Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/9091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/9091/23

за позовом фізичної особи-підприємця Мірошниченка Нікіти Ростиславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Технолоджи"

про стягнення 28 000 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Мірошниченко Нікіта Ростиславович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Технолоджи" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором автомобільного перевезення вантажу, який укладено у спрощений спосіб шляхом підписання заявки від 16.06.2022 у розмірі 28 000 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 16.06.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.07.2023 через відділ діловодства суду відповідач подав заяву про надсилання копії позовної заяви та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Технолоджи" про надсилання копії позовної заяви та продовження строку для подання відзиву від 27.07.2023.

17.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про долучення доказів у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.06.2022 між ФОП Мірошниченко Нікітою Ростиславовичем (перевізник) та ТОВ "Шульц Технолоджи" (відправник) було укладено договір автомобільного перевезення вантажу, який оформлено у формі договору-заявки №б/н на міжнародне вантажне перевезення.

Умовами договору-заявки передбачено наступні істотні умови:

- дата завантаження - 16.06.2022;

- адреса завантаження: Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Кривуляка Андрія, 3;

- адреса розвантаження: Дубисос 1 Бубяй, Шяуляйский р-н;

- характер вантажу, вага, об`єм: 3 210 кг, 14 ємностей + 1 палета

- вартість перевезення: 56 000 грн;

- строк і форма оплати: б/г від «Шульц Технолоджі», 50% після завантаження і замитнення, 50% в день вивантаження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач частково виконав зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг, не здійснив оплату послуг перевезення у повному обсязі, не перерахував грошові кошти в день вивантаження товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Перевезенням вантажів згідно з положеннями ст. 306 ГК України визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (стаття 307 Господарського кодексу).

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №3 від 15.06.2022 на суму 56 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: товарно-транспортними накладними CMR №1, CMR №2 та актом наданих послуг №3 від 24.06.2022.

Із матеріалів справи вбачається, що в CMR №1, 2 містяться відмітки в графі 24 про отримання вантажу, які завірені підписом одержувача, із зазначенням дати 24.06.2022.

Судом прийнято до уваги, що акт наданих послуг №3 від 24.06.2022 зі сторони відповідача не підписаний. Утім, відповідний акт направлений відповідачу разом із вимогою 04.05.2023 та доказів його відхилення відповідачем матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приймає поданий позивачем акт надання послуг №3 від 24.06.2022 як належний доказ.

Відповідач оплатив надані послуги частково на суму 28 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 8622 від 18.06.2022 на суму 28 000 грн та випискою від 18.06.2022.

05.05.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №б/н про сплату заборгованості за договором перевезення.

Відповіді на зазначену претензію відповідача матеріали справи не містять.

Факт надання позивачем послуг з організації перевезення вантажу за вказаною заявкою № б/н від 16.06.2022 відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з організації послуг з міжнародного перевезення вантажу, обумовлених заявкою в зазначених обсягах, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

Щодо долучених відповідачем доказів (акту виявлених дефектів та розрахунки вартості відновлювального ремонту), суд зазначає, що подані докази не спростовують наявність обов`язку у відповідача щодо сплати отриманих послуг перевезення, оскільки виконання відповідачем обов`язку сплатити кошти за надані послуги не обумовлене та не залежить від виконання позивачем обов`язку відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням договору.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату послуг у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 28 000 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 550 грн.

Згідно з вимогами пунктів 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію ордеру серії АС №1062013 від 01.06.2023, копію договору №16/03-23 про надання правової допомоги від 17.03.2023, копію акту про надання правової допомоги від 19.07.2023 на суму 11 550 грн, копію розрахунку сум судових витрат на професійну правничу допомогу (опис наданих послуг від 19.07.2023, копію рахунку №01/03/23 від 17.03.2023 на суму 11 550 грн та копію квитанції №ЕН84-АК8Р-ТЕК0-2Е6Е від 17.03.2023 на суму 11 550 грн.

Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із цим, відповідне клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18.

У той же час, виходячи з пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката має бути підтверджений відповідними доказами.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 11 550 грн, розмір якої є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 126, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Мірошниченка Нікіти Ростиславовича - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Технолоджи" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 24, код ЄДРПОУ - 39817414) на користь фізичної особи-підприємця Мірошниченка Нікіти Ростиславовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна