Ухвала

від 28.08.2023 по справі 910/12992/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/12992/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Служби безпеки України про забезпечення позову Служби безпеки України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДРЕСУРС" (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 35, корпус 12-13) та до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 3) про визнання неправомірним дій та відновлення становища,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

16.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДРЕСУРС" та до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання неправомірним дій та відновлення становища та передана 17.08.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Служба безпеки України володіє земельними ділянками (кадастрові номера: 3221485501:01:017:0002; 3221485501:01:001:0113; 3221485501:01:017:0001), на яких розташована військова частина Р9000 (далі - в/ч Р9000).

Водночас на земельних ділянках, розташованих в безпосередній близькості до в/ч Р9000 з кадастровими номерами: 3221485501:02:006:0016, 3221485500:50:006:0005, 3221485501:02:006:0008, 3221485501:02:006:0009, 3221485501:02:006:0021, 3221485501:02:006:0012, 3221485501:02:006:0019, 3221485501:02:006:0018, 3221485501:02:006:0011, 3221485501:02:006:0014, 3221485501:02:006:0010, 3221485501:02:006:0007, 13221485501:02:006:0013, 3221485501:02:006:0001, 3221485501:02:006:0015, 3221485501:02:006:0006, 3221485501:02:006:0020, 3221485501:02:006:0017, 3221485501:02:006:0022, (далі - земельні ділянки ТОВ «Хладресурс», спірні земельні ділянки) безпідставно змінено категорію та цільове призначення з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати неправомірними дії ТОВ «Хладресурс» та Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру щодо зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221485501:02:006:0016, 3221485500:50:006:0005, 3221485501:02:006:0008, 3221485501:02:006:0009, 3221485501:02:006:0021, 3221485501:02:006:0012, 3221485501:02:006:0019, 3221485501:02:006:0018, 3221485501:02:006:0011, 3221485501:02:006:0014, 3221485501:02:006:0010, 3221485501:02:006:0007, 13221485501:02:006:0013, 3221485501:02:006:0001, 3221485501:02:006:0015, 3221485501:02:006:0006, 3221485501:02:006:0020, 3221485501:02:006:0017, 3221485501:02:006:0022, із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також відновити становище, яке існувало до порушення шляхом зміни категорії та цільового призначення спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.09.23 о 11:00 год.

24.08.2023 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про забезпечення позову та передано 25.08.2023 судді Демидову В.О. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Відповідно до заяви про забезпечення позову представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Хладресурс» вчиняти певні дії до набрання чинності рішення у цій справі, а саме: заборонити ТОВ «Хладресурс» та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, підприємствам, організаціям, установам всіх форм власності чинити будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221485501:02:006:0016, 3221485501:02:006:0001, 3221485501:02:006:0018, 3221485500:50:006:0005, 3221485501:02:006:0015, 3221485501:02:006:0011, 3221485501:02:006:0008, 3221485501:02:006:0006, 3221485501:02:006:0014, 3221485501:02:006:0009, 3221485501:02:006:0020, 3221485501:02:006:0010, 3221485501:02:006:0021, 3221485501:02:006:0017, 3221485501:02:006:0007, 3221485501:02:006:0012, 3221485501:02:006:0022, 13221485501:02:006:0013, 3221485501:02:006:0019, які можуть унеможливити використання в/ч Р9000 радіотехнічної апаратури з метою виявлення, попередження загроз національній безпеці України та здійснення захисту національних інтересів України, зокрема, розміщати та експлуатувати основні і допоміжні будівлі та споруди чи укладати договори щодо їх розміщення.

Остання обґрунтована тим, що категорія та цільове призначення спірних земельних ділянок дозволяє здійснювати ТОВ «Хладресурс» на зазначених земельних ділянках будівництво будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Однак, потенційне будівництво ТОВ «Хладресурс» навколо в/ч Р9000 вказаних будівель та споруд становить реальну загрозу національній безпеці України, оскільки унеможливлює виконання завдань, покладених на СБУ, визначених статтею 2 Закону України «Про Службу безпеки України» та статтею 19 Закону України «Про національну безпеку України.

Таким чином, зазначена юридична особа шляхом використання зміни категорії та цільового призначення вчиняє дії, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду щодо відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом зміни категорії та цільового призначення спірних земельних ділянок із земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення.

Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, приходить до таких обґрунтованих висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом із тим у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Предметом розгляду справи №910/12992/23, що розглядається, є вимога Служби безпеки України визнати неправомірними дії ТОВ «Хладресурс» та Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру щодо зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221485501:02:006:0016, 3221485500:50:006:0005, 3221485501:02:006:0008, 3221485501:02:006:0009, 3221485501:02:006:0021, 3221485501:02:006:0012, 3221485501:02:006:0019, 3221485501:02:006:0018, 3221485501:02:006:0011, 3221485501:02:006:0014, 3221485501:02:006:0010, 3221485501:02:006:0007, 13221485501:02:006:0013, 3221485501:02:006:0001, 3221485501:02:006:0015, 3221485501:02:006:0006, 3221485501:02:006:0020, 3221485501:02:006:0017, 3221485501:02:006:0022, із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також відновити становище, яке існувало до порушення шляхом зміни категорії та цільового призначення спірних земельних ділянок.

Підставою заявлених позовних вимог є те, що на думку позивача, ТОВ «Хладресурс» змінило категорію та цільове призначення спірних земельних ділянок на підставі витягу з містобудівної документації від 19.12.2022 №06-25/43, який не відповідає змісту містобудівної документації, оскільки відомості про спірні земельні ділянки відсутні у Генеральному плані.

Оскільки Служба безпеки України володіє земельними ділянками (кадастрові номера: 3221485501:01:017:0002; 3221485501:01:001:0113; 3221485501:01:017:0001), на яких розташована військова частина Р9000, а спірні земельні ділянки розташовані в безпосередній близькості до в/ч Р9000, яка використовує радіотехнічну апаратуру, виявляє та попереджає загрози національній безпеці України та здійснює захист національних інтересів України, така діяльність на думку позивача вимагає встановлення певних обмежень до користування правом власності.

Відтак позовні вимоги, а також заява про забезпечення позову, зумовлені тим, що Служба безпеки України вважає, що відповідачем безпідставно змінено категорію та цільове призначення з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) та вважає, що потенційне будівництво ТОВ «Хладресурс» навколо в/ч Р9000 вказаних будівель та споруд становить реальну загрозу національній безпеці України, оскільки унеможливлює виконання завдань, покладених на СБУ, визначених статтею 2 Закону України «Про Службу безпеки України» та статтею 19 Закону України «Про національну безпеку України».

Суд зауважує, що одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена статтею 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, виходячи з положень частини 1 статті 14 ГПК України, частинами 1, 2 статті 144 ГПК України обрані заявником заходи забезпечення позову мають бути конкретно визначеними.

У той же час, позивач у заяві про забезпечення позову зазначив про заборону ТОВ «Хладресурс» та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, підприємствам, організаціям, установам всіх форм власності чинити будь-які дії щодо спірних земельних ділянок, зокрема розміщати та експлуатувати основні і допоміжні будівлі та споруди чи укладати договори щодо їх розміщення.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛАДРЕСУРС" будь-яких дій, спрямованих на розміщення та експлуатацію основних і допоміжних будівель та споруд чи укладення договорів щодо їх розміщення, а доводи заявника зводяться виключно до припущень.

Окрім того суд зауважує, що з долучених позивачем Інформацій з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна спірні земельні ділянки перебувають під обтяженнями, а саме під арештом нерухомого майна.

Також суд звертає увагу позивача, що при поданні позовної заяви останнім в розділі 8 «Щодо наявності доказів СБУ» було вказано, що: «Наразі СБУ опрацьовується питання щодо отримання витягу з містобудівної документації від 19.12.2022 №06-25/43 щодо частини території із відображенням спірних земельних в Глевахівської селищної ради, про результати чого буде повідомлено суд».

Матеріали позовної заяви, а також матеріали заяви про забезпечення позову не містять доказів того, що спірні земельні ділянки межують з земельними ділянками (кадастрові номера: 3221485501:01:017:0002; 3221485501:01:001:0113; 3221485501:01:017:0001), на яких розташована військова частина Р9000 та якими володіє Служба безпеки України.

Судом враховано, що позивач звернувся з вимогами немайнового характеру, у зв`язку з чим дослідженню підлягають обставини щодо того, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Однак, позивачем не наведено достатнього обґрунтування того, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено, що призведе до неможливості ефективного захисту порушених прав у межах одного позовного провадження.

При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що Службою безпеки України не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим в задоволенні даної заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Служби безпеки України про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 28.08.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