Рішення

від 25.07.2023 по справі 915/472/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 915/472/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, проспект Центральний, 24-Р, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 34927126)

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_3

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ", вул. Адміральська, буд. 31-Б, корп. 8, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 20874043)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник відповідача: адвокат Бортик Р.О.

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення коштів в сумі 737 843, 26 грн.

Представники учасників справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 04-2015 від 19.12.2014 про надання телекомунікаційних послуг у розмірі 737 843, 26 грн., а саме: 560 491, 26 грн. - сума основного боргу (за надані телекомунікаційні послуги у серпні (частково) - жовтні 2021, грудні 2021, січні-грудні 2022, січні-лютому 2023); 66 837, 82 грн. - інфляційні втрати; 11 734, 65 грн. - 3% річних та 98 779, 53 грн. - пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 11 067, 65 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2023 позовну заяву (вх. № 3830/23 від 28.03.2023) Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" про стягнення коштів в сумі 737 843, 26 грн. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2023 відкладено підготовче засідання на 16.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 915/472/23. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2023.

Розгляд справи, заслуховування вступного слова представників сторін, а також дослідження доказів здійснено судом в судовому засіданні 24.07.2023.

Учасники справи про дату судового засідання 25.07.2023 повідомлені в судовому засіданні 24.07.2023. Явка учасників справи в судове засідання 25.07.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

24.07.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника судом розглянуто та задоволено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 240 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 04-2015 від 19.12.2014 (з урахуванням додаткових угод), предметом якого є надання телекомунікаційних послуг, а саме зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані послуги внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 560 491, 26 грн. за період з серпня (частково) по жовтень 2021, грудень 2021, січень-грудень 2022, січень-лютий 2023.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню відповідно до умов договору, а також 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 526, 530, 549, 610-612, 614, 615, 629 ЦК України, ст. 175, 193, 230, 232 ГК України, Законом України «Про відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання» та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 6279/23 від 18.05.2023) заперечив проти позову, зазначивши наступне:

- щодо заборгованості за період з серпня 2021 по липень 2022, то відповідач зазначає, що зобов`язання відповідача за договором № 04-2015 від 19.12.2014 в частині сплати заборгованості за вищевказаний період припинилися та відбулася заміна на нове зобов`язання за умовами договору про реструктуризацію заборгованості від 28.07.2022. На виконання договору про реструктуризацію заборгованості відповідачем проведено оплату в сумі 56 000, 00 грн. Отже, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 333 173, 85 грн. за період з серпня 2021 по липень 2022, а також нараховані пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають задоволенню, у зв`язку з безпідставністю;

- щодо стягнення заборгованості з серпня 2022 по грудень 2022, то відповідач зазначив, що акти та рахунки за вищевказаний період не були надіслані відповідачу поштою відповідно до умов п. 5.2, 5.10 договору. В розумінні ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається не одержаний адресатом. Отже, відсутні підстави й для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат;

- щодо стягнення заборгованості за період січень 2023 по лютий 2023, то відповідач зазначив, що договір припинив свою дію 01.01.2023, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Крім того, матеріали справи не містять доказів надання послуг.

Заперечення обґрунтовано приписами ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-613, 625-627 ЦК України, ст. 174, 175, 193, 232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір про надання телекомунікаційних послуг.

19.12.2014 між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" було укладено договір № 04-2015, відповідно до п. 1.1, п. 1.1.1, п. 1.1.2 якого предметом даного договору є надання виконавцем замовнику наступних послуг:

- телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензії Виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення;

- телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів (ТЗ) замовника

(надалі за текстом - телекомунікаційні послуги).

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2015 до 31.12.2015 року включно, а в частині виникнення фінансових зобов`язань по договору - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 10.2 договору дія договору може бути продовжена на наступний рік шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

До договору сторонами укладено:

- Додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни на надання телекомунікаційних послуг";

- Додаток № 2 "Перелік технічних засобів, що використовуються Миколаївською філією Концерну РРТ для надання телекомунікаційних послуг ТОВ "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" в 2018 році" (в редакції додаткової угоди № 7).

До договору сторонами вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, а саме:

- додаткова угода № 1 від 21.12.2015, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2016, викладено в новій редакції додаток до договору (зміна ціни), внесено зміни в частині майнової відповідальності виконавця за збереження та цілісність ТЗ, доповнено умови договору щодо відповідальності за несвоєчасну оплату рахунків виконавця;

- додаткова угода № 2 від 21.12.2015, якою сторони внесли зміни до договору щодо нарахування пені;

- додаткова угода № 3 від 30.12.2016, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2017, викладено в новій редакції додаток до договору (зміна ціни), виключено з умов договору п. 3.3, внесено зміни в частині реквізитів сторін;

- додаткова угода № 4 від 29.12.2017, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2018, викладено в новій редакції додаток до договору (зміна ціни), виключено з умов договору п. 3.3, внесено зміни в частині реквізитів сторін;

- додаткова угода № 5 від 16.07.2018, якою викладено в новій редакції додаток до договору (зміна ціни), внесено зміни щодо встановлення додаткових технічних засобів;

- додаткова угода № 6 від 31.08.2018, якою викладено в новій редакції додаток до договору (зміна ціни), внесено зміни щодо демонтування телекомунікаційного обладнання;

- додаткова угода № 7 від 14.11.2018, якою внесено зміни щодо предмету договору, щодо встановлення ціни, доповнено договір Додатком № 2;

- додаткова угода № 8 від 27.12.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2019, викладено в новій редакції додатки № 1, 2 до договору;

- додаткова угода № 9 від 16.12.2019, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2020;

- додаткова угода від 14.12.2020, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021, викладено в новій редакції додатки № 1, 2 до договору;

- додаткова угода від 21.07.2021, якою сторони внесли зміни до умов договору щодо умов та порядку розрахунків, порядку внесення змін до договору;

- додаткова угода від 31.12.2021, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022, викладено в новій редакції додатки № 1, 2 до договору;

- додаткова угода від 26.07.2022, якою сторони внесли зміни до умов договору щодо умов та порядку розрахунків, порядку внесення змін до договору;

Договір, додатки до договору, а також вищевказані додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.2.1 договору виконавець приймає на себе наступні зобов`язання: надавати замовнику телекомунікаційні послуги згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.4.5 договору замовник приймає на себе наступні зобов`язання: здійснювати розрахунки за надані виконавцем послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені даним договором.

Відповідно до п. 5.2 договору виконавець щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, складає рахунок та акт прийняття наданих послуг, після чого направляє їх поштою замовнику. У разі неотримання акту прийняття наданих послуг та рахунку до 10 числа місяця, наступного за звітним, замовник зобов`язаний повідомити про це виконавця до 12 числа місяця, наступного за звітним та звернутися до бухгалтерії виконавця за телефоном (0512) 46-14-34 для отримання інформації про належну до сплати суму. В разі відсутності такого повідомлення про неотримання акту та рахунку, акт прийняття наданих послуг та рахунок вважаються отриманим замовником у належний строк.

Відповідно до п. 5.3 договору замовник у триденний строк після отримання рахунку і акту, але не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, розглядає їх і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріпляє печаткою і повертає поштовою виконавцю.

Відповідно до п. 5.4 договору у разі не направлення замовником письмових заперечень виконавцю до 15 числа місяця наступного за звітним, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті.

Відповідно до п. 5.7 договору замовник до 15 числа поточного місяця сплачує виконавцю аванс за послуги у поточному місяці. Сума авансу складає 40 % від вартості послуг за минулий місяць. Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Відповідно до п. 5.10 договору (в редакції додаткових угод від 01.07.2021, від 26.07.2022) сторони домовились про можливість оформлення змін і доповнень до договору та інших документів, що мають юридичне та фінансове значення для виконання його умов, в т.ч. актів і рахунків, в письмовій або в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Оформлення електронних документів та здійснення документообігу в електронній формі здійснюється з додержанням вимог Закону України "Про електронну комерцію", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 5.11 договору (в редакції додаткових угод від 01.07.2021, від 26.07.2022) у випадку погодження сторонами акту приймання-передачі послуг в електронному вигляді, сторони домовились визначити датою оформлення такого акту приймання-передачі послуг - дату його складання, незалежно від дати накладення електронних кваліфікованих підписів.

Відповідно до п. 5.12 договору (в редакції додаткових угод від 01.07.2021, від 26.07.2022) сторонами визначено, що у разі оформлення актів та рахунків в електронній формі з накладанням електронного кваліфікованого підпису, застосовуються терміни та строки, що встановлено у цьому розділі для відповідних дій (складання, направлення, підписання, оплата тощо) з даними документами у письмовій (паперовій) формі.

Відповідно до п. 5.14 договору (в редакції додаткової угоди від 01.07.2022) електронні документи є чинними для сторін, якщо вони складені в електронній формі, відповідають вимогам п. 5.10 та обмін якими здійснено з використанням системи (програми) Deals.

Відповідно до п. 5.14 договору (в редакції додаткової угоди від 26.07.2022) електронні документи є чинними для сторін, якщо вони складені в електронній формі, відповідають вимогам п. 5.10 та обмін якими здійснено з використанням системи (програми) М.Е.Doc.

Відповідно до п. 9.2 договору (в редакції додаткової угоди від 26.07.2022) зміни і доповнення до цього договору набувають чинності та стають його невід`ємною частиною за умови їх письмового оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін, а також у разі їх оформлення в електронній формі з використанням системи (програми) М.Е.Doc. та накладанням електронного кваліфікованого підпису.

Відповідно до п. 9.7 договору в разі заборгованості за надані телекомунікаційні послуги понад 1 місяць, виконавець має право через 10 календарних днів після письмового попередження замовника тимчасово призупинити надання йому телекомунікаційних послуг. Призупинення надання виконавцем телекомунікаційних послуг виконавцем не звільняє замовника від оплати заборгованості, а виконавець має право стягувати суму заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 31.12.2021 сторони прийшли до взаємної згоди на підставі п. 10.2 договору № 04-2015 від 19.12.2014 продовжити дію договору № 04-2015 від 19.12.2014 на строк 12 місяців, тобто з 01 січня 2022 року до 31.12.2022 включно або на період дії дозволу на експлуатацію РЕЗ мовлення відповідно до ст. 44 Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

3.2. Договір про реструктуризацію заборгованості.

28.07.2022 між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та ТОВ "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" було укладено договір про реструктуризацію заборгованості зі строком дії до 31.08.2025 (п. 17 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Концерн РРТ та боржник домовились про реструктуризацію заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, що виникла у боржника за основним договором № 04-2015 від 19.12.2014 про надання телекомунікаційних послуг (заборгованість) шляхом її розстрочки.

Відповідно до п. 2 договору сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1 договору, станом на дату укладення цього договору становить 348 975, 72 грн., що підтверджується гарантійним листом боржника від 25.07.2022 вих. № 25/07, який додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3 договору боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в п. 2 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів на поточний рахунок Концерну РРТ (Миколаївської філії) починаючи з серпня 2022 у розмірі не менше ніж 7 000 грн.

Відповідно до п. 4 договору сторони погодили, що даний договір не припиняє зобов`язання боржника (не є новацією, прощенням боргу) за основним договором № 04-2015 від 19.12.2014 про надання телекомунікаційних послуг.

Боржник додатково зобов`язується здійснювати поточні платежі за основним договором, починаючи з серпня 2022 року з метою уникнення накопичення боргу. Вказані платежі здійснюються згідно умов основного договору із зазначенням реквізитів виставлених поточних рахунків.

Відповідно до п. 9 договору за повне або часткове нездійснення платежів згідно п. 3 договору (відсутність платежів із сплати по заборгованості два або більше місяців), Концерн РРТ має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості.

Відповідно до п. 10 договору розірвання договору реструктуризації здійснюється шляхом направлення письмового повідомлення боржнику. Належним вважається відправлення, яке здійснене на електронну пошту боржника, що зазначена в реквізитах цього договору.

Відповідно до п. 11 договору датою розірвання вказаного договору вважається дата відправлення письмового повідомлення про його розірвання.

Судом встановлено, що 02.01.2023 позивачем електронною поштою направлено відповідачу в двох примірниках для підписання проект додаткової угоди від 31.12.2022 з пропозицією продовжити строк дії договору на 12 місяців до 31.12.2023.

Відповідачем додаткову угоду від 31.12.2022 не підписано.

3.3. Виконання умов договорів.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 станом на березень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 560 491, 26 грн.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги (телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів), про що складено акти здачі приймання робіт (надання послуг), а саме:

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 962 від 31.08.2021 на суму 30 418, 38 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1109 від 30.09.2021 на суму 29 097, 96 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1270 від 31.10.2021 на суму 30 778, 99 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1560 від 31.12.2021 на суму 30 958, 46 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 148 від 31.01.2022 на суму 32 285, 26 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 250 від 28.02.2022 на суму 28 868, 96 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 412 від 31.03.2022 на суму 29 410, 62 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 537 від 23.04.2022 на суму 32 877, 82 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 656 від 31.05.2022 на суму 39 749, 23 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 782 від 30.06.2022 на суму 38 529, 94 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 890 від 31.07.2022 на суму 40 198, 13 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 982 від 31.08.2022 на суму 40 447, 73 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1092 від 30.09.2022 на суму 37 621, 28 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1201 від 31.10.2022 на суму 38 003, 64 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1321 від 30.11.2022 на суму 37 288, 16 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1405 від 31.12.2022 на суму 31 727, 86 грн. (акт підписано ЕЦП позивачем та не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 81 від 31.01.2023 на суму 22 540, 74 грн. (підстава замовлення покупця № 81 від 31.01.2023) (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 183 від 28.02.2023 на суму 19 688, 00 грн. (підстава замовлення покупця № 183 від 28.02.2023) (акт підписано ЕЦП позивачем, акт не підписано відповідачем).

Підставою надання послуг в усіх вищевказаних актах зазначено договір № 04-2015 від 19.12.2014.

Для проведення оплати позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату, а саме:

- рахунок № 962 від 31.08.2021 на суму 30 418, 38 грн.;

- рахунок № 1109 від 30.09.2021 на суму 29 097, 96 грн.;

- рахунок № 1270 від 31.10.2021 на суму 30 778, 99 грн.;

- рахунок № 1560 від 31.12.2021 на суму 30 958, 46 грн.;

- рахунок № 148 від 31.01.2022 на суму 32 285, 26 грн.;

- рахунок № 250 від 28.02.2022 на суму 28 868, 96 грн.;

- рахунок № 412 від 31.03.2022 на суму 29 410, 62 грн.;

- рахунок № 537 від 30.04.2022 на суму 32 877, 82 грн.;

- рахунок № 656 від 31.05.2022 на суму 39 749, 23 грн.;

- рахунок № 782 від 30.06.2022 на суму 38 529, 94 грн.;

- рахунок № 890 від 31.07.2022 на суму 40 198, 13 грн.;

- рахунок № 982 від 31.08.2022 на суму 40 447, 73 грн.;

- рахунок № 1092 від 30.09.2022 на суму 37 621, 28 грн.;

- рахунок № 1201 від 31.10.2022 на суму 38 003, 64 грн.;

- рахунок № 1321 від 30.11.2022 на суму 37 288, 16 грн.;

- рахунок № 1405 від 31.12.2022 на суму 31 727, 86 грн.;

- рахунок № 81 від 31.01.2023 на суму 22 540, 74 грн.;

- рахунок № 183 від 28.02.2023 на суму 19 688, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов договору реструктуризації проведено оплату за надані послуги в загальній сумі 56 000, 00 грн., що підтверджується платіжними документами, а саме:

- платіжна інструкція № 389 від 30.09.2022 на суму 21 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- @PL783338 від 21.10.2022 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- платіжна інструкція № 401 від 28.11.2022 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- платіжна інструкція № 415 від 22.12.2022 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- платіжна інструкція № 427 від 31.01.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- платіжна інструкція № 397 від 23.02.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

- платіжна інструкція № 401 від 31.03.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу "оплата за телекомунікаційні послуги по договору реструктуризації від 28.07.2022);

18.07.2022 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про призупинення надання телекомунікаційних послуг № 86/02 від 18.07.2022 з 00:00 год. 01.08.2022, у зв`язку з наявністю заборгованості.

25.07.2022 відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист вих. № 25/07 від 25.07.2022, в якому відповідач просив не призупиняти надання телекомунікаційних послуг, просив надати розстрочку сплати заборгованості за встановленим графіком погашення заборгованості, а саме сплата кожного місяця по 10 000 грн. заборгованості разом зі сплатою поточного платежу. Відповідач гарантував оплату та зазначив про готовність укласти договір реструктуризації заборгованості.

17.11.2022 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про призупинення надання телекомунікаційних послуг № 123/02 від 17.11.2022 з 00:00 год. 01.12.2022, у зв`язку з наявністю заборгованості.

19.12.2022 відповідачем на адресу позивача направлено лист вих. № 44 від 19.12.2022, в якому повідомлено, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням № 880 від 15.12.2022 анулювала ТОВ "ТРК "НІС-ТВ" ліцензію на мовлення НР № 01405м від 24.10.2018, у зв`язку з чим просив припинити з 21.12.2022 надання телекомунікаційних послуг (передачу цифрового ТВ сигналу та виділення цифрового сигналу).

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що позивачем дійсно отримано лист відповідача № 44 від 19.12.22, однак він стосувався лише часткового припинення надання телекомунікаційних послуг, а саме передачі цифрового ТВ сигналу по РРЛ (МХ-5) та виділення цифрового сигналу в пунктах виділення (ПВЦС) з 21.12.2022. Решта послуг, а саме трансляція програм відповідача на 35 телевізійному каналі в м. Миколаєві продовжувала здійснюватися у аналоговому форматі у 2023 році до 23.02.2023 (дати прийняття розпорядження № 02/02-23 від 13.02.2023 про тимчасове припинення трансляції програм ТОВ "ТРК "НІС-ТВ").

30.11.2022 відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 43 від 30.11.2022, в якому відповідач просив продовжити надання телекомунікаційних послуг.

06.02.2023 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про призупинення надання телекомунікаційних послуг № 23/07-15 від 06.02.2023 з 00:00 год. 23.02.2023, у зв`язку з наявністю заборгованості.

13.02.2023 позивачем прийнято розпорядження № 02/02-23 від 13.02.2023 про тимчасове припинення трансляції програм ТОВ "ТРК "НІС-ТВ" на 35 ТВК у м. Миколаїв з 23.02.2023, у зв`язку з наявністю заборгованості.

Відповідно до інформації Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 24/193 від 02.06.2023 поточними оглядовими моніторингами 2023 року на 35 ТВК у м. Миколаєві фіксувалося мовлення ТОВ "ТРК "НІС-ТВ" з 01.01.2023 по 22.02.2023, а саме:

- з 01.01.2023 по 07.02.2023 на 35 ТВК йшла трансляція власних програм ТРК та включень марафону "Єдині новини";

- з 07.02.2023 на 35 ТВК транслювався лише марафон "Єдині новини" (з логотипом "35").

З 23.02.2023 мовлення за зазначено ліцензією припинено.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що 19.12.2014 між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "НІС-ТВ" було укладено договір № 04-2015 від 19.12.2014, строк дії якого неодноразово продовжувався сторонами шляхом укладення додаткових угод.

В зв`язку з наявністю у ТОВ "ТРК "НІС-ТВ" перед Концерном РРТ заборгованості, між сторонами укладено договір реструктуризації від 28.07.2022. Так, відповідно до умов п. 2, 3 договору заборгованість відповідача перед позивачем становила 348 975, 72 грн., яку боржник зобов`язався погашати щомісячно в сумі не менше 7 000 грн., починаючи з серпня 2022.

Судом встановлено, що заборгованість в сумі 348 975, 75 грн. виникла станом на червень 2022 (включно).

Позивач звернувся до суду із даним позовом 27.03.2023.

Отже, станом на дату звернення до суду із даним позовом боржник зобов`язаний був сплатити на користь кредитора за договором реструктуризації платежі в загальній сумі не менше 56 000, 00 грн., тобто за період з серпня 2022 по березень 2023 (8 місяців (платежів) х 7 000 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, боржником станом на березень 2023 проведено оплату за договором реструктуризації в сумі 56 000 грн.

До матеріалів справи не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, в тому числі в односторонньому порядку відповідно до умов п. 9-11 договору про реструктуризацію. Отже, зобов`язання за договором про реструктуризацію є діючими для сторін та обов`язковими до виконання в силу положень ст. 629 ЦК України.

За загальним правилом позивач звертається до суду за захистом своїх саме порушених прав на момент звернення до суду із позовом. Відтак, на момент звернення до суду із даним позовом права позивача по договору про реструктуризацію заборгованості не були порушені, оскільки відповідачем проведені оплати.

Суд також зазначає про відсутність правових підстав для стягнення заявленої позивачем заборгованості по актам за період з серпня 2021 по червень 2022 (включно) в сумі 292 975, 72 грн. (348 975, 72 грн. - 56 000, 00 грн.), оскільки фактично дана сума заборгованості включена до суми заборгованості по договору реструктуризації. Таким чином, вказана сума заборгованості повинна сплачуватись боржником на користь кредитора у порядку та строки, передбачені договором про реструктуризацію. Отже, підставою для відмови в позові в цій частині є передчасність позовних вимог (ст. 530 ЦК України), оскільки строк платежів відповідно до умов договору реструктуризації ще не настав.

Договір реструктуризації не є новацією в розумінні ст. 604 ЦК України, що прямо передбачено договором реструктуризації. Водночас, вказаним договором сторони змінили строки погашення заборгованості, яка виникла на підставі договору № 04-2015 від 19.12.2014. Таким чином, заборгованість в сумі 292 975, 72 грн. повинна погашатись боржником у порядку та строки, передбачені договором реструктуризації. Оскільки строк оплати заборгованості в сумі 292 975, 72 грн. на момент звернення до суду із даним позовом не настав, що свідчить про відсутність порушеного права позивача в цій частині на момент звернення до суду із позовом, то в цій частині позовних вимог про стягнення 292 975, 72 грн. судом відмовлено.

Судом також встановлено, що за період з липня 2022 по грудень 2022 позивачем надано відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 225 286, 80 грн.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що заборгованість в сумі 185 088, 67 грн. за період з серпня 2022 по грудень 2022 визнається відповідачем. Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не отримував акти та рахунки.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання), у тому числі якщо інформаційна, електронна комунікаційна, інформаційно-комунікаційна система, за допомогою якої одержано документ, знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання) сторін визначається відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 5.14 договору (в редакції додаткової угоди від 01.07.2022) електронні документи є чинними для сторін, якщо вони складені в електронній формі, відповідають вимогам п. 5.10 та обмін якими здійснено з використанням системи (програми) Deals, в подальшому сторони погодили використання системи (програми) М.Е.Doc (додаткова угода від 26.07.2022).

Позивачем подано суду акти та рахунки, що містять відмітку «Документ отримано контрагентом», а також квитанції, що надходять авторові повідомлення в автоматизованому порядку та містять інформацію як про відправника документа, факт та час одержання, так і про відправника підтвердження про отримання (в графі «Відправник» зазначається код ЄДРПОУ відповідача). Отже, в суду відсутні підстави для тверджень про невиконання позивачем обов`язку щодо надіслання актів та рахунків відповідачу.

Крім того, суд зазначає, що за умовами п. 5.2 договору сторони домовились, що у разі неотримання акту прийняття наданих послуг та рахунку до 10 числа місяця, наступного за звітним, замовник зобов`язаний повідомити про це виконавця до 12 числа місяця, наступного за звітним та звернутися до бухгалтерії виконавця за телефоном (0512) 46-14-34 для отримання інформації про належну до сплати суму. В разі відсутності такого повідомлення про неотримання акту та рахунку, акт прийняття наданих послуг та рахунок вважаються отриманим замовником у належний строк.

Суду не подано доказів звернення відповідача до позивача із повідомленнями про неотримання актів та/або рахунків, а також із будь-якими запереченнями / зауваженнями тощо. Відтак, в силу умов п. 5.7 договору акти та рахунки вважаються отриманими боржником у належний строк, остаточний рахунок по яким в силу умов п. 5.7 договору повинен був бути здійснений не пізніше 15 числа наступного місяця по кожному акту та рахунку за відповідний місяць відповідно.

Отже, є таким, що настав строк оплати за надані послуги за період з липня 2022 по грудень 2022 на загальну суму 225 286, 80 грн. (ст. 530, 629 ЦК України, п. 5.2, 5.7 договору).

В частині стягнення заборгованості в сумі 225 286, 80 грн. позов задоволено.

Щодо стягнення заборгованості в сумі 42 228, 74 грн. за надані послуги за період з січня 2023 по лютий 2023 (включно), то суд зазначає наступне.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про припинення дії договору з 01.01.2023, оскільки додаткову угоду між сторонами на наступний календарний рік не підписано. Крім того, відповідач зазначив про анулювання ліцензії та відсутність доказів надання послуг.

Судом встановлено, що додаткову угоду на пролонгацію договору між сторонами не підписано, отже, відповідно до ст. 631 ЦК України договір припинив свою дію.

Водночас, судом встановлено, що факт надання телекомунікаційних послуг у січні 2023-лютому 2023 (до 23.02.2023) підтверджено матеріалами справи, зокрема, інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 24/193 від 02.06.2023. Позивач виставив відповідачу рахунки та акти, які останній не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Враховуючи, що додаткову угоду до договору про продовження строку його дії між сторонами не підписано, а умовами договору передбачена пролонгація договору лише шляхом підписання сторонами додаткової угоди (п. 10.2 договору), суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 01.01.2023.

Принцип добросовісності лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (постанова КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), постанова ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, постанова КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц).

Водночас, як зазначено судом вище, відповідач отримував послуги в січні 2023 та лютому 2023. Позивачем надіслано на адресу відповідача за допомогою системи (програми) М.Е.Doc акти та рахунки, при цьому відповідач у січні 2023 не лише не висловив жодних заперечень щодо отримання послуг, а й продовжував отримувати послуги ще в лютому 2023, що, на думку суду, свідчить про суперечливу та недобросовісну поведінку відповідача. Не зважаючи на те, що фактичні дії сторін свідчать про виконання сторонами договору № 04-2015 від 19.12.2014 у січні-лютому 2023 (надання послуг виконавцем, виставлення актів та рахунків для оплати, прийняття послуг замовником), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тверджень про укладення договору на новий строк, оскільки: 1) сторони чітко погодили в договорі умови пролонгації на підставі взаємної згоди сторін шляхом підписання додаткової угоди; 2) предметом спору у даній справі не є вимога про встановлення господарських правовідносин, укладення договору в судовому порядку тощо; 3) констатація судом факту про укладення договору на новий строк фактично свідчитиме про порушення судом принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України). Враховуючи вищевикладене та факт припинення дії договору № 04-2015 від 19.12.2014, суд, керуючись приписами ст. 1212 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в січні 2023 та лютому 2023 на загальну суму 42 228, 74 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

4.2. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 6.8 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.12.2015) за несвоєчасну оплату рахунку виконавця у строки, передбачені п. 5.7 договору, виконавець може нарахувати замовнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент невиконання зобов`язань за кожен день прострочення платежу, а замовник зобов`язується їх сплатити.

Позивачем нараховано відповідачу 98 779, 53 грн. - пені.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань за загальний період з 16.09.2021 по 23.03.2023. Розрахунок пені виконано позивачем по кожному грошовому зобов`язанню окремо та в межах шестимісячного строку нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. Детальний розрахунок пені, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

Судом відмовлено в частині стягнення пені, нарахованої на грошові зобов`язання з серпня 2021 по червень 2022, у зв`язку зі зміною строків оплати по вказаним платежам згідно договору реструктуризації та відсутністю факту прострочки платежів.

Судом відмовлено в частині стягнення пені, нарахованої на грошові зобов`язання з січня 2023 по лютий 2023, оскільки договір № 04-2015 від 19.12.2014 припинив свою дію 01.01.2023, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а в силу ст. 546, 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Судом задоволено позов в частині нарахування та стягнення пені на грошові зобов`язання з липня 2022 по грудень 2022. Отже, пеня, нарахована за прострочення виконання грошових зобов`язань з липня 2022 по грудень 2022, в загальній сумі становить 42 944, 05 грн. (10 187, 20 грн. + 10 084, 23 грн. + 8 091, 15 грн. + 6 663, 65 грн. + 5 005, 81 грн. + 2 912, 01 грн.). Позов в частині стягнення пені в сумі 42 944, 05 грн. підлягає задоволенню. В решті пені судом відмовлено.

4.3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Відповідно до п. 6.14 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.12.2015) за несвоєчасну оплату рахунку виконавця у строки, передбачені п. 5.7 договору, виконавець має право вимагати від замовника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. В разі, коли індекс інфляції має від`ємне значення (менше 100 %) вважається, що він дорівнює одиниці або 100 %.

Позивачем нараховано відповідачу 11 734, 65 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 16.09.2021 по 23.03.2023 по кожному рахунку окремо.

Судом відмовлено в частині стягнення 3 % річних, нарахованих на грошові зобов`язання з серпня 2021 по червень 2022, у зв`язку зі зміною строків оплати по вказаним платежам згідно договору реструктуризації та відсутністю факту прострочки платежів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, по решті періодів, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога про стягнення 3 % річних в загальній сумі 2 791, 88 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В решті 3 % річних судом відмовлено.

Позивачем нараховано відповідачу 66 837, 82 грн. - індексу інфляції за період з жовтня 2021 по березень 2023 за прострочення виконання грошових зобов`язань по кожному рахунку окремо.

Судом відмовлено в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих на грошові зобов`язання з серпня 2021 по червень 2022, у зв`язку зі зміною строків оплати по вказаним платежам згідно договору реструктуризації та відсутністю факту прострочки платежів.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих по решті періодів, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 8 714, 30 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат судом відмовлено.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем подано позовну заяву майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 737 843, 26 грн., судовий збір з якої становить 11 067, 65 грн.

Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в спірному випадку становить 8 854, 12 грн. (11 067, 65 грн. х 0, 8).

Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір в сумі , що підтверджується платіжною інструкцією № 381 від 12.04.2023 на суму 8 854, 12 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 3 863, 59 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

В решті судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НІС-ТВ", вул. Адміральська, буд. 31-Б, корп. 8, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 20874043) на користь позивача Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, проспект Центральний, 24-Р, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 34927126):

- 267 515, 54 грн. (двісті шістдесят сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять грн. 54 коп.) - суми основного боргу за надані телекомунікаційні послуги з липня 2022 по лютий 2023;

- 42 944, 05 грн. (сорок дві тисячі дев`тсот сорок чотири грн. 05 коп.) - пені;

- 2 791, 88 грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто одна грн. 88 коп.) - 3 % річних;

- 8 714, 30 грн. (вісім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 30 коп.) - інфляційних втрат;

- 3 863, 59 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят три грн. 59 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.08.2023.

Суддя Е.М. Олейняш