Рішення

від 22.08.2023 по справі 910/926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2023Справа № 910/926/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/926/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Карнаухи Олександра Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріком-ЛТД"

про стягнення 730082,40 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Гладких А.М.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Карнаух Олександр Олександрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріком-ЛТД" (надалі - відповідач) про стягнення 730082,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежилого приміщення №74/-05-А від 05.05.2018 року, який є діючим, однак відповідач як орендодавець переданого майна, вчинив дії, що перешкоджають позивачу користуватися орендованим майном та не повернув речі, які були ним придбані для функціонування орендованого приміщення, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогою про стягнення завданих збитків, що є вартістю неповернутого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 відкрито провадження у справі №910/926/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.03.2023.

У судовому засіданні 28.03.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, встановлення учасникам справи строків для подання заяв по суті спору та відкладення підготовчого засідання у справі на 25.04.2023.

У судовому засіданні 25.04.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 23.05.2023.

17.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо суті спору, в яких заявник підтримує свої позовні вимоги та зауважує на тому, що ані зі сторони позивача, ані зі сторони відповідача не було письмового попередження про припинення договору оренди нежилого приміщення №74/-05-А від 05.05.2018 року, а тому відповідно до пункту 2.1 договору він вважається продовженим на той же самий термін. При цьому, вказує, що позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати, втім відповідач, без попередження позивача, змінив замки в орендованому приміщенні та майно вартістю 719293,00 грн, що перебувало в приміщенні, позивачу не повернув.

Судове засідання, призначене на 23.05.2023, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суму міста Києва від 31.05.2023 призначено підготовче засідання у справі на 20.06.2023 року.

У судовому засіданні 20.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про визнання явки позивача обов`язковою, зобов`язання позивача надати пояснення щодо вказаного відповідача у справі та відкладення підготовчого засідання у справі на 18.07.2023 року.

Судове засідання, призначене на 18.07.2023, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 призначено підготовче засідання у справі на 08.08.2023 року, визнано явку представника позивача у підготовче засідання обов`язковою та зобов`язано надати пояснення щодо вказаного відповідача у даній справі.

У судовому засіданні 08.08.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 22.08.2023.

У судовому засіданні 22.08.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З аналізу приписів частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України вбачається, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про право відповідача подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження у справі та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 21000, м. Вінниця, вул. Першотравнева, буд. 104, кв. 15.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами суду, які направлялися за адресою місцезнаходження відповідача, були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, дні проставлення у поштових повідомленнях відміток «адресат відсутній за вказаною адресою», вважаються днями вручення відповідачу відповідних ухвал суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду ані відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укріком-ЛТД», як зазначено в преамбулі договору, (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Карнаух Олександром Олександровичем (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №74/-05-А (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування нежиле приміщення на умовах, передбачених цим договором для ведення бізнесу (розміщення хостелу).

Нежиле приміщення, що є предметом даного договору, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шовкуненка, 8/20. Орендована площа приміщення складає 187,00 кв.м. Приміщення належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.07.2006 року, реєстрація від БТІ, 30.08.2006 р. 98-п-95 №6453п. (пункт 1.3 договору).

Умовами пунктів 1.2 та 2.2 договору передбачено, що орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі і строк, обумовлені сторонами (авансовим на наступний місяць). Оплата оренди приміщення починається з 07.05.2018 року.

Приміщення передається в оренду строком на 24 місяці до 05.06.2020 року включно. Договір набирає чинності з 07.05.2018 року. Якщо за один місяць до закінчення терміну оренди сторони не попередили письмово один одного про припинення договору, то договір вважається пролонгованим на такий же термін. При передачі приміщення складається акт приймання-передачі приміщення (пункт 2.1 договору).

Орендна плата за вказане в пункті 1.1 договору приміщення складає 5000,00 грн в місяць. Орендна плата проводиться до 7 числа кожного місяця у формі передоплати (авансу) в сумі 5000,00 грн на наступний місяць у формі виставлених рахунків. У разі несплати нараховується пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу (пункти 4.1 та 4.2 договору).

Умовами пункту 4.3 договору передбачено, що оплата за комунальні послуги проводиться по наданим рахункам.

Юридичні адреси і реквізити сторін визначені в розділі 8 договору, а саме: орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінком-ЛТД», код ЄДРПОУ 23510962, адреса 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 4; орендар - ФОП Карнаух Олександр Олександрович, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Договір зі сторони орендодавця підписано Т.М. Морозюк з проставлення особистого підпису та засвідчено печаткою, а зі сторони орендаря - О.О. Карнаух з проставленням особистого підпису.

05.05.2018 року між орендодавцем ТОВ «Укрінком-ЛТД» та орендарем ФОП Карнаух О.О. укладено додаткову угоду до договору, за умовами якої орендна плата за вказане за основним договором приміщення складає 30000,00 грн в місяць, з них 5000,00 грн на рахунок ТОВ «Укрінком-ЛТД» та 25000,00 грн готівкою.

За актом здачі-приймання приміщення від 05.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінком-ЛТД» передало, а Фізична особа підприємець - Карнаух О.О. прийняв за договором в орендне користування окреме приміщення загальною площею 187,00 кв.м. для ведення діяльності хостел.

У поданому позові, позивач вказує, що виконував покладені на нього за договором обов`язки щодо оплати за приміщення про що надає квитанції від 08.10.2021 року з призначенням платежу «комунальний платіж вересень 2021 року - 496,57 грн, оренда жовтень 2021 року 5000,00 грн», від 21.10.2021 року з призначенням платежу «компенсація за електроенергію за жовтень 2021 року» на суму 6430,03 грн, від 27.10.2021 року з призначенням платежу «оренда листопад 2021 року 2000,00 грн», від 07.11.2021 року з призначенням платежу «комунальний платіж жовтень 2021 року - 496,57 грн, оренда листопад 2021 року - 3000,00 грн», від 28.11.2021 року з призначенням платежу «компенсація за спожиту електроенергію за листопад 2021 року» на суму 6568,00 грн, від 06.12.2021 року з призначенням платежу «комунальний платіж листопад 2021 року - 496,57 грн, оренда за грудень 2021 року 5000,00 грн», від 12.01.2022 року з призначенням платежу «комунальний платіж грудень 2021 року - 496,57 грн, оренда січень 2022 року 5000,00 грн» та від 07.02.2022 року з призначенням платежу «комунальний платіж січень 2022 року - 496,57 грн, оренда лютий 2022 року 5000,00 грн».

В подальшому, у зв`язку з військовою агресією російської федерація позивач був вимушений виїхати за кордон 26.02.2023 року.

Однак, відповідач, не зважаючи на те, що строк оплати не настав (наступна оплата мала б бути 07.03.2022 року) без попередження позивача змінив замки до приміщення, про що позивач довідався після повернення в Україну та особистого навідування до хостелу.

При цьому, позивач у позові зауважує на тому, що придбані речі вартістю 719293,00 грн для функціонування хостелу повернуті не були, а 16.08.2022 позивачу стало відомо про розміщення оголошення на платформі ОЛХ про здачу приміщення, яке орендувалося позивачем.

У підтвердження звільнення нежилого приміщення, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Шовкуненко, 8/20 площею 187,00 кв.м. фізичною особою підприємцем - Карнаухом О.О. долучено до матеріалів позову акт прийому-передачі приміщення від 25.02.2022 року, що складений представниками Адвокатського об`єднання «Дмитро Головко та партнери» - Виклюк А.М. та Нерода А.М., в якому наведено перелік майна з назвою та кількістю за 87 позиціями, яке залишилося в приміщенні.

Окрім того, на підтвердження вартості майна позивачем надано розрахунок актуальної вартості майна за договором оренди нежитлового приміщення №74/-05-А від 05.05.2018, укладеного між ТОВ «Укріком-ЛТД» та ФОП Карнаух О.О., який проведений 25.10.2022 року станом на 15.03.2022 року в національній валюті гривні оціночною компанією «Міг». За наданим розрахунком станом на 15.03.2022 року вартість майна за 85 позиціями становить 743573,00 грн.

Приймаючи до уваги, що придбане позивачем майно для функціонування хостелу не було повернуто, а відповідачем вчинені дії з блокування доступу до орендованого нежилого приміщення, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилаючись на приписи статей 224 та 225 Господарського кодексу України просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріком-ЛТД» збитки у розмірі 730082,30 грн, що є вартістю неповернутого майна.

Оцінюючи подані стороною докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2023 року у справі №903/435/22, від 23.02.2023 року у справі №910/19030/20 та від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 року у справі №910/12415/21.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 управі №910/10685/21, від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

Отже, належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення, про що виснував Верховний Суду у постановах від 01.06.2023 у справі №7/127(917/1862/21), від 27.02.2020 у справі №Б-39/02-09 та від 08.07.2021 у справі №918/56/20(918/1185/20)).

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Фізичної особи-підприємця Карнауха Олександра Олександровича (орендар) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріком-ЛТД» (орендодавець) про стягнення вартості неповернутого майна у розмірі 730082,40 грн.

За приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються; вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов`язання з відшкодування збитків.

У даному випадку судом встановлено, що сторонами договору оренди нежилого приміщення №74/-05-А від 05.05.2018 року є позивач-орендар та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінком-ЛТД» (код ЄДРПОУ 23510962) - орендодавець, тоді як позов про відшкодування вартості неповернутого майна пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріком-ЛТД» (код ЄДРПОУ 20080024), тобто не до сторони вищевказаного договору.

Суд припускає, що в преамбулі договору могла бути допущена сторонами описка у зазначені найменування орендодавця, адже вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укріком-ЛТД», втім у розділі 8 укладеного договору реквізити орендодавця визначені саме як Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінком-ЛТД» (код ЄДРПОУ 23510962). Це також підтверджується і наданими позивачем квитанціями, де одержувачем коштів значиться «ТОВ Укрінком ЛТД", за кодом ЄДРПОУ 23510962».

При цьому, постановленою ухвалою від 21.06.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання від 20.06.2023 у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, та ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позивача було зобов`язано надати пояснення щодо вказаного відповідача у справі, втім жодних пояснень щодо відповідача у даній справі позивачем до суду надано не було.

Частинами 1-2 статті 48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна неналежного відповідача та залучення співвідповідача, у відповідності до приписів господарського процесу, можлива лише за клопотанням позивача.

Втім, позивач під час розгляду справи клопотання про заміну первісного відповідача належним чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, що саме визначений ним відповідач порушив права позивача за договором оренди нежилого приміщення №74/-05-А від 05.05.2018 року і має відповідати за даним позовом.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, що має наслідком відмову в позові.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з його пред`явленням до неналежного відповідача, обґрунтованість позовних вимог і визначення вартості неповернутого майна судом не оцінюється.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору належить покласти на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 75-80, 129, 178, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Карнаухи Олександра Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріком-ЛТД" про стягнення 730082,40 грн відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2023.

Суддя Т.В. Васильченко