Рішення

від 25.08.2023 по справі 229/406/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 229/406/23

Номер провадження № 2-о/229/36/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.

за участю

секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лисичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті осіб на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла з заява ОСОБА_1 про встановлення факту в порядку статті 317 ЦПК України, в якій просить встановити факт смерті: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Перевальськ, Перевальського району, Луганської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дебальцево, Донецької області.

18.01.2023 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області було відкрите провадження та призначено справу до розгляду.

18.01.2023 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області було витребувано у Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському р-ні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повний витяг про смерть даних осіб.

19 квітня 2023 року до суду від Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському р-ні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь про відсутність актових записів в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про смерть вищевказаних осіб.

У судове засідання заявник не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути за його відсутність.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом. Тобто, вимоги до заяви в порядку окремого провадження ідентичні до вимог, які ставляться до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

При зверненні до суду із даною заявою про встановлення факту смерті: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Перевальськ, Перевальського р-ну, Луганської обл., та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дебальцево, Донецької обл., заявник ОСОБА_1 посилається на ст. 317 ЦПК України.

Однак, згідно з приписами ч. 1 ст. 317 ЦПК України суди розглядають заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Тобто вказані території на час смерті вищевказаних осіб не були тимчасово окупованими, а тому дана справа не може розглядатись в порядку статті 317 ЦПК України.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6).

Інших допустимих доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , якими би могли бути покази свідків, договори про організацію та проведення поховання, свідоцтва про поховання, фототаблиця з зображенням могили померлої, лікарського свідоцтва про смерть осіб, оригінал довідки про причину смерті тощо, заявником не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

За таких обставин, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на тимчасово окупованій території України заявником не доведений, а тому у задоволенні заяви належить відмовити.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 317, 319ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , заінтересована особа Лисичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті осіб на тимчасово окупованій території України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.О. Лебеженко