Рішення

від 29.08.2023 по справі 233/231/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/231/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Любач Н.О.

позивача

представника позивача

відповідача

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,від іменіта в інтересах якої діє адвокат Ципліцький Дмитро Олегович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ДоКостянтинівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті звернуласяпозивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ципліцький Д.О.,з позовомдо ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вказуючи, що 07 березня 2019 року між сторонами у справі було укладено шлюб, який на час звернення до суду із даним позовом розірвано не було, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська здійснюється розгляд справи № 202/4717/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За час спільного проживання подружжя набуло у власність рухоме та нерухоме майно, а також здійснювало господарську діяльність шляхом створення та управління різними юридичними особами.

Так, 18 жовтня 2021 року було укладено договір купівлі-продажу №1335, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумовою Т.П. За вказаним договором ОСОБА_2 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, правочин вчинявся на підставі заяви ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В.О. 13.10.2021 року, за реєстровим номером 1312. З врахуванням викладеного позивач має право на визнання за нею права особистої приватної власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на 1/2 частину даної квартири.

Також, за час шлюбу подружжя набуло у спільну сумісну власність транспортні засоби: - автомобіль BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; - автомобіль Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 . Після звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 з метою уникнення подальшого розподілу спільного сумісного майна без погодження із позивачем здійснив відчуження вказаних транспортних засобів. Так, з Витягів з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 08.01.2023 року вбачається, що 07.12.2022 року у ТСЦ МВС 6141 було здійснено перереєстрацію автомобіля BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 на нового власника, а 10.12.2022 року у ТСЦ МВС 1242 було здійснено перереєстрацію автомобіля Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 .

Згідно положень діючого законодавства, позивач вважає за необхідне та надає свою згоду на присудження їй компенсації вартості її частини у відчуженому майні. З метою визначення дійсної вартості розміру відчуженого спільного сумісного майна подружжя позивачем було замовлено у ТОВ «Юридична агенція центр нерухомості та технічної інвентаризації «Нео-Формат» довідки про вартість відчужених автомобілів. Згідно довідки №1 від 09.01.2023 року середня ринкова вартість автомобіля BMW 750 LI, 2013 року випуску, складає 1 505 530,00 грн. Згідно довідки №2 від 09.01.2023 року середня ринкова вартість автомобіля Daewoo Nexia, 2009 року випуску, складає 111 170,00 грн. Сукупна вартість відчужених автомобілів складає 1 616 700,00 грн. За таких обставин позивач вважає за необхідне просити суд стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину від вартості відчуженого спільного майна подружжя, тобто 808 350,00 грн.

Крім того, за час спільного проживання подружжя відповідачем ОСОБА_2 було засновано ТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз», зареєстроване в реєстрі 22 жовтня 2020 року із присвоєнням ідентифікаційного коду 43881260, статутним капіталом у розмірі 4 400 000,00 грн. Згідно діючого законодавства та судової практики частка в статутному капіталі товариства не ділиться між подружжям. Також інший з подружжя не може претендувати на внесок до статутного фонду товариства. Але, він має право на компенсацію половини вартості такого внеску. Таким чином, позивач вважає за можливе просити суд стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину вартості внеску до статутного капіталу, що був зроблений ОСОБА_2 до ТОВ «ФПГ «АЛМАЗ», тобто 2 200 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просила суд:

-визнати спільним сумісним майном подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати спільним сумісним майном подружжя транспортні засоби: - автомобіль BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; - автомобіль Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ;

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину від вартості відчужених автомобілів - 808 350,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості внеску до статутного капіталу, що був зроблений ОСОБА_2 до ТОВ «ФПГ «АЛМАЗ» (код 43881260), - 2 200 000,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всі понесені та документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче засідання.

Строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів продовжено ухвалою суду від 17 квітня 2023 року.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час його проведення, не з`явилися, представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання засобами електронного поштового зв`язку на повідомлену ним адресу електронної пошти, у судове засідання не з`явився, подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив про невизнання позовних вимог. Відповідач у відзиві вказує, що 18 серпня 2022 року ним придбано транспортний засіб автомобіль BMW 750 LI (2013 рік випуску; VIN: НОМЕР_1 ). Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу № 8043/2022/3342139. Станом на час придбання вказаного транспортного засобу сімейні відносини з позивачем були повністю припинені - з березня 2022 року сторони проживають окремо, а наприкінці липня 2022 року відповідачем подано до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська позов до позивача про розірвання шлюбу (справа № 202/4717/22). 10 серпня 2022 року справу про розірвання шлюбу зареєстровано у суді. З вказаного слідує, що транспортний засіб автомобіль BWM 750 LI придбано хоч і в період перебування у зареєстрованому з позивачем шлюбі, однак після припинення їх спільного проживання та фактичних сімейних відносин, за особисті кошти, отримувані від здійснення підприємницької діяльності. У відповідності до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Позивач, як в період перебування у шлюбі, так і після його фактичного припинення не була працевлаштована та не отримувала жодних доходів. Вважає, що вимога позивача про стягнення з нього на її користь 1/2 частини вартості транспортного засобу автомобіля BWM 750 LI, є необґрунтованою та недоведеною, в задоволенні якої слід відмовити.

У період шлюбу та спільного проживання вони з позивачем придбали транспортний засіб автомобіль Daewoo Nexia, який було зареєстровано на ім`я позивача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , тому цей транспортний засіб не міг бути ним одноосібно відчужений, оскільки процедура відчуження транспортного засобу передбачає обов`язкову присутність особи (або її представника) у сервісному центрі. Саме особа, яка зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, виступає продавцем у разі продажу, тому вважає, що його відчужено самою позивачкою. Твердження позивача про відчуження вказаного транспортного засобу відповідачем є безпідставним та не підтверджується жодними доказами. З врахуванням вищевикладеного, вважає, що вимога позивача про стягнення з нього на її користь 1/2 частини вартості транспортного засобу автомобіля Daewoo Nexia, є необґрунтованою та недоведеною, в задоволенні якої слід відмовити.

Позивач, як на єдину підставу вимоги про стягнення 1/2 частини вартості внеску в статутний капітал ТОВ «ФПГ «Алмаз», а саме 2 200 000 грн., покладається на ту обставину, що таке товариство було зареєстровано під час перебування у шлюбі, а статутний капітал становить 4 400 000 грн. Водночас, позивачем не наведено жодного обґрунтування вказаної позовної вимоги, не вказано та не надано доказів того, яке майно було передане до статутного капіталу товариства як засновником (учасником), яке на її думку є спільним сумісним майном. Відповідно, позивачем не надано ні доказів того, що внесене майно взагалі було придбане в період шлюбних відносин, ні доказів того, що таке майно було придбане за рахунок спільних коштів подружжя. Подану позивачем копію витягу з сервісу «Опендатабот» вважає недопустимим доказом, що не може братися до уваги. Вимоги позивача про стягнення з нього на її користь 1/2 частини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «ФПГ «Алмаз», а саме 2 200 000 грн., вважає необґрунтованими та недоведеними, у задоволенні яких слід відмовити.

Зазначив, що 22 жовтня 2020 року ним як єдиним засновником прийнято рішення про створення ТОВ «ФПГ «Алмаз». Статутний капітал товариства визначено в розмірі 10 000 грн., який повністю формувався за рахунок грошового вкладу. В подальшому, 30 грудня 2020 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства на 3 500 000 грн. за рахунок додаткового негрошового (майнового) вкладу єдиного учасника. Так, в рахунок вказаного вкладу до статутного капіталу товариства було внесено майно: пилорама стрічкова «TRAK-MET TTP-600», пилорама вертикальна стрічкова «PRU 570», пилорама стрічкова з електричним двигуном «Logosol B1001», пилорама вертикальна «Trak-Met PRU-570», пилорама вертикальна стрічкова «Trak-Met RPRn-300». В подальшому, 02 червня 2021 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства на 890 000 грн. за рахунок додаткового негрошового (майнового) вкладу єдиного учасника. Так, в рахунок вказаного вкладу до статутного капіталу товариства було внесено майно: автомобіль УАЗ 3163 (2006 року випуску) та автомобіль ГАЗ 33104 (2008 року випуску). Все вищеперераховане майно, внесене до статутного капіталу ТОВ «ФПГ «Алмаз», є особистим майном відповідача, придбаним за його особисті кошти. Протягом всього періоду перебування у шлюбних відносинах позивач жодних коштів, на які б то не було потреби, не надавала: ні на побутові витрати, ні тим більше для розвитку підприємницької діяльності. Позивач не була працевлаштованою, жодних доходів не отримувала, відтак, об`єктивно не могла надавати будь-які кошти. Більше того, грошові кошти, за рахунок яких, придбано майно, яке в подальшому було внесено до статутного капіталу ТОВ «ФПГ «Алмаз», були отримані від продажу майна, зокрема транспортних засобів, які були у власності відповідача задовго до укладення шлюбу з позивачем. Грошову оцінку майна, яке вносилось до статутного капіталу ТОВ «ФПГ «Алмаз», здійснено відповідачем як єдиним учасником товариства, а незалежна оцінка такого майна не проводилась, оскільки така не вимагається законодавством. Водночас, грошова оцінка внесеного майна поза будь-яким сумнівом не відповідає ні сумі, за яке таке майно було придбано, ні реальній ринковій вартості такого майна. Водночас, у відповідності до правового висновку Верховного Суду у справі № 756/12009/15-ц, викладеного у постанові від 11.09.2019 «вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи». За таких обставин вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь 1/2 частини вартості внеску в статутний капітал ТОВ «ФПГ «Алмаз», а саме 2 200 000 грн., є необґрунтованими та недоведеними, у задоволенні яких слід відмовити.

У заперечення проти вимог про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , зазначив, що це майно придбане ним за особисті кошти. Шлюб з позивачем зареєстровано у березні 2019 року, а вказану квартиру придбано ним вже у жовтні 2021 року, тобто грошові кошти, необхідні для покупки квартири, були зібрані ним задовго до укладення шлюбу. Позивач жодної участі грошовими коштами у придбанні вказаної квартири, не брала, як і в придбанні будь-якого іншого майна, так як жодних доходів не отримувала. Разом з тим, стан здоров`я дозволяв позивачу працювати, а спільних малолітніх чи неповнолітніх дітей, які б потребували постійного догляду та виховання, у них не було. Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Вважає, що у задоволенні вимог позивача про визнання даної квартири спільним сумісним майном подружжя та визнання за позивачем права власності на 1/2 її частину слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя просив відмовити у повному обсязі.

Представником позивача подано відповідь на відзив, з якого вбачається що доводи відзиву відповідача сторона позивача вважає необґрунтованими. Відповідач фактично стверджує, що квартира АДРЕСА_2 та транспортний засіб - автомобіль BMW 750 LI є його особистою приватною власністю, не надаючи жодних документальних підтверджень того, що кошти, за які він придбав це майно були отримані ним у спосіб, визначений у ст. 57 СК України, були його особистою приватною власністю. Окрім того, відповідно до заяви від 13 жовтня 2021 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В.О. за реєстровим №1312, позивач не заперечувала щодо придбання квартири в м. Костянтинівка саме тому, що це відбувається в інтересах сім`ї на обговорених умовах, й відповідає їх спільному волевиявленню. Таким чином, і квартира, і автомобіль BMW, які були набуті подружжям під час шлюбу, належать їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що позивач не мала самостійного заробітку (доходу).

Твердження відповідача про те, що автомобіль Daewoo Nexia було віджучено самою позивачкою не відповідають дійсності, що підтверджується відомостями з ТСЦ МВС 1242. Відчуження транспортного засобу без відома позивача стало можливим через існування генеральної довіреності на автомобіль.

Стосовно вимог про компенсацію вартості внеску до статутного капіталу до ТОВ, відповідач стверджує, що витяг з сервісу «Опендатабот» не є доказом, однак не наводить жодних аргументів на підтвердження своїх доводів. Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу. Жодних доказів та документальних підтверджень щодо того, що кошти, які він вносив до статутного капіталу, або що майно, за рахунок якого відбулося збільшення статутного капіталу товариства, були його особистою приватною власністю в розумінні ст. 57 СК України, відповідачем не надано. Слід звернути увагу, що свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки ГАЗ, модель 33104-318 було видано 14 травня 2021 р., а свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки УАЗ, модель 3163 було видано 14 травня 2021 р. Тобто, відповідач став власником цього майна вже під час перебування у шлюбі з позивачем. Таким чином, майно, за рахунок якого формувався та відбулося збільшення статутного капіталу товариства, також було об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З урахуванням викладеного позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя просив задовольнити

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 07 березня 2019 року, актовий запис Бахмутського районного віділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 20 від 07 березня 2019 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 .

На час звернення позивача до суду із даним позовом про поділ спільного майна шлюб сторін розірвано не було, у провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 202/4717/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 319776404 від 09 січня 2023 року, 18 жовтня 2021 року за № 44499607 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею 36,5 кв.м, житловою площею 20,2 кв.м, яка складається з однієї кімнати, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2480598514120, ціна встановлена у договорі: 53 000,00 грн. Підстава для держаної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 1335, виданий 18 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумовою Т.П.

На купівлю ОСОБА_2 будь-якої квартири у м. Костянтинівка Донецької області за ціну та на умовах їй відомих ОСОБА_1 надано згоду, посвідчену 13 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В.О. за реєстровим № 1312. У заяві зазначено, що договори купівлі-продажу вказаних об`єктів будуть укладатися ОСОБА_2 в інтересах сім`ї та на умовах, які сторони попередньо обговорили та вважають вигідними дня них, і укладення цих договорів відповідає їх спільному волевиявленню.

Відповідно до довідки ТОВ юридична агенція центр нерухомості та технічної інвентаризації «НЕО-ФОРМАТ» за вих № 3 від 09 січня 2023 року, мінімальна ціна майна: 1-кімнатної квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , становить 60 000 грн.

Відповідно до інформації Територіального сервісного центру МВС № 6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 19 січня 2023 року, за відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано транспортний засіб BMW 750 LI, 2013 року випуску, об`єм двигуна 4395 см, куб. з 11 березня 2021 року по 27 квітня 2021 року та з 18 серпня 2022 року по 07 грудня 2022 року.

Вищевказаний транспортний засіб перереєстровано з ОСОБА_2 07 грудня 2022 року у ТСЦ №6141 РСЦ ГСЦ МВС в Тернопільській області на підставі договору купівлі-продажу 6141/2022/544222 від 07 грудня 2022 року, що також підтверджується наданою відповідачем копією договору купівлі-продажу транспортного засобу 8043/2022/3342139 від 18 серпня 2022 року, згідно якого ним було придбано BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ юридична агенція центр нерухомості та технічної інвентаризації «НЕО-ФОРМАТ» за вих № 1 від 09 січня 2023 року, середня ринкова ціна автомобіля BMW 750 LI, 2013 року випуску, становить 1 505 530 грн.

Відповідно до інформації Територіального сервісного центру МВС № 1242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 24 січня 2023 року, транспортний засіб Daewoo Nexia, седан, 2009 р.в., об`єм 1500 см3, кузов НОМЕР_2 , було зареєстровано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 травня 2021 року згідно договору купівлі-продажу №1443/2021/2594865 від 22 травня 2021 року. Вищевказаний автомобіль перереєстровано на нового власника 10 грудня 2022 року згідно договору купівлі-продажу № 1242/2022/3551830 від 10 грудня 2022 року за дорученням серії НРТ036531 (приватний нотаріус Тренчук Н.О.).

З копії довіреності від 02 травня 2022 року серія НРТ № 036531, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тренчук Н.О., зареєстрованої у реєстрі за № 310, вбачається, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 та/або ОСОБА_4 (кожен з яких має право діяти окремо один від одного) бути її представниками в органах МВС України та всіх інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов`язаних із вчиненням правочинів щодо експлуатації та продажу (за ціну та на інших умовах за його розсудом) належного їй на праві власності транспортного засобу, зареєстрованого ТСЦ 1443, дата реєстрації 22 травня 2021 року, дата першої реєстрації в Україні 09 жовтня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 : Daewoo Nexia, загальний легковий седан, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 . Довіреність видано з правом передоручення повноважень з правом виїзду за межі України строком на два роки та дійсна до 02 травня 2024 року.

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру МВС № 1242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 28 квітня 2023 року, 10 грудня 2022 року між продавцем ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 , що діє на підставі доручення продавця, та покупцем ОСОБА_5 укладено договір № 1242/2022/3551830 купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля Daewoo Nexia, седан, 2009 р.в., об`єм 1500 см3, кузов НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 .

Згідно з інформацією Повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00040024741 від 08 червня 2023 року, № 00040501145 від 12 липня 2023 року, Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00040501444 від 12 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка змінила прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу 20 квітня 1984 року з ОСОБА_7 , про що Індустріальним відділом ДРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис №254 від 20 квітня 1984 року, - є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки ТОВ юридична агенція центр нерухомості та технічної інвентаризації «НЕО-ФОРМАТ» за вих № 2 від 09 січня 2023 року, середня ринкова ціна автомобіля Daewoo Nexia, 2009 року випуску, становить 111 170,00 грн.

Як вбачається з наданих сторонами доказів, 22 жовтня 2020 року проведена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Алмаз» (ЄДРПОУ 43881260), номер запису:1000671020000033430. Згідно із рішенням №1 єдиного засновника товариства, посвідченого 22 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського МНО Фесік С.В., зареєстрованого у реєстрі за № 3319, єдиним засновником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 . Статутний капітал товариства складає 10 000,00 грн. за рахунок загального внеску ОСОБА_2 , що загалом складає 100% статутного капіталу.

Частиною1статті 13Закону України«Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю» передбачено,що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно із рішенням № 30/12/2020 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Алмаз» (ЄДРПОУ 43881260) від 30 грудня 2020 року ОСОБА_2 для забезпечення належної діяльності товариства збільшено статутний капітал за рахунок залучення додаткового вкладу учасника на суму 3 500 000,00 грн. у негрошовій формі: - пилорама стрічкова марка та модель «TRAK-MET TTP-600» грошової оцінкою 808 000,00 грн, - пилорама вертикальна стрічкова марка та модель «PRU 570» грошовою оцінкою 780 000,00 грн; - пилорама стрічкова з електричним двигуном 12 кВт марка та модель «Logosol В1001» грошовою оцінкою 491 000,00 грн; - вертикальна пилорама марка та модель Trak-Met PRU-570 8-валкова грошовою оцінкою 1 250 000,00 грн; - стрічкова вертикальна пилорама марка та модель Trak-Met PRPn-300 грошової оцінкою 171 000,00 грн. Загальна грошова оцінка додаткового вкладу у негрошовій формі, що оцінюється учасником 3 500 000,00 грн.

Рішенням № 02/06/2021 єдиного учасника ТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз» (ЄДРПОУ 43881260) від 02 червня 2021 року ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Фесік С.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1943, затверджено результати внесення додаткового вкладу учасником товариства ОСОБА_2 у негрошовій формі шляхом внесення майна (негрошового внеску): - автомобіля марки УАЗ, модель 3163, 2006 року випуску; - автомобіля марки ГАЗ, модель 33104-318, 2008 року випуску. Загальна грошова оцінка додаткового вкладу у негрошовій формі, що оцінюється учасником 890 000 грн. Затверджено розмір частки учасника товариства та її номінальну вартість з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів: ОСОБА_2 володіє частковою у статутному капіталі товариства у розмірі 100%, що становить 4 400 000,00 грн. Затверджено збільшений розмір статутного капіталу товариства у розмірі 4 400 000,00 грн.

Дата реєстрації товариства 22 жовтня 2020 року, вищевказаний розмір статутного капіталу ТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз» (ЄДРПОУ 43881260) станом на січень 2023 року у 4 400 000, 00 грн. підтверджуються також відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, досліджені судом докази свідчать, що статутний капітал ТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз» було сформовано у жовтні 2020 року червні 2021 року за рахунок грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн та майна загальною вартістю 4 390 000 грн та, загальний розмір статутного капіталу товариства становить 4 400 000,00 грн.

В силу положень ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 328 ч.1 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 368 ЦК Україниправо спільної сумісної власності є майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,ділиться міжними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 4, 5ст. 71 СК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного набутого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (п.п.23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року).

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав зповажної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна,за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключеніз цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права

на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм

на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна,

що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю

між ними або шлюбним договором.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один

із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц,провадження № 14-325цс18.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу,діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається

не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя

на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (статті62,66 ГК України).

Так, з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

УРішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1 8/2012за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини 1статті 61 СК Українипри вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи - підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

За змістомстатті 113 ЦК Українитастатті 1 Закону України «Про господарські товариства»товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно ізстаттею 115 ЦК Українигосподарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Висновок щодо застосування зазначених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, відповідно до якого грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Аналогічної позиції Верховний Суд України дотримався і у справі № 6-79цс13 (постанова від 02 жовтня 2013 року) та у справі № 6-61цс13 (постанова від 03 липня 2013 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 07 березня 2019 року, який на час звернення до суду із даним позовом розірвано не було.

Враховуючи встановлені, вищевикладені судом обставини, суд доходить висновку, що у період шлюбу сторонами у справі придбано наступне майно: - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю згідно відомостей державного реєстру 53 000,00 грн.; - автомобіль BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , вартістю згідно довідки ТОВ «НЕО-ФОРМАТ» 1 505 530,00 грн; - автомобіль Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , вартістю згідно довідки ТОВ «НЕО-ФОРМАТ» 111 170,00 грн., а також відповідачем ОСОБА_2 під час шлюбу з позивачкою засновано ТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз» та сформовано його статутний капітал у загальному розмірі 4 400 000,00 грн.

З урахуванням наведеного та належно оцінених доказів, поданих сторонами у справі, суд вважає, що вказане вище майно є спільним майном подружжя сторін, а презумпцію виникнення права спільної сумісної власності подружжя відповідачем ОСОБА_2 не спростовано.

Факт того, що позивач ОСОБА_1 небула працевлаштованата неотримувала доходу не може бути підставою для відмови у визнанні спірного майна спільною власністю подружжя в силу положень ст. 60 СК України.

Вказуючи у відзиві, що грошові кошти, необхідні для покупки спірної квартири, були зібрані ним до укладення шлюбу з позивачем та остання жодної участі грошовими коштами у придбанні нерухомого майна не брала, відповідач не надав до суду будь-яких доказів у підтвердження зазначених обставин.

Так само, на підтвердження доводів відзиву про те, що транспортний засіб BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , було придбано в період перебування у зареєстрованому з позивачем шлюбі, але після припинення фактичних сімейних відносин, за його особисті кошти, отримані від здійснення підприємницької діяльності, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що транспортний засіб Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 відчужено самою позивачкою ОСОБА_1 , на ім`я якої він був зареєстрований, спростовуються дослідженими судом доказами, наданими органом реєстрації актів цивільного стану та Територіальним сервісним центром МВС № 1242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області, згідно яких даний автомобіль від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності було продано братом відповідача - ОСОБА_4 , а покупцем за договором купівлі-продажу транспортного засобу виступає матір відповідача ОСОБА_4 .

Суд такожне приймаєдо увагидоводи відповідачапро те,що статутнийкапіталТОВ «Фінансово-промислова група «Алмаз» було сформовано не за рахунок коштів та майна подружжя з огляду на те, що ним не надано суду належних та допустимих доказів того, що статутний капітал було сформовано за рахунок його власного майна та власних коштів в розумінні ч.1 ст. 57 СК України.

Як буловище зазначено,статтею 60СК Українивстановлена презумпція виникнення права спільноїсумісної власностіподружжя,за якою кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної власності подружжя, що на переконання суду не була спростована відповідачем, тягар доказування чого у даному випадку покладається саме на нього.

Статтею 129 Конституції Українивизначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода надання ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається

як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 6статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.

Клопотань щодовитребування доказів,призначення експертиз,виклик експерта,залучення спеціаліста,зупинення провадженняу справі,тощо,від сторонивідповідача до суду не надходило.

Також, суд зауважує, що зустрічні позовні вимоги про визнання майна особистою приватною власністювідповідача у порядку та строки, визначені діючим законодавством України, із наданням відповідних доказів, заявлені не були.

Вартість нерухомого та рухомого майна, що спільною сумісною власністю подружжя, за наданими стороною позивача доказами не оспорювалася відповідачем у ході судового розгляду.

При цьому, доводи відповідача щодо невідповідності грошової оцінки майна, яке вносилось ним до статутного капіталу ТОВ «ФПГ «Алмаз», сумі, за яку таке майно було придбано й реальній ринковій вартості такого майна, не підтверджені ним у визначеному законом порядку шляхом надання належних та допустимих доказів.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме визнання спільною сумісною власністю сторін усправі нерухомого майна- квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину даної квартири.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя частини від вартості проданих транспортних засобів - автомобіля BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; - автомобіля Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності сторін та відчужені на час розгляду справи судом, внаслідок чого позивач має право на отримання від відповідача компенсації у вигляді частини вартості даних транспортних засобів за належну їй частку у праві спільної сумісної власності подружжя - у загальному розмірі 808 350,00 грн ((1 505 530,00 грн + 111 170,00) / 2), тобто у межах заявлених позовних вимог у відповідності до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Також, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 1/2 частини вартості внеску до статутного капіталу, зробленого ОСОБА_2 до ТОВ «ФПГ «АЛМАЗ», у розмірі 2 200 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В силу ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язкуіз задоволеннямпозовних вимогз відповідача на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 6 441,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258- 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_7 ),від іменіта в інтересах якої діє ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_5 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: житловий масив АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нерухомемайно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частинувід вартостіпроданих транспортнихзасобів, щоє об`єктом спільноїсумісної власностіподружжя:-автомобіля BMW 750 LI, 2013 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 1 505 530 гривень; - автомобіля Daewoo Nexia, 2009 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , вартістю 111 170,00 гривень, у загальному розмірі 808 350 (вісімсот вісім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості внеску до статутного капіталу, зробленого ОСОБА_2 до Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансово-промисловагрупа «Алмаз» (ЄДРПОУ 43881260), у розмірі 2 200 000 (два мільйони двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 6441 (шість тисяч чотириста сорок одна) гривня 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 29 серпня 2023 року.

Суддя :