Постанова

від 16.08.2023 по справі 806/2541/16

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2541/16

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

16 серпня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача - Волошина О.І.

представника відповідача - Зеленової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення 50852,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, третя особа - Коростенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України пеню в розмірі 50 852 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 09.02.2016 по 27.05.2016.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів" пеню в сумі 50 852,00грн, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 09.02.2016 по 27.05.2016.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 та відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2021 року частково задоволено касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів", постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області, яка полягає у порушенні строків надання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів" пеню в сумі 50852,00грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 09.02.2016 року по 27.05.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обгрунтовуючи власну позицію, апелянт відзначив, що факт отримання позивачем суми бюджетного відшкодування на власний рахунок свідчить про відсутність ознак бездіяльності податкового органу.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі і за обставин, викладених в ній, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року у справі №806/195/16 підтверджено право Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський комбінат хлібопродуктів", позивача по даній справі, на бюджетне відшкодування за вересень 2015 року податку на додану вартість в сумі 675731,00 грн.

Вказана сума була стягнена на користь платника податку, а саме ТОВ "Коростенський комбінат хлібопродуктів", одночасно з сумою пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування цього податку на додану вартість за період з 02.12.2015 року по 08.02.2016 року.

Вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року.

Відтак, суд першої інстанції доцільно зауважив, що обставини щодо наявності у позивача права на бюджетне відшкодування за вересень 2015 року податку на додану вартість в сумі 675731 грн., які підлягали перерахуванню до 02.12.2015 року, вважаються доведеними і додатковому доказуванню в судовому порядку не підлягають.

При цьому, вказані кошти з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача, як платника податку, в обслуговуючому банку були перераховані лише 27.05.2016 року, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача та наразі не заперечується сторонами.

У зв`язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивач відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 ПК України звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що права позивача на вчасне відшкодування заборгованості бюджету з податку на додану вартість порушені саме бездіяльністю податкового органу, яким вчасно не виконано вимоги податкового кодексу щодо направлення висновку із зазначенням суми податку.

При цьому, судом відзначено про правомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, як органу казначейського обслуговування коштів державного бюджету, як такого, що дотримався приписів закону та здійснив переказ належних позивачу сум бюджетного відшкодування у встановлені строки - протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Приписами п. 200.17 ст. 200 КП України (у редакції, чинній до 01.01.2017) встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин, механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначався Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (Порядок № 39)

Відповідно до пункту 6 Порядку № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.ст.73,83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: 3-х робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ.

Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: 3-х операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку № 39, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, належне позивачу бюджетне відшкодування за вересень 2015 року податку на додану вартість в сумі 675731 грн. підлягало перерахуванню у строк до 02.12.2015 року, однак фактично зазначені кошти з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача, як платника податку, в обслуговуючому банку були перераховані лише 27.05.2016 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку, що невідшкодовані з 09.02.2016 року по 27.05.2016 року позивачу 675731,00 грн. в розумінні вимог п.200.23 ст.200 ПК України вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість і відповідно на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені на загальну суму 50852,00 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Сторонами розміри облікової ставки Національного банку України не заперечуються.

У постанові від 30 травня 2019 року у справі №803/655/17 Верховний Суд наголосив, що відповідно пункту 200.23 статті 200 ПК України встановлюється обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №640/1032/19.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а фактично зводяться до переоцінки висновків суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 серпня 2023 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.