000,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Непіп Х.І.;

від відповідача: Пивоваров В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енко-Транс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Дрім» (далі - відповідач) про стягнення 20000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні №14/10/22-1Ж від 14.10.2022 року, у зв`язку з чим наявні підстави для повернення авансового платежу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі № 910/4151/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.04.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні у зв`язку з їх безпідставністю. Так, як зазначає відповідач з метою організації та здійснення спірного перевезення за договором та заявкою №1 до договору ТОВ «Голд Дрім» було замовлено послугу перевезення вантажу у безпосереднього перевізника ФОП Дехтяр О.В., про що між відповідачем та ФОП Дехтяр О.В. було підписано договір-заявку №1 від 17.10.2022 року. Факт доставки вантажу 18.10.2022 року перевізником ФОП Дехтяр О.В. вантажоодержувачу ТОВ «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» підтверджується товарно-транспортною накладною №РЗ від 17.10.2022 року, копію якої додано до відзиву, що свідчить про виконання відповідачем умов договору та заявки №1 до договору належним чином та у повному обсязі. При цьому, зауважує на тому, що згідно з умовами заявки №1 до договору вартість транспортно-експедиторських послуг відповідача становить 24500,00 грн., в той час як позивач здійснив лише часткову оплату наданих відповідачем послуг у сумі 20000,00 грн.

Також відповідач зазначає, що 20.10.2022 року на виконання умов пункту 3.8 договору ним було надіслано позивачу листом №20/10 пакет документів для оплати (заявка №1, рахунок, акт надання послуг та ТТН), що підтверджується фіскальним чеком від 20.10.2022 року щодо поштового відправлення №5193901851876 .

26.04.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якої позивач зазначає, що перераховані ним грошові кошти у сумі 20000,00 грн. є авансом (попередньою оплатою) і оскільки відповідачем в порушення умов пункту 3.8 договору та заявки №1 до договору не виконані обов`язки щодо надання необхідних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення відповідної господарської операції, наявні підстави для повернення відповідачем на користь позивача зазначеної суми авансу. При цьому, як зазначає позивач, наданий відповідачем фіскальний чек не підтверджує факт надсилання на адресу позивача листа від 20.10.2022 року з доданими до нього документами, оскільки згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення №5193901851876 дані про таке відправлення в системі не зареєстровані.

28.04.2023 року на електронну пошту суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що спірний платіж у сумі 20000,00 грн. не є авансовим, оскільки умовами спірного договору та заявки №1 до договору здійснення авансових платежів сторонами не передбачено. Згідно з призначенням платежу сума коштів у розмірі 20000,00 грн, сплачена позивачем 18.10.2022 року платіжною інструкцією №874, також не визначена авансом. При цьому наголошує на тому, що повернення авансового платежу було б можливе лише у разі невиконання відповідачем договору перевезення вантажів №14/10/22-1Ж від 14.10.2022 року, а неповернення позивачем підписаного акту надання послуг не свідчить, що такі послуги не були надані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 року з огляду на виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надані докази, враховуючи необхідність в отриманні пояснень від учасників справи, призначено судове засідання на 27.06.2023 року.

У судовому засіданні 27.06.2023, суд у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 18.07.2023.

Судове засідання, призначене на 18.07.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 року призначено судове засідання на 08.08.2023 року.

У судовому засіданні 08.08.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 08.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голд Дрім» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енко-Транс» (далі - замовник) укладено договір №14/10/22-1Ж перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов`язання виконувати перевезення вантажів, а замовник зобов`язується сплачувати за такі перевезення встановлену сторонами плату.

Відповідно до пункту 2.1 договору кожне окреме перевезення здійснюється на підставі заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору найменування вантажу та умови цього перевезення, час і місце надання автотранспорту та інша необхідна інформація узгоджується сторонами шляхом підписання заявки.

Пунктом 2.3 договору визначено, що заявки передаються шляхом факсимільного зв`язку, електронною поштою або письмово і вважаються прийнятими до виконання, якщо вони підтверджені підписом уповноважених осіб або погоджені будь-яким іншим прийнятним способом, з якого недвозначно буде зрозумілим, що перевізник прийняв до виконання заявку.

Вартість послуг перевізника згідно даного договору визначається кожного разу окремо та вказується в кожній окремій заявці на відповідне перевезення (пункт 5.1 договору).

Замовник повинен сплатити перевізнику плату за послуги з перевезення вантажу протягом 14 календарних днів з моменту отримання замовником документів, необхідних для оплати перевезення (рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, податкова накладна), якщо інше не зазначено в заявці (пункт 5.2 договору).

За умовами пункту 9.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не заявила про намір розірвати його, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за один місяць до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про припинення договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір був автоматично пролонгованим на 2023 рік у відповідності до пункту 9.1 договору.

Вказаний договір підписаний представниками перевізника та замовника і скріплений печатками сторін.

14.10.2022 року між позивачем та відповідачем було підписано заявку №1 до договору, згідно з якою відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити автотранспортне перевезення вантажу за маршрутом перевезення - Біла Церква, вул. І. Кожедуба, 307-А - Хмельницька область, с. Ружичанка, вул. Визволителів, 2; вантаж - трансформатор; дата завантаження - 17.10.2022 року; дата розвантаження - 18.10.2022 року; автомобіль - VOLVO НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій - Дехтяр Олександр Вікторович; погоджена фрахтова ставка перевезення - 24 500,00 грн.; умови розрахунку - по безготівковому розрахунку з ПДВ 80% по сканкопіям документів (рахунок, акт, заявка, ТТН), та 20% по оригіналах документів (рахунок, акт, заявка, ТТН).

На підставі погодженої сторонами заявки №1 до договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату №ГД 10-05 від 17.10.2022 року на суму 24500,00 грн. за надання транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Біла Церква, Київська область - с. Ружичанка, Хмельницька область, Вольво НОМЕР_3 / НОМЕР_2 .

18.10.2022 року позивач здійснив часткову оплату вказаного рахунку та перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 20000,00 грн., що становить 80% загальної вартості перевезення за заявкою №1, що підтверджується платіжною інструкцією №874 від 18.10.2022 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до умов пункту 3.8 договору перевізник зобов`язується після здійснення перевезень надавати замовнику відповідні товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та акти виконаних робіт.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем після отримання авансового платежу у сумі 20000,00 грн. не було надано позивачу жодних підтверджуючих документів за спірним перевезенням, а саме: оригіналу рахунку на оплату №ГД 10-05 від 17.10.2022 року, оригіналу та сканкопії товарно-транспортної накладної, оригіналу та сканкопії податкової накладної, оригіналу та сканкопії акту виконаних робіт.

Відтак, позивач вважає, що оскільки ТОВ «Голд Дрім» в порушення умов договору та заявки №1 до договору не виконано свої зобов`язання щодо надання позивачу повного пакету документів на підтвердження факту доставки вантажу в пункт призначення (Хмельницька область, с. Ружичанка, вул. Визволителів, 2), отримані відповідачем кошти у сумі 20000,00 грн є безпідставно набутими та підлягають поверненню в повному обсязі ТОВ «Енко-Транс».

Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору, звертався до відповідача з листом №15/02/23-11 від 15.02.2023 року щодо повернення помилково сплачених коштів у розмірі 20000,00 грн та з вимогою №06/03/23-1 від 06.03.2023 року щодо повернення авансового платежу в сумі 20000,00 грн.

15.03.2023 року позивач надіслав на адресу відповідача лист №13/03/23-5 від 13.03.2023 року з вимогою повернути авансовий платіж у сумі 20000,00 грн у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині надання відповідних товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур та актів виконаних робіт, факт надсилання якого підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 15.03.2023 року.

Проте, вказані листи-вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами у справі договір за своїм змістом та правовою природою є договором про транспортне експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України.

Згідно положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення, транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Як визначено частиною 1 статті 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

За умовами пункту 3.4 договору перевізник зобов`язаний своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення.

При цьому, частиною 1 статті 932 Цивільного кодексу України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Під час розгляду справи судом встановлено, що з метою виконання умов договору №14/10/22-1Ж від 14.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голд Дрім» (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Дехтяр Олександром Володимировичем (перевізник) було підписано договір-заявку №1 на перевезення вантажів від 17.10.2022 року, за умовами якого ФОП Дехтяр О.В. було взято на себе зобов`язання виконати перевезення вантажу (трансформатор) за маршрутом м. Біла Церква - Хмельницька область, с. Ружичанка, автомобілем VOLVO AM 7977АВ/ НОМЕР_2 , вартість перевезення - 16800,00 грн.

Відповідно до частин 11, 12 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З матеріалів справи вбачається, що вказане перевезення вантажу за маршрутом м. Біла Церква - Хмельницька область, с. Ружичанка було виконано перевізником ФОП Дехтяр О.В. належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної №РЗ від 17.10.2022 року, згідно з якою вантаж прийнятий до перевезення 17.10.2022 року водієм Дехтяр О.В. від вантажовідправника ПП «Статика» та доставлений вантажоодержувачу ТОВ «Інжинірингова компанія «Нова Лайт», про що свідчить підпис уповноваженої особи вантажоодержувача Зінчук В.А. на товарно-транспортній накладній.

За фактом виконаного перевезення за маршрутом м. Біла Церква - Хмельницька область, с. Ружичанка між ТОВ «Голд Дрім» (експедитор) та ФОП Дехтяр О.В. (перевізник) було складено та підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт №05/10 від 18.10.2022 року на суму 16800,00 грн.

Таким чином, враховуючи зазначені вище приписи чинного законодавства та умови договору, надана позивачем товарно - транспортна накладна №РЗ від 17.10.2022 року є належним та допустимим доказом надання відповідачем експедиторських послуг за договором щодо організації та здійснення спірного перевезення, зокрема, відмітки про доставку вантажу та отримання його вантажоотримувачем на зазначеній ТТН, та дають суду підстави стверджувати про виконання відповідачем, як експедитором, обов`язків з прийняття вантажу до перевезення та належної передачі вантажу вантажоотримувачу.

При цьому будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з організації перевезення вантажу з боку вантажоотримувача ТОВ «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» та вантажовідправника ПП «Статика» в матеріалах справи відсутні.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині надання послуг з організації та виконання визначеного позивачем перевезення вантажу свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договору щодо надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Разом з цим, як вбачається зі змісту пункту 3.8 договору та умов заявки №1 до договору після здійснення перевезень вантажу відповідач зобов`язаний надати позивачу відповідні товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та акти виконаних робіт.

Судом встановлено, що за результатами перевезення вантажу згідно з заявкою №1 до договору за маршрутом м. Біла Церква - Хмельницька область, с. Ружичанка, вул. Визволителів, 2 та на виконання умов договору, відповідач листом №20/10 від 20.10.2022 року надіслав на адресу позивача підписані з боку ТОВ «Голд Дрім» документи, а саме: заявку №1 до договору від 14.10.2022 року, рахунок на оплату №ГД10-05 від 17.10.2022 року, акт надання послуг №ГД10-05 від 18.10.2022 року, а також товарно-транспортну накладну №РЗ від 17.10.2022 року.

Факт надсилання вказаного листа на адресу позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 20.10.2022 року щодо поштового відправлення №5193901851876.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що поштове відправлення №5193901851876 не відслідковується на сайті АТ «Укрпошта», оскільки відомості офіційного сайту «Укрпошта», які містять інформацію про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюються та зберігаються в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації (пункт 122 Правил поштового зв`язку), втім відсутність на офіційному веб-сайті Укрпошти відомостей про поштове відправлення не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалася.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року у справі №910/10275/20.

За умовами пункту 6.16 договору якщо у встановлений у пункті 4.5 даного договору строк перевізник не одержить підписаний замовником акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання, роботи та їх результати вважаються такими, що прийняті.

Згідно з пунктом 4.5 договору замовник зобов`язаний забезпечити належне оформлення товарно-транспортних накладних, сертифікатів та інших документів на вантаж, необхідних для безперешкодного проїзду автотранспорту.

Доказів підписання та повернення позивачем акту виконаних робіт за договором матеріали справи не містять. При цьому, як встановлено судом, жодних доказів наявності мотивованої відмови позивача від підписання акту наданих послуг №ГД10-05 від 18.10.2022 року, а також будь-яких зауважень щодо допущених виконавцем недоліків у наданих послугах матеріали справи не містять.

