Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/8030/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/8030/23Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/8030/23.

За позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул.. Хрещатик 36; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК РЕСТОРАНС» (02167, м. Київ, вул. Милославська, 58)

про стягнення 15 493, 35 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК РЕСТОРАНС» (надалі - відповідач) про стягнення 15 394, 35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №719/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 05.08.2019 щодо несвоєчасної та неповної оплати вартості наданих послуг за період серпня 2019-березня 2020, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8261, 29 грн, пені у розмірі 918, 55 грн, штрафу у розмірі 1239, 21 грн, 3 % річних у розмірі 847, 06 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 227, 24 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

29.05.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/8030/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 977 від 29.05.2019 надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до цього розпорядження.

Пунктом 21 Додатку до розпорядженням № 977 від 29.05.2019 ТОВ «ТРК РЕСТОРАНС» (відповідач) надано дозвіл № 71552-19 на розміщення зовнішньої реклами в Подільському районі на вулиці Петра Сагайдачного, 41.

05.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу № 719/19 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого, на підставі відповідного наказу робочого органу (позивач) про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві (відповідач) надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211, своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 8.5. Договору в редакції Додаткової угоди № 719/19-1 від 03.03.2021 до Договору, зміни та доповнення до Договору вносяться за взаємною згодою сторін у письмові формі шляхом укладання додаткових угод, які стають невід`ємною частиною цього Договору. Жодна із сторін не може вносити зміни та доповнення до Договору без попереднього узгодження з іншою стороною

03.03.2021 між сторонами укладені додаткові угоди № 719/19-1 та № 719/19-2 до Договору.

Згідно підпунктів 4.1.1., 4.1.2. пункту 4.1. Договору, позивач має право на підставі відповідних рішень робочого органу про встановлення/продовження пріоритету та рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу нараховувати та вимагати сплати за тимчасове користування місцем, змінювати розмір нарахувань за тимчасове користування місцем у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі РЗ, зонального коефіцієнту та базового тарифу. Нараховувати та стягувати штрафні санкції за прострочення оплати за тимчасове користування місцем.

Згідно підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору, позивач зобов`язаний формувати рахунки на оплату за тимчасове користування місцем, інших платежів, штрафних санкцій.

Згідно підпунктів 5.2.1., 5.2.3., 5.2.4. Договору, відповідач зобов`язаний добросовісно, в повному обсязі та своєчасно виконувати умови Договору, дотримуватися вимог Порядку, положень законодавства, що регулює відносини, які виникають у процесі розповсюдження реклами та благоустрою населених пунктів. Не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету. У повному обсязі та у встановлені строки без пред`явлення претензії (вимоги) сплачувати штрафні санкції у разі прострочення строків (порушення термінів) сплати та вчинення інших порушень умов Договору.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. Договору, сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках. Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу. Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу. Плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору.

Розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць (пункт 6.13. Договору).

У відповідності до пункту 6.14. Договору в редакції Додаткової угоди № 719/19-1 від 03.03.2021 до Договору, плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказується рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Згідно пункту 6.17. Договору, у разі прострочення термінів сплати, визначених Договором, розмір несплаченої суми коригується з урахуванням штрафів та пені відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

В силу пункту 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 7.2., 7.3. та 7.6. Договору, робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне бо неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми. Встановлені цим Договором штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі.

Згідно пункту 7.7. Договору, строк позовної давності стягнення штрафних санкції за цим Договором складає три роки та нараховується протягом всього строку позовної давності.

В пункті 7.8. Договору передбачено, що усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів у досудовому порядку врегулювання спору. У разі недосягнення згоди, сторони вирішують їх у судовому порядку відповідно до законодавства.

05.08.2019 сторони підписали адресний перелік № 1, який є Додатком № 1 до Договору в якому окрім всього іншого погодили розмір плати за місяць за розміщення реклами в розмірі 1 076, 05 грн.

03.03.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 719/19-2 до Договору, якою розірвали Договір в частині місця виданого для розміщення рекламного засобу щодо розміщення якого наданий дозвіл № 71552-19 (Подільський р-н, вул. Петра Сагайдачного, 41) з « 29» квітня 2020 року.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 719/19-2 від 03.03.2021, розірвання Договору в частині місць, вказаних в п.1 цієї Угоди, не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов`язань за Договором.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди № 719/19-2 від 03.03.2021, всі інші умови Договору залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

У відповідності до пункту 8.3. Договору, закінчення строку дії Договору, його припинення, розірвання, відмова від Договору не звільняє рекламорозповсюджувача від виконання обов`язків, що залишилися невиконані ним протягом строку дії Договору, в тому числі зобов`язання зі сплати заборгованості та заходів відповідальності, визначених Договором.

14.08.2019, 11.09.2019, 15.10.2019, 15.11.2019, 11.12.2019, 15.01.2020, 13.02.2020, 13.03.2020 позивач виставив відповідачу рахунки № 1295, 2879, 4976, 7249, 9136, 11135, 12878, 14583 на 1 076, 05 грн (кожний). На загальну суму 8 608, 04 грн.

06.04.2020 позивач здійснив корегування до рахунку № 14583 від 13.03.2020, відповідно до якого сума за рахунком № 14583 становить 728, 94 грн.

Позивач стверджує, шо 14.02.2023 направив на адресу відповідача претензію-вимогу №076-276 про сплату заборгованості за Договором, проте доказів направлення претензії-вимоги позивач до позовної заяви не долучив.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8 261, 29 грн, а також пеню в розмірі 918, 55 грн, штраф в розмірі 1 239, 21 грн, 3% річних в розмірі 847, 06 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 227, 24 грн.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу в розмірі 15 493, 35 грн.

Юридичними підставами позову є статті 509, 526, 599, 614, 626 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору № 719/19 від 05.08.2019.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань встановлених Договором № 719/19 від 05.08.2019 в частині повної та своєчасної оплати у розмірі 8 261, 29 грн.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань, а саме: 02167, м. Київ, вул. Милославська, 58.

Як вбачається з поштового повернення ухвала суду за поштовою накладною №0105494207539 не вручена відповідачу під час доставки з зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/8030/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Судом також на момент винесення рішення перевірено за допомогою підсистеми "Електронний суд", а саме доступ до ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження відповідача, яка збігається з вказаною в позові, та куди направлялось ухвала суду.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи були порушені відповідачем обов`язки по повній та своєчасній оплаті за Договором № 719/19 від 05.08.2019?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо стягнення основної суми боргу.

В силу приписів частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України внормовано, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Статтею 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

29.05.2019 виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі статті 16 Закону України «Про рекламу» та пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами розпорядженням № 977 надало 21 (двадцять один) дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, зокрема дозвіл № 71552-19 ТОВ «ТРК РЕСТОРАНС» для розміщення реклами площею 2, 0996 в Подільському районі на вул. Петра Сагайдачного, 41.

Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як підтверджено матеріалами справи, 05.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу № 719/19 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого, на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України внормовано, шо якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів ,вказаних у відповідних адресних переліках.

Додатком № 1 до Договору (Адресний перелік №1 від 05.08.2019) сторони узгодили розмір плати за місяць в розмірі 1 076, 05 грн.

Згідно підпунктів 4.1.1. пункту 4.1. Договору, позивач має право на підставі відповідних рішень робочого органу про встановлення/продовження пріоритету та рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу нараховувати та вимагати сплати за тимчасове користування місцем, змінювати розмір нарахувань за тимчасове користування місцем у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі РЗ, зонального коефіцієнту та базового тарифу.

Згідно пункту 6.2. Договору, плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

Згідно пункту 6.3. Договору, підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу.

Згідно підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору, позивач зобов`язаний формувати рахунки на оплату за тимчасове користування місцем, інших платежів, штрафних санкцій.

Згідно підпункту 5.2.3. пункту 5.2. Договору, відповідач зобов`язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

У відповідності до пункту 6.14. Договору в редакції Додаткової угоди № 719/19-1 від 03.03.2021 до Договору, плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказується рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

14.08.2019 позивач виписав рахунок № 1295 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

11.09.2019 позивач виписав рахунок № 2879 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

15.10.2019 позивач виписав рахунок № 4976 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

15.11.2019 позивач виписав рахунок № 7249 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

11.12.2019 позивач виписав рахунок № 9136 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

15.01.2020 позивач виписав рахунок № 11135 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

13.02.2020 позивач виписав рахунок № 12878 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

13.03.2020 позивач виписав рахунок № 14583 до Договору відповідачу на суму 1 076, 05 грн.

06.04.2020 позивач провів розрахунок коригування № 17426 до рахунку № 14583 від 13.03.2020, відповідно до якого сума за рахунком № 14583 становить 728, 94 грн.

Таким чином, позивач виставив відповідачу рахунки до Договору № 719/19 від 05.08.2019 за період з серпня 2019 по березень 2020 на загальну суму 8 261, 29 грн (з врахуванням корегування).

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 1.2. Договору зазначено, що відповідач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем.

В підпункті 5.2.1. Договору зазначено, що відповідач зобов`язаний добросовісно, в повному обсязі та своєчасно виконувати умови Договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем позивачу наданих послуг за період з серпня 2019 по березень 2020 за вище зазначеними рахунками.

Отже, відповідач всупереч встановлених умов Договору свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати не здійснив.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

03.03.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 719/19-2 до Договору, якою розірвали Договір в частині місця виданого для розміщення рекламного засобу щодо розміщення якого наданий дозвіл № 71552-19 ( Подільський р-н, вул. Петра Сагайдачного, 41 ) з « 29» квітня 2020 року.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 719/19-2 від 03.03.2021, розірвання Договору в частині місць, вказаних в п.1 цієї Угоди, не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов`язань за Договором.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди № 719/19-2 від 03.03.2021, всі інші умови Договору залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

У відповідності до пункту 8.3. Договору, закінчення строку дії Договору, його припинення, розірвання, відмова від Договору не звільняє рекламорозповсюджувача від виконання обов`язків, що залишилися невиконані ним протягом строку дії Договору, в тому числі зобов`язання зі сплати заборгованості та заходів відповідальності, визначених Договором.

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 719/19 від 05.08.2019 у загальному розмірі складає 8 261, 29 грн.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу приписів частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, суд доходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу за Договором № 718/19 від 05.08.2019 з відповідача в розмірі 8 261, 29 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

(2) Щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 918, 55 грн, штраф в розмірі 1 239, 21 грн, 3% річних в розмірі 847, 06 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 227, 24 грн.

У відповідності до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1. Договору, позивач має право нараховувати та стягувати штрафні санкції за прострочення оплати за тимчасове користування місцем.

Відповідно до пунктів 7.2., 7.3. та 7.6. Договору, робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне бо неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми. Встановлені цим Договором штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі.

Згідно підпункту 5.2.4. пункту 5.2. Договору, відповідач зобов`язаний, у повному обсязі та у встановлені строки без пред`явлення претензії (вимоги) сплачувати штрафні санкції у разі прострочення строків (порушення термінів) сплати та вчинення інших порушень умов Договору.

Пунктом 7.7. Договору, сторони узгодили, що строк позовної давності стягнення штрафних санкції за цим Договором складає три роки та нараховується протягом всього строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою установив з 12.03.2020 на усій території карантин. В подальшому дія карантину на території України відповідними постановами Кабінету міністрів України не одноразово продовжувалася та постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 є такою, що відмінена (дія карантину) з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.»

Окрім цього, суд зазначає, що в силу частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на зазначене, позовна давність була продовжена до 01.07.2023 та застосування наслідків її пропуску відповідачем не заявлено.

Суд здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку штрафу у розмірі 15 % простроченої суми та зазначає, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 1 239, 21 грн підлягають задоволенню.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку пені зазначає, що він є арифметично правильним, окрім розрахунку за рахунком № 4976 від 15.10.2019, оскільки позивач розпочав нарахування пені з 20.10.2019 в той час, коли у відповідності до пункту 6.14. та підпункту 5.2.3. пункту 5.2. Договору повинен був би розпочати 21.10.2019, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 917, 58 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що вони є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 847, 06 грн та інфляційних втрат в розмірі 4 227, 24 грн підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, у відповідності до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме не здійснення оплати позивачу за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу по Договору № 719/19 від 04.08.2019, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача в повному обсязі в розмірі - 2 684, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК РЕСТОРАНС» про стягнення 15 493, 35 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК РЕСТОРАНС» (02167, м. Київ, вул. Милославська, 58; ідентифікаційний код: 40705725) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул.. Хрещатик 36; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526) (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA988999980314111938000026001; код класифікації доходів бюджету: 50110005) суму основного боргу в розмірі 8 261 (вісім тисяч двісті шістдесят одна) грн 29 коп., суму штрафу в розмірі 1 239 (одна тисяча двісті тридцять дев`ять) грн 21 коп., суму пені в розмірі 917 (дев`ятсот сімнадцять) грн 58 коп., суму 3% річних в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн 06 коп. та суму інфляційних втрат в розмірі 4 227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн 24 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК РЕСТОРАНС» (02167, м. Київ, вул. Милославська, 58; ідентифікаційний код: 40705725) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул.. Хрещатик 36; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526) (отримувач коштів: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Код отримувача (ідентифікаційний код): 41348526; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA498201720344230001000099759) суму судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог, а саме в стягненні пені в розмірі 97 коп. - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких