Рішення

від 25.08.2023 по справі 299/893/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки- ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги.

Місцем відкриття спадщини є с.Олешник Берегівського району. Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається з земельних ділянок: загальною площею 0,87 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,5402 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,88 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,88 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,5402 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради.

З часу відкриття спадщини позивач несе весь ризик та тягар утримання нерухомого майна, формально володіє майновими правами. У той же час набути право власності на спадкове майно та майнові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивачка не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті матері документів такого характеру віднайдено не було. За вказаних обставин Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовила. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно та відповідні права позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Внаслідок чого, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленою своєчасно у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився, однак подаа до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання заявленого до нього позову.

Представник Виноградівської державної нотаріальної контори, про час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки- ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги.

Місцем відкриття спадщини є с.Олешник Берегівського району. Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається з земельних ділянок: загальною площею 0,87 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,5402 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,88 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,88 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради; земельної ділянки загальною площею 0,5402 га з з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради.

З часу відкриття спадщини позивач несе весь ризик та тягар утримання нерухомого майна, формально володіє майновими правами. У той же час набути право власності на спадкове майно та майнові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивачка не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті матері документів такого характеру віднайдено не було. За вказаних обставин Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовила. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно та відповідні права позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно визначення поняття спадкування у ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), таким є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України права власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням її цільового призначення.

Згідно положень п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є можливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від -7.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєтроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючим є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 3, ст.321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки, інтерес позивача не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини, позивач змушена звертатись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленного позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ) право власності:

- на земельну ділянку площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:04:007:0080;

- на земельну ділянку площею 0,5402 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:01:001:0015;

- на земельну ділянку площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:03:001:0109;

- право власності на земельну ділянку площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:03:001:0111;

- на земельну ділянку площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:04:007:0078;

- на земельну ділянку площею 0,5402 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:01:001:0013.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта