Ухвала

від 28.08.2023 по справі 580/7586/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2023 року справа № 580/7586/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/7586/23 за позовом державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» (ЄДРПОУ 08681057, 19603, вул. Сурікова 30, м.Черкаси, Черкаська область) до Другого віддлу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34998092, проспект Хіміків 50, 18000) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

23.08.2023 вх.35422/23 голова ліквідаційної комісії державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить:

- визнати протиправною бездіяльність Другого (Придніпровського) відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)»;

- зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вчинити дії щодо зняття арешту з майна державного підприємства, накладеного згідно з постановою від 25.01.2014 №41742183, та вилучити відповідні записи з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вчинити дії щодо зняття арешту з майна державного підприємства, накладеного згідно з постановою від 21.02.2006 №6721149, та вилучити відповідні записи з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вчинити дії щодо зняття арешту з майна державного підприємства, накладеного згідно з постановою від 14.04.2020 №61810253, та вилучити відповідні записи з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Усупереч вимогп.2 ч.5 ст.160 КАС України позивач під час оформлення позову зазначає різні найменування відповідача (Другий (Придніпровський) міста/у місті) без надання доказів відповідності реєстраційним даним.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи.

Позивач надає фотокопію листа-заяви від 17.07.2023 №47 про скасування постанов, проте копії відповідних виконавчих провадження та відомостей про результати оскарження постанов не надає, не повідомляє про зміст і характер порушеного права у зв`язку із отриманням відповіді: арешт з майна буде знятий лише після повного погашення забогрованості. Позивач надає фотокопію запиту від 13.07.2023 №65 щодо інформації про виконавчі провадження, проте не повідомляє про зміст і характер порушеного права у зв`язку із отримання відповіді: станом на 11.08.2023 на виконання не перебувають відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з державного підприємства (код 08681057) -- виконавчі провадження, які завершені до 2019 року включно, станом на 11.08.2023 знищені.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Позивач у позовних вимогах і зверненні зазначив про ВП 41742183 - відповідач про ВП №4174282, про ВП 6721149 - відповідач про 48671404, проте за наявних суперечностей у наданих відомостях не обирає спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з покликанням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Згідно з частинами 3 та 4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ст.111 ЦК України визначені обов`язки ліквідаційної комісії (ліквідатора), який заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи; ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи.

Голова ліквідаційної комісії, як член ліквідаційної комісії, перебуває саме в цивільно-правових відносинах з юридичною особою, проте документ про покладання на голову комісії (ліквідатора) здійснення відповідних функцій на підтвердження повноважень не наданий.

До матеріалів справи надана паперова копія довіреності від 22.08.2023 щодо повноважень Коваленко Ю.В., що не засвідчена в установленому порядку О.Суховаровим.

.До матеріалів позову надані копії документів, що засвідчені ОСОБА_1 без дати засвідчення усупереч вимог законодавства.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Копії наданих документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Додані до позову копії документів належним чином не засвідчені (ч. 2 ст. 94 КАС України, ДСТУ 4163:2020), а саме не зазначено дати засвідчення документів.

Усупереч вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Позивач стверджує: дії правонаступника є протиправними щодо незняття арештів від 25.01.2014 41742183, 21.02.2006 6721149 у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень та бездіяльність у не скасуванні арешту та не вилучення відповідних записів перешкоджає праву вільно розпорядатися майном; дії щодо не зняття арешту від 14.04.2020 у ВП 61810253 є протиправним у зв`язку з порушенням ст.26 Закону України «Про державну кримінально-виконачву службу України», проте не зазначає про яку частину статті 26 йдеться та не повідомляє про направлення скарги до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня відповідно до ч.3 ст.74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові не йдеться про наявність підстав для зняття арешту відповідно до ст.59: постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).

У позові немає аргументів і доводів про вилучення записів як похідної вимоги у контексті ст.4 КАС України щодо постанов 2006, 2014, 2020 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ВПВС у справі № 320/12137/20 ЄДРСР 110743564 зазначає (п.146): порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач надає доказ сплати судового збору за одну вимогу, проте формулює три щодо різних індивідуальних актів, тому має доплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у сумі 2684 грн з наданням доказу до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити - 2684х2 грн.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії даної ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: надання редакції позову з правильним найменуванням відповідача і вимогами сформованими відповідно до ст.5 КАС україни; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправності індивідуальних актів відповідача з усуненням розбіжностей щодо правильного номеру ВП; обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказ на підтвердження дати отримання постанов про арешт; доказ доплати судового збору у сумі 5368 грн; доказів на підтвердження обставин справи та обгрунтування порушеного права за результатом розгляду заяви та запиту; засвідчених в установленому порядку додатків до позову.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА