Ухвала

від 20.09.2007 по справі 2-п-30/2007

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-п-30/07

 Справа № 2-п-30/07  

У Х В А Л А

20

вересня 2007 року                                                    

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді

Черновського Г.В.

                          при секретарі - Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду м.Дніпропетровська заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

про перегляд заочного рішення від 19 липня 2007 року у цивільній справі

№2-2394/07 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування

моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

19

липня 2007 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було винесене

заочне рішення по вищезазначеній справі, яким був частково задоволений позов, а

саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 12120 грн. 47 коп., у

відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

та судові витрати по справі у сумі

129 грн. 50 коп., ОСОБА_3 у задоволенні решти позовних вимог про відшкодування

моральної шкоди - відмовлено.

02 серпня

2007 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про

перегляд вищезазначеного заочного рішення. В заяві він посилається на те, що в

судове засідання 19 липня 2007 року він не зміг прибути тому, що не отримував

повістку-повідомлення, а тому причина його відсутності в судовому засіданні

19.07.2007 року є поважною.

Докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Позивачка зазначає в своїй позовній заяві, ніби то він

отримав у неї завдаток у сумі 6060 грн. за попереднім договором

купівлі-продажу від 16.03.2007 року і у випадку невиконання умов попереднього договору він зобов'язався повернути

суму завдатку та штраф в розмірі суми завдатку.

Ці вимоги позивачки є безпідставними та необгрунтованими.

Наданий позивачкою до суду «Предварительный договор по предстоящему

договору купли-продажи» від 16.03.2007 року не може бути визнаний, як належний

доказ. Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК

України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів

розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у

письмовій формі.

Наданий позивачкою до суду договір від 16.03.2007 року

має два аркуші, з яких аркуш № 1 має очевидні признаки невідповідності та

підробки. Так, в п. 4.3. цього Договору є посилання на п.2.4

Договору, але самого п. 2.4. в Договорі немає, як немає в ньому п.п. 2.2, 2.3.

Крім того, на цьому аркуші немає ні жодного підпису, в тому числі й мого.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у

письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, наданий позивачкою документ не відповідає вимогам ст.ст.207

ч.2, 208 ч.1 п.3 ЦК України, а тому може бути визнаний належним доказом

заявлених позовних вимог.

Наданий позивачкою до суду «Предварительный договор по предстоящему

договору купли-продажи» від 16.03.2007 року не може бути визнаний належним

доказом також і тому, що він не оформлений нотаріально.

Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається

у формі, встановленій для основного договору. В наданому позивачкою

попередньому договорі йдеться про договір купівлі-продажу квартири і оформлений

він в простій письмовій формі, а згідно з ч. 1 ст.657 ЦК України договір

купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному

посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України

у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення

договору такий договір є нікчемним і згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання

нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, бо недійсність нікчемного

правочину встановлена законом.

Отже, наданий позивачкою суду договір і за своєю формою є

нікчемним доказом, що встановлено законом. Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України

нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Часиною 2 ст.236 ЦК України передбачено, якщо за

недійсним право чином права та обов'язки

передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому

припиняється.

Таким чином, за тим договором, який був наданий

позивачкою суду і який є нікчемним, припиняється можливість настання у

позивачки будь-яких прав, а у мене обов'язків за цим договором, навіть й тоді,

якби він його підписав. Отже, за підставами, передбаченими ст.635 ЦК України,

вимоги позивачки не можуть бути задоволені у будь-якому разі.

Позивачка не надала суду належних доказів, якими за

законом можна доводити заявлені позовні вимоги, а тому в позові має бути

відмовлено.

ОСОБА_3 та її представник у судовому

засіданні заперечували проти задоволення заяви посилаючись на те, що доводи

викладені в ній є необґрунтованими.

            Розглянувши

заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає її такою, що не

підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України,

заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин -

поважності причини, з якої відповідач не з'явився до суду і не повідомив про

причини неявки, а також посилання відповідача на докази, що мають істотне

значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач

був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, про що в

справі є повідомлення. (а.с.21). В своїй заяві заявник не зазначає взагалі

причин своєї неявки в судове засідання, які б суд міг врахувати як поважні, а

тому посилання на докази, що мають істотне значення суд позбавлений права

розглянути окремо, що не позбавляє заявника права посилання на них у разі

апеляційного оскарження рішення по справі у загальному порядку.

            Суд

вважає можливим, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про

перегляд заочного рішення від 25 січня 2007 року у цивільній справі №2-2394/07

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування моральної

шкоди - відмовити.

            На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.231 - 233 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд

заочного рішення від 19 липня 2007 року у цивільній справі №2-2394/07 за

позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди

- відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у

справі не підлягає.

Суддя: