Рішення

від 08.06.2023 по справі 911/2664/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2664/22

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Нечепуренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2664/22

за позовом: Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ"

про стягнення 7000000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: Вернигора В.М., ордер ВМ №1031898 від 13.01.2023, адвокат

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Приватне підприємство "АГРОСПАСЬКЕ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 12.12.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості за непоставлений товар в сумі 4167990, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2832010, 00 грн., що разом складають 7000000, 00 грн. за Договором купівлі-продажу №54 від 17.05.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2022 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

26.12.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2023 о 11:15. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов з урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Ухвалою суду від 17.01.2023 заяву представника Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" адвоката - Вернигори В.М. від 13.01.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №911/2664/22 залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.01.2023 відкладено підготовче засідання на 09.02.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 31.01.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" адвоката - Вернигори В.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №911/2664/22 в приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області та постановлено судове засідання у справі №911/2664/22 призначене на 09.02.2023 о 14 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.02.2023 відкладено підготовче засідання на 02.03.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 20.02.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" адвоката - Вернигори В.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №911/2664/22 в приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області та постановлено судове засідання у справі №911/2664/22 призначене на 02.03.2023 о 14 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції.

01.03.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з хворобою директора ТОВ "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" - Редчиц В.М. та відсутністю можливості залучити адвоката для представництва інтересів відповідача в суді. У вказаному клопотанні відповідач просить суд надати йому додатковий час для підготовки відзиву на позовну заяву. Зазначене клопотання підписано електронним цифровим підписом представника відповідача.

Ухвалою суду від 02.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2664/22 та відкладено підготовче засідання на 23.03.2023 о 15:00.

Ухвалою суду від 23.03.2023 виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини ухвали суду від 02.03.2023 та викладено в наступній редакції "Відкласти підготовче засідання на 23.03.2023 об 15 год. 30 хв.".

Ухвалою суду від 23.03.2023відкладено підготовче засідання на 06.04.2023 о 16:30.

Ухвалою суду від 06.04.2023 відкладено підготовче засідання на 27.04.2023 о 15:00.

Ухвалою суду від 07.04.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" - адвоката Вернигори В.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 911/2664/22 в приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області та постановлено судове засідання у справі №911/2664/22 призначене на 27.04.2023 о 15 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/2664/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 18.05.2023 відкладено розгляд справи на 08.06.2023 о 13:45.

Ухвалою суду від 23.05.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" - адвоката Вернигори В.М. 22.05.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №911/2664/22 в приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області та постановлено судове засідання у справі №911/2664/22 призначене на 08.06.2023 о 13 год. 45 хв. провести в режимі відеоконференції.

В судове засідання 08.06.2023, що проводилось в режимі відеоконференції, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2023 не з`явився.

Судом враховано, що відповідач був повідомлений про розгляд справи №911/2664/22, оскільки 01.03.2023 директором ТОВ "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" було подано до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у даній справі, в якому, зокрема, останній просив суд надати відповідачу додатковий час для підготовки відзиву на позовну заяву.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву за весь час розгляду справи не скористався. При цьому, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 08.06.2023 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію позивача, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" (далі відповідач, Продавець) перед Приватним підприємством "АГРОСПАСЬКЕ" (далі позивач, Покупець), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за умовами Договору купівлі-продажу №54 від 17.05.2021.

Так, 17.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" та Приватним підприємством "АГРОСПАСЬКЕ" було укладено Договір купівлі-продажу №54 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах цього Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити і прийняти один автомобільний кран модель КС-55713-6К-4, вантажопідйомністю 25 тонн, (далі - Товар) в комплектації згідно специфікації №1 до даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна Товару який підлягає передачі за цим Договором становить 4167990, 00 (чотири мільйони сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок) гривень 00 коп. з урахуванням ПДВ. Сторони домовились, що вартість Товару, визначена Сторонами, вважається звичайною та відповідає рівню справедливих ринкових цін згідно чинного законодавства і може змінитися шляхом підписання додаткових угод або Специфікацій до даного Договору.

Пунктами 2.3.1., 2.5. Договору встановлено, що Покупець протягом десяти днів з моменту підписання даного Договору перераховує на поточний рахунок Продавця передоплату в розмірі 100 (ста) % вартості Товару. Право власності на Товар від Продавця до Покупця переходить після оплати 100% вартості Товару та підписання акту прийому-передачі.

Поставка Товару здійснюється протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту зарахування передоплати на поточний рахунок Продавця, за умови оплати ціни Товару Покупцем на умовах п.2.3. Договору. Дозволяється дострокова поставка товару (п. 3.1. Договору).

Товар постачається Покупцю на умовах DDP (Інкотермс 2010) склад Покупця: Сумська обл., Кролевецький р-н, село Спаське, якщо інше не вказано у Специфікаціях до Договору. У випадках, коли Сторони домовились про інші умови поставки, взаємовідносини Сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних правилах тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс 2010», з урахуванням узгоджених Сторонами обумовлень та умов поставок у відповідних рахунках-фактурах або Специфікаціях (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4., 3.5. Договору датою поставки вважається дата, яка вказана у видатковій накладній. Приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі Товару, який є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує належні якість, комплектність та кількість Товару на момент його приймання - передачі. У випадку виявлення Покупцем під час прийняття Товару відхилень від умов Договору щодо якості, асортименту, кількості, комплектності Товару, останній зобов`язаний повідомити Продавця про наявність відхилень негайно (в день прийняття) та до моменту початку експлуатації Товару.

Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар на умовах цього Договору та у строк, визначений відповідно до 3.1. даного Договору (п. 4.1.2 Договору).

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що у разі порушення Продавцем строків поставки Товару, Покупець має право стягнути, а Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 1% від вартості непоставленого в строк Товару, за кожен день прострочення поставки Товару.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії Договору становить 12 (дванадцять) календарних місяців з дати його підписання Сторонами (п. 9.1. Договору).

Згідно п. 9.2. Договору, у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не заявить про бажання його припинити, то він вважається продовженим на наступний календарний рік. Закінчення строку цього Договору або його розірвання не звільняє Сторони від виконання ними своїх зобов`язань по Договору, а також від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

До вказаного Договору сторонами було підписано Специфікацію №1 на купівлю крану автомобільного КС-55713-6К-4 вартістю 4167990, 00 грн. з ПДВ. (далі Специфікація).

Так, в специфікації сторони погодили наступну комплектацію крану:

- з кондиціонером в кабіну кранівника Autoclima Fresco 3000;

- без решітчастого подовжувача стріли, без додаткової противаги;

- металеві підп`ятники;

- колір кабіни шасі автомобіля білий;

- колір кранової установки помаранчовий.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору здійснив попередню оплату товару у 100% розмірі, на підтвердження чого надав суду платіжне доручення №6411 від 17.05.2021 на суму 3500000, 00 грн. та платіжне доручення №6498 від 25.05.2021 на суму 667990, 00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині поставки товару, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 16.09.2021, в якій просив останнього здійснити поставку товару та сплатити штрафні санкції, а у випадку неможливості поставки товару, повернути сплачені за нього кошти з урахуванням п. 5.5. Договору.

Матеріали справи містять відповідь ТОВ "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" від 24.09.2021 на претензію №1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією №2 від 04.10.2021, в якій вказав, що продавцем не було передано покупцю товар загальною вартістю 4167990, 00 грн., що тягне за собою накладення штрафних санкцій та просив відповідача зв`язатись з ним в найкоротший термін з метою досудового врегулювання спору.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що станом на 12.12.2022 відповідачем не виконуються умови Договору, товар позивачу не доставлений, а кошти сплачені за товар у розмірі 4167990, 00 грн. не повернуті.

З огляду на вказане вище позивач просить суд стягнути з відповідача 4167990, 00 грн. заборгованості за непоставлений товар та штрафні санкції у розмірі 2832010, 00 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктом 2.3.1. Договору встановлено, що Покупець протягом десяти днів з моменту підписання даного Договору перераховує на поточний рахунок Продавця передоплату в розмірі 100 (ста) % вартості Товару.

Докази у справі свідчать, що позивач здійснив на користь відповідача передоплату в загальній сумі 4167990, 00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 6411 від 17.05.2021 на суму 3500000, 00 грн. та №6498 від 25.05.2021 на суму 667990, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту зарахування передоплати на поточний рахунок Продавця, за умови оплати ціни Товару Покупцем на умовах п. 2.3. Договору. Дозволяється дострокова поставка товару.

Таким чином, відповідач в силу умов п. 3.1. Договору зобов`язаний був поставити Товар позивачу у строк до 03.08.2021 включно.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі Товару, який є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує належні якість, комплектність та кількість Товару на момент його приймання - передачі.

Матеріали справи не містять актів приймання-передачі Товару.

Проте, в матеріалах справи міститься відповідь ТОВ "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" від 24.09.2021 на претензію №1.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази поставки товару, його отримання позивачем та повернення відповідачу, а також з урахуванням того, що вказані у відповіді обставини представником позивача в судовому засіданні 08.06.2022 не спростовані, суд керується даними зазначеними у відповіді на претензію №1 від 24.09.2021.

За результатами дослідження відповіді на претензію №1, судом встановлено, що 05.08.2021 відповідач повідомив позивача про готовність до відвантаження товару. Однак, 06.08.2021 позивач відмовився прийняти товар, оскільки його не влаштував колір кабіни шасі крану автомобільного, так як в специфікації було погоджено кабіну білого кольору, а відповідач поставив синього.

З відповіді на претензію №1 також вбачається, що 22.08.2021 було відряджено водія до позивача для перегону автокрану з білою кабіною та його передачі покупцю.

Таким чином відповідач у відповіді на претензії №1 наголошує на тому, що з 22.08.2021 товар передбачений умовами Договору та специфікацією знаходився у позивача, однак, на початку вересня 2021 позивач звернувся до нього та повідомив, що доставлений позивачу кран не задовольняє їх потреби і попросив замінити його на кран попередньої класифікації з кольором кабіни шасі автомобіля синього кольору.

У відповіді на претензію №1 відповідачем також зазначено, що він 06.09.2021 забрав у позивача кран. Відповідач вказав, що позивач відмовився від підписання будь-яких документів щодо передачі йому автокрану.

Отже, зобов`язання з боку відповідача станом на час розгляду справи не виконано, товар у позивача відповідач забрав, а інший товар, на заміну поставленого раніше, позивачу поставлено не було.

В матеріалах справи міститься претензія №1 від 16.09.2021, в якій позивач просив відповідача здійснити поставку товару, а у випадку неможливості поставки товару повернути сплачені за нього грошові кошти з урахуванням умов п. 5.5. Договору.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що умовами укладеного між сторонами Договору не встановлений конкретний строк (термін) повернення Покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів.

Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зі змінами та доповненнями, (далі Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов`язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред`явлення вимоги.

Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

У відповіді на претензію №1 відповідач самостійно зазначив, що отримав від позивача претензію №1 16.09.2021.

Відтак, семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов`язання від дня пред`явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 23.09.2021.

Проте, відповідач обов`язок з повернення попередньої оплати за товар в розмірі 4167990, 00 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на користь позивача не перерахував. Доказів поставки позивачу відповідачем автокрану на заміну того, що останній у позивача забрав, матеріали справи також не містять.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором, а саме невиконання останнім обов`язку з поставки товару та неповернення на вимогу позивача суми сплаченої передоплати за товар в розмірі 4167990, 00 грн.

Відповідач не довів суду належними доказами факт виконання обов`язку з поставки товару позивачу, а також не надав доказів повернення останньому в повному обсязі попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості за товар в розмірі 4167990, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки товару в сумі 2832010, 00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що у разі порушення Продавцем строків поставки Товару, Покупець має право стягнути, а Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 1% від вартості непоставленого в строк Товару, за кожен день прострочення поставки Товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки товару за період з 04.08.2021 по 07.12.2022 в сумі 21173389, 20 грн.

Однак, позивач в позові зазначив, що з урахуванням запровадження з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, останній вважає за необхідне стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 2832010, 00 грн., оскільки такий розмір штрафних санкцій буде відповідати принципу розумності та справедливості.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивач нарахував відповідачу пеню без врахування обставин поставки йому товару відповідачем та подальшого звернення позивача із проханням забрати у нього поставлений товар та замінити його на інший.

Пеня розрахована судом наступним чином: кінцевий строк поставки товару настав 03.08.2021, прострочка виникла з 04.08.2021, товар у погодженій сторонами комплектації (відповідно до даних зазначених у відповіді на претензію №1) був поставлений позивачу 22.08.2021.

Відтак, за період з 04.08.2021 по 21.08.2021 (включно) пеня (1 %) від суми 4167990, 00 грн. складає 750238, 20 грн.

Проте, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Абзацем 1 п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Введення воєнного стану на всій території України через агресію російської федерації безпосередньо зачіпає майнові інтереси сторін у справі.

Поряд з цим, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

При цьому неустойка має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Судом також враховано позицію Верховного Суду в постанові від 13.01.2020 у справі №902/855/18, в якій вказано, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Зважаючи на обставини справи та долучені до матеріалів справи докази, з урахуванням вищевикладеного, в тому числі загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов про наявність підстав для зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені на 40%.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 458478, 90 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за умовами Договору. Натомість, відповідач заявлених до нього вимог не спростував.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2023, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АВТОКРАНИ УКРАЇНИ" (08142, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бобриця, вул. Набережна, буд. 17Б, код ЄДРПОУ 41935444) на користь Приватного підприємства "АГРОСПАСЬКЕ" (41354, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Спаське, вул. В`язова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35149151) заборгованість за товар в сумі 4167990 (чотири мільйони сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп., пеню в сумі 458478 (чотириста п`ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 90 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 69397 (шістдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн. 30 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці повне рішення складено 28.08.2023.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.