Рішення

від 06.04.2023 по справі 911/2477/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. м. Київ Справа №911/2477/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 2)

До Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Гранд Білдінг Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2/1, оф. 56/1)

Про стягнення 604361,03 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Гранд Білдінг Груп» (далі відповідач) 604361,03 грн, з яких 415504,52 грн основного боргу, 8141,74 грн 3% річних, 104480,31 грн пені та 76234,46 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 відкрито провадження у справі №911/2477/22, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2023, встановлено сторонам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій. Ухвала суду від 15.12.2022 про відкриття провадження у справі №911/2477/22 направлена 19.12.2022 відповідачу поштовим відправленням №0103282764818, яке було повернуте без вручення з підстав відсутності адресата за своїм місцезнаходженням.

У підготовче засідання 20.01.2023 сторони не з`явились, від позивача 19.01.2023 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без представника позивача, відповідач про причини неявки не повідомив, ухвалою від 20.01.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 16.02.2023. Ухвала суду від 20.01.2023 про відкладення підготовчого засідання направлена судом 27.01.2023 відповідачу поштовим відправленням №0103282964558, яке було повернуте без вручення з підстав відсутності адресата за своїм місцезнаходженням.

В підготовче засідання 16.02.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 16.02.2023 підготовче засідання відкладено на 09.03.2023.

В підготовче засідання 09.03.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 23.03.2023. Про призначення справи до судового розгляду по суті на 23.03.2023 відповідача повідомлено ухвалою суду від 09.03.2023, яка направлена відповідачу 14.03.2023 поштовим відправленням №0103283421612, яке було повернуте без вручення з підстав відсутності адресата за своїм місцезнаходженням.

Судове засідання 23.03.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, ухвалою суду від 24.03.2023 судове засідання відкладено на 06.04.2023. Про відкладення судового засідання на 06.04.2023 позивача та відповідача повідомлено ухвалою суду від 24.03.2023, яка позивачу направлена на його електронну адресу, а відповідачу направлена поштовим відправленням від 28.03.2023 №010328342517, яке було повернуте без вручення з підстав відсутності адресата за своїм місцезнаходженням.

05.04.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

У судове засідання 06.04.2023 сторони не з`явились, при цьому судом були вжиті усі заходи для повідомлення сторін про розгляд справи, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Також відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач неодноразово повідомлявся судом про розгляд справи №911/2477/22 шляхом направлення відповідачу рекомендованих поштових відправлень з відповідними ухвалами суду за місцезнаходженням відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ««Стромат «Спецбетон» (позивач) в якості постачальника та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Гранд Білдінг Груп» (відповідач) в якості покупця був укладений договір поставки №ПБ//2021/09/004 (далі договір № ПБ//2021/09/004), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник (позивач) зобов`язався за заявками покупця (відповідача) передавати у встановлений строк товарний бетон, будівельні розчини та залізобетонні вироби (далі товар) у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов`язався приймати та своєчасно здійснювати оплату товару.

Пунктом 1.3 договору №ПБ//2021/09/004 сторони визначили, що підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є здійснення покупцем оплати товару (повністю або частково) на підставі виставленого постачальником рахунку-фактуру та/або прийняття покупцем товару за видатковими накладними/товарно-транспортними накладними, які після їх підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст.266 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.1 договору № ПБ//2021/09/004 товар постачається на умовах Інкотермс 2010: DAP (поставка бетону та розчинів на об`єкт покупця, зазначений в заявці) або EXW (самовивіз залізобетонних виробів зі складу постачальника м.Київ). Умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в заявках.

Відповідно до п.4.9 договору № ПБ//2021/09/004 право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання покупцем товарно-транспортної / видаткової накладної.

Порядок оплати товару сторони визначили в ст.5 договору № ПБ//2021/09/004, відповідно до п.5.4.-5.6 якого покупець попередньо оплачує фактично заявлений до поставки товар не пізніше 2 банківських днів до дати поставки. Відстрочення платежу можливе лише за умови узгодження сторонами іншого терміну оплати. В разі поставки товару без здійснення покупцем попередньої оплати оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В п.6.3.1 договору № ПБ//2021/09/004 сторони встановили, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Також відповідно до п.6.3.2 договору № ПБ//2021/09/004 за порушення строків оплати за отриманий товар покупець сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від ціни несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.1 договору № ПБ//2021/09/004 цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

В матеріалах справи містяться копії видаткових накладних про прийняття відповідачем матеріальних цінностей (партій поставленого товару) від позивача, які є доказом поставки відповідних партій товару, за договором №ПБ//2021/09/004. Відповідно до вказаних видаткових накладних, позивачем відповідачу у періоді з 11 по 23 лютого 2022 за договором № ПБ//2021/09/004 було поставлено товар на загальну суму 441 479,10 грн, а саме:

№ видаткової накладноїДата видаткової накладноїСума поставленого товаруВсього в календарну дату12/0134411.02.202249778,0478770,88 (11.02.2022)12/0134311.02.202214260,39 12/0115711.02.202214732,45 12/0117612.02.20226368,036368,0312/0117714.02.202211904,2311904,2312/0143615.02.202252322,04163 490,00 (15.02.2022)12/0144615.02.202246864,44 12/0147715.02.202250735,64 12/0141815.02.202213567,88 12/0146816.02.202214981,0814981,0812/0146917.02.202214107,7314107,7312/0147018.02.202214107,7314107,7312/0147119.02.20224870,484870,4812/0147221.02.202213234,3713234,3712/0147322.02.202213234,3713234,3712/0175023.02.202247750,46106410,2 (23.02.2022)12/0172023.02.202212928,94 12/0171923.02.202245730,80 Всього: 441 479,10 грн441 479,10 грнВказані видаткові накладні на загальну суму 441479,10 грн підписані з боку позивача та відповідача.

Також в матеріалах справи міститься копія акта звірки розрахунків, підписаного між позивачем та відповідачем за період 01.02.2022 по 31.05.2022 за договором №ПБ//2021/09/004, відповідно до якого станом на 31.05.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 415504,52 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач порушив строк оплати поставлених відповідачу товарів у періоді з 11 по 23 лютого 2022 за договором № ПБ//2021/09/004, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 415504,52 грн основного боргу, а також 8141,74 грн 3% річних, 104480,31 грн пені та 76234,46 грн інфляційних втрат (за періоди прострочення сукупно з 26.02.2022 по 27.10.2022).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень або доказів погашення заборгованості суду не надав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з того, що між сторонами на підставі підписаного ними договору поставки від 01.12.2021 №ПБ//2021/09/004 виникли майнові правовідносини за договором поставки, який є різновидом договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Також відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права pacta sunt servanda, відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умову в п.5.5 договору №ПБ//2021/09/004, відповідно до якого оплата покупцем вартості товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови договору та взяті на себе зобов`язання перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки товарів позивачем відповідачу на загальну суму 441479,10 грн у періоді з 11 по 23 лютого 2022 підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи і які є належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного в цих документах на суму, що в них зазначена.

Відповідач факту отримання від позивача товарів не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав.

Факт часткової (неповної) оплати відповідачем товарів та виникнення у зв`язку з цим основного боргу відповідача в сумі 415504,52 грн підтверджується копією підписаного сторонами акту звірки розрахунків за цим договором, відповідно до якого станом на 31.05.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 415504,52 грн.

Таким чином, оскільки строк оплати за договором №ПБ//2021/09/004 настав, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про те, що основний борг відповідача в сумі 415504,52 грн матеріалами справи підтверджений та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем за періоди прострочення сукупно з 26.02.2022 по 27.10.2022 нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 104480,31 грн, 3% річних в загальній сумі 8141,74 грн та інфляційні втрати в загальній сумі 76234,46 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.6.3.2 договору № ПБ//2021/09/004 сторони встановили відповідальність покупця (відповідача) за несвоєчасну оплату товару у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від ціни несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зауважує, що позивачем при його здійсненні допущені деякі описки та арифметичні помилки внаслідок неточного перенесення із первинних документів сум основного боргу.

Так, на стор.2 позовної заяви позивач зазначає про основний борг в сумі 415504,52 грн, однак при перенесенні (повторенні) цих даних про основний борг на стор. 3 позовної заяви позивач помилково зазначає про основний борг в розмірі «451504,22 грн», тобто має місце описка. Зазначена описка сама по собі не вплинула на розрахунок основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Однак при перенесенні даних із видаткової накладної від 15.02.2022 №12/01436 про розмір основного боргу (суму поставки в розмірі 52322,04 грн відповідно до накладної) позивач на стор. 2 позовної заяви також допустив описку, помилково вказавши про суму поставки за цією накладною в розмірі « 52533,04 грн». Це відповідно вплинуло на здійснений позивачем розрахунок боргу на сторінці 6 позовної заяви для цілей нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Так, на стор.6 позовної заяви позивач помилково зазначає, що сума всіх поставок за 15.12.2022 становила « 163701,00 грн», однак арифметично вірним розрахунком основного боргу у межах заявленого позивачем періоду прострочення з 01.03.2022 по 27.10.2022 є 163 490,00 грн, а не « 163701,00 грн». Відповідно, неоплачений залишок (основний борг) за усі поставки, що мали місце 11.02.2022, становить 52796,30 грн (78770,88 - (441 479,10 грн - 415504,52)=52796,30).

Крім того, позивачем при розрахунку пені не враховано, що відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. В той же час, нараховуючи пеню, наприклад, у періоді 1 (період прострочення з 26.02.2022 по 27.10.2022) позивач вийшов за межі вказаного шестимісячного строку, який для даного періоду становить з 26.02.2022 по 26.08.2022.

Також позивач при розрахунку інфляційних втрат хоч і зазначає про період прострочення строком до 27.10.2022, однак при розрахунку фактично використовує індекси інфляції по вересень 2022 включно, тобто фактично позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат за період до 30.09.2022.

У зв`язку з цим судом за допомогою системи «Ліга:Закон» здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів прострочення, а саме:

Таблиця 1. Перерахунок пені у межах заявлених позивачем періодів прострочення:

Заявлений позивачем період простроченняСума боргу у періодіПеріод прострочення у межах 6-ти місячного строку нарахування пеніСума пеніз 26.02.2022 по 27.10.202252796,30 (поставки за 11.02.2022)з 26.02.2022 по 26.08.20228 953,67з 27.02.2022 по 27.10.20226368,03 (поставка за 12.02.2022)з 27.02.2022 по 27.08.20221 085,18з 28.02.2022 по 27.10.202211904,23 (поставка за 14.02.2022)з 28.02.2022 по 28.08.20222 038,40з 01.03.2022 по 27.10.2022163 490,00 (поставки за 15.02.2022)з 01.03.2022 по 01.09.202228 801,12з 02.03.2022 по 27.10.202214981,08 (поставка за 16.02.2022)з 02.03.2022 по 02.09.20222 651,45з 03.03.2022 по 27.10.202214107,73 (поставка за 17.02.2022)з 03.03.2022 по 03.09.20222 508,47З 04.03.2022 по 27.10.202214107,73 (поставка за 18.02.2022)З 04.03.2022 по 04.09.20222 520,07з 05.03.2022 по 27.10.20224870,48 (поставка за 19.02.2022)з 05.03.2022 по 05.09.2022874,02з 08.03.2022 по 27.10.202213234,37 (поставка за 21.02.2022)з 08.03.2022 по 08.09.20222 407,57з 09.03.2022 по 27.10.202213234,37 (поставка за 22.02.2022)з 09.03.2022 по 09.09.20222 418,45з 10.03.2022 по 27.10.2022106410,2 (поставки за 23.02.2022)з 10.03.2022 по 10.09.202219 532,83Всього:415 504,52 грн 73791,23 грнОтже, позовні вимоги про стягнення пені в загальній сумі 104480,31 підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 73791,23 грн, у задоволенні решти вимог про стягнення пені на суму 30689,08 грн суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Таблиця 2. Перерахунок 3% та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів прострочення:

Заявлений позивачем період прострочення Сума боргу у періодіСума 3% річнихСума інфляційних втрат (за період з дати виникнення прострочення по 30.09.2022) з 26.02.2022 по 27.10.202252796,30 (поставки за 11.02.2022)1 058,829 686,77з 27.02.2022 по 27.10.20226368,03 (поставка за 12.02.2022)127,191 168,37з 28.02.2022 по 27.10.202211904,23 (поставка за 14.02.2022)236,782 184,12з 01.03.2022 по 27.10.2022163 490,00 (поставки за 15.02.2022)3 238,4529 996,23з 02.03.2022 по 27.10.202214981,08 (поставка за 16.02.2022)295,522 748,64з 03.03.2022 по 27.10.202214107,73 (поставка за 17.02.2022)277,132 588,41З 04.03.2022 по 27.10.202214107,73 (поставка за 18.02.2022)275,972 588,41з 05.03.2022 по 27.10.20224870,48 (поставка за 19.02.2022)94,87893,61з 08.03.2022 по 27.10.202213234,37 (поставка за 21.02.2022)254,542 428,17з 09.03.2022 по 27.10.202213234,37 (поставка за 22.02.2022)253,452 428,17з 10.03.2022 по 27.10.2022106410,2 (поставки за 23.02.2022)2 029,0819 523,55Всього:415 504,52 грн8 141,80 грн76234,45 грнОтже, позовні вимоги про стягнення 3% річних в загальній сумі 8141,74 грн підлягають повному задоволенню у заявленому розмірі, враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Позовні вимоги про стягнення 76234,46 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 76234,45 грн, в частині стягнення 0,01 грн необхідно відмовити.

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за договором №ПБ//2021/09/004 415504,52 грн основного боргу, 73791,23 грн пені, 8141,74 3% річних та 76234,45 грн інфляційних втрат.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір платіжним дорученням №856 від 23.11.2022 в сумі 9065,41 грн. Отже, у зв`язку із частковим задоволенням судом позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача в сумі 8605,07 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (415504,52 + 73791,23 + 8141,74 + 76234,45): 604361,03 х 9065,41=8605,07).

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Гранд Білдінг Груп» про стягнення 415504,52 грн основного боргу, 104480,31 грн пені, 8141,74 грн 3% річних та 76234,46 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Гранд Білдінг Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2/1, оф. 56/1, код ЄДРПОУ 44392562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код ЄДРПОУ 39038754) 415504 (чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот чотири) грн 52 коп. основного боргу, 73791 (сімдесят три тисячі сімсот дев`яносто одну) грн 23 коп. пені, 8141 (вісім тисяч сто сорок одну) грн 74 коп. 3% річних, 76234 (сімдесят шість тисяч двісті тридцять чотири) грн 45 коп. інфляційних втрат та 8605 (вісім тисяч шістсот п`ять) грн 07 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30689,08 грн пені та 0,01 грн інфляційних втрат відмовити

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2023.

Суддя О.О. Третьякова