Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/6142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/6142/23Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/6142/23.

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н.п. №43)

про стягнення 1 034 632, 61 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон» (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 034 632, 61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №001-07 від 12.02.2007 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з січня по грудень 2022 року, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 930 576, 67 грн, пеню у розмірі 98 166, 53 грн, 3 % річних у розмірі 5 889, 40 грн. Також позивач просить стягнути з відповідач судові витрати по сплаті судового збору.

25.04.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 25.04.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

27.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 25.04.2023.

03.05.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/6142/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

12.02.2007 між сторонами укладено договір № 001-07 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого позивач надає відповідачу право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, згідно з проектно-конструкторською документацією (ПКД), яка погоджується відповідними структурними підрозділами позивача і є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. Договору сторони дійшли згоди, що кабель відповідача прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах позивача, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій позивача, в порядку, встановленому даним Договором.

Підпунктом 1.4.1. пункту 1.4. Договору сторони дійшли згоди, що відповідач встановлює в приміщеннях кросових зв`язку позивача, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи згідно до ПКД під встановлення телекомунікаційного обладнання відповідача, про що сторонами складається двосторонній акт.

Згідно пункту 7.2. Договору (пункт 6.2. з врахування Додаткової угоди № 4 від 06.10.2020 до Договору), усі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін. Такі зміни та доповнення є невід`ємною частиною Договору.

Так сторонами 22.02.2007, 09.01.2008, 10.02.2010, 06.10.2020 укладено додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни до Договору.

У відповідності до пункту 1.4. Договору, позивач надає відповідачу право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд позивача в порядку встановленим Договором.

Відповідно до підпункту 2.2.4. пункту 2.2. Договору відповідач зобов`язується, письмово повідомляти позивача про фактичне прокладання кабелю, встановлення телекомунікаційного обладнання в конкретному тунелі та/або станції та введення їх в експлуатацію. Про введення в експлуатацію кабелю та обладнання сторонами складається двосторонній акт.

08.01.2008 сторони склали акт до Договору про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф.

25.12.2008 сторони склали акт до Договору про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф.

Згідно пункту 3.1. Договору, відповідач зобов`язується щорічно сплачувати позивачу за надане право використання тунелів та станцій, інших споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, довжиною згідно з ПКД, платежі, виходячи з тарифу 1190, 40 грн, в тому числі ПДВ 198, 40 грн, за 1 км. кабелю на один рік (Додаток № 1), в порядку, визначеному даним Договором.

Відповідно до підпункту 3.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 22.02.2007 до Договору, відповідач відповідно до умов цього Договору, і враховуючи умови розрахунків вказаних в пункті 3.1. Договору №55-ТС-05 від 20.05.2005 року, сплачує позивачу платежі, передбачені в пункті 3.1. за подальші роки користування правом: 1) щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини кабелю, зазначеної в акті введення кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4.), та тарифу, зазначеному в пункті 3.1. не пізніше 10 (десяти) банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим; 2) датою початку розрахункового року вважається дата підписання акту введення кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4.).

У відповідності до пункту 3.2. та 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 10.02.2010 Договору, враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87 725 погонних метрів, відповідач зобов`язується здійснювати оплату позивачу за користування право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в розмірі 631 620, 00 грн у т.ч. ПДВ (20%) - 105 270, 00 грн в рік згідно протоколу погодження договірної ціни - Додаток № 1 до даної Додаткової угоди. Зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції) (пункт 3.2.). Протокол погодження договірної ціни є підставою для визначення вартості платежу за правом використання тунелів, станцій та споруд для прокладання, знаходження та функціонування кабелю.

Згідно пункту 3.4. Договору, відповідач зобов`язується щорічно сплачувати позивачу платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф відповідача, виходячи з тарифу 87,54 грн, в тому числі ПДВ 16, 26 грн, за одну шафу на один місяць (Додаток № 4;), в термін не пізніше 10 (десятого) банківського дня року наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1.

Відповідно до пункту 3.5. Договору, днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з рахунку відповідача.

Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність за завдані таким невиконанням або неналежним виконанням збитків відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.

В силу пункту 4.3. Договору, у випадку прострочення відповідачем строків платежів, зазначених у п. 3.1., п.3.2, п.3.3., п.3.4., він сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 7.3. Договору (пункт 6.3. з врахування Додаткової угоди № 4 від 06.10.2020 до Договору), спори та суперечки за цим Договором, врегулювання яких шляхом переговорів неможливе, передаються на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до пункту 7.7. Договору (пункт 6.7. з врахування Додаткової угоди № 4 від 06.10.2020 до Договору), цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2042 року.

Однак, відповідач в порушення умов Договору не сплачував платежі за період січня по грудень 2022 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 930 576, 67 грн.

12.12.2022 позивач направив на адресу відповідача лист вих.№ 844-НЗ від 09.12.2022 з рахунком № 11773 від 05.12.2022 для здійснення оплати на суму 930 576, 67 грн та акти надання послуг, один підписаний примірник позивач просив повернути.

Проте, відповідач примірник підписаного акту позивачу не повернув, зобов`язання зі сплати позивачу обумовлених Договором платежів за період з січня по грудень 2022 року не виконав.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 930 576, 67 грн, а також пеню у розмірі 98 166, 53 грн та 3 % річних у розмірі 5 889, 40 грн.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» в розмірі 1 034 632, 61 грн.

Юридичними підставами позову є статті 509, 526, 599, 614, 626 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору № 001-07 від 12.02.2007.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, встановлених Договором № 001-07 від 12.02.2007 в частині повної та своєчасної оплати у розмірі 930 576, 67 грн. Крім того, позивачем заявлено штрафну санкції та спеціальну міру відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н.п. №43.

Як вбачається з поштового повернення ухвала суду за поштовою накладною №0105494303309 не вручена відповідачу під час доставки з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/6142/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/6142/23, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи були порушені відповідачем обов`язки по повній та своєчасній оплаті за Договором № 001-07 від 12.02.2007?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо стягнення основної суми боргу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 2 частини 2 зазначеної статті внормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як підтверджене матеріалами справи, 12.02.2007 сторони уклали Договір № 001-07 у відповідності до умов якого позивач надає відповідачу право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю.

В подальшому сторонами неодноразово укладалися Додаткові угоди (від 22.02.2007, 09.01.2008, 10.02.2010, 06.10.2020), якими вносились зміни до умов Договору.

Підпунктами 1.1.1., 1.4.1. та пунктом 1.4. Договору сторони дійшли згоди: (1) що кабель відповідача прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах позивача, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій позивача, в порядку, встановленому даним Договором (п.п. 1.1.1.); (2) що відповідач встановлює в приміщеннях кросових зв`язку позивача, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи згідно до ПКД під встановлення телекомунікаційного обладнання відповідача, про що сторонами складається двосторонній акт (п.п. 1.4.1.); (3) що позивач надає відповідачу право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд позивача в порядку встановленим Договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між сторонами 08.01.2008 та 25.12.2008 підписано акти про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф.

Отже, враховуючи введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф, у відповідача, відповідно до умов кладеного між сторонам договору виник обов`язок сплачувати за надання права на прокладення кабелю в тунелях метрополітену, за надання права на розміщення обладнання на території метрополітену, а також відшкодовувати вартість корисного використання тунелів метрополітену.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання встановлений сторонами в підпункті 3.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 22.02.2007 до Договору, пункті 3.4. Договору - не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що 12.12.2022 позивач направив на адресу відповідача лист вих.№ 844-НЗ від 09.12.2022 з рахунком № 11773 від 05.12.2022 для здійснення оплати на суму 930 576, 67 грн та акти надання послуг, один підписаний примірник позивач просив повернути.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату позивачу до 13.01.2023 включно.

Відповідно до пункту 3.5. Договору, днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з рахунку відповідача.

Однак, відповідач примірник підписаного акту позивачу не повернув та доказів щодо зобов`язання зі сплати позивачу обумовлених Договором платежів за період з січня по грудень 2022 року матеріали справи не містять.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 001-07 від 12.02.2007 у загальному розмірі складає 930 576, 67 грн.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу приписів частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на все вище сказане, суд доходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю з відповідача в розмірі 930 576, 67 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

(2) Щодо стягнення пені та 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 98 166, 53 грн, 3 % річних у розмірі 5 889, 40 грн.

У відповідності до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу пункту 4.3. Договору, у випадку прострочення відповідачем строків платежів, зазначених у п. 3.1., п.3.2, п.3.3., п.3.4., вона сплачується на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач до позовної заяви надав розрахунок пені з якого вбачається, що позивач нараховує пеню на суму основного боргу за період з 14.01.2023 по 31.03.2023 (77 дні).

Оскільки, визначений договором розмір пені (0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу) за період з 14.01.2023 по 31.03.2023 (77 днів прострочення) перевищував розмір подвійної облікової ставки, що діяла у вказаний період прострочення (подвійна облікова ставка НБУ в день становила = 50 / 365 = 0, 13 %), відтак в даному випадку підлягає застосуванню саме подвійна облікова ставка НБУ.

Суд, здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку пені зазначає, що він є арифметично неправильним. Отже, згідно перерозрахунку пені за період, визначений позивачем, а саме з 14.01.2023 по 31.03.2023, пеня, яка підлягає стягнення з відповідача за розрахунком суду становить 98 156, 72 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку 3% річних зазначає, що він є арифметична правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 5 889, 40 грн підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 15 519, 49 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, у відповідності до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме не здійснення оплати позивачу за право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю по Договору № 001-07 від 12.02.2007, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача в повному обсязі в розмірі - 15 519, 49 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон» про стягнення 1 034 632, 61 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н.п. №43; ідентифікаційний код: 33343172) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35; ідентифікаційний код: 03328913) суму основного боргу в розмірі 930 576 (дев`ятсот тридцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн 67 коп., пеню в розмірі 98 156 (дев`яносто вісім тисяч сто п`ятдесят шість) грн 72 коп, 3% річних в розмірі 5 889 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 40 коп. та суму судового збору в розмірі 15 519 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 49 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог, а саме в стягненні пені в розмірі 9 грн 81 коп. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких