Ухвала

від 16.08.2023 по справі 752/2323/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4967/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 752/2323/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року, -

за участю:

представника - ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.04.2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року (повний перелік вилученого майна згідно резолютивної частини оскаржуваної ухвали).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_6 , з внесеними доповненнями до неї, в яких ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.04.2023 року, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.04.2023 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм міжнародного права та вимог кримінального процесуального законодавства, а відтак підлягає скасуванню.

Представник зазначає, що оскаржуваною ухвалою було накладено арешт на майно ТОВ «Декс Сіта», 100% засновником якого є ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

Автор апеляційної скарги стверджує, що вилучене майно не відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, арештоване майно не є предметом кримінального правопорушення, яке розслідується в межах цього провадження.

Апелянт зазначає наступне, розгляд клопотання прокурора в суді першої інстанції був проведений без участі власника майна, який не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а відтак було порушено його право на захист своїх прав та інтересів.

В доповненнях до апеляційної скарги, представник стверджує, що слідчим суддею в судді першої інстанції було проведено неповний судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без виклику та участі власника арештованого майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в розумінні ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим такий строк не підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що представниками Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації проведено ряд тендерних закупівель, а саме (UA-2021-03-02-001849-а) - будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області, загальна вартість якої становить 15 400 428,21 грн. та (UA-2021-03-30-003806-a) - реконструкція інфекційного відділення центру «Дитяча лікарня» КНП «Броварська БКЛ» БРР БМР по вул. Ярослава Мудрого, 47 в м. Бровари Київської області, загальна вартість якої становить 31 958 429,71 грн.

Переможцем вказаних публічних торгів стало ТОВ «Ласт Буд Кепітал» (ЄДРПОУ 42846508), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_9 . Також, зазначено, що спільно з вказаним товариством у процедурі публічних закупівель приймали участь ТОВ «Укркомбудінвест» (ЄДРПОУ 42988325), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_10 , ТОВ «Декс Сіті» (ЄДРПОУ 41378037). бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 та ТОВ «ВіалокБілд» (ЄДРПОУ 36214797).

У ході аналізу тендерної документації виявлено ознаки можливих корупційних та дискримінаційних порушень при оголошенні та проведенні публічних торгів, зокрема, встановлено порушення вимог абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, зазначено, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал», бенефіціарним власником якого є ОСОБА_11 , для виконання умов зазначених у договорах залучали афілійовані з ним ТОВ «Декс Сіті» (ЄДРПОУ 41378037), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_12 - дружина ОСОБА_13 , ТОВ «Вега Строй ЛТД» «ЄДРПОУ 41410777), директором та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_11 .

Крім того, ТОВ «Декс Сіті» та ТОВ «Ласт Буд Кепітал» подали в тендерній документації спільних співробітників, зокрема, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Отже, вищезазначені службові особи порушили пункт сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім того, зазначено, що Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2022 р. № 280 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» здійснив закупівлі робіт та послуг шляхом укладених прямих договорів без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених ЗУ «Про публічні закупівлі» з ТОВ «Ласт Буд Кепітал», ТОВ «Укркомбудінвест» на загальну суму 21 174 844 грн. (роботи щодо відновлення пошкоджених об`єктів внаслідок військових дій РФ на території Київської області).

У вказаних СПД відсутнє рухоме та нерухоме майно та трудові ресурси (фахівці, робітники тощо) отже, вищевказані роботи в повному обсязі фактично не могли виконуватись підрядником.

Також, зазначено, що на об`єктах бюджетного фінансування роботи виконанні не в повному об`ємі, локальний кошторис завищено, для виконання субпідрядних робіт залучались суб`єкти господарювання з ознаками фіктивності тощо.

Так, службовими особами ТОВ «Ласт Буд Кепітал» проводяться безтоварні господарські операції із підприємствами з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та обготівкування бюджетних коштів.

Зазначено , що на даний час Головним управлінням ДПС у м. Києві ТОВ «Ласт Буд Кепітал» віднесено до переліку ризикових.

Поряд з цим, в ході досудового розслідування зазначено, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал» у період 2023 року сформовано податковий кредит від ТОВ «Глобаллекс» (код за ЄДРПОУ 44619088) щодо придбання товару «Полотно трикотажне, із синтетичних волокон».

Директором та власником ТОВ «Глобаллекс» являється ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН. НОМЕР_1 .

В ході огляду адреси реєстрації ТОВ «Глобаллекс»: м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2 встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 , який являється менеджером по роботі з орендарями ПрАТ «Ріелексперт» (м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2) повідомив, що за адресою: м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2 ТОВ «Глобаллекс» ніякої фінансово - господарської діяльності не здійснює.

Поряд з цим, згідно листа № 91-15719/18/23 від 07.04.2023 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав за межі території України 22.11.2022 та не повертався по теперішній час.

При цьому, згідно отриманих даних договір між ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Глобаллекс» укладений 02.12.2022, рахунки на оплату в адресу ТОВ «Ласт Буд Кепітал» виписані від імені ОСОБА_17 , зазначені факти дають підстави вважати, що вказані документи мають ознаки підробки та виконані не ОСОБА_17 , так як останній в даний час перебував за межами кордону України.

Таким чином зазначено, що фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Глобаллекс» мали безтоварний характер, спрямовані на ухилення від сплати податків та обготівкування бюджетних коштів.

Крім того, зазначено, що ТОВ «Авто-Тренд Компані» (код за ЄДРПОУ -1702756), яке зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 35, кв. 14, задіяне в незаконній діяльності стосовно незаконного формування податкового кредиту з ПДВ.

В ході огляду адреси реєстрації ТОВ «Авто-Тренд Компані»: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 35, кв. 14 зазначено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 , працює охоронцем за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що ТОВ «Авто-Тренд Компані» за вказаною адресою господарську діяльність не здійснює, приміщення не орендує та фактично не знаходиться.

Таким чином, посадові особи Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21467647) та службові особи комерційних структур причетні до вчинення злочинів передбачених ст. 191 КК України, а саме розтрата (привласнення) державних коштів.

02.03.2023 року в ході обшуку офісного приміщення за місцем діяльності ОСОБА_21 , яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування вищезазначених підприємств, разом з ОСОБА_22 , за адресою АДРЕСА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_23 від 08.02.2023, зокрема, було виявлено та вилучено речі та документи (повний перелік яких зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали).

Постановою слідчого від 03.03.2023 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні

В подальшому 20.04.2023 року слідчим винесено постанову про зміну постанови від 03.03.2023 року про визнання речовими доказами вилучені речі та документи.

21.04.2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно (повний перелік зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали), яке було вилучене під час проведення обшуку офісного приміщення за місцем діяльності ОСОБА_21 , яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування вищезазначених підприємств, разом з ОСОБА_22 , за адресою АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, з метою збереження речових доказів.

Мотивуючи його тим, що є вагомі підстави вважати, що вищевказане майно є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду Київської області від 25.04.2023 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вищевказане майно в рамках досудового розслідування може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання представника на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42022100000000563 від 04.11.2022 року (повний перелік вилученого майна згідно резолютивної частини оскаржуваної ухвали), - залишити без змін, а апеляційну скаргупредставника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4