Відтак, суд прийшов до висновку, що підписаний в односторонньому порядку ТОВ «Голд Дрім» акт надання послуг є таким, що погоджений замовником і є доказом належного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного виконання обумовлених договором послуг з організації автомобільного перевезення вантажу.

Вказаний факт за відсутності будь - яких претензій замовника щодо обсягу, змісту та ціни наданих послуг дає змогу стверджувати про наявність у позивача зобов`язання, а у відповідача права вимагати оплати цих послуг.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ТОВ «Голд Дрім» належним чином та у повному обсязі, відповідно до умов укладеного між сторонами договору та заявки №1 до договору виконав прийняті на себе зобов`язання щодо організації та виконання спірного перевезення вантажу, а також в частині надання позивачу як замовнику платіжних документів (ТТН, рахунку-фактури та акту виконаних робіт).

Відповідно до статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до заявки №1 до договору фрахтова ставка перевезення становить 24500,00 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини надання відповідачем транспортно-експедиторських послуг за договором у повному обсязі, у позивача виникли зобов`язання по їх оплаті у сумі 24500,00 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У свою чергу позивач, як замовник спірного перевезення, здійснив лише часткову оплату наданих відповідачем транспортно-експедиційних послуг за заявкою №1 від 14.10.2022 року у сумі 20000,00 грн.

Водночас, суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

Випадок, коли договір було розірвано у судовому порядку або коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору, належить до таких підстав.

Тоді як з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №874 від 18.10.2022 року вбачається, що позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 20000,00 грн з призначенням платежу - сплата за надані послуги згідно рахунку № ГД 10-05 від 17.10.2022 року, а тому у суду відсутні підстави вважати, що зазначені кошти перераховані позивачем помилково або отримані відповідачем безпідставно.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору №14/10/22-1Ж від 14.10.2022 року на час розгляду справи позивачем суду також не надано.

Таким чином, оскільки позивач сплатив грошові кошти у сумі 20000,00 грн на підставі чинного договору в якості часткової оплати за надані транспортно-експедиторські послуги, підстав для повернення спірного платежу немає.

Безпідставним є і твердження позивача про те, що сплачені ним на користь відповідача грошові кошти у сумі 20000,00 грн є авансовим платежем, який підлягає поверненню відповідачем у зв`язку з невиконанням останнім вимог пункту 3.8 договору.

Так, відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося (такий висновок про застосування норм права, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі №911/2375/21 та від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

Як зазначалось судом раніше, за умовами заявки №1 до договору сторони погодили наступний порядок розрахунків: 80% по сканкопіям документів (рахунок, акт, заявка, ТТН) та 20% по оригіналах документів (рахунок, акт, заявка, ТТН).

Тобто оплата за надані відповідачем послуги здійснюється позивачем за наслідками виконаного перевезення у два етапи, при цьому умови щодо здійснення позивачем авансових платежів до початку виконання перевезення у вказаній заявці №1 та у договорі відсутні, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що сплачена сума коштів в розмірі 20000,00 грн є передоплатою (авансом).

Разом з цим, як встановлено судом раніше, спірний договір від 14.10.2022 року було повністю виконано відповідачем, факт отримання вантажу вантажоотримувачем ТОВ «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» позивачем не спростовано, доказів пред`явлення претензій як від вантажоодержувача, так і від вантажовідправника щодо строків виконання відповідачем спірного перевезення, а також щодо забезпечення схоронності та цілісності доставленого вантажу, позивачем не надано, а тому кошти у сумі 20000,00 грн, які були оплачені позивачем на користь відповідача за виконання ним своїх договірних зобов`язань не підлягають поверненню, позаяк позивачем не доведено факту невиконання відповідачем таких зобов`язань.

У той же час суд зауважує, що сам по собі факт виконання або невиконання відповідачем обов`язку щодо надсилання позивачу первинних бухгалтерських документів на оплату за наслідками надання транспортно-експедиторських послуг не може свідчити про те, що такі послуги відповідачем не надано і відповідно про відсутність обов`язку оплатити фактично надані послуги.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивач під час розгляду даної справи не довів в розумінні приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у відповідача обов`язку щодо повернення часткової оплати за виконаним договором у сумі 20000,00 грн, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Дрім» про стягнення 20000,00 грн відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2023.

Суддя Т.В. Васильченко