Рішення

від 28.08.2023 по справі 918/506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/506/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд.71-Б, код ЄДРПОУ 42101003)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" (34640, Рівненська область, Березнівський район, с. Балашівка, вул. С.Б.Тулуба, 28, код ЄДРПОУ 41305566)

про стягнення заборгованості у сумі 588 024 грн. 97 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" в якому просить стягнути із останнього заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 467 814 грн. 63 коп., пеню у сумі 98911 грн.52 коп., 3% річних у сумі 5 934 грн.70 коп., інфляційні втрати у сумі 15364 грн.12 коп..

Дану позовну заяву обгрунтовує наступним. На виконання умов Договору №1179-ВЦ від 02.05.2022 року Позивачем, за період червень-грудень 2022 року та січень 2023 року поставлено Відповідачу електричну енергію в кількості 93844 кВт-год на загальну суму 467814 грн. 63 коп.. Однак, вказана сума Відповідачем оплачена не була. Крім того, Позивачем на суму заборгованості нараховано за прострочення оплати за період з 16.07.2022 по 19.05.2023 року пеню у розмірі 98 911 грн.52 коп., 3% річних у розмірі 5934 грн.34 коп., інфляційні втрати у сумі 15 364 грн. 12 коп..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 травня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енаргопостачальна компанія" у 10 денний строк з дня отримання даної ухвали усунути порушення, допущені при оформлені позовної заяви та через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази направлення копії позовної заяви та доданих документів на належну адресу Відповідача листом з описом вкладення.

02.06.2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшли докази направлення копії позовної заяви та доданих документів на належну адресу Відповідача листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли пояснення, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 15.08.2023 року не з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача подав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести за відсутності повноважного представника.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач відзиву на позов не надав. До Господарського суду від відповідача повернулась Ухвала суду від 25.07.2023 року, яка направлялась на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 34640, Рівненська область, Березнівський район, с. Балашівка, вул. С.Б.Тулуба, 28 , з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду, місцезнаходженням Відповідача є - 34640, Рівненська область, Березнівський район, с. Балашівка, вул. С.Б.Тулуба, 28.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16.11.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №8419 від 07.02.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №3057-IX від 18.05.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.05.2023 року №3057-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №9532 від 26.07.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 26.07.2023 року №451 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

26 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», як Постачальником, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14 червня 2018 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс", як Споживачем укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1179-ВЦ (далі по тексту - Договір).

Згідно п.2.1 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.1 Договору).

Споживач, згідно п. 5.1 Договору, розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції «Гарант по факту», яка є додатком №2 до Договору (далі по тексту - комерційна пропозиція), ціна за спожиту електричну енергію (грн. за 1 кВт/год. без ПДВ) залежить від фактичних обсягів споживання електричної енергії в розрахунковому періоді та визначається відповідно до формули:

Ц (спож)m=k*Ц(пр)m+Цп+Тпередача+(АЦ*Wm-1)Wm), (грн/кВт/год), де:

m- розрахунковий період;

m-1- попередній розрахунковий період (період, що передує розрахунковому);

Ц(пр)m - ціна РДН, що склалась за розрахунковий період (період, що передує розрахунковому);

Wm- фактичний обсяг поставленої Споживачу електричної енергії за розрахунковий період, кВт*год;

Wm-1- фактичний обсяг поставленої Споживачу електричної енергії за попередній розрахунковий період, кВт*год;

Цп - ціна на послуги, повязані з постачанням електричної енергії споживачу, яка залежить від фактичних обсягів споживання електричної енергії в розрахунковому періоді: в межах від від 0 до 2000 кВт*год-0,30 грн/кВт*год; в межах від 2001 до 5000 кВт*год-0,27 грн/кВт*год; в межах від 50 001 до 10 000кВт*год-0,25 грн/кВт*год; в межах від 10 001 до 20 000кВт*год-0,22 грн/кВт*год; в межах від 50 001 до 70 000кВт*год-0,12 грн/кВт*год; в межах від 70 001 кВт*год до 150 000 кВт*год -0,09 грн/кВт*год; в межах від 500 001 до 1 000 000 кВт*год-0,05 грн/кВт*год; більше 1 000 000 кВт*год-0,04 грн/кВт*год;

Т передача - тариф на послуги з передачі (затверждується Регулятором), грн/кВт*год без ПДВ, та розміщується на сайті постачальника).

к- коефіцієнт, що залежить від графіку оплати споживача (для даної комерційної пропозиції дорівнює 1,034).

АЦ - величина відхилення фактичної середньозваженої ціни купівлі електричної енергії, яка склалася на ринках електричної енергії за попередній розрахунковий період (місяць) та прогнозованої ціни купівлі електричної енергії, яка застосовувалась при розрахунку в попередньому розрахунковому періоді, грн. кВт*год;

АЦ=Ц(фср)m-1-Ц(пр)m-1,

де:

Ц (фср)m-І - фактична середньозважена ціна купівлів електричної енергії для Споживача на різних ринках електричної енергії в попередньому розрахунковому періоді (місяці), грн./кВт*год;

Ц (пр)m-І- прогнозована ціна купівлі електричної енергії для Споживача на ринках електричної енергії, яка застосовувалась в попередньому розрахунковому періоді, грн./кВт*год;

Споживач, згідно п. 2 комерційної пропозиції, здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію.

Розрахунковим періодом, згідно п. 4 комерційної пропозиції, є 1 календарний місяць.

Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку (п. 2.3.13 ПРРЕЕ).

Споживач, згідно п. 2 комерційної пропозиції, здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом, згідно п. 4 комерційної пропозиції, є 1 календарний місяць.

Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку (п. 2.3.13 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз.3 п.5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Оператор систем розподілу надає послуги комерційного обліку споживачам.

Згідно з п. 11 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку (центральна інформаційно-комунікаційна платформа) функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР. На території Рівененської області ОСР є ПрАТ "Рівнеобленерго" (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії і, згідно постанови НКРЕКП від 13Л 1.2018р. №1413).

Пунктами 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі, на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Тобто, ОСР адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає весь обсяг електричної енергії, що спожита споживачем та надає дану інформацію (обсяг спожитої електричної енергії споживачем) постачальнику електроенергії (в даному випадку - TOB «РОЕК») для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачем, постачальник електричної енергії, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, розраховує її вартість та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Отриманий споживачем обсяг спожитої електричної енергії підтверджується листом ПрАТ «Рівнеобленерго» від 09.02.2023 р. за №20-21/1484.

Враховуючи вказані норми, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію згідно умов Договору Постачальник (Позивач) сформував, на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР -ПрАТ «Рівнеобленерго») за об`єктом Відповідача по ЕІС-коду точки розподілу електричної енергії - згідно Додатку №3 до заяви приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, та виставив Споживачу (Відповідачу), платіжні документи у паперовій формі, зокрема, червень-грудень 2022 року та січень 2023 року що підтверджується:

рахунками по оплаті за спожиту електричну енергію з актами прийняття-передавання товарної продукції за червень по грудень 2022 р. та січень 2023, а саме: рахунок 470074600/6/1 за червень 2022 р. (строк оплати до 15 липня 2022 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/6/1 від 30.06.2022 р., рахунок 470074600/7/1 за липень 2022 р. (строк оплати до 15 серпня 2022 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/7/1 від 31.07.2022 р., рахунок 470074600/8/1 за серпень 2022 р. (строк оплати до 15 вересня 2022 р.) з Актом прийняття- передавання № 470074600/8/1 від 31.08.2022 р., рахунок 470074600/9/1 за вересень 2022 р. (строк оплати до 15 жовтня 2022 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/9/1 від 30.09.2022р., рахунок 470074600/10/1 за жовтень 2022 р. (строк оплати до 15 листопада 2022 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/10/1 від 31.10.2022 р., рахунок 470074600/11/1 за листопад 2022 р. (строк оплати до 15 грудня 2022 р.) з Актом прийняття- передавання № 470074600/11/1 від 30.11.2022 р., рахунок 470074600/12/1 за грудень 2022 р. (строк оплати до 15 січня 2023 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/12/1 від 31.12.2022р., рахунок 470074600/1/1 за січень 2023 р. (строк оплати до 15 лютого 2023 р.) з Актом прийняття-передавання № 470074600/1/1 від 31.01.2023 року, інформаційним листом оператора систем розподілу - ПрАТ «Рівнеобленерго» від 09.02.2023р. за № 20-21/1484.

Як встановлено судом, вказані рахунки з актами приймання-передавання були направлені Відповідачу 03.02.2023 року листом за вих.№374/1 та отримані останнім 08.02.2023р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0600023651510.

Всупереч умовам Договору Відповідач свої зобов`язання, щодо оплати за спожиту електричну енергію не виконав, внаслідок чого за червень-грудень 2022 року та січень 2023 за Відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію у кількості - 93844 кВт/год., що становить в грошовому еквіваленті - 467 814,63 грн..

Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно умов цього договору.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Споживач, згідно п. З Комерційної пропозиції, здійснює оплату не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Згідно до ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки, Відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у строки встановлені Договором, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію у кількості - 93844 кВт/год. за червень-грудень 2022 року та січень 2023, що становить в грошовому еквіваленті - 467 814,63 грн..

За внесення платежів, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, згідно п.10 комерційної пропозиції, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

За нормами статті 526 Цивільного кодексу України збов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 цього ж Кодексу боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Як встановлено судом Відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у строки встановлені Договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ж до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Позивачем, правомірно нараховано Відповідачу 98911,52 грн. пені, 5934,70 грн. 3% річних, 15364,12 грн. інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості спожитої електричної енергії за період з 16.07.2022 р. (останній день, не пізніше 15 числа місяця) по 19.05.2023 р. (день звернення до суду).

Відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача 98911,52 грн. пені, 5934,70 грн. 3% річних, 15364,12 грн. інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості спожитої електричної енергії за період 16.07.2022 р. (останній день, не пізніше 15 числа місяця) по 19.05.2023 р. (день звернення до суду) є обгрунтованими та законними, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими, що підлягають до задоволення.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1170-ВЦ від 02.05.2022 року, а Відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі, покладаються на Відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" (34640, Рівненська область, Березнівський район, с. Балашівка, вул. С.Б.Тулуба, 28, код ЄДРПОУ 41305566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд.71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 467 814 (чотириста шістдесят сім тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 63 коп., пеню в сумі 98 911 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 52 коп., 3 % річні в сумі 5 934 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривень 70 коп., інфляційні втрати в сумі 15 364 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривень 12 коп. та 8820 (вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 37 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.