ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.08.2023Справа № 910/9729/23
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19; ідентифікаційний код: 43658939)
про стягнення 219441,45 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» про стягнення пені у розмірі 219441,45 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 було прострочено оплату товару, поставленого позивачем, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 219441,45 грн за період з 13.09.2022 по 27.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9729/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
05.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що жодних рахунків від позивача він не отримував, у зв`язку з чим у нього не настав строк виконання обов`язку з оплати попередньої оплати. При цьому, філія «Центр забезпечення виробництва» не має повноважень діяти від Акціонерного товариства «Українська залізниця» та не мала повноважень складати на надсилати рахунок на оплату. Більш того, такий рахунок було надіслано не з електронної адреси позивача, яка зазначена у Договорі купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
19.07.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
13.09.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №1-2022, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002.
Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 ціна договору складається з сукупної вартості товару відповідно до специфікації (Додаток №1 до договору) та вартості послуг щодо організації навантаження товару (у разі їх надання0 відповідно до специфікації щодо організації навантаження товару (Додаток №3 до договору) та становить: вартість товару - 3520709,00 грн без ПДВ, вартість послуг щодо організації навантаження товару - 101881,42 грн.
Згідно з п. 2.6 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 рахунки для оплати вартості товару та послуг щодо організації навантаження товару надсилаються покупцю на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах покупця в розділі 11 цього договору.
Відповідно до п. 3.5 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі металів чорних вторинних на станції відправлення (або на складі продавця у випадку перевезення товару автомобільним транспортом), оформленого на кожну відвантажувальну партію товару.
Відповідно до п. 4.1.1 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар та послуги щодо організації навантаження товару (у разі їх надання) відповідно до умов цього договору.
У п. 5.2 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 визначено, що за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження товару, продавець має право стягувати з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки виконання зобов`язання, за кожний день прострочки.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено оплату товару, поставленого позивачем, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 219441,45 грн за період з 13.09.2022 по 27.03.2023.
Заперечуючи проти задолення позову, відповідач зауважив, що жодних рахунків від позивача він не отримував, у зв`язку з чим у нього не настав строк виконання обов`язку з оплати попередньої оплати. При цьому, філія «Центр забезпечення виробництва» не має повноважень діяти від Акціонерного товариства «Українська залізниця» та не мала повноважень складати на надсилати рахунок на оплату. Більш того, такий рахунок було надіслано не з електронної адреси позивача, яка зазначена у Договорі купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).
У п. 2.4.1 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 сторонами погоджено, що оплат вартості товару здійснюється покупцем чотирма рівними частинами у такому порядку:
1) сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 880177,25 грн без ПДВ, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору на підставі надісланого продавцем рахунку;
2) сума другої оплати 25%, яка становить 880177,25 грн без ПДВ, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;
3) сума третьої оплати 25%, яка становить 880177,25 грн без ПДВ, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;
4) сума четвертої оплати 25%, яка становить 880177,25 грн без ПДВ, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
Кожна наступна оплата здійснюється покупцем після відвантаження товару на не менш ніж 80% від суми останньої попередньо здійсненої оплати відповідно до частин оплати як вказано в цьому пункті вище.
Отже, як вбачається з п. 2.4.1 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022, першу попередню оплату у розмірі 880177,25 грн відповідач повинен був здійснити протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору.
При цьому, умова договору про те, що оплата здійснюється на підставі надісланого продавцем рахунку не встановлює строку виконання зобов`язання та не є відкладальною умовою.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору стосовно того, що оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.
Крім того, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Однак, суд наголошує на тому, що вказівка у договорі, що відповідач здійснює оплату на підставі виставленого рахунку не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов`язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов`язання між сторонами, тобто права і обов`язки у обох сторін.
Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору.
Отже, умова договору про те, що оплата здійснюється на підставі надісланого продавцем рахунку, не встановлює строку виконання зобов`язання та не є відкладальною умовою, тоді як відповідно до п. 2.4.1 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022, першу попередню оплату у розмірі 880177,25 грн відповідач повинен був здійснити протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору.
Оскільки Договір купівлі-продажу №1-2022 підписано 13.09.2022 (іншої дати договір не містить), то відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 880177,25 грн у строк до 27.09.2022 включно.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідач зауважив, що жодних рахунків від позивача він не отримував, у зв`язку з чим у нього не настав строк виконання обов`язку з оплати попередньої оплати. При цьому, філія «Центр забезпечення виробництва» не має повноважень діяти від Акціонерного товариства «Українська залізниця» та не мала повноважень складати на надсилати рахунок на оплату. Більш того, такий рахунок було надіслано не з електронної адреси позивача, яка зазначена у Договорі купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022.
Втім, вказані заперечення відповідача не мають значення для вирішення спору у даній справі, оскільки строк виконання відповідачем обов`язку з оплати - 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору та не починає свій перебіг від дати отримання відповідачем рахунку на оплату.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію рахунку №ЦЗВМБ-91/п від 14.09.2022 на суму 880177,25 грн, а також роздруківку з електронної пошти позивача про надсилання 14.09.2022 вказаного рахунку на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп».
Як погоджено сторонами у п. 2.6 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022, рахунки для оплати вартості товару та послуг щодо організації навантаження товару надсилаються покупцю на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах покупця в розділі 11 цього договору.
У розділі 11 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 вказано електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» - vtormetallgrup@gmail.com. На вказану адресу і було надіслано рахунок №ЦЗВМБ-91/п від 14.09.2022 на суму 880177,25 грн.
Заперечення ж відповідача про те, що він не отримував вказаного рахунку спростовуються тим, що здійснюючи оплату по ньому, у призначенні платежу відповідач вказав реквізити рахунку №ЦЗВМБ-91/п від 14.09.2022 на суму 880177,25 грн, що свідчить про те, що відповідачем вказаний рахунок було отримано.
Заперечення відповідача стосовно того, що філія «Центр забезпечення виробництва» не мала повноважень складати та надсилати рахунок спростовуються, зокрема, тим, що у розділі 11 Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 філія вказана в якості особи для здійснення розрахунків за товар.
Відносно ж тверджень відповідача про те, що рахунок було надіслано з електронної адреси, не вказаної в договорі, судом відхиляються з огляду на те, що умовами Договору купівлі-продажу №1-2022 від 13.09.2022 не встановлено, з якої саме електронної адреси повинен надсилатися такий рахунок.
Отже, як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 880177,25 грн у строк до 27.09.2022 включно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише 04.04.2023 сплатив вказану суму грошових коштів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого обґрунтованим розміром пені є 218235,73 грн (за період з 28.09.2022 по 27.03.2023 - в межах заявлених позовних вимог).
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» пені у розмірі 219441,45 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 218235,73 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметалгруп» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19; ідентифікаційний код: 43658939) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню у розмірі 218235 (двісті вісімнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 73 коп. та судовий збір у розмірі 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн 53 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2023 |
Оприлюднено | 29.08.2023 |
Номер документу | 113061905 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні