Рішення

від 28.08.2023 по справі 922/2098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2098/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2098/23

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (адреса: 61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51)

до відповідача Товариства обмеженою відповідальністю «ТРАК-ЕКСП» (код ЄДРПОУ 37131772, адреса: 62489, Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Чайковського, 56)

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 14119,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ «ТРАК-ЕКСП», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 14119,56 грн, та просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури 2684,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що під час рейдової перевірки, проведеної структурним підрозділом Укртрансбезпеки - Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки в період з 16.08.2021 по 22.08.2021 на пункті габаритно-вагового контролю на а/д Н-30 км 129+603 (м. Бердянськ, Бердянський район, ДП «Бердянський морський торгівельний порт»), за результатами габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) TRAILOR S 343, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254, яким встановлено, що повна маса вищезазначеного автомобіля разом з вантажем, який він перевозив, становила 41,610 т, при нормативно допустимих 40 т, осьові навантаження 6,67 т/ 11,13 т/ 8,47 т/ 7,04 т/8,3 т. Тобто перевезення вантажу вищезазначеним автомобілем здійснювалося з перевищенням габаритно-вагових норм, встановлених Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, що діяла на момент проведення габаритно-вагового контролю) на 8,23% без відповідного дозволу, що є порушенням абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За кермом зазначеного автомобіля, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ТРАК-ЕКСП» (відповідачу), перебував водій ОСОБА_1 . Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, виконаним з урахуванням маси транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту, до сплати відповідачем за вказане порушення нарахована плата в розмірі 453,00 євро, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.08.2021 (31,169 грн за 1 євро) становить 14119,56 грн. Про необхідність сплати зазначеної суми повідомлено ТОВ «ТРАК-ЕКСП» (відповідача) Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки листом від № 704980/3.1/24-21, втім відповідач плату за проїзд в добровільному порядку та в установлені строки не сплатив, чим були порушені економічні інтереси держави у зв`язку з ненадходженням зазначеної плати до спеціального фонду Державного бюджету України, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для звернення до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), прокурор посилається на нездійснення вказаним державним органом захисту інтересів держави в суді та зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, втім упродовж тривалого часу зазначеним державним органом не вживались дієві заходи щодо стягнення з відповідача плати за проїзд в судовому порядку шляхом пред`явлення до суду відповідного позову. Прокурор у позові зазначає, що на адресу Харківської окружної прокуратури Харківської області надійшов лист Відділу Державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 30.03.2023 № 20591/26/24-23, в якому Відділ, посилаючись на вкрай обмежене у 2023 році фінансування видатків на сплату судового збору, що унеможливлює ефективну роботу Укртрансбезпеки щодо відшкодування збитків державі, просив прокуратуру представляти інтереси держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питань стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з ТОВ «ТРАК-ЕКСП» в сумі 453 євро. 26.04.2023 за № 62-1662вих-23 на адресу Укртрансбезпеки було направлено повідомлення про намір Харківської окружної прокуратури Харківської області звернутися до суду з відповідною позовною заявою та надано позивачу строк для самостійного звернення до суду до 15.05.2023, на яке відповіді від Укртрансбезпеки станом на дату подання даного позову до суду на адресу прокуратури не надходило, що стало підставою для звернення прокурора до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 14119,56 грн, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.08.2021 (31,169 грн за 1 євро) становить 453,00 євро.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2023 у справі № 922/2098/23 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а прокурору та позивачу - 5-денний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - Державній службі України з безпеки на транспорті в електронному вигляді до його Електронного кабінету в системі Електронний Суд та прокурору і відповідачу ТОВ «ТРАК-ЕКСП» направлено ухвалу в паперовому вигляді листами з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.

Харківською окружною прокуратурою Харківської області копію ухвали суду від 29.05.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2098/23 отримано 02.06.2023, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272051711, та позивачем - Державною службою України з безпеки на транспорті копію зазначеної ухвали суду отримано 30.05.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем - ТОВ «ТРАК-ЕКСП» в установлений судом строк не подано відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 29.05.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2098/23, направлена листом від 30.05.2023 за вих. № 013044/3 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272356288 на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (62489, Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Чайковського, 56), адресату не вручена та повернута за зворотною адресою до суду 12.06.2023 з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: адресат відсутній за вказаною адресою, що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи. В системі Електронний Суд відповідач станом на момент прийняття судом даного рішення не зареєстрований.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду від 29.05.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2098/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, судом вчинено необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.

Проте, станом на день винесення судом даного рішення від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань, на адресу суду не надходило.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 та ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що прокурором досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (вказаний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (вказаний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі по тексту Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

Абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, та організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені в п. 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення ч. 2 ст. 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Здійснивши аналіз абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначає Харківська окружна прокуратура Харківської області в позовній заяві, прокурором у даній справі здійснюється представництво інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) у зв`язку з нездійсненням зазначеним державним органом виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, яка була чинною на момент проведення Укртрансбезпекою рейдової перевірки та складення Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254), рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Пунктом З Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин i механiзмiв, вагові та/або габаритнi параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Мiнiстрiв України

вiд 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (в редакції, яка була чинною на момент проведення Укртрансбезпекою рейдової перевірки та складення Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 5 вищезазначеного Положення встановлено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1579-р від 02.12.2021 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті», Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки було реорганізоване у Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Водночас, Відділ Державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою та являється структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у правовідносинах щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також щодо здійснення стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), у зв`язку з чим вказаний державний орган був визначений прокурором в якості позивача.

За змістом ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, або вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову чи аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ч. 3-5 ст. 53 ГПК України Харківською окружною прокуратурою Харківської області обґрунтовано подання даної позовної заяви неналежним здійсненням захисту інтересів держави позивачем - Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпекою), яка незважаючи на очевидність порушення та усвідомлення свого обов`язку щодо стягнення з відповідача - ТОВ «ТРАК-ЕКСП» у судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, впродовж тривалого часу не вживала відповідних дієвих заходів. Прокурор у позові зазначає, що від позивача -Укртрансбезпеки до прокуратури надійшов лист від 30.03.2023 № 20591/26/24-23, в якому позивач, посилаючись на неможливість здійснення своїх повноважень щодо відшкодування збитків державі у зв`язку з вкрай обмеженим у 2023 році фінансуванням видатків на сплату судового збору, просив прокуратуру представляти інтереси держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питань стягнення з ТОВ «ТРАК-ЕКСП» плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Як вказав прокурор, даний позов спрямований на усунення порушення вимог чинного законодавства щодо сплати перевізниками до Державного бюджету України плати за проїзд великоваговим транспортом, несплата якої та її ненадходження до бюджету не може відповідати суспільному інтересу та порушує економічні інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

При цьому, прокурором дотримано порядку, встановленого ст. 23 Закону № 1697-VII, щодо повідомлення до звернення до суду суб`єкта владних повноважень про намір такого звернення, а саме: направлено на адресу Укртрансбезпеки повідомлення від 26.04.2023 за № 62-1662вих-23 про намір звернутися з відповідною позовною заявою з наданням позивачу строку для самостійного звернення до суду до 15.05.2023. Втім, як зазначає прокурор, відповіді на зазначене повідомлення на адресу прокуратури від позивача станом на дату подання позовної заяви не надходило. Такі дії були оцінені Прокурором як бездіяльність.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про прокуратуру, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За приписами ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі зазначеного, враховуючи, що звернення прокурора до суду з даним позовом здійснюється з дотриманням порядку, передбаченого ст. 23 Закону № 1697-VII, та зумовлене бездіяльністю компетентного органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, після отримання цим органом відповідного повідомлення прокурора, суд дійшов висновку про наявність у Харківської окружної прокуратури Харківської області підстав на звернення із цим позовом до суду для представництва інтересів держави в особі позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Як вбачається з матеріалів справи, старшими державними інспекторами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі Направлення на рейдову перевірку від 16.08.2020 № 010414 щодо додержання вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту в період з 16.08.2021 по 22.08.2021 було проведено рейдову перевірку в пункті габаритно-вагового контролю на а/д Н-30 км 129+603 (м. Бердянськ, Бердянський район, ДП «Бердянський морський торгівельний порт»). В ході зазначеної рейдової перевірки 21.08.2021 проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) TRAILOR S 343, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0064054.

Як вбачається з Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254, габаритно-ваговим контролем, для здійснення якого використовувалися ваги пересувні автомобільні для зважування в русі типу ВА-Д, номер сертифікату перевірки типу: UA. TR.113-0076-18 версія 2 від 11.09.2020, встановлено, що повна маса автомобіля марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) TRAILOR S 343, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу, становила 41,610 т, при нормативно допустимих 40 т, осьові навантаження 6,67 т/ 11,13 т/ 8,47 т/ 7,04 т/8,3 т.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, що діяла на момент проведення габаритно-вагового контролю автомобіля), дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі фактичної маси автомобіля понад 40 т, навантаженням на одиночну вісь понад 11 т та на здвоєні осі понад 22 т.

Таким чином, перевезення вантажу вищезазначеним автомобілем здійснювалося з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу на 8,23%, що є порушенням абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вказаний Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254 був складений у присутності водія ОСОБА_1 , який перебував за кермом вказаного транспортного засобу та в день перевірки вищезазначеним транспортним засобом здійснював перевезення вантажу «м`ясо куряче механічної обвалки заморожене» з пункту навантаження - м.Київ, вул. Білецького, 34, до пункту розвантаження - м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 82/2.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , вищевказаний транспортний засіб належить ТОВ «ТРАК-ЕКСП» (відповідачу по справі).

У відповідності до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку № 879, цивільно-правову відповідальність у вигляді плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортного засобу, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, має нести власник транспортного засобу.

Отже, на відповідача - ТОВ «ТРАК-ЕКСП», як власника великогабаритного транспортного засобу - автомобіля марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) TRAILOR S 343, реєстраційний номер НОМЕР_2 , покладається обов`язок сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами вказаного транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки зазначений транспортний засіб завдає шкоди внаслідок такого перевищення (Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду в постанові від 10.11.2021 у справі № 474/45/20).

Позивачем у відповідності до Порядку № 879, за встановленими ставками залежно від маси транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту (який згідно з проведеним вимірюванням відстані за картою автомобільних доріг України становить 755 км від пункту навантаження - м. Київ, вул. Білецького, 34-м, до пункту розвантаження - м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 82/2, здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 20.08.2021 № Р1321 до Акту від 21.08.2021 № 027254, відповідно до якого нарахована плата становить 453,00 євро.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України на день проведення розрахунку.

Таким чином, враховуючи, що станом на день складення Акту від 21.08.2021 № 027254 та здійснення розрахунку за офіційним курсом, оприлюдненим на офіційному сайті Національного Банку України, 1 євро становило 31,169 грн, нарахована відповідачу плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування становить 14119,56 грн (453 євро * 31,169 грн = 14119,56 грн).

Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки листом від № 704980/3.1/24-21 повідомлено відповідачу - ТОВ «ТРАК-ЕКСП» про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 453 євро в строк до 27.09.2021 та про те, що в разі несплати в добровільному порядку плати за проїзд у зазначеному розмірі контролюючий орган буде змушений ініціювати стягнення цієї плати в судовому порядку. Вказаний лист разом з Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254 та Розрахунком плати за проїзд великовагового та (або) великовагового транспортного засобу до акту від 21.08.2021 № 027254 були направлені на адресу відповідача листом від 31.08.2021 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення зазначених правовідносин), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Втім, відповідач визначену уповноваженим органом плату за проїзд в добровільному порядку та в установлені строки не сплатив.

Постановою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 05.10.2021 № 302317 на відповідача - ТОВ «ТРАК-ЕКСП» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн за порушення, передбачене п. 22.5 ПДР та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке встановлене Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2021 № 027254.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно- правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 24 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2001 № 30, маса вантажу і навантаження на осі не повинні перевищувати параметрів, визначених технічною характеристикою транспортного засобу, який перевозить негабаритний вантаж.

Крім того, відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення зазначених правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Згідно з ч. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, зараховується до державного дорожнього фонду.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управліннямУкртрансбезпекита її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Зважаючи на те, що перевізником - ТОВ «ТРАК-ЕКСП» (відповідачем у справі) визначена уповноваженим органом плата за проїзд в добровільному порядку і в установлені строки не сплачена, відповідач є винною особою в спричиненні збитків державі, оскільки несплата зазначених коштів призвела до їх ненадходження в спеціальний фонд Державного бюджету України, та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 453 Євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день проведення розрахунку (21.08.2021), становить 14119,56 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє зазначені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду в травні 2023 року з позовними вимогами майнового характеру на суму 14119,56 грн. Отже, враховуючи, що 1,5 відсотка від ціни позову складає 211,79 грн, за подання зазначеної позовної заяви справляється встановлений законом мінімальний розмір судового збору - 2684,00 грн. Прокурором при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «ТРАК-ЕКСП» (код ЄДРПОУ 37131772, адреса: 62489, Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Чайковського, 56) на користь Державного бюджету України (за реквізитами: р/р UA2189 999 8031 3141 2160 0000 8479, отримувач - ГУК у Запорізькій обл/тг м. Запоріжжя/22160100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України ел. адм. Податк., код класифікації доходів бюджету - 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 14119,56 грн.

3. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «ТРАК-ЕКСП» (код ЄДРПОУ 37131772, адреса: 62489, Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Чайковського, 56) на користь Харківської обласної прокуратури (за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді повний текст рішення складено і підписано 28.08.2023.

СуддяН.А. Новікова