Постанова

від 22.08.2023 по справі 825/233/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/233/16 Головуючий у 1 інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (далі - ТОВ «УТД «Белшина») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області від 19 січня 2016 року (Форма «П») №0000122200 в частині зменшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 173 654 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області від 19 січня 2016 року (Форма «П») №0000122200 в частині зменшення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 173 654 грн..

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» відмовлено (головуючий суддя Глущенко Я.Б.).

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року прийнято справу №825/233/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до свого провадження.

21 серпня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшло клопотання, в якому просить замінити сторону відповідача на Головне управління ДПС у Чернігівській області та провести судове засідання в режимі відеоконференції з Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області задоволено, замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124).

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 26 жовтня 2015 року по 25 грудня 2015 року, на підставі направлень від 26.10.2015 № 2310, від 26.10.2015 № 2311, від 26.10.2015 №2312, від 26.10.2015 №2313, від 26.10.2015 №2314, від 26.10.2015 №2315, від 07.12.2015 №2592, від 07.12.2015 №2593, від 07.12.2015 №2594, від 07.12.2015 №2595, від 07.12.2015 №2596, виданих ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи І рангу) з 26.10.2015 по 06.12.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок якості аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи І рангу) з 07.12.2015 по 25.12.2015 Козинець Оленою Олексіївною, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи III рангу) з 26.10.2015 по 06.12.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи III рангу) з 07.12.2015 по 25.12.2015 Бобровник Інною Анатоліївною, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи IV рангу) з 26.10.2015 по 06.12.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області (інспектор податкової та митної справи IV рангу) з 07.12.2015 по 25.12.2015 Вороною Олександром Миколайовичем, начальником відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (радником податкової та митної справи II рангу) з 26.10.2015 по 06.12.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу валютного контролю управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області з 07.12.2015 по 25.12.2015 Духновою Надією Михайлівною управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області з 26.10.2015 по 06.12.2015, головним державним ревізор-інспектором відділу валютного контролю управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області з 07.12.2015 по 25.12.2015 Коврижко Оленою Михайлівною, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДШ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області Ніколаєнко Світланою Іванівною, відповідно до ст.20, ст.77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання проведена планова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Торгівельний Дім «Белшина», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки 04.01.2016 посадовими особами податкового органу був складений Акт №4/22/35237656 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Український Торгівельний Дім «Белшина», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Посадовими особами податкового органу був зроблений висновок про порушення ТОВ «УТД «Белшина`податкового законодавства, а саме:

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено відємне значення об`єкта оподаткування всього у сумі 3206854 грн. в тому числі за І квартал 2014 р. на 583902 грн., за перше півріччя 2014 р. на 3192454 грн., за 3 квартали 2014 р. на 3199654 грн., за рік 2014 р. на 3206854 грн.;

- п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-V1 зі змінами і доповненнями, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення рядка 24) за грудень 2014 року на 45 204 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 25) за грудень 2014 року на 10 767 грн. по уточнюючому розрахунку від 18.08.2015 року №9173531894.

- порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, який затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в МЮУ 05.02.2014 №228/25005;

- статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), а саме: при здійсненні розрахунків по експортному контракту №146 від 21.08.2014 валютні кошти від нерезидента ОАО "Гомельський жировой комбинат" (Республіка Білорусія) в сумі 109 779.30 доларів США надійшли на користь TOB «УТД «Белшина» з порушенням термінів, а сумі 105 345,82 доларів США не надійшли;

- станом на 31.12.2014 значиться прострочена дебіторська заборгованість 105 345.82 доларів США по експортному договору №146 від 21.08.2014 року, укладеного з нерезидентом ОАО "Гомельський жировой комбинат" (Республіка Білорусія).

- TOB «УТД «Белшина» при здійсненні виплат нерезидентам Республіки Білорусія: ЧП "АлмазАвтоТранс" - 2 557 грн., ООО "ШАСтранс Экс" - 2 045 грн., ООО "ТиБо Транспорт" - 19 333 грн., ИП ОСОБА_1 - 1 960 грн., ЧП "БелРосМагистраль" - 100 282 грн. та ОАО «Белшина» - 91 234 грн. доходів із джерелом їх походження з України не подало додатків ПН до рядка 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, чим порушило п. 103.9 ст. 103 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

19 січня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, на підставі вказаного Акту відповідно до п.54.3. ст.54, п. 58.1. ст.58, та згідно п.п.135.5.4. п.135.5. ст..135, п.137.10. ст.137 Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення (форма «П») №0000122200, яким TOB «УТД «Белшина» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 206 854 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу TOB «УТД «Белшина» 20 січня 2016 року рекомендованим листом з повідомленням №1400030797134, а отримано 21 січня 2016 року.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно абз. 1-2 п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

За приписами п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 1 Закону №996-ХІV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положеннями ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV закріплено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» - юридична особа, зареєстрована за законодавством України 22 червня 2007 року державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради за №12661020000026187 та, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію, обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 35237656.

Основними видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є:

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

46.42 Оптова торгівля одягом та взуттям;

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Український Торгівельний Дім «Белшина», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої посадовими особами податкового органу був складений Акт від 04.01.2016 №4/22/35237656 (далі - Акт перевірки) (Т. 1 а.с. 9-36).

В Акті перевірки вказано, зокрема, про порушення ТОВ «УТД «Белшина» податкового законодавства, а саме: п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено відємне значення об`єкта оподаткування всього у сумі 3206854 грн. в тому числі за І квартал 2014 р. на 583902 грн., за перше півріччя 2014 р. на 3192454 грн., за 3 квартали 2014 р. на 3199654 грн., за рік 2014 р. на 3206854 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області винесене податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2016 року №0000122200, яким TOB «УТД «Белшина» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 206 854 грн. (Т. 1 а.с. 37).

Так, скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 липня 2023 року у даній справі вказав, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку висновкам акту перевірки, доводам контролюючого органу та доводам позивача, якими вони обґрунтовують свої правові позиції відносно господарських операцій між Товариством та його контрагентами, які слугували підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток; не перевірено і не досліджено зміни в структурі активів та зобов`язань платників податків; не надано оцінку факту оплати за договором та не з`ясовано наявність або відсутність заборгованості за вказаними правовідносинами; не досліджено і не встановлено відображення у податковому обліку зазначених господарських операцій і яким чином такі операції вплинули на формування доходу позивача.

Матеріали справи свідчать, що в період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року позивач (продавець) мав господарські взаємовідносини з контрагентами TOB «Маркетсенс» та TOB «Ентер Шоп» на підставі договорів поставки від 04.04.2014 №68/1, предметом якого є постачання ТОВ «Маркетсенс» (покупцю), товарно-матеріальні цінності (автошини), від 31.03.2014 №65, предметом якого є постачання ТОВ «Ентер Шоп» (покупцю) товарно-матеріальні цінності (автошини) (Т. 1 а.с. 51-53, 63-65).

Згідно умов Договору від 04.04.2014 року №68/1, укладеного між ТОВ «УТД Белшина» (постачальник) та ТОВ «Маркетсенс» (покупець), постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (автошини), окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Фактична кількість, асортимент, ціна та загальна вартість товару, що підлягає поставці покупцеві, вважаються узгодженими сторонами в момент отримання постачальником попередньої оплати згідно умов договору в момент підписання бухгалтерських документів.

Відповідно до умов Договору від 31.03.2014 року №65, укладеного між ТОВ «УТД Белшина» (постачальник) та ТОВ «Ентер Шоп» (покупець), постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (автошини), окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Фактична кількість, асортимент, ціна та загальна вартість товару, що підлягає поставці покупцеві, вважаються узгодженими сторонами в момент отримання постачальником попередньої оплати згідно умов договору в момент підписання бухгалтерських документів.

В Акті перевірки податковий орган вказав, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставки товарів від ТОВ «УТД Белшина» до ТОВ «Маркеттранс» (код за ЄДРПОУ 35981540), ТОВ «Ентер Шоп» (код за ЄДРПОУ 36203188). Таким чином, грошові кошти, що надійшли на рахунки ТОВ «УТД «Белшина» від вищевказаних підприємств є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки отримані від зазначених підприємств не за реалізовані товари, та не передбачають повернення (так як заборгованість по даним контрагентам в бухгалтерському обліку відсутня).

При цьому, як вбачається з Акту перевірки та доводів апеляційної скарги, відповідач посилався на протокол допиту свідка ОСОБА_2 під час здійснення кримінального провадження № 32014110000000047 від 20.11.2014 року, а також, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року у справі №757/21593/15-к про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 27, частиною 1 ст. 205 КК України, звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, вказав, що досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_2 приблизно на початку грудня 2011 року, вступивши у попередню змову із його знайомим, спрямовану на створення ТОВ «Маркетсенс», без мети ведення фінансово - господарської діяльності, вчинив дії, результатом яких стало придбання та перереєстрація суб`єкту підприємницької діяльності, яка в подальшому використовувалася для прикриття незаконної діяльності, а саме сприяння суб`єктам реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань та розкрадання державних коштів. Окрім того, під час зазначеного провадження ОСОБА_2 пояснив, що на підприємствах TOB «Маркетсенс» та TOB «ЕНТЕР ШОП» він ніколи не працював, розрахункові рахунки, які належать вказаним підприємствам ніколи не відкривав, печатки цих товариств ніколи не отримував та не підписував жодних договорів чи інших документів як директор зазначених підприємств.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у даній справі звернув увагу на те, що недоліки в окремих документах первинного обліку або відсутність деяких первинних документів не може слугувати підставою для визнання таких операцій нереальними, водночас, суди повинні встановити фактичні обставини у справі відносно взаємовідносин позивача з наведеними контрагентами, надати відповідну оцінку таким відносинам з урахуванням аналізу дійсного економічного змісту первинних і бухгалтерських документів, висновків акту перевірки та інших доказів і доводів, які містяться у матеріалах справи.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не аналізувалась первинна документація з метою підтвердження або спростування висновків податкового органу щодо встановленого порушення з урахуванням обставин, встановлених межах кримінального провадження, не досліджувалось і відображення таких операцій у бухгалтерському і податковому обліках Товариства, зокрема, щодо відображення позивачем доходу за оспорюваними операціями з вказаними контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин виконання умов Договору поставки від 31.03.2014 року №65, укладеного з ТОВ «Ентер Шоп» (покупець), позивач надав видаткові накладні від 03.04.2014 №1899, від 19.05.2014 №2821, акти про прийом передачу товарно-матеріальних цінностей з зберігання від 03.04.2014 №Бел0001899, від 03.04.2014 №Бел00001900, довіреності №23 від 31.03.2014, №22 від 31.03.2014 (Т. 1 а.с. 54-62).

На підтвердження обставин виконання умов Договору від 04.04.2014 року №68/1, укладеного з ТОВ «Маркетсенс» (покупець) позивач надав видаткові накладні №2415 від 25.04.2014, від 10.06.2014 №3251, від 10.06.2014 №3252, від 24.06.2014 №3383, акти про прийом передачу товарно-матеріальних цінностей з зберігання від 25.04.2014 №Бел00002415, від 10.06.2014 №Бел00003251, від 10.06.2014 №№Бел00003252, від 24.06.2014 №Бел00003383, довіреності №716 від 24.04.2014, №720 від 05.06.2014, №721, від 05.06.2014, №732 (Т. 1 а.с. 66-78).

Станом на день проведення перевірки вказані Підприємства в повному обсязі розрахувалися за поставлений товар, що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку (Т. 1 а.с. 108-109).

Відвантаження товару було здійснено з регіонального складу в місті Біла Церква, а транспортування здійснювалось покупцями автомобільним транспортом самовивозом за власний рахунок.

Також, в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «УТД Белшина» користувалося послугами зі складування та транспортного оброблення вантажів, які надавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі укладених договорів (Т. 1 а.с.203- Т.2 а.с. 81).

Наведені господарські операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунку №361 за 2014 р. по 31 грудня 2014 року (Т. 1 а.с. 107).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Щодо посилання апелянта на протокол допиту свідка ОСОБА_2 під час здійснення кримінального провадження № 32014110000000047 від 20.11.2014 року, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 160/3364/19 підтримала правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18, про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому, частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З приводу посилання апелянта на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року у справі №757/21593/15-к про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 10 лютого 2023 року у справі № 640/10868/19.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими документами підтверджується, що дії позивача при укладені та виконані договорів були направлені на набуття прав та обов`язків, які випливають саме з договорів. Фактичне їх виконання підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому вказані договори не мають дефектів ознак або елементів цього правочину, які дають підстави вважати цей правочин нікчемним у зв`язку з його удаваністю, а тому висновки посадових осіб податкового органу не відповідають дійсності та фактичним обставинам.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області від 19 січня 2016 року (Форма «П») №0000122200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2023 р.