Рішення

від 28.08.2023 по справі 280/3647/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2023 року Справа № 280/3647/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТОВИК ЗП" (вул. Хортицьке шосе, буд. 1, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 42829482) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТОВИК ЗП" (далі відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 118011,33 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що відповідачем повністю виконано обов`язок, передбачений нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому підприємство не має нести відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Ухвалою суду від 03.08.2023 в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТОВИК ЗП" про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, які гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина і вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначаєЗакон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ(даліЗакон № 875-ХІІ).

Частиною 2статті 17 Закону № 875-ХІІвстановлено, що підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 3статті 18 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

Статтею 19 Закону № 875-ХІІвстановлено, що підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (ч. 1ст. 19 Закон № 875-ХІІ).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимогстатті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2ст. 19 Закон № 875-ХІІ).

Згідно з частиною 4статті 19 Закону № 875-ХІІвиконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, з вищенаведених норм права слідує, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані установлювати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленийст. 19 Закону № 875-ХІІ, а в разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Водночас, відповідно до частини 2статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Із змісту частини другоїстатті 218 Господарського кодексу Українивидно, що суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Як видно із змісту позовної заяви, підставою для розрахунку Запорізьким обласним відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю розміру адміністративно- господарських санкцій було невиконання ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленогост. 19 Закону № 875-ХІІза звітний 2022 рік.

Однак, такі твердження позивача є безпідставними, оскільки ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" у повному обсязі виконано покладений на нього обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, дотримано існуючі правила здійснення господарської діяльності щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та вжито всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення їх працевлаштування, що підтверджується наказом ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" від 14.12.2020 №43-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 15.12.2020 на посаду електромеханіка з ліфтів четвертого розряду.

Прийняття ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" на роботу ОСОБА_1 також підтверджується копією його трудової книжки, повідомленнях про прийняття працівника на роботу поданого відповідачем до ГУ ДПС у Запорізькій області 14.12.2020, заявою про прийняття на роботу від 14.12.2020.

Відповідно до довідки медико-соціальної (експертної") комісії від 11.02.1998 року № 042814 (виданої безстроково) ОСОБА_1 , РНОКГІП НОМЕР_1 , є інвалідом третьої групи з дитинства.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" становить одне робоче місце (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8-25 осіб - у кількості одного робочого місця).

Таким чином, зазначенівище докази підтверджують дотримання ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" у 2022 році нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, передбаченого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки з 15.12.2020 у ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" працевлаштована особа з інвалідністю 3 групи - ОСОБА_1 .

Відтак, доводи викладені Запорізьким обласним відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в позовній заяві про недотримання ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю є не обгрунтованими та спростовуються вищезазначеними доказами.

Зважаючи на наведене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача адміністративно господарських санкцій.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139,227,241-243,246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТОВИК ЗП" (вул. Хортицьке шосе, буд. 1, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 42829482) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.08.2023.

Суддя А.В. Сіпака