Ухвала

від 21.08.2023 по справі 760/18414/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18414/23

1-кс/760/7854/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12023100060000421, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07 березня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12023100060000421, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07 березня 2023 року.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000421 від 07 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 вересня 2019 року на підставі договору купівлі продажу компанія Рімбелер ЛТД (RIMBELARE LTD, Кіпр, м. Лімассол, вул. Мелетиу Метаксикас, 35, зареєстрована 30 серпня 2019 року) придбала в ПАТ «Северсталь» (рф, вологодська обл., м. Череповець, вул. Миру, 30) земельну ділянку та приміщення на ній за адресою: м. Київ, вул. М.Раєвського, 6.

Фактичне управління майновим комплексом на підставі відповідної довіреності здійснює громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вільне Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємць.

29 листопада 2022 року громадянами України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на той момент військовослужбовець 112 ОБТрО, який перебував в той день в пункті постійної дислокації підрозділу та не міг фізично здійснювати відповідні реєстраційні дії), було зареєстровано ТОВ «Промдевелоп» (код ЄДРПОУ 44971344).

23 грудня 2022 року на підставі документів з ознаками фіктивності, а саме підробленої довіреності від імені компанії Рімбелер ЛТД, відбулась зміна директора та засновників товариства «Промдевелоп», внаслідок чого бенефіціарами компанії стали громадянин України ОСОБА_5 з часткою 60 %, та, нібито, Рімбелер ЛТД з часткою в розмірі 40 %, а майновий комплекс за адресою м. Київ, вул. М.Раєвського, 6 нібито «увійшов» до статутного капіталу товариства як пайова участь Рімбелер ЛТД в статутному капіталі ТОВ «Промдевелоп».

Надалі, 06 березня 2023 року, на підставі договору купівлі продажу з ознаками фіктивності майновий комплекс у складі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 527 м.кв. та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:062:0055, загальною площею 0.078 га, що розміщена за тією ж адресою, від імені ТОВ «Промдевелоп» були «продані» громадянину ОСОБА_6 .

В той же час громадянином ОСОБА_4 , як фактичним законним володільцем майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , від імені компанії Рімбелер ЛТД, 10 квітня 2023 року подано скаргу до Міністерства юстиції України щодо рейдерських дій стосовно його власності.

В результаті розгляду зазначеної скарги наказом Міністерства юстиції України № 2614/5 від 20 липня 2023 року було скасовано державну реєстрацію ТОВ «Промдевелоп» як такої, що має ознаки фіктивності та була здійснена на основі підроблених документів.

Разом з тим, за наявними даними, незважаючи на скасування Міністерством юстиції України державної реєстрації ТОВ «Промдевелоп» (код ЄДРПОУ 44971344), від імені якого майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. М.Раєвського, 6 був «проданий» одному з засновників даного товариства громадянину України ОСОБА_6 , останній здійснює дії, спрямовані на подальше відчуження зазначеного майнового комплексу на користь третіх осіб в порядку договору купівлі-продажу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

11 серпня 2023 року в кримінальному провадженні № 12023100060000421 від 07 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, визнано речовими доказами майновий комплекс у складі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 527 м.кв. та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:062:0055, загальною площею 0.078 га, що розміщена за тією ж адресою.

В ході досудового розслідування було встановлено, що визнані речовими доказами об`єкти нерухомості можуть мати сліди та інформацію про скоєний злочин, тому їх збереження та накладення арешту є необхідним, що в подальшому, після проведення відповідних експертиз, ляже в основу для повідомлення про підозру.

Відповідно до ст. 64-2 КПК України до суду з клопотанням про арешт майна третіх осіб звертається прокурор.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У зв`язку з тим, що майновий комплекс у складі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 527 м.кв. та земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:062:0055, загальною площею 0.078 га, має значення речових доказів у кримінальному проваджені, а також беручи до уваги, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на вилучене майно призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення об`єкту нерухомості, виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу.

В ч.1 ст.173 КПК України зазначено, що відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З точки зору закону при вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя, суд повинен враховувати наступне:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України;

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК);

4) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК);

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК);

6) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

7) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Прокурор просить суд накласти арешт на майновий комплекс у складі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 527 м.кв. та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:062:0055, загальною площею 0.078 га, що розміщена за тією ж адресою, власником якого є ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 03 серпня 2023 року зазначене майно визнано речовими доказами відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, та згідно ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно може бути відчужене, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

На думку слідчого судді накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення та його специфіку.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, накладення арешту на даному етапі досудового розслідування є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно в кримінальному провадженні №12023100060000421, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07 березня 2023 року, а саме:

- майновий комплекс у складі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 527 кв.м. та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:062:0055, загальним розміром 0, 078 га за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1