Рішення

від 28.08.2023 по справі 280/4022/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року Справа № 280/4022/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

1) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 28.01.2023 по 08.06.2023 (включно) у розмірі 41 269,90 грн (по день винесення рішення по справі);

2) стягнути з відповідача на користь позивача користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн;

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі (витрату на правничу допомогу) у розмірі 2000,00 грн та судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20.12.2017 позивач незаконно усунений від виконання своїх обов`язків, так само й не виплачувалась заробітна плата. Водночас рішеннями судів у справах №808/1944/18 та № 280/5469/18 та № 280/4101/19 його поновлено на посаді голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, правонаступником якої є Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу виконання рішень суду про поновлення на посаді та внесення запису до трудової книжки про поновлення, але відповідачем було відмовлено. Оскільки до трудової книжки станом на звернення до суду з цією позовною заявою не внесено запис про поновлення на роботі, позивач має право на отримання грошової компенсації за новий період, та до часу внесення відповідного запису про поновлення, період з 28.01.2023 по 08.06.2023 (включно) (95 днів: у розмірі 41269,90 грн, але суд не позбавлений права стягнути цю виплату по день винесення рішення по справі. З посиланням на положення статті 237-1 КЗпП України та статті 23 ЦК просить також стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану незаконними діями. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Трачук Н.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1126726 від 07.06.2023.

Ухвалою від 14.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

12.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№29675), в якій вказує на незаконність рішення виконкому від 20.10.2022 з огляду на відсутність розпорядження сільським головою та внесення трьох записів до трудової книжки на виконання рішень судів по справах № 280/5468/18, № 808/1944/18, № 280/4101/19.

13.07.2023 від позивача надійшли пояснення (вх.№29804), за змістом яких долучає квитанцію та копію трудової книжки, направленої відповідачу.

17.07.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№30442), поданий представником відповідача адвокатом Лишенком С.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1001943 від 27.04.2022. Представник зазначає, що рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради від 20.10.2022 вирішено поновити позивача на відповідній посаді та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду. Також вказує, що вимога позивача поновити його на посаді старости не відповідає вимогам чинного законодавства, ця посада не є вакантною. Щодо посилання позивача на незаконність рішення виконкому від 20.10.2022 наголошує, що воно в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалось, чим позивач визнав його законність. Відтак представник відповідача зазначає, що останнім вжиті всі необхідні дії на виконання судових рішень про поновлення позивача на посаді. Щодо відсутності запису в трудову книжку зауважує, що така відповідачу не надавалась, факт її перебування у позивача в позові не заперечується. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 08.08.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та клопотання представника Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про розгляд справи № 280/4022/23 з викликом сторін.

Відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/23/32 від 07.08.2023 суддя Мінаєва К.В. була відсутня на роботі в період з 01.07.2023 по 07.08.2023 - наказ від 23.06.2023 № 104 «Про надання відпустки».

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 обраний на посаду Григорівського сільського голови Запорізького району Запорізької області на останніх чергових місцевих виборах у жовтні 2015 року, відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приступив до виконання своїх повноважень 09.11.2015.

26.12.2017 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Сергєєвою Т.І. внесені зміни до відомостей про юридичну особу - Григорівську сільську раду Запорізького району Запорізької області, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: змінено керівника ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , шляхом вчинення реєстраційної дії в ЄДР від 26.12.2017 за № 10851070009000427.

Однак, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №808/241/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018: визнано протиправним та скасовано рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 01 від 20.12.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 »; скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2017 за №10851070009000427 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вчинену державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 ; визнано протиправним та скасовано рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №1 від 04.01.2018 «Про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради ОСОБА_2 »; визнано протиправним та скасовано рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №2 від 04.01.2018 «Про обрання секретаря Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області»; скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2018 за №10851070010000427 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вчинену державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_4 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 280/5469/18 визнано протиправним та скасовано рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10.12.2018 за №1 «Про дострокове припинення повноважень Григорівського сільського голови ОСОБА_1 »; скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.12.2018 за №10851070016000427 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах щодо Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вчинену державним реєстратором реєстраційних послуг Запорізької міської ради; поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 20.12.2018 та рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови підлягає негайному виконанню.

Надалі, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі № 280/1666/19 стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.12.2017 по 11.04.2019 у розмірі 147702,80 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 по справі № 808/1944/18 поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 20.12.2017.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі №280/3975/19 стягнуто з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2019 по 23.10.2019 в розмірі 60 384,38 грн та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 280/4101/19 визнано протиправним та скасовано рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18.06.2019 № 12 «Про дострокове припинення повноважень Григорівського сільського голови ОСОБА_1 »; скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.07.2019 № 10851070018000427 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код за ЄДРПОУ 25218533), вчинену державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шолудько Світланою Володимирівною; поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 12.07.2019 та рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови підлягає негайному виконанню.

Надалі рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі № 280/2700/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.10.2019 по 18.08.2020 в розмірі 92097,04 грн. Стягнуто з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №280/2700/20 допущено заміну сторони у виконавчих листах, виданих Запорізьким окружним адміністративним судом 29.09.2020, в адміністративній справі №280/2700/20, а саме боржника: Григорівську сільську раду Запорізького району Запорізької області її правонаступником - Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул.Центральна, буд.60; код ЄДРПОУ 04352842).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 280/8980/20 стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді за період з 19.08.2020 по 29.04.2021 у розмірі 76457 грн. 92 коп. Стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 280/6131/21 стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді за період з 30.04.2020 по 27.09.2021 в розмірі 152 915,84 грн. Стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі № 280/1870/22 стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді за період з 28.09.2021 по 10.05.2022 в розмірі 66466,26 грн. Стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 280/5697/22 стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді за період з 11.05.2022 по 26.09.2022 в розмірі 33228,96 грн. Стягнуто з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн (а.с.21-26).

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , за змістом якої останнім записом є: 11.01.2018 звільнений з посади Григорівської сільської ради в зв`язку з достроковим припиненням повноважень з 20.12.2017; ст.26, абзац 1 ч.2 ст.79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с.20).

Рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 20.10.2022 № 17 «Про вирішення кадрових питань» ухвалено:

1. Поновити ОСОБА_1 на посаді сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 12.07.2019.

2. Вважати звільненим ОСОБА_1 за ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України з посади сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 29.12.2020 в зв`язку з ліквідацією.

3. Виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді з 11.05.2022 по 20.10.2022 у розмірі 50392,72 грн.

4. Повідомити ОСОБА_1 про необхідність надання трудової книжки для внесення відповідних записів поштою. Направити копію цього рішення до відома.

5. Забезпечити публікацію цього рішення на вебсайті Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Голову Новоолександрівської сільської ради ОСОБА_5 (а.с.48).

Отримавши 26.10.2022 вказане рішення, позивач направив на адресу відповідача вимогу, за якою вказує, що прийняте рішення є незаконним та нагадує про невиконання трьох судових рішень, за якими відбулось його поновлення на посаді в хронологічному порядку. Зазначає, що йому повинна бути запропонована посада старості, а у випадку відмови він може бути звільнений з моменту відмови від запропонованої посади, а не з 2020 року (а.с.46-47).

Позивач вважає, що відповідачем не виконуються рішення суду про поновлення його на посаді, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із частинами першою-третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Положення аналогічного змісту містяться також в статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), якою передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно із статтею 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавством передбачений обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

У постанові від 21.10.2021 у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.06.2020 у справі № 521/1892/18.

Так, позивач зазначає про невиконання Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області рішення Запорізького окружного адміністративного суду в частині поновлення його на посаді.

Водночас, як зазначено у рішенні виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 20.10.2022 № 17 «Про вирішення кадрових питань», на виконання рішення суду у справах № 808/1944/18, № 280/5469/18, № 280/4101/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 12.07.2019. Доказів оскарження вказаного рішення в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на положення статті 9 КАС України, за якою розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Тобто, суд не може надати оцінку протиправності/законності прийняття рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради від 20.10.2022 № 17, оскільки це не є предметом спору у цій справі.

Більш того, вказаним рішенням повідомлено позивача про необхідність надання ним трудової книжки для внесення відповідних записів, у зв`язку з чим суд не приймає доводи позивача щодо невиконання відповідачем рішень суду про поновлення на посаді в цій частині.

До матеріалів справи на підтвердження факту направлення відповідачу трудової книжки позивач додав фіскальний чек. Проте з нього, на відміну від рекомендованого листа з повідомленням не вбачається, які саме документи та за якими реєстраційними номерами були направлені, та на яку адресу. Відтак надана суду квитанція не є належним доказом в розумінні статті 73 КАС України.

Щодо тверджень позивача про невірного суб`єкта прийняття рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.03.2021 у справі № 280/2700/20 Григорівська сільська рада Запорізького району Запорізької області у зв`язку з проведенням першої сесії Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області фактично припинила існування внаслідок приєднання її до останньої.

Частиною третьою статті 8 Закону України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» передбачено, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Отже, Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області набула усі права та обов`язки Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023. Указом Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або роботодавця (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Вказані норми зазначені як правова підстава прийняття рішення від 20.10.2022 № 17.

Таким чином, беручи до уваги чинне рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 20.10.2022 № 17 «Про вирішення кадрових питань», яким його поновлено на посаді сільського голови Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 12.07.2019, а також повідомлено про необхідність надання трудової книжки для внесення відповідних записів, враховуючи обізнаність позивача про таке рішення на час подання позовної заяви, судом у цій справі не встановлений факт затримки виконання рішень суду про поновлення на посаді за період з 28.01.2023 по 08.06.2023, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Додатково суд зазначає, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення).

Ухвалюючи дане рішення суд керується, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11(2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн як відшкодування завданої моральної шкоди суд звертає увагу на таке.

За змістом статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди необхідно встановити насамперед: наявність шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача. Наявність кожної із цих складових є обов`язковою умовою для відшкодування шкоди.

Суд погоджується з позивачем, що звільнення з роботи безперечно зумовлює моральні страждання у будь-якої людини. Проте, в спірних відносинах судом не було встановлено протиправних дій з боку відповідача, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями або бездіяльністю відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та нанесеною шкодою. Окрім того, позивачем не обґрунтовано розмір відшкодування шкоди в сумі 5 000 грн та не підтверджено їх документально.

За сукупністю наведених обставин, на думку суду, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає позовні вимоги, в тому числі й щодо стягнення моральної шкоди, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.60, с.Новоолександрівка, Запорізькій район, Запорізька область, 70433; код ЄДРПОУ 04352842.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.08.2023.

Суддя К.В.Мінаєва