печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11465/23-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що у шлюбі з відповідачем у них народилися діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення фактичних шлюбних відносин позивачки з відповідачем у 2022 році, діти проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні. Як зазначила позивачка, вона зі свого боку докладає усіх зусиль для забезпечення потреб дітей, але цього не вистачає для повного їх забезпечення.
Водночас відповідач, який є батьком дітей, з часу припинення фактичних шлюбних відносин не приймає участі у матеріальному забезпеченні дітей всім необхідним для належного їх розвитку та виховання, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо розміру допомоги на утримання дітей. При цьому, як вказує позивачка, відповідач є працездатною особою, може надавати матеріальну допомогу дітям.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від батьківського обов`язку утримувати дітей та забезпечувати їх матеріально з огляду на вищевикладені обставини, позивачка просить суд задовольнити пред`явлені вимоги у повному обсязі, а саме стягнути аліменти у розмірі 40 000 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача 29.06.2023 в засіданні надав пояснення, 17.07.2023 подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, надав відзив до суду, в якому просив задовольнити позов частково, а саме стягнути на користь позивачки 1/3 доходу відповідача на двох дітей до досягнення ними повноліття.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 22.09.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського РУЮ у м. Києві, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 717.
В шлюбі у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З листопада 2018 року позивачка має статус особи з інвалідністю II гр. (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія АВ № 0981717. Через повномасштабне вторгнення росіян позивачка з синами була вимушена виїхати з України за кордон, де проживала в період з березня по жовтень 2022. Внаслідок цього припинилися фактичні шлюбні відносини позивачки з відповідачем.
Як встановлено судом діти проживають з позивачкою, що в ході розгляду не спростовано відповідачем.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач будучи батьком дітей, матеріальну допомогу на їх утримання не надає, тим самим не виконує свого батьківського обов`язку, визначеного нормами Закону.
Позивачка зазначає, що діти є школярами та відповідно навчання, що включає в себе гуртки англійської мови, математики, лего-конструктор, танці (молодший син) та інші є великою витратною частиною, що складає близько 10-15 тис. грн на місяць.
Крім того, оскільки хлопці антропометрично вдалися в батька, і швидко і зростають, виникає необхідність придбання речей та відповідно взуття, що в силу зміни сезонів в Україні також є затратним і витрати на вказані речі та взуття можуть складати близько 10 тис. грн.
Витрати на харчування синів є головною статтею витрат і складають близько 20 тис. грн на місяць, і з урахуванням сезонних коливань на їжу та інфляційних змін можуть бути і більшими.
Подарунки, кишенькові гроші, оплата культурно-масових заходів (в т.ч. кінотеатри) та інші супутні витрати також не мала стаття витрат на розвиток двох синів.
На підтвердження того, що діти навчаються та відвідують додаткові заняття, позивачкою надано суду:
1) довідка про навчання ОСОБА_5 в 1-А класі Гімназії № 109 імені Т.Г. Шевченка;
2) довідка про навчання ОСОБА_6 в 9-А класі Гімназії № 109 імені Т.Г. Шевченка;
3) довідка про навчання ОСОБА_5 в STEM-школі INVENTOR з 2020 року по теперішній час;
4) довідка про членство ОСОБА_5 в Спортивно-оздоровчому клубі БУДО та відвідування занять з карате.
Також, суду надана копія Декларації ОСОБА_2 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020.
Позивачка зазначає, що згідно декларації, у відповідача наявні грошові кошти у сумі 300 000 доларів США.
Проте, відповідач у відзиві зазначає, що дана декларація була подана за 2020 рік і на даний час, цих коштів немає, оскільки вони були витрачені на потреби сім`ї та на волонтерство.
Сторони забезпечені особистим житлом та мають у спільній сумісній власності нерухомість.
Згідно довідки про доходи №15/72-735 від 18.05.2023, виданій Управлінням справами Апарату ВРУ, нарахована заробітна плата ОСОБА_2 з січня 2023 по квітень 2023 року становить 243276,00 грн, з яких 43 789,68 грн - сплачений податок та 3 649,16 грн - військовий податок.
Відповідач у відзиві вказує, що є депутатом ВРУ та не вправі займатися будь-якою, крім депутатської оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, не вправі входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи чи організації, що має на меті одержання прибутку.
Заявлену суму у розмірі 40 000 грн на одну дитину, вважає необґрунтовано завищеною.
З 27.02.20017 відповідач має статус особи з інвалідністю II гр. (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія АВ № 0652211.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Чинним законодавством України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до роз`яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (суд ураховує правову позицію в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 (справа № 755/14148/18)).
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, що батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини, що Сімейним кодексом України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та норми ч.3 ст. 11 розділу III Закону України "Про охорону дитинства", що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти у даній справі підлягають стягненню з 23.03.2023.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону, а також виходячи з того, що діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному їх забезпеченні, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дітей, суд вважає необхідним присудити до стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до повноліття найстаршою дитиною.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави 1073,60 грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю. Г. Головко
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2023 |
Оприлюднено | 29.08.2023 |
Номер документу | 113064526 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Головко Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні