Постанова

від 01.08.2006 по справі 6.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.2006Справа №2-25/6.1-2006

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» ( Первомайський район, с. Октябрьське, вул. Піонерська, 43)

До відповідача   Красноперекопської ОДПІ ( м. Красноперекопськ, вул.. Сєверна, 1)

За участю прокуратури АРК ( м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,21)

Про визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень.

Суддя М.В. Маргарітов

                                                                                                          При секретарі І.К.Діланян

представники:

Від позивача –   Дербенева Н.М., предст., дов. у справі.

Від відповідача – Літовченко  І.Я.,  держ.подат. інспектор, дов.пост.

Від прокуратури – не з'явились

Сутність спору: Позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення № 000004\26-02\0 від 17.11.2003р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 64860,00грн. та частково недійсним податкового повідомлення-рішення  № 0000052602\0 від 17.11.2003р. про донарахування податкового зобов'язання  по ПДВ у сумі 83338грн., в тому числі 55559грн.- основний платіж і  27779грн.-штрафних санкцій.

        Відповідач просить у позовних вимогах  відмовити за мотивами, вказаними у відзиві на позов ( том 1 л.спр.74-78, та  том 2 л.спр. 2-3).

        Рішенням ГС АРК по справі  № 2-16\4589-2004 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Відповідач не погодившись з винесеним рішенням оскаржив його. Постановою від 20.10.2004р. Севастопольський апеляційний господарський суд залишив скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Постановою Вищого господарського суду України  від 22.06.2005р. рішення ГС АРК та постанову САГС скасовано, скаргу задоволено частково: позов в частині визнання  недійсним податкового повідомлення-рішення  від 17.11.2003р. № 0000052602\0 залишено без задоволення та справу спрямовано до  суду першої інстанції для  нового розгляду в частині вимог щодо визнання недійсним податкового  повідомлення-рішення від 17.11.2003р. № 000004\26-02\0.(том 2 л.спр. 114-117), в зв'язку з чим суд розглядає спір тільки відносно податкового повідомлення-рішення № 000004\26-02\0.

        При цьому Вищий господарський суд України у постанові вказав про  необхідність дослідження додержання позивачем порядку віднесення до валових витрат операцій кормовиробництва. Відносно інших операцій щодо формування валових витрат у постанові Вищого Господарського суду України порушень законодавства не вказано.

Оскільки  даний спір суттєво зачіпає інтереси  держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики в сфері податкової діяльності, виконанню державними податковими органами покладених на них державою задач та функцій, надходженню платежів до бюджету, керуючись ст.. 35,36-1 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи повноваження, передбачені ст.. 121 Конституції України прокурор листом від 26.08.2005р. вих. № 05-844 вих.\05  повідомив про вступ до справи.

Клопотанням від 28.07.2006р. відповідач просить замінити  його  на правонаступника  - ДПІ в Первомайському районі, згідно Наказу ДПА В АРК  № 163 від 30.03.2006р.  

17.07.2006р. в порядку ст. 150 КАС України  по справі оголошувалась перерва  до 31.07.2006р., потім до 01.08.2006р., після перерви слухання справи продовжено, представники сторін  тіж самі.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення сторін, суд

установив:

         Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Русь» ( далі СТОВ «Русь»)  зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності  Первомайською райдержадміністрацією 07.02.2002р., узято на податковий облік у ДПІ в Первомайському районі, яка є правонаступником Красноперекопської ОДПІ  та є платником ПДВ з 25.03.2002р.

17.11.2003р. Красноперекопською ОДПІ  проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства  за період з  05.03.2002р. по 01.10.2003р. СТОВ «Русь» , за підсумками якої  складений акт № 8/26-20/33/31692930  від  17.11.2003р.  

 На підставі  акту перевірки  Красноперекопською об'єднаною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.11.2003г. № 000004/26-02/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 64860 грн.

Позов про визнання нечинним податкового-повідомлення № 000004\26-02\0 від 17.11.2006р. підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  при перевірці було встановлено заниження позивачем валового доходу на суму 61200 грн. і завищення валових витрат на суму 296700 грн. за період з 01.03.2002г. по 01.10.2002р., які відбулися унаслідок порушення п. 5.1 і п.п 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р., внаслідок чого позивачеві донарахований податок на прибуток в сумі 64860 грн.

Суд вважає, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки (стор. 9-10 п.3.1 і 3.2 акту) про заниження позивачем валового доходу в сумі 61178 грн. і порушення пп. 11.3.1.по операції зарахування засобів передоплати від ПП Савченко; завищенні валових витрат на суму 57570 грн. по операціях придбання товару у МПП «Славутич»  і пунктів 11.3.4 п.11.3 ст.11 «Правил ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»  при здійсненні товарообмінних операцій з  ПКХ «Зоря» та СВК «Росія»   є необґрунтованими.  

Згідно п. 4.1 і пп. 4.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, одержаного протягом звітного періоду  в грошовій, матеріальній  або нематеріальній формах  як на території України, її континентальному шельфі. Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів(робіт, послуг), зокрема допоміжних і обслуговуючих виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходів від продажу цінних паперів.           

Згідно п. 5.1 ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва і  обігу сума яких-небудь витрат платника податку в грошовій, матеріальній  або нематеріальній формах, здійснених як компенсація  вартості товарів(робіт, послуг), які отримуються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2.1   вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми яких-небудь витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт, послуг) і охороною праці.             

Відповідно до вимог пунктів 11.2.1 і 11.3.2. ст. 11 «Правила ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, яка випадає на податковий період, впродовж якого здійснюється яка-небудь з подій, здійснена раніше: або дата списання засобів з банківських рахунків платника податків в оплату товарів(робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку- день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбутковування платником податку товарів, а для робіт(послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт(послуг).            

Датою збільшення валового доходу вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається яка-небудь з подій, що сталася раніше: або дата зарахування засобів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів(робіт, послуг),  що підлягають продажу, у разі продажу товарів(робіт, послуг) за готівку грошові кошти – дата їх оприбутковування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації їх в банківській установі,  обслуговуючій платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) – дата фактичного надання результатів робіт(послуг) платником податку.          

Відповідно до п. 11.3.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу у випадку здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається яка-небудь з подій, що наступила раніше: - або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) - дата фактичного надання результатів робіт(послуг) платником податку; - або дата оприбутковування товарів, а для робіт(послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт(послуг) платником податку.

За договором від 20.03.2002р. №52  позивач продав ПКГ «Зоря» свиней, постачання оформлене податковою накладною № 3 від 02.04.02г. на суму 25902 грн., в т.ч. вартість товару - 21585грн.,  ПДВ – 4317 грн. По зустрічному постачанню позивачем одержаний цукор від ПКГ «Зоря»  по податковій накладній № 56 від 2.04.02г. на суму 26000 грн., в т.ч. вартість товару – 21666,67грн.,  ПДВ – 4333,38грн.   Дана товарообмінна операція здійснена позивачем в одному податковому періоді – 2 кварталі 2002 року,  відбита в податковому обліку в книгах обліку продажу і придбання в квітні 2002 року, в  Декларації про прибуток підприємства за 2 квартал 2002 року в доходах від продажу товарів- 21585 грн., у витратах на придбання – 21666, 67 грн. відповідно вимогам чинного законодавства.          Відповідно до договору  №206/1 від 5.03.2002р.  СВК «Росія» здійснив постачання електроенергії позивачеві на суму 14387,29 грн. Умови договору передбачали розрахунок за спожиту енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або готівковими коштами в касу СВК «Росія», тобто дана операція не є бартерною (товарообмінною) для  оподаткування.           Факт надання СВК «Росія» позивачеві результатів робіт підтверджується  актом виконаних робіт №1 від 25.06.02р. і податковою накладною за червень 2002 року  на суму 14387,29 грн., в т.ч. вартість послуг -11989,49грн. і  ПДВ – 2397,88 грн. Оплата за одержану електроенергію здійснена позивачем  готівкою в касу СВК «Росія», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №№ 139 від 28.06.02р., б/н від 24.05.2002р., 141 від 1.07.2002р., 140 від 29.06.2002р., 129 від 27.06.2002р., 126 від 5.06.2002р.  на загальну суму 14722 грн.           Відомості, відображені в акті ДПІ, цим обставинам не відповідають.  Згідно вимогам п. 5.1 і п. 5.2.1 ст. 5 і п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  СТОВ «Русь» правомірно включило в 2 кварталі 2002 року до складу валових витрат суму 11989,48 грн.                    

За договором міни із СВК «Росія»  30 травня 2002 року по податкових накладних №10 і 10а в адресу СВК «Росія» відвантажена сільськогосподарська продукція на суму 9568,32грн., в т.ч. вартість продукції -7973,64 грн., ПДВ – 1594,68грн., а 30.06.02г. по податковій накладній №13а відвантажена сільськогосподарська продукція на суму 3169,73 грн, в т.ч. вартість продукції – 2641,44грн., ПДВ – 528,29 грн. .           

Дохід по даних операціях відповідно до вимог п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включений у валовий дохід підприємства і відбитий в Декларації про прибуток за 2 квартал 2002 року. На виконання цього договору СВК «Росія» в червні 2002 року відвантажив на адресу позивача рибу на суму 12789грн., в т.ч. вартість товару – 10657,46 грн., ПДВ – 2131,54грн.           

Відповідно до вимог п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, пов'язані з придбанням товару, включені до складу валових витрат позивача в Декларацію за 2 квартал 2002 року.           

З вищезгаданого виходить, що висновки відповідача в п. 3.2 акту про заниження валового доходу за 2002 рік  в сумі 44314 грн. ( 10657,46 + 11989,48 + 21667,67) є необгрунтованими і не відповідними фактичним обставинам.

Також, не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що позивачем  в 2002 році не віднесені у валовий дохід зараховані на банківський рахунок кошти від покупця   ПП Савченко в сумі 16864 грн. за платіжним дорученням № 1 від 27.03.02р. на суми 20237 грн.(стор. 10, п.3.1 акту).          Даний висновок не відповідає дійсності, оскільки при перевірці не було враховано, що фактично валовий дохід від продажу товару приватному підприємцеві Савченко включений в доходи підприємства в квітні 2002 року в сумі 16864 грн., відбитий в Декларації по прибутку за 2 квартал 2002 року,  операція продажу включена в Книгу обліку продажу товарів в квітні 2002 року. Тобто позивач реалізував своє право платника податків, встановленого п. 4.1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якому доходи, не враховані при обчисленні валового доходу періодів, передуючих звітному, і виявлені в звітному періоді, включаються у валовий дохід звітного періоду.  

Також суд прийшов до висновку, що висновки перевірки( стор. 11, п.4.1 акту) про включення двічі до складу валових витрат витрат на придбання  і видачу кормів в сумі 182200 грн. є необгрунтованими. Фактично позивач здійснював виробництво кормів, для визначення собівартості якого керувався Методичними рекомендаціями по плануванню, обліку і калькуляції собівартості продукції(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітіки від 18.05.2001г. № 132, Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.1999г. № 318. Згідно Методичним рекомендаціям витрати на виробництво кормів відносилися на статтю витрат «Допоміжне виробництво». Протягом звітного року  ці витрати відносилися на статтю витрат «Тваринництво» і включалися в собівартість проведеної продукції тваринництва – молока і м'яса. У Декларації про прибуток за 2002 рік ці  валові витрати підприємства включені у витрати (рядок 12 Декларації), пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), що також підтверджується документами, наданими позивачем (том 3 л.спр.3-26).      

Крім того, в пункті 4.1 акту перевірки, в якому зафіксовано завищення позивачем валових витрат в сумі 182200 грн.,   відсутні посилання на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському і податком обліку позивача, що підтверджують наявність виявленого факту порушення податкового законодавства, що є порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок по дотриманню податкового і валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними  особами, їх філіалами, відділеннями і іншими відособленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002г. № 429.  

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд ухвалами від 20.02.2006р., 03.04.2006р, 05.06.2006р.  витребував від відповідача та  ухвалами від  05.06.2006р. (том.3 л. спр. 60), 03.04.2006р. (том 3 л.спр.34) від податкової міліції документи, підтверджуючи придбання позивачем кормів на суму 182200грн., але таких доказів суду представлено не було, у зв'язку з чим суд вважає висновки ДПІ про подвійне включення у валові витрати суми 182200грн. необґрунтованими.

Документи, надані відповідачем ( том 3 л.спр. 44-52) цього факту не підтверджують, оскільки це документи внутрішнього обліку господарських операцій, а не  первинні бухгалтерські документи ( накладні, приходні, товарні, касові документи та ін.).

Суму завищення валових витрат у розмірі 60500 грн. позивач не оспорює, але дана сума не спричиняє за собою донарахування   податку на прибуток, оскільки по підсумках за 2002 рік негативне значення об'єкту оподаткування, яке переноситься на наступні податкові квартали, згідно Декларації складає 141400 грн.            

При таких обставинах  вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним.

 Клопотання відповідача про його заміну правонаступником- ДПІ в  Первомайському районі задоволенню не  підлягає, оскільки згідно Наказу ДПА в АРК № 163 від 30.03.2006р. не витікає, що  Красноперекопська ОДПІ ліквідована та в наказі  не вказано відносно  яких актів  індивідуальної  дії ДПІ в Первомайському районі є правонаступником.

На момент винесення оспорюваного рішення  та у цей час  Красноперекопська ОДПІ є існуючим суб'єктом владних повноважень-юридичною особою,  який повинен самостійно захищати інтереси держави та ДПІ незалежно від передачі справи платника податків (позивача)  в іншу ДПІ.

Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до п.2 ст. 89   КАС України по його заяві.

Судові витрати,  понесені позивачем, з урахуванням відмови Вищим господарським судом України в частині позову, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1 грн. 70 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.

         Постанова складена у повному обсязі  07.08.2006року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд  

                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.          

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення  Красноперекопської Об'єднаної ДПІ  №000004/26-02/0    від          17.11.2003р.

      3. Стягнути з  Державного бюджету на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Русь»  (Первомайський район, с. Октябрьське, вул.. Піонерська, 43,  банківські реквізити: р\р 260074874 у КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 31692930) 1,70 грн. держмита .

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Маргарітов М.В.