Рішення

від 15.06.2023 по справі 911/343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2023 р. м. Київ Справа №911/343/23

За позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2-А)

Про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 74698,21 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (далі позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» (далі відповідач) про розірвання договору найму (оренди) земельної ділянки від 20.11.2012 та стягнення 74698,21 грн, з яких 48118,99 грн заборгованості зі сплати орендних платежів, 4330,71 грн 3% річних та 22248,51 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як орендарем зобов`язань по сплаті орендної плати за укладеним між позивачем в якості наймодавця та відповідачем в якості наймача договору найму (оренди) земельної ділянки від 20.11.2012.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2023 відкрито провадження у справі №911/343/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2023, встановлено сторонам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

У підготовче засідання 09.03.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, підготовче засідання було відкладено на 06.04.2023. Ухвала суду від 09.03.2023 про відкладення підготовчого засідання на 06.04.2023 разом з ухвалою суду від 07.02.2023 про відкриття провадження у справі направлені судом відповідачу рекомендованим поштовим відправленням від 14.03.2023 №0103283421639, яке 19.04.2023 поштовим відділенням за місцем обслуговування відповідача повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

У підготовче засідання 06.04.2023 сторони не з`явились, ухвалою суду від 06.04.2023 підготовче засідання відкладено на 04.05.2023. Ухвала суду від 06.04.2023 про відкладення підготовчого засідання направлена рекомендованими поштовими відправленнями від 07.04.2023 позивачу та відповідачу. Направлене відповідачу поштове відправлення від 07.04.2023 №0103283417950 поштовим відділенням за місцем обслуговування відповідача повернуто до суду 16.05.2023 за закінченням терміну зберігання.

У підготовче засідання 04.05.2023 сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, ухвалою суду від 04.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №911/343/23 до судового розгляду по суті на 25.05.2023. Про призначення справи до судового розгляду по суті відповідача повідомлено ухвалою суду від 04.05.2023, яка направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням від 09.05.2023 №0103263300860, яке 14.06.2023 поштовим відділенням за місцем обслуговування відповідача повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

В судове засідання 25.05.2023 сторони не з`явились, ухвалою суду від 25.05.2023 судове засідання відкладено на 15.06.2023. Ухвала суду від 25.05.2023 про відкладення судового засідання направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням від 30.05.2023 №0600027703310.

14.06.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

У судове засідання 15.06.2023 сторони не з`явилися, що не перешкоджає вирішенню спору судом, враховуючи, що судом були вчинені усі дії для повідомлення сторін про розгляд справи.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того відповідачу неодноразово судом направлялись поштовими відправленнями відповідні ухвали у справі №911/343/23 про призначення та відкладення судових засідань, при цьому поштове відправлення №0103263300851 було вручене відповідачу 12.05.2023, а решта повернуті поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача за закінченням терміну зберігання, тобто відповідач був обізнаний про справу, але в судові засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши фактичні обставин справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

20.11.2012 між Білогородською сільською радою Києво-Святошинського (тепер Бучанського) району Київської області (наймодавець в договорі оренди, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» (наймач в договорі оренди, відповідач у справі) укладено договір найму (оренди) земельної ділянки, який посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М. за реєстровим №1-2923, надалі договір оренди від 20.11.2012, відповідно до п.п.1 та 2 статті 1 якого наймодавець на підставі рішення Білогородської сільської ради від 15.11.2012 №267 передає в найом (оренду), а наймач приймає в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,4898 га з кадастровим номером 3222480400:05:002:5064, розташовану в селі Шевченкове Білгородської сільської ради, надалі земельна ділянка.

В п.1.3 статті 1 цього договору оренди від 20.11.2012 сторони вказали, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 272377,78 грн згідно з витягом №18216 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Пунктом 1.5 цієї ж статі 1 сторони також погодили, що земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформлюється в строк не пізніше 7 днів з моменту нотаріального засвідчення цього договору.

Цільове призначення та умови використання земельної ділянки сторони визначили в статті 2 цього договору оренди від 20.11.2012. Зокрема, відповідно до п.2.2.1 цього договору оренди цей договір укладений строком на 49 років починаючи з дати його реєстрації.

Права та обов`язки сторін договору сторони визначили в статті 3 цього договору оренди від 20.11.2012. Зокрема, відповідно до п.3.2 статті 3 цього договору наймач взяв на себе зобов`язання в тому числі своєчасно вносити орендну плату у відповідності із пунктом 2.3 цього договору.

Розмір плати за користування земельною ділянкою сторони визначили в пункті 2.3 цього договору оренди від 20.11.2012, відповідно до якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі із розрахунку 3% на рік від нормативної грошової оцінки, тобто 8171,33 грн на рік, що складає 680,95 грн на місяць. Плата за користування земельною ділянкою перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. У розмір орендної плати входить податок на землю. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати. Періодичність внесення плати: щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Судом також встановлено, що згідно з Актом прийому-передачі земельною ділянки від 20.11.2012 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вищевказану земельну ділянку, яка є об`єктом оренди за договором оренди від 20.11.2012.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2012 №18216 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки на момент укладення договору оренди від 20.11.2012 становила 272377,78 грн.

В подальшому для цілей визначення розміру орендної плати нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України збільшувалась на коефіцієнт індексації. Коефіцієнт індексації зазначений в листі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №1624/5, копія якого міститься в матеріалах справи, та становить: на 2013 рік 1; на 2014 рік 1,249; на 2015 рік -1,433; на 2016 рік 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); на 2017-2020 роки 1,0.

Отже, для цілей визначення розміру орендної плати за 2020 та за 2021 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації становила 516756,76 грн (272377,78 х 1,249х1,433х1,06=516756,76)

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.02.2022 №12589 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки станом на 2022 рік становила 570452,94 грн.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди від 20.11.2012 по сплаті позивачу річної орендної плати за 2020 та за 2021 роки в розмірі 15502,70 грн на рік (що становить 3% від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації на 2020 та 2021 роки: 516756,76х0,03=15502,70) та за 2022 рік в розмірі 17113,59 грн (що становить 3% від нормативної грошової оцінки за 2022 рік: 570452,94 х0,03=17113,59).

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором оренди від 20.11.2012 та сплати орендної плати у повному обсязі суду не надав.

Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, суд виходить з того, що відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, у справі №908/1879/17 від 04.03.2021.

Правовідносини сторін, що виникли з договору оренди землі від 27.12.2012, регулюються Законом України «Про оренду землі» та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В ст.2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Наявними доказами підтверджується та відповідачем не спростовано, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 20.11.2012 у відповідача виникло зобов`язання по сплаті позивачу орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік (пункт 2.3 укладеного сторонами договору оренди від 20.11.2012).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2012 №18216 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки на момент укладення договору оренди від 20.11.2012 становила 272377,78 грн.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Також відповідно до п.289.1 та п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Як вказувала при цьому Велика Палата Верховного Суду (постанова від 09.11.2021 у справі №635/4233/19), розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Отже, відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» та ст.289 Податкового кодексу України та з урахуванням коефіцієнту індексації за 2013-2020 розмір орендної плати за договором оренди від 20.11.2012 на 2020 та 2021 роки становить 15502,70 грн на рік (516756,76х0,03=15502,70), а на 2022 рік з урахуванням наявної у матеріалах справи нормативної грошової оцінки станом на 2022 розмір орендної плати становить 17113,59 грн за рік (570452,94 х0,03=17113,59).

Також відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 202 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається

Таким чином, оскільки строк сплати річної орендної плати за 2020, 2021 та 2022 роки за договором оренди від 20.11.2012 настав і позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів сплати орендної плати, суд дійшов висновку, що основний борг відповідача по сплаті орендної плати в сумі 48118,99 грн (15502,70+15502,70+17113,59=48118,99) матеріалами справи підтверджений та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в загальній сумі 4330,71 грн та інфляційні втрати в розмірі 22248,51 грн за період прострочення з 01.01.2020 по 31.12.2022.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Перевіряючи розрахунки позивача щодо 3% річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд зазначає, що позивачем невірно нараховані 3% річних та інфляційні втрати, приймаючи до уваги, що позивач їх нараховує на всю суму боргу 48118,99 грн за весь період прострочення з 01.01.2020 по 31.12.2022, в той час як у періоді з 01.01.2020 по 31.12.2022 сума простроченого основного боргу збільшувалась поступово на суму щомісячного орендного платежу. Так, відповідно до п.2.3 договору оренди від 20.11.2012 орендна плата підлягала внесенню щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, тобто по 1291,89 грн щомісячно за 2020 та за 2021 роки (15502,7:12=1291,89) та по 1426,13 грн щомісячно за 2022 рік (17113,59:12=1426,13). Також позивачем не враховано, що відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, з урахуванням п.2.3 договору оренди від 20.11.2012 щодо порядку та строку внесення орендної плати, розмір 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду з 01.01.2020 по 31.12.2022) становить:

ПеріодСума орендної платиСтрок сплатиПеріод прострочення у межах заявленого позивачем періоду Сума 3% річнихСума інфляційних втратСічень 20201291,89До 01.03.2020З 02.03.2020 по 31.12.2022109,81599,23Лютий 20201291,89До 30.03.2020З 31.03.2020 по 31.12.2022106,74584,22Березень 20201291,89До 30.04.2020З 01.05.2020 по 31.12.2022103,46569,33Квітень 20201291,89До 30.05.2020З 01.06.2020 по 31.12.2022100,17563,76Травень 20201291,89До 30.06.2020З 01.07.2020 по 31.12.202297,00560,06Червень 20201291,89До 30.07.2020З 31.07.2020 по 31.12.202293,82571,24Липень 20201291,89До 30.08.2020З 01.09.2020 по 31.12.202290,43574,97Серпень 20201291,89До 30.09.2020З 01.10.2020 по 31.12.202287,26565,68Вересень 20201291,89До 30.10.2020З 31.10.2020 по 31.12.202284,08547,29Жовтень 20201291,89До 30.11.2020З 01.12.2020 по 31.12.202280,80523,69Листопад 20201291,89До 30.12.2020З 31.12.2020 по 31.12.202277,62507,49Грудень 20201291,91До 01.02.2021З 02.02.2021 по 31.12.202274,12484,41Січень 20211291,89До 02.03.2021З 03.03.2021 по 31.12.202271,04466,81Лютий 20211291,89До 30.03.2021З 31.03.2021 по 31.12.202268,06437,42Березень 20211291,89До 30.04.2021З 01.05.2021 по 31.12.202264,77425,39Квітень 20211291,89До 31.05.2021З 01.06.2021 по 31.12.202261,48403,36Травень 20211291,89До 30.06.2021З 01.07.2021 по 31.12.202258,29399,97Червень 20211291,89До 30.07.2021З 31.07.2021 по 31.12.202255,11398,28Липень 20211291,89До 30.08.2021З 31.08.2021 по 31.12.202251,82401,67Серпень 20211291,89До 30.09.2021З 01.10.2021 по 31.12.202248,53381,59Вересень 20211291,89До 01.11.2021З 02.11.2021 по 31.12.202245,13366,66Жовтень 20211291,89До 30.11.2021З 01.12.2021 по 31.12.202242,05353,50Листопад 20211291,89До 30.12.2021З 31.12.2021 по 31.12.202238,86343,68Грудень 20211291,91До 31.01.2022З 01.02.2022 по 31.12.202235,47322,70Січень 20221426,13До 02.03.2022З 03.03.2022 по 31.12.202235,63328,16Лютий 20221426,13До 30.03.2022З 31.03.2022 по 31.12.202232,35252,61Березень 20221426,13До 02.05.2022З 03.05.2022 по 31.12.202228,48202,14Квітень 20221426,13До 30.05.2022З 31.05.2022 по 31.12.202225,20159,33Травень 20221426,13До 30.06.2022З 01.07.2022 по 31.12.202221,57111,66Червень 20221426,13До 01.08.2022З 02.08.2022 по 31.12.202217,82100,97Липень 20221426,13До 30.08.2022З 31.08.2022 по 31.12.202214,4284,35Серпень 20221426,13До 30.09.2022З 01.10.2022 по 31.12.202210,7856,19Вересень 20221426,13До 30.10.2022З 31.10.2022 по 31.12.20227,2720,04Жовтень 20221426,13До 30.11.2022З 01.12.2022 по 31.12.20223,639,98Листопад 20221426,13До 30.12.2022З 31.12.2022 по 31.12.20220,120Грудень 20221426,16До 30.01.2023-00Всього:48118,99-З 01.01.2020 по 31.12.20221943,1912677,83Таким чином, вимоги позивача про стягнення 4330,71 грн 3% річних та 22248,51 інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 1943,19 грн 3% річних та 12677,83 грн інфляційних втрат. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2387,52 грн 3% річних та 9570,68 грн суд відмовляє внаслідок необґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Позивачем також заявлені вимоги про розірвання договору оренди від 20.11.2012 з підстав систематичної несплати орендної плати відповідачем.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з того, що факт систематичної несплати орендної плати відповідачем на підставі договору оренди від 20.11.2012 знайшов підтвердження під час розгляду справи, враховуючи наявність у відповідача на момент розгляду справи непогашеної заборгованості по орендній платі за періоди з січня 2020 по грудень 2022 в загальній сумі 48118,99 грн (основний борг) як зазначено вище.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Своєчасна та в повному обсязі сплата орендної плати за земельну ділянку є одним із обов`язків орендаря, передбаченим статтею 25 Закону України «Про оренду землі».

Також відповідно до підпункту «д» ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Враховуючи триваюче та неодноразове порушення відповідачем умов договору оренди від 20.11.2012 щодо сплати позивачу орендної плати за щомісячні періоди з січня 2020 по грудень 2022, вимоги позивача про розірвання договору оренди від 20.11.2012 відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» та підпункту «д» ст. 141 Земельного кодексу України є обґрунтованими, відповідачем належними доказами не спростовані та підлягають задоволенню.

За змістом частини п`ятої статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн відповідно до платіжного доручення від 25.01.2023 №18 та в сумі 2684,00 грн відповідно до платіжного доручення від 25.01.2023 №19, всього в загальній сумі 5368,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог позивача до відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру, а саме в сумі 2254,33 грн (2684,00 : 74698,21 х (48118,99 + 1943,19 + 12677,83) =2254,33), та в сумі 2684,0 грн з урахуванням задоволення судом вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди від 20.11.2012, а всього в загальній сумі 4938,33 грн (2254,33+2684=4938,33).

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» про стягнення 48118,99 заборгованості зі сплати орендних платежів, 4330,71 грн 3% річних, 22248,51 грн інфляційних втрат та про розірвання договору найму (оренди) земельної ділянки від 20.11.2012 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 37074853) на користь Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 04358477) 48118 (сорок вісім тисяч сто вісімнадцять) грн 99 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів, 1943 (одну тисячу дев`ятсот сорок три) грн 19 коп. 3% річних, 12677 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн 83 коп. інфляційних втрат та 4938 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять вісім) грн 33 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород інвест» (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 37074853) та Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 04358477) договір найму (оренди) земельної ділянки від 20.11.2012, який посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М. за реєстровим №1-2923 та предметом якого є оренда земельної ділянки площею 0,4898 га з кадастровим номером 3222480400:05:002:5064.

4. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2387,52 грн 3% річних та 9570,68 грн відмовити.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2023.

Суддя О.О. Третьякова