Ухвала

від 24.08.2023 по справі 910/2764/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 серпня 2023 року

м. Київ

Cправа № 910/2764/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Рабчуна Р.О.,

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Головіної О.І.,

керуючий реалізацією майна боржника ОСОБА_1, арбітражний керуючий Мельник М.А. прийняв участь у судовому засіданні особисто,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 за вх. № 2755/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023

у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючого), Полякова Б.М., Отрюха Б.В.

у справі № 910/2764/20

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання щодо повноти дій керуючого реалізацією у процедурі погашення боргів боржника-фізичної особи у розрізі статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та відповідно обґрунтованості звільнення боржника від боргів і закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. На розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.04.2020.

Цією ж ухвалою вирішено інші процесуальні питання, у тому числі призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельника Миколу Анатолійовича.

3. 01.03.2021 постановою Господарського суду міста Києва припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельника М.А. Визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельника М.А. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку за номером 66102 від 16.03.2021.

Подання клопотання до суду.

4. 02.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реалізацією про затвердження звіту арбітражного керуючого - керуючого реалізацією про виконану роботу у процедурі погашення боргів боржника з інформацією про фінансове становище і майно боржника у справі № 910/2764/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Розгляд справи судами.

5. 07.12.2022 ухвалою Господарського суду м. Києва затверджено звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; дію мораторію припинено. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, а саме від подальшого виконання грошових вимог кредиторів: Акціонерного товариства "Правекс Банк" з грошовими вимогами на суму 6 811 881,60 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 5 859 106,31 грн - вимоги другої черги, 948 571,29 грн - вимоги третьої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" з грошовими вимогами на суму 115 399 509,90 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 115 395 305,90 грн - вимоги другої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" із грошовими вимогами на суму 5 176 664,99 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 4 977 203,75 грн - вимоги другої черги, 195 257,24 грн - вимоги третьої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція повернення боргів" з грошовими вимогами на суму 19 290 814,08 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 19 286 610,08 грн - вимоги другої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укртехфінанс" з грошовими вимогами на суму 3 068 915,52 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 064 711,52 грн - вимоги другої черги; Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 58 176 552 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 58 172 348 грн - вимоги забезпечені заставою фізичної особи; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" з грошовими вимогами на суму 4 493 648,59 грн, з яких 2 412,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 4 489 444,59 грн - вимоги другої черги; Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 13 686,11 грн, з яких 2 748,07 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 9 146,11 грн - вимоги другої черги; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Провадження у справі № 910/2764/20 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що керуючим реалізацією майна у справі № 910/2764/20 Мельником М.А. було вжито всіх заходів для виявлення майна боржника та формування ліквідаційної маси у цій справі. Зокрема:

- у межах процедури реалізації майна у справі № 910/2864/20 до уповноважених державних органів, якими ведеться облік рухомого, нерухомого та ін. майна направлені відповідні запити, на які отримано відповіді (пункт 1 частини першої статті 114 КУзПБ);

- отримано інформацію з державних реєстрів, в яких реєструються права на нерухоме майно, рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, права інтелектуальної власності тощо, (пункт 2 частини першої статті 114 КУзПБ);

- здійснено огляд майна боржника, за результатами якого складено відповідний опис (пункт 3 частини першої статті 114 КУзПБ);

- інформація про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" не отримувалась, оскільки досліджувалась на стадії реструктуризації боргів у цій справі (пункт 2 частини першої статті 114 КУзПБ );

- організовано виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ), у результаті зазначених заходів було складено акт опису (інвентаризації) майна та виявлені активи було оцінено;

- відкрито спеціальний рахунок задля проведення реалізації ліквідаційної маси банкрута (пункт 3 частини другої статті 114 КУзПБ);

- здійснено часткове погашення кредиторських вимог за результатами реалізації ліквідаційної маси банкрута (пункт 4 частини другої статті 114 КУзПБ).

7. 03.04.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/2764/20, а справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію процедури погашення боргів боржника.

8. Суд апеляційної інстанції вважав передчасним висновок суду першої інстанції в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Мельника М.А., а відтак визнав правомірними аргументи апелянта щодо неналежного дослідження обставин та передчасного затвердження вказаного звіту без урахування оцінки повноти виконаної роботи арбітражним керуючим, зокрема, що арбітражним керуючим не з`ясовано обставин наявності у боржника майна, що є його частиною у спільній власності, зокрема, правові підстави проживання/реєстрації боржника у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; відомостей щодо особи, яка несе тягар утримання та обслуговування зазначеної квартири.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

9. 25.04.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (про затвердження звіту керуючого реалізацією) у справі № 910/2764/20 залишити в силі.

10. Скаржник зазначав, що суд апеляційної інстанції помилково поклав на боржника обов`язок доводити свою добросовісність, що не передбачено КУзПБ, та обов`язок повторно доводити обставини, встановлені у постанові Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справ № 910/2764/20, яка ніким не оскаржувалася та набрала законної сили. На думку скаржника, подібний підхід суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 39, 57).

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

11. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Мельника М.А. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому підтримано позицію скаржника та наведено прохання скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у цій справі.

12. Водночас, до Верховного Суду також надійшов відзив Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

13. Крім того, АТ "Укрексімбанк" подало клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі через неподібність відносин у цій справі та у справі № 922/3537/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Щодо суті касаційної скарги.

14. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, відзивів на неї та клопотання про закриття касаційного провадження, колегія суддів зазначає про таке.

15. За приписами пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

16. Скаржник у касаційній скарзі посилався на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

17. Із цього приводу судова колегія відзначає, що за змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

18. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

20. Надаючи оцінку доводам скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

21. Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів враховує, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18), зазначено що подібність правовідносин (про яку йдеться в статті 287 ГПК України), означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

22. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

23. Зважаючи на наведене, посилання скаржника на викладені в постанові у справі № 922/3537/17 висновки не можуть розглядатися як підстави касаційного оскарження ухвалених у даній справі судових рішень, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 910/2764/20, вони відрізняються предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставини.

24. Аналогічний висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Cуду в постанові від 18.08.2020 у справі № 917/1568/19, і колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відступу від такого висновку.

25. Зокрема, предметом спору у справі № 922/3537/17 є визнання недійсними торгів, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

26. Водночас, у справі № 910/2764/20 розглядається питання повноти дій керуючого реалізацією у процедурі погашення боргів боржника-фізичної особи у розрізі статті 114 КУзПБ та відповідно обґрунтованості звільнення боржника від боргів і закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

27. Аналіз змісту наведених вище постанов, дає підстави для висновку, що визначальна відмінність предмету та підстав позову у нинішній справі та у постанові Верховного Суду, на яку посилається касатор, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

28. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

29. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

30. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

31. При цьому, зазначені норми процесуального права спрямовані на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

32. Таким чином, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження, а клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття касаційного провадження у цій справі підлягає задоволенню. Тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 910/2764/20.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В :

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 за вх. № 2755/2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 910/2764/20.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік