Ухвала

від 28.08.2023 по справі 756/10690/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28.08.2023 Справа № 756/10690/23

Справа № 756/10620/23

Провадження № 2-н/756/413/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги яка, утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 20.08.2020 по 18.08.2023, у сумі - 19 857,60 грн., а також судові витрати.

Дослідивши заяву, а також матеріали, додані до неї, суддя приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Правила загальної підсудності застосовуються до всіх справ позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК України встановлює інший вид підсудності.

Статтею 30 ЦПК України для окремих видів позовів встановлено виключну підсудність.

Так, згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Так, відповідно до ст.ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, щовисновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі № 462/7217/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в Постанові від 11.07.2019 року зазначив, що правила ст.30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна .

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Надання житлово-комунальних послуг з утримання майна нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомого майна, зокрема вищезазначеним житловим приміщенням, користувачем чи власником якої є відповідач.

Позов, або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна, має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, предметом заяви про видачу судового наказу є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, правовідносини між сторонами стосуються утримання нерухомого майна, яке знаходиться у Шевченківському районі м. Києва, а тому для вказаної справи визначено виключну підсудність.

Згідно з п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 " Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ " перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Таким чином, дана заява про видачу судового наказу не підсудна Оболонському районному суду м. Києва та за правилами виключної підсудності має розглядатися Шевченківським районним судом м. Києва.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

На підставі викладеного, враховуючи, що житлове приміщення розташоване на території, яка не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165-166, 186 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Тиха